Чому в Ізраїлі ухвалили закон про національну єврейську державу?

Кнесет Копирайт изображения AFP
Image caption Кнесет ухвалив закон незначною більшістю - 62 депутати зі 120 проголосували "за"

Ізраїльський кнесет ухвалив у четвер суперечливий закон, який оголошує Ізраїль єврейською національною державою. Закон викликав обурення арабської меншини, що становить приблизно 20% населення країни.

"Цим законом ми визначили основні принципи нашого існування, - наголосив прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху. - Ізраїль - це національна держава єврейського народу, яка поважає права всіх його жителів".

Однак затверджений кнесетом документ під назвою "Основний закон: Ізраїль - національна держава єврейського народу" загрожує ще сильніше розколоти ізраїльське суспільство, адже арабська меншина вже давно звинувачує владу у дискримінації.

Про що йдеться в законі?

Право на самовизначення

Закон визначає Ізраїль як історичну батьківщину євреїв та їхній "національний дім", в якому вони реалізують своє право на національне, культурне, релігійне та історичне самовизначення. Право на самовизначення в Ізраїлі, відповідно до закону, належить виключно єврейському народу.

Символи та столиця

Закон оголошує Єрусалим єдиною та неподільною столицею Ізраїлю. Також він юридично закріплює чинні єврейські символи держави, єврейський календар та свята.

Статус Єрусалима в цьому законі повторює положення ухваленого кнесетом в 1980 році Основного закону про Єрусалим, як єдиної та неподільної столиці держави Ізраїль.

Мова

Державною мовою Ізраїлю, згідно із законом, є іврит. Арабська мова більше не є державною, але їй надається особливий статус.

У законі зазначається, що права арабської мови, що існували до прийняття закону, не будуть порушуватися, однак практичні наслідки зменшення її статусу поки не зрозумілі. Її застосування регулюватиме окремий закон.

Ізраїльські поселення

Закон оголошує будівництво єврейських поселень "національною цінністю" та закріплює необхідність їхнього створення та розвитку.

У законі ухвалений компромісний варіант статті про поселення. З неї прибрали деякі положення, визнані дискримінаційними щодо арабського населення.

Проте формулювання досить розпливчасте. Не зрозуміло, зокрема, чи застосовуються положення закону до поселень на Західному Березі ріки Йордан.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Палестинці протестують проти будівництва єврейських поселень на Західному березі ріки Йордан, який світова спільнота визнає окупованим

Навіщо потрібен цей закон?

Ізраїль з самого початку створювався як національна єврейська держава, і цей його статус чи не з перших днів піддавався критиці. Однак досі він не був закріплений спеціальним законом, якщо не брати до уваги деякі положення Декларації про незалежність Ізраїлю.

В останні роки в Ізраїлі все частіше звучали попередження про те, що основні принципи створення єврейської держави під загрозою і в майбутньому можуть зникнути. Адже сам принцип національної держави в сучасному світі все частіше сприймається як анахронізм, що не відповідає універсальним правам людини.

Ці побоювання посилюються страхами перед високою народжуваністю в родинах ізраїльських арабів та альтернативними сценаріями вирішення палестино-ізраїльського конфлікту, які можуть кинути виклик владі єврейської більшості в Ізраїлі та, відповідно, самим основам держави.

Все це призвело до закликів закріпити національний єврейський характер держави Ізраїль в окремому основному законі.


Чому закон ухвалили саме зараз

Коментар депутата кнесету Ксенії Свєтлової

Цей закон обговорювався ще з 2011 року, коли прем'єр-міністром Ізраїлю також був Біньямін Нетаньяху. Тоді він виступив проти прийняття такого закону, побоюючись негативної міжнародної реакції та вважаючи, що час для його прийняття ще не настав.

Цей закон носить в основному декларативний характер. За моїми відчуттями, для прийняття його саме зараз були свої політичні причини: в останній місяць у нас запахло виборами.

Кнесет йде на літні канікули, а восени прем'єр може розпустити уряд, і тоді в лютому-березні пройдуть нові вибори. Можливо, ухваленням цього закону Нетаньяху хоче показати, що саме він, а не інші праві політики, представляє інтереси консервативного крила.


Копирайт изображения Getty Images
Image caption Прем'єр Нетаньяху хоче продемонструвати, що саме він визначає консервативний порядок денний в Ізраїлі

Якими будуть наслідки?

Палестино-ізраїльські перемовини

Перемовини про мирне врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту не ведуться з 2014 року. Спроби президента США Барака Обами не допомогли пожвавити цей процес, а чинна ізраїльська влада не бачить зараз будь-яких можливостей сісти за стіл переговорів.

Тому в практичному сенсі націоналістичні декларації нового закону навряд чи змінять щось в найближчому майбутньому. Однак статус Ізраїлю як національної єврейської держави завжди був каменем спотикання в переговорах між Ізраїлем і палестинцями.

Біньямін Нетаньяху неодноразово говорив про те, що відмова палестинців визнати національну єврейську державу - головна перешкода на шляху до миру та свідчення того, що палестинці не хочуть визнати саме право Ізраїлю на існування.

Президент Палестинської автономії Махмуд Аббас заявляв, що палестинці вже давно визнали Ізраїль, але ніколи не визнають його як національну єврейську державу.

Копирайт изображения EPA
Image caption Депутат кнесету Айман Уда протестує проти нового закону з плакатом, на якому написано "Рівність"

Положення арабської меншини в Ізраїлі

"Цей закон має декларативний характер, і в ньому важливо не те, що там написано, а те, чого в ньому немає, - говорить депутат кнесету від опозиції Ксенія Свєтлова. - В ньому немає слова "рівність". На всі мої запитання до депутатів керівної коаліції про те, чому так сталося, відповіді я не отримала".

Закон має величезне символічне значення, і, на переконання арабської меншини в Ізраїлі, є свідченням порушення їхніх прав. Арабський депутат кнесету Айман Уда назвав його "законом про єврейську перевагу", що перетворив арабів у громадян другого сорту.

Ізраїльські араби, багато з яких називають себе палестинцями, складають близько 20% населення країни, в якій живе 9 млн чоловік. За ізраїльськими законами вони мають рівні права з євреями. Проте вони заявляють, що піддаються дискримінації в таких сферах як освіта, охорона здоров'я та забезпечення житлом.

Ізраїльські араби побоюються, що прийняття закону лише затвердить це розшарування.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Закон ще раз підтверджує статус Єрусалима як єдиної та неподільної столиці Ізраїлю

Закон і політична ситуація в Ізраїлі

В умовах ймовірного наближення виборів політичний тиск праворадикальних партій з ухваленням цього закону може зрости. Останнім часом в Ізраїлі зростає вплив консервативних релігійних кіл.

При цьому релігійні партії були не в захваті від ухвалення нового основного закону, оскільки негативно ставляться до світських законів в цілому.

Що таке основний закон в Ізраїлі?

"Основний закон: Ізраїль - національна держава єврейського народу" за своїм статусом є конституційним, хоча конституції в Ізраїлі немає.

Це означає, що він не може бути оскаржений в суді, а зміни можуть бути внесені до нього лише кнесетом шляхом ухвалення іншого основного закону.

Це 14-й основний закон, ухвалений в історії Ізраїлю. Такі закони, як правило, приймаються з основних питань державного устрою країни. Першим таким законом країни була прийнята в 1948 році Декларація незалежності Ізраїлю.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему