Міграційна криза в США: пояснюємо, що відбувається

мігранти Копирайт изображения Getty Images

Президент Дональд Трамп своїм указом скасував дозвіл на розлучення дітей з батьками-мігрантами на кордоні США. Як цього було досягнуто і яким є ширший контекст цих подій?

Політика "нульової терпимості", яку адміністрація Трампа спершу обстоювала як необхідну для стримування нелегальної імміграції, викликала хвилю обурення в США та всьому світі.

В її основі лежало рішення притягувати до відповідальності всіх дорослих, які намагаються перетнути кордон США з Мексикою незаконним шляхом, розраховуючи попросити в США притулку.

Оскільки дітей мігрантів не можна було відправити в камеру попереднього утримання разом з батьками, їх доводилося забирати. Внаслідок цього з 5 травня по 9 червня на кордоні понад 2 300 дітей розлучили з батьками.

Нижче наводимо три ключові питання, які допоможуть зрозуміти ширший контекст цих подій та їх причин.

Люди прагнуть потрапити до США: чому?

Копирайт изображения Getty Images

Детальної статистики щодо причин, з яких люди мігрують до США, майже немає. Але в одному опитуванні дослідницького центру Pew Research (за 2011 рік) інтерв'юери просили осіб латиноамериканського походження відповісти на запитання про основну причину переселення.

55% респондентів відповіли, що прагнуть покращити матеріальне становище, а 24% сказали, що хочуть жити разом із рідними.

Країни Центральної Америки належать до найбідніших у світі, тоді як США - одна з найбагатших, з найбільшою в світі економікою (за рівнем ВВП).

За даними Світового банку, понад 60% населення Гондурасу живе за межею бідності. Одна людина з п'яти живе в злиднях на приблизно на 1,90 долара (1,45 фунта) в день.

Рівень бідності зростає також і в інших двох країнах - Мексиці та Сальвадорі. Вони теж є основними джерелами міграції до США, однак у цих країнах показник нижчий - приблизно 40% людей за межею бідності.

Президент Трамп неодноразово критикував економічних мігрантів. Через два місяці після запуску виборчої кампанії він заявив: "Вони забирають наші робочі місця на виробництві, забирають наші гроші".

Хоча за результатами багатьох досліджень, іммігранти приносять економіці США чистий прибуток.

Інший чинник, що сприяє міграції, - це зростання насильства.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Протест в США проти розлучення родин мігрантів

"Ми покидаємо наші країни, бо там небезпечно. Ми залишаємо рідні домівки, родичів, друзів".

Маріца Флорес із Сальвадору була однією з 1 200 людей, які подорожували в квітні в так званому каравані мігрантів на північ через Мексику, прямуючи до кордону зі США.

"Багато хто думає, ми втекли тому, що ми злочинці, - розповіла тоді в інтерв'ю BBC пані Флорес. - А ми не злочинці, ми люди, які в своїй країні живуть у постійному страху. Усе, що ми хочемо, - мати місце, де наші діти зможуть вільно бігати, де вони не боятимуться вийти надвір, у крамницю".

У Сальвадорі та Гондурасі дуже вільно почуваються злочинні угруповання. За даними ООН, ці дві країни - світові лідери за кількістю вбивств.

Правозахисні організації посилаються на впливовість збройних угруповань та їхню безкарність (а також їхнє насильство проти жінок та ЛГБТ) як основні фактори значної кількості вбивств.

Серед панівних угруповань - MS-13, жорстока вулична банда, яка виникла в США, але сьогодні нібито налічує щонайменше 60 000 членів у Центральній Америці.

За словами свідків, угруповання вербує підлітків із бідних сімей і наказує їм пройти ритуал ініціації - скоїти вбивство (в багатьох випадках за допомогою мачете). У Сальвадорі MS-13 контролює цілі райони.

За останні кілька років суттєво збільшилася кількість людей, що тікають до США через страх переслідування з боку таких банд, як MS-13.

Люди, що шукають притулку в США, можуть попросити про співбесіду в міграційній службі. А причиною назвати "обґрунтований страх", якщо повернення додому загрожуватиме їхньому життю.

