Сонце сходить над Африкою: як цей континент може врятувати економіку України

Схід сонця Копирайт изображения Getty Images

Континент можливостей, багатий на ресурси і молодь, з країнами, де найвищі показники економічного зростання у світі - все це про Африку. В останні 15 років тут зростають економіки, підвищується споживання та формується середній клас.

За даними Світового банку три африканські країни 2017 року увійшли до топ-10 найбільш динамічних економік світу, а очолює цей список економіка 100-мільйонної Ефіопії. У 2017 вона зросла на 8,2%. До десятки увійшли Танзанія та Джибуті (7,2 та 7% відповідно).

Чи може Україна використати бурхливий розвиток Африки для розвитку своєї економіки і для заміни втрачених ринків Росії та інших країн СНД?

Експерти та дипломати, опитані BBC News Україна, розповідають, як цього досягти і що цьому заважає.

Пан або пропав

"Африка - один з регіонів, який не насичений товарами та який зростає. Хто буде контролювати Африку, той буде динамічно розвиватися",- наголошує український бізнесмен Артем Гудков. Він разом з однодумцями створив компанію Global Ukrainian Distribution Investment and Trading (GUDIT) та відкрив у липні український торговий дім на сході Африки - в Танзанії.

Раніше пан Гудков кілька років працював в Демократичній Республіці Конго, де продавав українську курятину, а після повернення створив в Україні консалтингову компанію, яка надавала послуги українському бізнесу в регіоні.

За його підрахунками, українські компанії можуть збільшити експорт для країн Субсахарської Африки на 10-15 млрд доларів, що може покрити втрати ринків у Росії.

Копирайт изображения Артем Гудков
Image caption Артем Гудков не втомлюється доводити, наскільки перспективною є співпраця з Африкою

"Африка не має спеціалістів та підприємств у багатьох галузях, а Україна має. Наші технологічні товари, які не витримують конкуренції на Заході, ми можемо експортувати сюди", - наголошує Артем Гудков.

На думку бізнесмена, Україні варто розвивати виробничу кооперацію та навіть інвестувати в африканські країни.

"Найжахливіше, що може пролунати на зустрічі українських та африканських чиновників, - інвестуйте в Україну. Вони розглядають нашу країну як більш розвинену, ніж їхні, і самі очікують інвестицій. Якщо ж Україна не буде в Африку інвестувати - наші зусилля там будуть марними", - наголошує він.

Наприклад, на думку бізнесмена, варто підписувати якомога більше договорів про вільну торгівлю з країнами Африки, виділяти стипендії для студентів звідти, як це активно робить Китай.

"Ці люди, коли стануть чиновниками чи бізнесменами в своїх країнах, з подякою згадуватимуть про надану допомогу і сприятимуть співробітництву", - вважає він.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption В Аддис-Абебу на саміти Африканського союзу приїждають всі африканські президенти. Може, відкрити тут представництво Антонова?

На думку пана Гудкова, Україна має приходити до Африки з готовими ідеями: українські інженери можуть реформувати місцеву інфраструктуру та будувати нові електростанції. Малоймовірно, що Україні загрожуватиме "відтік мізків" до Африки, а от валютні зарплатні надходження звідти не завадили б.

Як і чим Україна торгує з Африкою

За даними Держкомстату, товарообіг з Африкою в 2017 році складав 4,7 млрд доларів, з них український експорт - понад 4 млрд доларів, а імпорт з країн Африки - понад 700 млн доларів. Африка приносить Україні 9% валютних надходжень від експорту, а позитивне сальдо торгівлі з нею надзвичайно велике. Особливо, якщо врахувати, що загалом Україна торік імпортувала продукції на 6 млрд доларів більше, ніж експортувала (49 млрд проти 43 млрд).

Окрім того, український експорт до Африки перевищує експорт до Росії. Минулого року український експорт до Росії складав 3,9 млрд доларів, імпорт - 7,2 млрд доларів.

Майже 80% українського експорту в регіоні йде до країн Північної Африки. Це:

  • Єгипет - 1,8 млрд доларів,
  • Алжир - 535 млн доларів,
  • Туніс - 289 млн доларів,
  • Марокко 221 млн доларів,
  • Лівія - 207 млн доларів.

Єгипет є сьомим партнером України за експортом та 13-м партнером за торгівлею.

Показники експорту до країн Субсахарської Африки, економіка яких переважно зростає швидше, ніж економіка Північної Африки, скромніші:

  • експорт до Ефіопії - 110 млн доларів,
  • до Нігерії - 95 млн,
  • до Сенегалу - 94 млн,
  • до Кенії - 79,5 млн,
  • до ПАР - 75 млн,
  • до Кот-Д'івуару - 67 млн,
  • до Мавританії - 67 млн,
  • до Гани - 61 млн.

Україна переважно експортує до Африки чорні метали та сільськогосподарську продукцію, як-от - зернові, соняшникову олію.

Копирайт изображения Наталія Микольська
Image caption На прилавках супермаркетів у Гані домінує українська олія

У 2017 році експорт товарів з України до Африки збільшився на $182,6 млн, або на 4,7%, переважно завдяки деревині, мінеральним продуктам та товарам легкої промисловості.

Торговий представник України, заступник міністра економічного розвитку Наталія Микольська розповідає, що у 2016 році Офіс сприяння експорту возив українських підприємців до Кенії та Танзанії, у квітні 2018 року - до Нігерії та Гани.

Копирайт изображения Наталія Микольська
Image caption Наталія Микольська на зустрічі з віце-президентом Нігерії Ємі Осінбаджо (у центрі) у квітні обговорювала збільшення співробітництва з цією впливовою країною Африки

За її словами, ці країни є одними з найбільш перспективних напрямків для українського експорту. У Кенії зацікавлені в продукції енергетичного машинобудування, АПК та фармацевтики з України, у Танзанії - в сільськогосподарських машинах та устаткуванні для переробки аграрної продукції.

В Нігерії є попит на товари легкої промисловості, папір, меблі, електроапаратуру та кондитерські вироби, а в Гані - на чорні метали та вироби з них, двигуни та насоси, алкогольні та безалкогольні напої, електричне обладнання.

"Ці країни при правильному налагодженні постачання, певної переробки чи складанні товарів, можуть стати хабом для українського бізнесу для виходу на ринки інших країн Африки", - наголошує пані Микольська.

Що ж заважає?

Артем Гудков вважає, що в Україні не достатньо розуміють значення регіону та алгоритми роботи з ним.

"Помилка наших чиновників - недооцінка статусу та положення африканців у сучасному світі. Вони чітко знають собі ціну, знають, наскільки важливі для економічного розвитку планети", - зазначає він.

Великим мінусом бізнесмен вважає відсутність в Африці представництв провідних українських високотехнологічних компаній.

"Ми скаржимося, що літаки Антонова не купують. А чому б не створити представництво Антонова в столиці Ефіопії Аддіс-Абебі, де знаходиться штаб-квартира Африканського союзу? Треба поставити українські літаки в місцевому аеропорту, щоб кожен президент, який приїжджає на саміти АС, запитував - а що це за красені там стоять? І йшов на них дивитися", - вважає пан Гудков.

На його думку, таку ефектну презентацію мають доповнити представництва компанії з обслуговування та лізингових платежів за літаки.

Бізнесмен наводить приклад Білорусі - відкриття білоруського торгового дому в Нігерії, де масштабно презентували різноманітну техніку, дозволило білорусам суттєво збільшити продаж тракторів Belarus. Зараз Білорусь обговорює створення заводу зі збирання тракторів в Нігерії, і ця продукція може завоювати інші країни Західної Африки.

Співзасновник Центру досліджень Африки Олександр Мішин зазначає, що в України немає чіткої стратегії щодо Африки. Ситуація погіршується через недостатню кількість українських дипломатів у регіоні, чиї намагання розвинути співробітництво не завжди знаходять підтримку в Києві.

"Україна декларує інтерес до регіону, проте в умовах конфлікту з Росією він залишається на периферії зовнішньої політики. Нам дуже складно конкурувати з Китаєм чи Індією, для яких Африка давно є важливою складовою зовнішньої політики. Ці країни проводять форуми з країнами Африки на найвищому рівні. Для нас це лишається мрією", - підсумовує він.

Дійсно, успіхи Китаю на континенті вражають. Якщо в 1999 році торгівля Китаю з країнами Африки становила 6,5 млрд доларів, то в 2017 році, за даними китайського Мінторгівлі, - 170 млрд доларів.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Китай інвестує в Африку мільярди, але перебуває у великому плюсі в торгівлі. Періодично країна організовує форуми з десятками лідерів країн Африки

Брак ресурсів та стратегії, на думку пана Мішина, і призводить до того, що в експорті до регіону переважає сировина.

Він пригадує, що в 2016 році ПАР закупила в Україні плавучий док за 250 млн грн, вироблений на херсонському заводі "Паллада" Укроборонпрома. Але це, скоріше, рідкісний виняток.

Водночас експерт вважає, що в країнах Північної Африки та Нігерії можна знайти інвесторів в український АПК, машинобудування, ІТ-сферу.

"Інвестором міг би бути Аліко Данготе з Нігерії, легенда африканського капіталізму. Його може цікавити АПК, будівельний сектор та виробництво цементу", - зазначає експерт.

Які перспективи та труднощі регіону?

В Субсахарській Африці наразі працює шість українських посольств - Сенегалі, Нігерії, Ефіопії, Кенії, Анголі та ПАР. Ще п'ять посольств є в країнах Північної Африки - Єгипті, Марокко, Алжирі, Тунісі та Лівії.

В розмові з ВВС News Україна Євген Цимбалюк, колишній посол України в Кенії, Танзанії та Руанді, та Олександр Овчаров, посол України в Сенегалі розповідають про успіхи та проблеми української дипломатії в регіоні.

Пан Цимбалюк зазначає, що підтримка з боку посольств в Африці є запорукою успішного розвитку бізнесу в регіоні.

"Іноді потрібне схвалення ініціатив з боку місцевих міністерств, наглядових органів. Як представництво України ми можемо звертатися до цих структур і допомагати бізнесменам", - пояснює він.

Дипломат згадує, як на кенійський ринок кілька років тому виходила українська фармацевтична компанія Юрія-Фарм.

"Шість місяців не могли отримати ліцензію. Ми провели зустріч з міністром охорони здоров'я Кенії. Він просто зняв трубку і через 20 хвилин нам зателефонували та сказали, що патент готовий, просто його нібито ніхто не забирав. Поштовх з високого рівня важливий", - розповідає дипломат.

За словами пана Цимбалюка, поступово зростає експорт товарів з високою доданою вартістю з України. В Кенії окрім фармацевтики, це ще й машинобудування - наприклад тут купують екструдери компанії "ЧеркасиЕлеваторМаш"(ТМ "Бронто").

Він розповідає, що з Kenyan Airways партнером KLM обговорюється можливість введення прямого рейсу Київ-Найробі.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption У 1990-х роках Руанда була територіє хаосу та геноциду. Тепер це одна з найдинамічніших економік Африки. Нещодавно тут відкрили автозавод Volkswagen

Перспективними напрямком пан Цимбалюк називає просування продукції Крюківського вагонобудівного заводу у зв'язку з активним будівництвом залізниць в Кенії, просування українських літаків та КРАЗів в Руанді.

Посол України в Сенегалі Олександр Овчаров зазначає, що в Сенегалі викликають інтерес українські озброєння, дрони та автомобілі КРАЗ. В 2017 році ця країна закупила в України шість установок БМ-21 Град на шассі КРАЗу, які потім взяли участь у військовому параді в Дакарі.

"Працювали разом з Укрінмашем та Генштабом Сенегалу - запрошували їхнього начальника та міністра оборони. І в таких угод є державна гарантія", - розповідає він.

Копирайт изображения Олександр Овчаров
Image caption Продані Україною "Гради" на військовому параді в Дакарі. Сенегал

За словами Олександра Овчарова, посольство кожний квартал надає допомогу щодо виходу на ринок 10-15 українським компаніям.

Дипломат зазначає, що українські компанії переважно не розбираються в африканському ринку, тому участь посольства на початковому етапі важлива - для африканців це гарантія надійних взаємин, а українські компанії отримують інформацію про надійність партнера від дипломатів.

Водночас, безпосередньо бізнес не вкладає достатніх ресурсів для діяльності на континенті.

"Компаніям треба надсилати сюди своїх людей, бо ми не можемо замінити фахівців у конкретних галузях. Якщо не поїдеш на місце, це так і залишиться на рівні переговорів. Бо Африка може обіцяти, посміхатися, але далі все може нічим і завершитися", - наголошує він.

Ще одна проблема - не бажання українських банків кредитувати бізнес щодо угод в африканських країнах.

"Програма співробітництва з країнами Африки, ухвалена 2013 року передбачала вирішення цього питання. В цій програмі було розписано все, я такої детальної програми ніколи не бачив. Але все залишилося на папері", - розповідає дипломат.

Безпосередньо для посольства найбільш болючою проблемою є нестача дипломатів взагалі та фахівців з економіки зокрема. В посольстві України в Сенегалі, наприклад працює три людини, і жодного фахівця з економіки.

"Я розумію що європейський напрямок важливий, але не шляхом втрати Африки. Якщо знайдете по всій Африці двох дипломатів-фахівців з економіки - це буде рідкісна вдача", - пояснює пан Овчаров.

Зробити крок в майбутнє

Чи є в України час зробити прорив на африканському напрямку? І представники бізнесу, і дипломати впевнені, що є, але треба терміново докладати максимум зусиль.

"Африканський ринок ще не сформувався остаточно, ще є шанси. Але якщо не будемо нічого робити - можемо опинитися на узбіччі головних економічних гравців", - наголошує Євген Цимбалюк.

"В нас є два-три роки, щоб здійснити прорив на ринках лідерів економічного зростання в Африці, і приблизно п'ять-шість років в тих країнах, де слабкі темпи зростання", - вважає Артем Гудков.

"Африки не треба боятися. Всі наші іноземні партнери та конкуренти активно тут працюють. Українському бізнесу не треба боятися вкладати сюди гроші, а молодим людям треба їхати сюди працювати. Досвід, який молода людина може отримати в Африці - неоцінений. Треба Африку вивчати та любити, і тільки так досягнемо успіху", - підсумовує пан Овчаров.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему