Ромська кров: що робити з таборами?

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
"Сказали, щоб звалили з Києва", - що робити з таборами ромів?

Вбивство молодого рома у Львові показало кривавий потенціал одразу кількох проблем в Україні: від самого факту існування незаконних поселень ромів у містах до насильства, з яким стикаються їх мешканці.

Побутова агресія, викликана способом життя "кочових" ромів та їхнім не найкращим іміджем в очах суспільства, за останні місяці вийшла в Україні на суттєво інший рівень, коли стихійними поселеннями вирішили зайнятися праворадикальні групи.

Чому їдуть?

Як розповідає BBC News Україна представниця ромського фонду "Чіріклі" Зола Кондур, майже всі роми, які влаштовують табори у великих містах, - вихідці з Закарпаття.

"Там немає роботи і можливості покращити своє життя. Тому вони їдуть до Києва, Львова, Харкова, Одеси", - пояснює пані Кондур.

"Це не така міграція, бо їм подобається якась романтика і вони хочуть кочувати, - це вимушена трудова міграція", - додає вона.

Копирайт изображения Укрінформ
Image caption Роми їдуть із Закарпаття, тому що не можуть знайти там роботу, кажуть у ромських фондах

Загалом ромів в Україні, за її даними, близько 400 тисяч, і більшість з них живуть осідло. Їхні сусіди можуть навіть не здогадуватися, що вони роми.

"Кочують" лише кілька тисяч.

Зола Кондур називає стереотипом уявлення, ніби всі роми їдуть, щоб виключно красти чи жебракувати.

Image caption Зола Кондур нарікає, що українське суспільство насправді дуже мало знає про ромів й натомість послуговується негативними стереотипами щодо них

За її словами, чоловіки-роми переважно збирають металобрухт ("копають метал") чи працюють чорноробами. Причому плату за таку роботу отримують дуже низьку, а то й взагалі з ними розраховуються їжею.

Жінки та діти можуть збирати та продавати на дорогах квіти.

"Це все одно дає більше можливостей прохарчувати родину, ніж на Закарпатті", - констатує ромська правозахисниця.

Копирайт изображения Укрінформ
Image caption З ромськими дітьми у київських поселеннях протягом тривалого часу працювали волонтери

Закарпатські роми, яких ми зустріли біля київського вокзалу, підтверджують - "копали та займалися, хто чим може".

Коли чують питання про те, що кияни звинувачують ромів у крадіжках, заперечують: "Не всі ж крадуть".

"Все не так, як говорять. І чому не ловлять тих, хто краде?" - запитує ром й показує рукою на будівлю вокзалу.

Ці чоловіки - колишні жителі одного зі знесених ромських поселень.

"Зайшла "самооборона" і давай забризкувати [сльозогінним газом]. Навіть намет підпалили, коротше… Добре, що поліція приїхала і не пускала, щоб людей чіпали, там же дітей дуже багато було", - пригадують вони.

"Сказали, щоб ми "звалили" з Києва", - додають роми.

На місці табору

Під "Самообороною" наші співрозмовники, ймовірно, мали на увазі об'єднання "Національні дружини", яке 7 червня опублікувало відео знесення ромського табору на околиці Києва. Самі "Нацдружини" наполягають, що нікого не били.

Копирайт изображения "Національні дружини"
Image caption На відео з подій у "Голосіївському парку" - кілька десятків людей з сокирами та молотами, які трощать залишки стихійного ромського табору

Працівник парку, еколог Олександр Соколенко розповів BBC News Україна, що помітив табір та прийшов туди з кількома місцевими активістами, які знімали табір на відео.

Можливо, припускає еколог, це викликало агресію з боку мешканців поселення - вони прогнали візитерів "з каменюками, трубами і пляшками".

Розповідь про це у Facebook викликала бурхливу реакцію соцмереж, а "Національні дружини" пообіцяли прибрати незаконний табір, якщо це не зробить поліція.

"Коли поліція не справляється, "Національні дружини" беруть ситуацію під свій контроль. Даємо вам 24 години, щоб залишити територію, прибравши за собою сміття, інакше ми оголошуємо толоку в Голосіївському парку", - йшлося у їхньому повідомленні.

Як розповідає Олександр Соколенко, після цього поліція справді почала діяти.

"Приїхало керівництво райвідділу, почало спілкуватися з мешканцями. Прийшов якийсь чоловік, який представився чи то бароном, чи керівником цих людей - він роздавав команди і його всі слухали. З ним поговорила поліція, й він сказав, що через годину тут нікого не буде", - пригадує еколог.

За його словами, тоді мешканці табору справді зібралися й за кілька годин там фактично нікого не було.