У такому разі працівник з питань надання притулку спробує визначити, чи має запит підстави - як-от переслідування на расовому, релігійному, національному ґрунті, політичні переконання або членство в певній групі, зокрема в злочинному угрупованні.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
Без батьків та в клітках: ставлення до дітей-мігрантів у США

За 2012 фінансовий рік було подано 13 880 заяв на підставі обґрунтованого страху. Через п'ять років, за даними служби громадянства та імміграції США, було подано вже 78 564 таких заяв, і переважна більшість отримала підтвердження, так само, як і 2012 року.

У 2017 році найбільша кількість таких заяв надходила від громадян Гватемали, Гондурасу та Сальвадору - трьох країн з високим рівнем насильства злочинних угруповань.

Генеральний прокурор Джефф Сешнс заявив, що системою "обґрунтованого страху" зловживають. Той факт, що заявників, які пройшли першу співбесіду, випустили ще до повної співбесіди, "дав нелегальним мігрантам ще більше стимулів прибувати сюди й заявляти, що вони бояться повертатись", - висловився пан Сешнс. Дональд Трамп зацікавлений у тому, щоб підняти планку для поняття "обґрунтований страх".

У травні підрозділ ООН у справах біженців повідомив, що 2017 року в усьому світі зареєстровано 294 000 біженців з Північної та Центральної Америки. Це на 58% більше у порівнянні з попереднім роком.

"Ми постійно чуємо від людей, що просять захисту як біженці (а серед них усе більше дітей), що вони рятуються втечею, бо хочуть уникнути примусового вербування в озброєні злочинні угруповання і бояться розправи", - ідеться в заяві ООН.

Отже, кількість людей, що подають заяви на співбесіду в зв'язку з обґрунтованим страхом, зростає. А водночас більшає і тих, кого затримують на кордоні США.

У квітні 2018 року 50 924 людей затримали чи не пустили на територію США при спробі перейти кордон. Минулого року того ж місяця їх було 15 776.

Після обрання Трампа президентом потік мігрантів суттєво зменшився, та потім знову зріс, що для весни цілком нормальне явище.

У квітні Міністерство національної безпеки повідомило, що початкове зниження і подальше зростання кількості мігрантів пов'язане з тим, що мігранти, контрабандисти й наркоторговці спочатку "зробили паузу, щоб придивитися до тих заходів, які ми ухвалюватимемо для зміцнення кордону, чи будемо здійснювати депортацію", а потім знайшли лазівки.

Вважається, що нещодавнє збільшення кількості затриманих відіграло основну роль для реалізації політики "нульової терпимості", яка викликає сьогодні таку бурхливу полеміку.

Ключові гравці та їхня мотивація

Щоб зрозуміти політику "нульової терпимості", варто спочатку дізнатися, хто за нею стоїть.

Коли 16 червня 2015 року Дональд Трамп оголосив, що йде в президенти, то одразу ж задав тон своєму керуванню країною на цій посаді.

"Коли Мексика присилає сюди своїх людей, то це не найкращі люди, - сказав він. - Сюди присилають людей, у яких багато проблем, і ці свої проблеми вони приносять нам. Вони приносять з собою наркотики. Злочинність. Вони ґвалтівники. І тільки деякі з них, припускаю, хороші люди".

Пан Трамп часто посилається на небезпеку угруповання MS-13, яке виникло в Лос-Анджелесі 1980-х років у середовищі іммігрантів із Сальвадору й відтоді поширилося щонайменше на 46 штатів. Пан Трамп назвав їх "тваринами" і пригрозив звільнити США від їх впливу.

Копирайт изображения ELMER MARTINEZ
Image caption Угруповання MS-13 є одним з найбільш жорстоких кримінальних банд в Америці

Ставши президентом, він почав приділяти питанням імміграції найпильнішу увагу і повторив значну кількість тих заяв, що їх зробив того пам'ятного дня. Також він підтримав пропозицію протягом наступних 10 років зменшити кількість легальних мігрантів до США на 50%.

Вживаючи жорстких заходів щодо імміграції, пан Трамп намагається задовольнити свій електорат, своїх основних прибічників.

За результатами квітневого опитування Reuters/Ipsos, 85% виборців Трампа підтримують його жорстку позицію щодо імміграції. А опитування, яке провів Університет Квінніпека, показало, що 55% республіканців схвалюють політику розлучення дітей з батьками.

