Що змінить закон про нацбезпеку

гармата Копирайт изображения Міноборони України

У четвер Верховна Рада після тривалих дебатів проголосувала за закон про національну безпеку України.

З наступного року Міністерство оборони має очолити цивільний міністр, а посаду Головнокомандувача ЗСУ - Начальника генштабу розділять між двома керівниками.

Якою тепер буде вертикаль командирів в українській армії, а також як змінять повноваження СБУ щодо контролю за бізнесом?

Стандарти НАТО

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Президент Порошенко та Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг

Новий закон має наблизити українську оборонну сферу до стандартів НАТО.

Про це неодноразово наголошували президент Порошенко, від імені якого подали проект, та всі причетні до його підготовки.

Сам законопроект готувався у співпраці з західними партнерами України, а правки до його тексту після першого читання пропонували посли США, НАТО та ЄС.

Наближення до стандартів альянсу це, зокрема:

  • ліквідація вичерпного переліку загроз безпеці (як у старому законі), що уповільнював реакцію на нові загрози;
  • запровадження ефективного планування на різних рівнях;
  • централізація всіх сил оборони та чіткий розподіл функцій і завдань між підрозділами;
  • стратегія кібербезпеки;
  • "демократичний цивільний контроль" за армією;
  • призначення цивільного міністра оборони та його заступників.

Цивільний керівник Міноборони

Петро Порошенко раніше зізнався, що "коливався, але ухвалив рішення, що навіть під час війни ми маємо піти на призначення цивільного міністра".

Причому цивільним буде не лише міністр, а і всі його заступники.

В інтерв'ю BBC News Україна нинішній керівник Міноборони так це оцінював: "Я вважаю, що у нас має бути цивільний міністр оборони. Але він точно не має бути, наприклад, бібліотекарем. Він повинен мати досвід управління, можливо - і військовий досвід".

А на практиці міністром може стати військовослужбовець, який звільнився з армії та перейшоу у статус цивільного.

Призначити цивільне керівництво Міноборони мають вже з початку наступного року.

Копирайт изображения Міноборони

Загалом же цивільний міністр буде лише одним з елементів демократичного контролю за армією.

У законі прописано, що цей контроль здійснюватимуть як органи цивільної влади - президент, уряд і парламент - так і громадський сектор.

При цьому громадський контроль можуть обмежити лише з міркувань державної таємниці - щоб більше обмежень не було наполягли саме західні партнери.

Закон декларує "повне розкриття фінансової інформації щодо функціонування сектору безпеки та оборони" та ще раз фіксує бюджетні витрати на сектор оборони у розмірі 5% від ВВП щороку.

Секретар парламентського комітету з нацбезпеки Іван Винник обіцяв, що інформація про фінанси армії стане відкритою на 90%, й лише 10% залишаться державною таємницею, але і їх зможуть контролювати депутати, які мають доступ до таємниці.

Винник також анонсував створення у Верховній Раді моніторингового комітету, що наглядатиме за дотриманням прав людини правоохоронними та контррозвідувальними органами, зокрема й СБУ.

Вертикаль командирів

Копирайт изображения УНІАН

Чи не головною новизною є розділення посади головнокомандувача ЗСУ та керівника Генштабу.

Існування такої подвійної посади, яку зараз займає Віктор Муженко, постійно критикували західні військові аналітики - на їхню думку одна людина фізично не може ефективно керувати армією та водночас вирішувати адміністративні питання у штабі.

Тож тепер вертикаль командування в секторі оборони виглядатиме так:

  • Президент - верховний головнокомандувач ЗСУ (головні рішення по безпеці та обороні, такі як застосування армії, мобілізація чи введення воєнного стану, а також ключові кадрові призначення: він вносить до парламенту кандидатури міністра оборони і голови СБУ, а за поданням міністра оборони призначає і звільняє головнокомандувача армії та начгенштабу ЗСУ);
  • Міністр оборони (політичне та адміністративне керівництво ЗСУ, відповідає також за оборонне планування та розподіл ресурсів у армії);
  • Головнокомандувач ЗСУ (безпосереднє керівництво ЗСУ, також відповідає за боєготовність армії та інших сил оборони; це найвища військова посадова особа - з урахуванням того, що президент і міністр оборони будуть цивільними).
  • Начальник Генштабу ЗСУ (визначає, які ресурси потрібні для виконання поставлених перед армією завдань, проводить стратегічне планування оборони і життєзабезпечення армії, відповідає за технічне оснащення ЗСУ).

Є в цій структурі і командувач Об'єднаних сил, який замінив командира сил АТО. Він підпорядковуватиметься головнокомандувачу ЗСУ, але матиме право доповідати про ситуацію в Об'єднаних силах та хід їхніх операцій безпосередньо президенту.

Копирайт изображения Міністерство оборони України
Image caption Командувач об'єднаних сил Сергій Наєв

Через Об'єднаний оперативний штаб він керує всіма силами, які передані у його підпорядкування.

Командувача об'єднаних сил, як і командувачів всіх родів і видів військ ЗСУ призначає і знімає з посад президент за поданням міністра оборони.

Таким чином вертикаль командирів є чітко підпорядкованою президенту як верховному головнокомандувачу.

Копирайт изображения Міноборони України
Image caption Командирів різних родів військ української армії також призначає президент

Остаточно нова вертикаль командирів в українській армії має бути сформована у 2021 році.

Функції СБУ

Та найбільше дебатів викликали норми закону, пов'язані з СБУ.

Критики закону виступили за те, щоб повністю позбавити Службу безпеки України функцій перевірки бізнесу.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption СБУ звинувачують у тиску на бізнес під прикриттям боротьби з корупцією та організованою злочинністю

За висловом депутата Сергія Лещенка, головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ("управління К") СБУ насправді "займається рекетом бізнесу".

В ухваленому законі про нацбезпеку будь-який функціонал СБУ щодо боротьби з корупцією прибрали й залишили лише "захист економічної безпеки держави". СБУ, до того ж, зробили підзвітною парламенту.

"Мова йде про вузький спектр завдань (у нашому випадку, перш за все, у контексті постійних спроб РФ підірвати українську економіку), і це формулювання повній відповідності до досвіду Заходу", - вважає член комітету з безпеки і оборони Дмитро Тимчук.

Він додає, що таке формулювання не викликало жодних нарікань зі сторони західних партнерів.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Свівтлана Заліщук (по центру) та ряд інших депутатів вважають, що через закон про нацбезпеку можна було б обмежити можливості СБУ щодо тиску на бізнес

Зрештою, як додавали автори законопроекту, більш логічно було б обмежити можливості тиску спецслужб на бізнес у профільному законі про СБУ, а не в загальній нормі про нацбезпеку.

Тож перехідні положення ухваленого закону передбачають, що такі зміни щодо урізання "економічних" функцій СБУ мають бути підготовлені та подані президенту і парламенту протягом півроку.

Іван Винник також анонсував, що згаданий моніторинговий комітет парламенту зможе отримувати скарги від бізнесменів, які вважатимуть, що проти них СБУ проводить незаконні розслідування.

На основі цих скарг депутати планують заслуховувати представників СБУ про підстави розслідувань й навіть рекомендувати кадрові рішення щодо співробітників Служби безпеки - аж до керівництва - у випадку безпідставних перевірок.

Утім, автор багатьох поправок щодо СБУ Світлана Заліщук вважає, що реальне припинення "кошмарення бізнесу" зі сторони Служби безпеки України тепер може затягнутися на тривалий час.

Новини на цю ж тему