Вже пізніше туди приїхали "Нацдружини", які знесли хиткі споруди та провели "толоку" з прибирання території - грубо спілкуючись при цьому з кількома жінками, які залишалися у таборі.

"Представники поселення попросили забезпечити правопорядок, поки вони зберуть свої речі і поїдуть додому. Тож, коли на місце приїхали близько 50 активістів, поліція не допустила будь-яких порушень і конфліктів", - так поліція описала ті події.

Утім, навіть через кілька тижнів після "прибирання" (яким мало б займатися місцеве лісництво та Київблагоустрій), місцевість залишається засміченою.

Image caption Еколог Олександр Соколенко показує пошкоджене дерево на місці табору в лісопарку

Тут видно ями зі сміттям, рештки "хат", а також обпалені дерева з зарубками навколо стовбура.

Як пояснює Олександр Соколенко - обпалені ті дерева, до яких мешканці табору притуляли димарі саморобних печей.

А дерева з зарубками "мали стати дровами".

Image caption Ні роми, ні місцева влада та лісники місцевість у голосіївському парку так і не прибрали. Не завершили там прибирання і "Національні дружини", які заявляли про такі наміри і навіть два дні проводили там свою "толоку"

"Сосна жити з такими пошкодженнями не зможе. Зарубка робиться для того, щоб дерево всохло. Коли воно сухе, то це вже дрова - зрубали, порізали і у пічку", - відзначає еколог.

За його словами, пошкоджених дерев тут близько сотні. Штраф за одну сосну - 6 тис. грн.

Утім, Олександр Соколенко сумнівається, що ці штрафи хтось сплачуватиме, адже коли поліція вирішувала питання з табором, факти пошкодження дерев ніхто не оформлював.

"Виходить, що люди пошкодили територію парку і не несуть за це відповідальності. Такого не має бути - не тому, що ці люди не можуть заплатити, бо у них помешкання у Закарпатті, чи немає грошей і документів. А тому, що безкарність одних - у нашому випадку мешканців табору - створює прецеденти для інших", - нарікає Олександр Соколенко.

"Завтра хтось інший поставить паркан і буде жити тут без документів", - припускає він.

Image caption Екологи кажуть про серйозну шкоду для парку

А Зола Кондур розповіла, що після цього випадку поліцейські прийшли до ромського табору в іншому районі - на Троєщині - й повідомили, що не зможуть гарантувати поселенню безпеку, а тому його жителям краще поїхати.

"Їм пропонували кошти на квитки. Деяким структурам здається, що так вчинити простіше, ніж зробити щось довготривале, що знизить напругу", - каже пані Кондур.

У київській поліції не підтвердили BBC News Україна факт такого спілкування з ромами.

Але відзначили: "Забезпечити цілодобове чергування працівників поліції біля кожного будинку у місті, у всіх парках та біля стихійних поселень немає можливості. Але повідомляємо, що патрулювання нарядів поліції здійснюється з урахуванням криміногенної ситуації".

Логіка радикалів

Копирайт изображения С14
Image caption "Ци...ан на Лисій горі більше немає", - написав у квітні один з членів правої організації С14. "Ми поприбирали за ними майже все сміття, демонтували палатки та безпечно спалили", - додав він.

Хвиля знесень (чи "прибирань") та нападів на стихійні ромські поселення фактично почалася у квітні з повідомлення групи С14 про "прибирання" табору з Лисої гори.

У групі наголошували, що прибрали вже пустий табір, але згодом у мережі з'явилося відео під назвою "Розгром ромського табору на Лисій горі", де видно, як група чоловіків біжить з газовими балончиками за ромами, серед яких жінки та діти.

С14 заперечує присутність своїх людей на тому відео й наполягає, що поліція має розібратися, хто там зображений.

Лідер С14 Євген Карась у розмові з BBC News Україна наполягає, що мешканцям табору тоді ніхто не погрожував, а приходили до них як "група підтримки" представників "Київблагоустрою".

Image caption Євген Карась наполягає, що С14 не застосовувала силу на Лисій горі. Утім, поліція відкрила кримінальне провадження щодо подій там.

"Представники С14, коли приходили на Лису гору, точно не казали циганам, що ми вас будемо бити. Приходили для того, щоб "Благоустрій" не виглядав як "бідні овечки", - озвучує свою версію Євген Карась.

У розмові, яка відбулася ще до смертельного випадку у Львові, керівник С14 відзначав, що саме після таких подій "проблема нелегальних поселень, вирубок лісів, антисанітарії, крадіжок винесена наріжним питанням і поліції, і суспільства".

"В Україні це в останні роки набуло рис якогось стихійного вуличного терору. Коли люди ходять, хапаються за гаманці, тому що бачать групу циган - це ненормально", - упевнений Євген Карась.

Він також впевнений, що змінам ситуації навколо ромських таборів протистоїть і частина "консервативних" ромів: "Ця система зацікавлена у тому, щоб діти йшли стопами своїх батьків - кримінальним шляхом".

"Реагувати будемо, якщо є злочинність", - обіцяє він.

Утім, попри завіряння С14 та "Нацдружин" у тому, що вони не погрожували ромам і не вчиняли проти них фізичного насильства, у київській поліції повідомили BBC News Україна, що після знесень таборів було порушено три провадження "щодо незаконних дій відносно стихійних поселень" за статтями про хуліганство та розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Однак підозрюваних по цим провадженням ще немає.

Потерпілими вважаються 20 осіб, а на допити ходять значно більше людей. Слідчі працюють також і з людьми, які повернулися на Закарпаття.

Копирайт изображения Поліція Львівщини
Image caption Через напад у Львові, внаслідок якого загинув один ром, поліція затримала кількох членів маловідомого донедавна угруповання "Твереза і зла молодь"

Смерть же рома у Львові тамтешні правоохоронці розслідують вже як групове сплановане вбивство.

Водночас у київській поліції кажуть, що реагують і на злочини, скоєні представниками ромських громад - тези про те, що такі правопорушення ігноруються правоохоронцями, нерідко озвучують праворадикальні організації як пояснення своїх дій.

У відповіді поліції на запит BBC News Україна йдеться, що "у більшості випадків" це адміністративні правопорушення: розпивання алкогольних напоїв та поява у п'яному вигляді у громадських місцях, куріння у заборонених місцях, невиконання батьківських обов'язків, доведення неповнолітніх до стану сп'яніння та торгівля у невстановлених місцях.

Утім, додають у поліції, розслідуються й кримінальні порушення: крадіжки, грабежі і шахрайство.

Але окремої статистики по таких злочинах не ведеться зі зрозумілих причин - це була б дискримінація.

У київській поліції також кажуть, що підрозділи ювенальної превенції працюють з ромськими дітьми та їхніми батьками для попередження злочинів неповнолітніх та безпритульності.

Що робити?

Зола Кондур вважає, що вирішити проблему стихійних ромських таборів може лише соціалізація ромів, а не силове їхнє виселення.

А дії націоналістичних груп, за її словами, ускладнюють та відкидають назад цей процес, адже, наприклад, з мешканцями таборів на Лисій горі та Троєщині роками працювали волонтери, що зокрема займалися освітою дітей.

"Але зараз вони стали мішенню для радикальних груп, які їх виявляють і роблять з цього шоу, щоб показати людям - дивіться, які ми класні, захищаємо вас від кримінальних груп, як вони нас називають", - нарікає ромська правозахисниця.

Копирайт изображения Укрінформ
Image caption Правозахисники наполягають - насильницьке прибирання ромських таборів не вирішує проблему їх соціалізації

Вона також не виключає, що такими діями радикали прагнуть зіграти на почуттях страху людей та заробити політичні бали.

Однак, вихід, на її думку, є навіть за таких обставин: "Що можна зробити - це знайти земельну ділянку чи завод, який не працює, місце, що було б офіційно призначене саме для таких груп… Щоб вони могли перебувати на цій території офіційно, знали адресу, там були елементарні речі, як туалет і вода".

"Люди підписуватимуть угоду про те, що перебуваючи на цьому місці вони дотримуються санітарних умов та інших речей", - додає вона.

"Складніше - це комплексна програма для таких людей. Але вона потребує більше ресурсів. І на це в Україні поки що ніхто не погоджується", - нарікає представниця ромського фонду.

Схожий підхід пропонує київська поліція.

Image caption Роми повертаються на Закарпаття, хоча, як самі кажуть, не знають, чи знайдуть роботу там

Там розповіли BBC News Україна, що звернулися до мера Кличка з проханням розробити "стратегію вирішення проблеми ромських поселень" та виділити місце для тимчасових наметів.

Зола Кондур також наполягає на тому, щоб влада почала нарешті виконувати затверджену ще у 2013 році Стратегію інтеграції ромської нацменшини, розраховану до 2020 року.

За її словами, наразі вона не виконується через брак коштів.

"Якщо Закарпатська ОДА бачить, що така велика кількість ромів їде до Києва та інших міст, що вони тут перебувають у складних умовах і на них нападають - чому не можна зібрати ромські організації та відповідні структури і подумати, що потрібно зробити, щоб вони залишалися на Закарпатті?" - запитує Зола Кондур.

"Повірте, роми - абсолютно адекватні люди, які хочуть таких самих гарних умов, як і в усіх людей. І хочуть найкращого для себе і своїх родин", - підсумовує вона.

Стежте за нами в Telegram! Ми надсилаємо туди головні новини і добірку найкращих статей.

Новини на цю ж тему