Інший ключовий гравець - Джефф Сешнс, генеральний прокурор, якого президент протягом останнього року часто піддавав критиці.

Генеральний прокурор - особа, яка оголосила, що міністерство юстиції, яке йому підпорядковується, віднині впроваджуватиме політику "нульової терпимості". Відтоді він був одним з найпалкіших прибічників цього курсу.

Він заявив, що "нетривале розлучення сімей" не є "незвичним чи невиправданим". Також пан Сешнс послався на Біблію, яка буцімто обґрунтовує такий підхід.

Ще один державний захисник цієї політики - Кірстен Нільсен, міністр національної безпеки.

Повідомляють, що в травні вона була готова подати у відставку, вислухавши "розлогу тираду" (як це назвали в газеті New York Times) від президента через невдалі спроби зупинити потік нелегальних мігрантів з Мексики.

А вже через місяць пані Нільсен повідомила пресі, що підтримує політику "нульової терпимості". За її словами, це не "дискусійна ідея". А натяки на те, що сім'ї буцімто розлучають навмисне, щоб застерегти іммігрантів, вона назвала "злісними вигадками".

Рішення впроваджувати цю політику також свідчить про те, що зростає впливовість однієї особи - старшого політичного радника пана Трампа Стівена Міллера. Це прибічник "жорсткої" лінії щодо імміграції, на якого покладено завдання втілювати обіцянки президента в життя.

Пан Міллер - один з небагатьох перших радників президента, які зберегли цю посаду. Саме він був ініціатором заборони в'їзду для іммігрантів з країн, які населяють переважно мусульмани. Про неї було оголошено невдовзі по тому, як пан Трамп обійняв посаду президента.

Газета New York Times повідомляла: у квітні, коли вже суттєво зросла кількість осіб, яких затримали на кордоні, пан Міллер наполягав на жорсткому посиленні заходів, скерованих проти нелегальної імміграції.

"Це було просте рішення, - сказав 32-річний радник в інтерв'ю New York Times. - Його меседж у тому, що ніхто не має пільг перед міграційним законодавством".

Тінь стіни

За політикою "нульової терпимості" бовваніє велика тінь - бажання пана Трампа побудувати стіну на кордоні з Мексикою. Торік він заявляв, що потрібна стіна вздовж половини всього кордону, який простягається на 3 220 км (2 000 миль). А решту кордону захистять природні перешкоди.

Ця стіна була ключовою обіцянкою президентської кампанії. Але для фінансування будівництва за міграційним законопроектом потрібен дозвіл Конгресу. А щоб такий законопроект було прийнято (його попередню версію вже читають парламентарі), потрібна підтримка щонайменше дев'яти демократів у Сенаті.

Схоже, команда пана Трампа дає демократам вибір: примусове розлучення батьків і дітей або стіна. Зв'язок між цими двома явищами пан Трамп підкреслив у своєму твіті від 15 червня.

"Демократи з їхнім жахливим і жорстоким підходом до законодавства змушують розлучати сім'ї на кордоні. Будь-який імміграційний закон ПОВИНЕН містити повне фінансування Стіни. Досить "ловити-випускати", візових лотерей та ланцюгової міграції. Тільки меритократична імміграційна система. Спробуйте! ВИГРАЙТЕ!", - наголосив Дональд Трамп.

Цю ж думку через три дні повторив у своїй промові в Луїзіані пан Сешнс.

"Ви можете бути певні: ми не хочемо розлучати батьків з дітьми, - повідомив він. - Якщо ми побудуємо стіну, якщо ухвалимо закон, якщо закриємо лазівки, то не доведеться робити такий жахливий вибір".

Цю політику вже пов'язують з ультиматумом, що його президент Трамп висунув у лютому, коли провів паралель між фінансуванням стіни та долею дітей мігрантів, які не мали дозволу на проживання. Але в тому випадку суд тимчасово зупинив дію указу Трампа, і шукати компроміс не довелося.

Власна партія почала тиснути на президента, щоб він шукав вихід із кризи, яку сам створив. І Трамп скасував указ.

Однак немає свідчень того, що існують плани щодо об'єднання сімей.

Новини на цю ж тему