Фінансовий цейтнот: тарифний "геноцид", девальвація чи дефолт?

годинник Копирайт изображения Getty Images

Вже цієї осені Київ може відчути, що запізнився із виконанням зобов'язань перед міжнародними кредиторами.

Уряд не дослухався до порад інвесторів, що співпрацю з МВФ варто відновити до початку сезону літніх відпусток, адже передвиборча осінь буде не найкращим часом для цього.

Без цієї співпраці впоратися із піковими виплатами зовнішнього боргу у цьому і наступних двох роках Києву навряд чи вдасться.

Дефолт і девальвація?

У липні ключові бізнес-асоціації - Американська торговельна палата, ЄБА, Союз українських підприємців, інвестиційні фонди Horizon Capital і Dragon Capital - закликали уряд домовитися про приїзд місії фонду до сезону відпусток, а не відкладати виконання зобов'язань і відновлення співпраці з МВФ на осінь, коли до гострих проблем додасться і питання бюджету.

"В цьому разі процес може затягтися до 2019 року. Це рік виборів, коли на зовнішню допомогу розраховувати не варто. Тоді країні загрожує дефолт", - заявив президент ЄБА і виконавчий директор Dragon Capital Томаш Фіала.

Він наголосив, що до кінця наступного року Україна має віддати 6 млрд доларів боргу. При цьому економіка уповільнюється і не зможе дати цих коштів, а використання резервів Національного банку для виплати боргів обернеться девальвацією гривні.

На початку липня низка українських ЗМІ оприлюднили прогнози НБУ. Згідно із цими документами, у випадку, якщо співпрацю з МВФ так і не відновлять, курс гривні на кінець року може становити 31,8 грн за долар. Якщо до цього додати падіння цін на метал на світових ринках (а таке цілком може статися через захисні дії США, особливо щодо Китаю), то курс може сягнути 40,8 грн за долар.

Нацбанк не підтвердив, але й не спростував наявність таких прогнозів. Там заявили, що розглядають різні варіанти розвитку економічної ситуації, але поки що дотримуються базового прогнозу (28,5 грн за долар на кінець 2018 року) і вважають, що співпрацю з МВФ можливо відновити, щоб отримати 2 млрд доларів.

Але для цього український уряд має виконати власне рішення понад річної давнини і підняти тарифи на газ для населення до ринкового рівня, що деякі оглядачі вже називають "тарифним геноцидом". А також скоротити дефіцит бюджету, який зростає, зокрема, і через більші видатки на комунальні субсидії.

Ціни на газ проти "обнулення" досягнень

Міністерство економіки заклало у свої прогнози соціально-економічного розвитку країни 18% подорожчання газу для населення до кінця 2018 року. У НБУ оцінюють його у 25% цього року, а наступного - ще на 15%.

В інфляційному звіті за другий квартал експерти НБУ передбачають інфляцію саме через підвищення цін на газ для населення, а відтак, подорожчання комунальних послуг.

Водночас прем'єр-міністр Володимир Гройсман висловлюється з цього питання досить обережно. З одного боку, він твердить, що однозначно "не хоче підвищувати ціни на газ". З іншого, - не виключає, що це може бути "вимушеним кроком".

Він нагадав, що у наступні 5 років Київ має повернути кредиторам 33 млрд доларів. В іншому разі, тобто при дефолті, за словами прем'єра, "фактично все, що ми накопичили: динаміку, яка буде і далі зростати, це може все обнулитися, а ще, не дай бог, піти в мінус".

Бюджетні витрати на субсидії

71

млрд грн виділено на комунальні субсидії у бюджеті 2018

18

млрд грн було виділено у 2015

  • 120 млрд грн складав у 2014 році дефіцит НАК "Нафтогаз", який дотував тарифи на газ для населення

UNIAN

В останні дні травня уряд подовжив дію постанови №187, яка ще з літа 2017 року зафіксувала ціну на газ для населення на рівні 4 942 грн за тисячу кубометрів без ПДВ.

Термін дії цієї постанови витікає до 1 серпня. До цього часу уряд має або знову подовжити дію постанови, або ж підняти ціну.

Ціна на газ для населення залишається незмінною з квітня минулого року. За рік до того, у квітні 2016 року, уряд вирішив, що ціна на газ для населення має розраховуватися на основі імпортного паритету.

Ринкову ціну на газ мали порахувати до 1 липня 2017 року. Проте цього не сталося, оскільки тоді б тарифи могли суттєво зрости, а у вересні уряд вирішив відкласти дату публікації нової ціни. Після цього уряд лише подовжував дію відповідної постанови.

"Вікно можливостей" закривається

Копирайт изображения Getty Images
Image caption До завершення виборів в Україні засіки західних кредиторів можуть закритися

Вирішувати це питання восени може бути вже запізно, оскільки "вікно можливостей" для цього швидко зачиняється через наближення виборів, вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

За його словами, однією з ознак цього є зростання видатків, а відтак, дефіциту бюджету із запланованих 3 млрд грн до 4 млрд грн. через "популізм в головах політиків".

Економіст звертає увагу, що без відновлення співпраці з МВФ, Україна не лише не зможе розраховувати на гроші Світового банку та ЄС, але й матиме проблему з тим, аби отримати якісь кошти від інших кредиторів. Якщо ж такі й знайдуться, то ціна позики для України навряд чи буде меншою за 9% річних, тоді як МВФ і Світовий банк позичають під близько 3%.

Іншим виходом могло б бути скорочення витрат бюджету, але, каже Олег Устенко, "навряд чи політики на піку політичного циклу будуть скорочувати видатки". Та й скорочувати можна лише так звані незахищені статті бюджету, яких не так вже й багато. Наприклад, капітальні інвестиції. Але і це обернеться негативними наслідками, особливо, з огляду на стан української інфраструктури.

Через зволікання із реформами в уряду залишається небагато варіантів для виплати боргів, й всі вони мають свої вади.

Підвищення цін на газ для населення відкриє доступ до грошей МВФ та інших кредиторів, але викличе вкрай негативну реакцію електорату.

Виплата боргів із резервів Нацбанку загрожує фінансовою турбулентністю.

Девальвація гривні, яка на певний час дасть зростання доходів бюджету і зменшення дефіциту, так само не сподобаються виборцям, бо вчергове знецінить їх доходи.

Залучити гроші не від кредиторів, а від інвесторів потребує більшого часу і зміни бізнес-клімату, зокрема, й через реальні досягнення у боротьбі із корупцією.

Відтак, каже експерт, у наступні півроку-рік кризи не уникнути, якщо не будуть знайдені відповіді на проблему із боргами, інвестиціями і реформами.

Копирайт изображения BANK.GOV.UA

Про закриття "вікна можливостей" говорять і в Національному банку, де непоновлення співпраці з МВФ називають серед головних ризиків для економіки:

"Зволікання з реалізацією умов програми співпраці з МВФ зменшує ймовірність отримання фінансування, передбаченого цією програмою та все більше звужує вікно можливостей у залученні боргових ресурсів на міжнародних ринках капіталу, необхідних для здійснення пікових виплат за державним боргом у 2018-2020".

Поки що ж НБУ і надалі виплачує борги зі своїх резервів. Через це за підсумками червня вони вже скоротилися до 18 млрд доларів.

За попередній тиждень гривня втратила до долара 21 копійку, а до євро - 32 копійки.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему