Екстремальна погода в Києві: чому зливи стануть нормою і як рятуватись

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Аномальна злива в середу затопила підземні переходи та автошляхи в Києві

Через глобальні зміни клімату великі зливи в Україні будуть все частіше. Тож до нової погоди слід готуватись вже зараз.

В середу, 25 липня, Київ накрили потужні зливи. За кілька годин в місті випала тримісячна норма опадів, приводять дані в мерії.

Дощі паралізували столицю, затопили підземні переходи та автошляхи відразу в кількох районах. А неподалік від станції метро "Почайна", на перетині вулиць Теліги і Кирилівської, частково обвалився міст, який саме ремонтували.

Мер Києва Віталій Кличко, який виїхав на місце події, пояснив, що руйнування спричинив великий потік води. Міський голова також пообіцяв якнайшвидше вирішити проблеми, які спричинила стихія.

Втім, косметичного ремонту недостатньо, підкреслюють урбаністи.

"Аномальні зливи в Україні - лише перший дзвіночок подальших глобальних змін клімату", - каже Дмитро Беспалов, викладач кафедри містобудування Київського національного університету будівництва та архітектури.

Копирайт изображения UNIAN

"Те, що ми бачили в середу буде повторюватись все частіше і частіше, - пояснює він. - Навіть капітального ремонту вже недостатньо, адже це лише відтворення в первозданному вигляді споруд 70-х років. Треба повністю міняти планування і переробляти весь дренаж вулиць".

Чому Київ затопило?

У масштабних затопленнях влада звинувачує погоду і застарілі зливостоки, які не пристосовані для такої кількості опадів.

"Справді, є проблеми на "Лівобережній". У нас цього року заплановані там роботи з облаштування системи зливостоків, оскільки старі не справляються із такою кількістю води. До кінця цього року нова система на "Лівобережці" буде", - запевнив пан Кличко.

Копирайт изображения UNIAN

Затоплення на "Дорогожичах" та "Шулявці" мер назвав "надзвичайними".

"Коли вода зійде, зможемо встановити точну причину, чому так сталося. Зараз же знаємо, що знеструмлення стало причиною того, що помпи припинили відкачувати воду. Велика ймовірність, що сталося це через вимкнення електроенергії під час грози", - пояснив він.

Проблема зливостоків не нова, підкреслює Олександр Густєлєв, генеральний директор комунальної корпорації "Київавтодор".

За його словами, в місті 800 кілометрів зливостоків, які не реконструювали близько 60 років.

"Не можна за 2-3 роки відремонтувати те, що не ремонтувалося 50-60 років", - каже Густєлєв.

І додає, що зруйнований шляхопровід коло "Почайни" збудували ще в 1965 році і з того часу жодного разу його капітально не ремонтували.

Проблемна каналізація та дороги

Система водовідведення в Києві, яка перебуває не кращому стані, в екстремальну погоду зовсім виходить з ладу, пояснює директор Інститут міста Олександр Сергієнко.

За його словами, в Києві 30 тис. зливових каналізаційних колодязів, які постійно засмічуються, в тому числі піском, яким щозими посипають вулиці столиці. А це близько 100 тис. тонн піску щороку.

"Всі ці колодязі під землею пов'язані трубами, по яким вода стікає в Дніпро та в інші річки. Щоб система працювала, по-перше, ці колодязі мають бути чистими, по-друге, має бути правильно спроектована і розрахована каналізація, а в Києві дуже складний рельєф і дуже складно цю каналізацію прокладати", - пояснює тонкощі системи Сергієнко.

Затоплення в районі станції метро "Лівобережна" урбаніст пояснює тим, що каналізація тут від початку була збудована неправильно: "Якщо в каналізації неправильно зроблений ухил, воді просто нікуди йти і вона стоїть. Саме це відбувається на "Лівобережній".

Копирайт изображения UNIAN

Щоб дощова вода не скупчувалась на вулицях, слід також будувати дороги і тротуари з правильним ухилом, який би дозволяв на краях збирати воду в спеціальні зливостоки і відправляти її просто в каналізацію, каже міський планувальник, архітектор Влодко Зотов.

"Цими питаннями потрібно почати займатись, - каже він. - Зараз ми не готові до стихійних лих. Щойно я пройшов вулицею, де на 200 метрів не було жодної дощової каналізації, яка б приймала воду".

Нові системи водовідведення прокладають під час капітального ремонту доріг, запевняють в мерії. За два попередніх роки в Києві відремонтували 502 км доріг та проїздів. Ще 300 км планують відремонтувати цього року. Але це все одно менше половини столичних автошляхів.

Втім, навіть ремонт, який вже провели, викликає питання у спеціалістів.

"Стан, в якому здаються дороги, - неприпустимий. Коли ви йдете по свіжовідремонтованому асфальту і бачите на ньому калюжі, це злочин, такого просто не може бути, - обурюється Дмитро Беспалов. - Тротуар повинен мати поперечний нахил, має бути рівна поверхня, щоб ефективно стікала вода і ви не промочили ніг".

Тропічні зливи наступають

Копирайт изображения UNIAN

Ремонтувати дороги та каналізацію - недостатньо, переконаний урбаніст. Зміни клімату вже змушують міста по всьому світу переглядати свої системи водовідведення - проводити реконструкції вулиць і дренажних систем з розрахунком на подальші зміни клімату.

"У кожного міста є якась середньомісячна норма опадів. На це розраховані всі каналізації, діаметри труб, крок колекторів. В Києві системи були закладені в 50-60-ті роки, тоді клімат був зовсім іншим, - каже Беспалов. - Ці зливи - лише перший дзвінок, в перспективі 10-30 років все може погіршитись ".

Ситуація в Києві не унікальна. Влітку 2017 року зливи у Східній Німеччині затопили вулиці Берліна і ще кількох сусідніх містечок. Вода залила підземні переходи, станції метро та нищила автомобільні шляхи.

Копирайт изображения AFP/Getty Images
Image caption Аномальні зливи ненадовго затопили дороги та переходи в Берліні та його околицях в червні 2017 року

Повністю перебудовувати всю каналізаційну систему з розрахунком на екстремальну погоду - дорого і складно, визнає Григорій Мельничук, співкоординатор Ради з урбаністики Києва.

У тій же Німеччині, яка вже зіткнулась з кліматичними змінами, розробили досить бюджетне рішення.

"Замість того, щоб всю воду намагатись одночасно відвести в головну річку, слід влаштовувати такі своєрідні басейни, де б вода утримувалася в пікові періоди. І вже звідти поступово зливалася або випаровувалась. Це німецький підхід", - пояснює експерт.

Копирайт изображения AFP/Getty Images
Image caption У німецькому містечку Майсен потужні зливи зруйнували дорогу в травні 2017 року

Тобто воду можна не просто зливати в каналізації, а збирати та ще й з користю використовувати для технічних потреб, додає Влодко Зотов.

Хочете отримувати найважливіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему