Що було б, якби ми не слухали музику?

музика Копирайт изображения Getty Images

Ми слухаємо музику в дорозі і під час занять спортом, коли прибираємо чи пишемо звіт.

В кожного є свої улюблені стилі, виконавці, заслухані альбоми і пісні, які ми упізнаємо із перших нот.

Чому нам так важливо слухати музику, як вона впливає на мозок, в чому секрет популярності ретро-радіо хвиль, і як можна використовувати музику собі на користь?

Як мозок реагує на музику?

В сприйнятті музики задіяні ті ж частини мозку, що і в народженні і тлумаченні емоцій, - зокрема, амигдала. Також на приємну нам музику реагує прилегле ядро - частина системи винагородження - та дарує нам допамін.

Саме допамін змушує ставити одну і ту ж пісню на повтор, а також, наприклад, не кидати тренування, шукати пригод і мати залежності.

Музика діє на іншу еволюційно давню частину мозку - гіпокамп. Він залучений у механізми пам'яті.

В нас немає єдиного місця в мозку, де зберігаються спогади, але гіпокамп критично важливий для запам'ятовування інформації та навчання.

Копирайт изображения Reinaldo Kevin/Unsplash

Люди слухають музику не лише заради естетичних переживань, а задля регуляції емоційного стану, збудження чи заспокоєння та соціалізації.

Ми не просто чуємо музику. Вона проникає в емоції та спогади, і дозволяє відчувати спорідненість із іншими людьми.

Чи старі хіти справді найкращі?

Стара музика найкраща для тих, хто був підлітком, коли вона з'явилась. Критичним віком вважають 14 років, або ж той період, коли найактивніше йшло статеве дозрівання.

В цей час статеві гормони сильно впливають на тіло, і в тому числі - на мозок, його емоційний стан та спогади. Крім того, в підлітковому віці музика стає частиною самоідентифікації.

Копирайт изображения Mohammad Metri/Unsplash

Наприклад, людям, яким зараз 30-40 років, імовірно, будуть до вподоби хіти 90-х, хоча 20 років тому ці пісні не викликали у них особливого захоплення.

Ще одне джерело любові до ностальгійних хвиль - це музика, що звучала в батьківському домі.

Музика і спогади тісно переплетені в нашому мозку. Давно знайома пісня переносить в старі часи і навіть змушує відчувати те саме, що й тоді. За часів першого кохання, наприклад.

Копирайт изображения Jamakassi/Unsplash

"Та пісня мила, та пісня люба"

Якщо музика викликає різні емоції, то чи не мали б люди слухати лише веселі і радісні пісні? А от і ні. Люди полюбляють слухати сумну музику, особливо коли їм самим зараз сумно, і ця музика - їхній власний вибір.

Пісня із сумними словами змушує нас уявляти те, про що йдеться, а привід для фантазування мозок сприймає як винагороду. Сумна музика дозволяє смакувати наші почуття, розуміти їх і, з рештою, розуміти, що ми здатні на емоції. Саме тужлива музика здатна нам подарувати стан катарсису.

Дослідження показують, що музика, від якої щемить в грудях, із більшою імовірністю викличе відчуття зачудованості та блаженства, ніж весела.

Мовою нейрофізіології, сумна музика ефективніша у стимуляції викиду мозком окситоцину та опіоїдів, ніж весела.

Втім, не кожен здатний отримати із суму користь, і насолодитись піснею крізь сльози. Лише ті, хто відкриті до нового досвіду, здатні до емпатії і турботи, та мають багату уяву.

" ...а козак чує, й серденько мре"

Насправді, навпаки.

Музика може сприяти видужанню пацієнтів із хворим серцем, але лише у разі, якщо їм ставили їх улюблену музику.

Вона допомагала відчувати безпеку і прогнозованість життя та мати піднесений настрій.

Копирайт изображения Heidi Yanulis/Unsplash

Люди після операцій на серці або інфарктів були менш тривожними і відчували менший біль, якщо їм давали слухати музику. У здорових людей, вона сприяла швидшій нормалізації тиску і серцебиття після фізичних навантажень, і дозволяла тренуватись довше.

Про роль музики в житті пацієнтів із деменцією зняли документальний фільм "Живий в середині" (Alive Inside).

Соціальний працівник Ден Коен (Dan Cohen) дізнавався через родичів, яку музику любили пацієнти, і створював для них персональні добірки музики.

Люди, що вже не розмовляли і не йшли на контакт, починали співати і танцювати, коли чули улюблені пісні.

В огляді 2017 року, опублікованому в журналі Ageing Research Reviews, музичну терапію рекомендують як першочергову та ефективну терапію при деменції. Це зменшує появи недоумкуватості і тривожності, покращує якість життя людей і їх соціалізацію.

Нещодавні досліди в США та Японії показали, що музика не лише допомагає діставати спогади із закутків пам'яті, а й утворювати нові. Здорові літні люди краще проходили тести на роботу пам'яті та логіку, якщо вони упродовж кількох тижнів робили вправи під музику.

Музика та спів хороші у доланні стресу. Хоровий спів суттєво зменшує рівень гормону стресу кортизолу і збільшує рівень окситоцину - гормону прив'язаності.

В іншій роботі показали, що спів допомагає відновленню пацієнтів після інсульту, що зачепив центр мови лівої півкулі.

Спів допомагав відновити мову та сприяв кращому запам'ятовуванню слів та фраз здоровими людьми.

Не дарма для дітей придумано стільки пісень, що розвивають.

Авторка ж цього блогу заговорила англійською завдяки пісням Елли Фітцджеральд.

Новини на цю ж тему