Суд готує вирок Януковичу. Що означатиме заочне засудження?

Віктор Янукович Копирайт изображения Getty Images

Оболонський райсуд Києва почне оголошувати вирок у справі про державну зраду екс-президента Віктора Януковича 24 січня.

Державне обвинувачення вимагає засудити Віктора Януковича до 15 років позбавлення волі за звинуваченнями у державній зраді та посяганні на територіальну цілісність і суверенітет України.

Сам екс-президент і його захисники відкидають усі звинувачення і вважають процес політичним.

Під час попередніх засідань суду Янукович не виходив на відеозв'язок. За словами адвокатів, у грудні це було через хворобу, тому що колишній президент перебував у лікарні, де технічної можливості влаштувати відеоконференцію не було, а ще робити це йому нібито не дозволяли лікарі.

"Враховуючи, що медичні довідки, надані суду, не містять даних про те що, Віктор Федорович Янукович не може виступати в суді, зокрема у довідках не зазначено, що у нього травмована голова або травмовані органи мовлення, суд не вбачає підстав для подальших перерв", - заявив суддя.

Також він тоді нагадав, що це вже 89 засідання у справі: "Обвинуваченому надавалися всі можливості для того, аби прибути до суду і висловити свою позицію".

Процес триває близько 1,5 року, із травня 2017-го.

І розслідування, і суд над колишнім президентом відбувалися за спеціальною процедурою - заочною, без участі самого підозрюваного.

Що вона означає, якою є міжнародна практика заочного засудження і якими можуть бути її наслідки?

На ці питання BBC News Україна шукала відповідей разом із фахівцями.

Чому суд над Януковичем заочний?

Верховна Рада впродовж 2014-2017 років кілька разів ухвалювала поправки до законодавства, аби унормувати підстави і процедуру заочного судочинства.

У жовтні 2014-го це був закон "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини", який дозволив досудове заочне розслідування кримінальних справ.

Фактично, закон був ухвалений для того, аби у прокуратури були законні підстави розслідувати справи проти Віктора Януковича та його оточення, і про це неодноразово заявляли очільники ГПУ.

Генпрокурор Юрій Луценко твердив, якби закон не був ухвалений, то "понад 800 справ, котрі перебувають на стадії досудового слідства ГПУ, були б закриті, а справи, що вже були спрямовані до суду, не були би розглянуті".

На початку 2017-го парламент знову вніс зміни до кодексів і дозволив заочний суд над підозрюваними особами. Закон дозволив судити підозрюваного у скоєнні злочину без його присутності. Достатньо було надіслати повістку за останнім відомим місцем його проживання чи перебування.

"За цим законом можуть бути засуджені лише ті, хто вкрав мільярди, хто вбив людей, хто зрадив державу та вчинив інші особливо тяжкі злочини і не менше шести місяців переховується за кордоном. Отже, цей закон спрямований на злодійську еліту, яка втекла з України", - наголошував генпрокурор.

Копирайт изображения AFP
Image caption Анексія Криму почалася із появи у АРК "зелених чоловічків", котрі виявилися російськими військовими. Віктор Янукович заявляв, що не він "здав Крим".

Генпрокуратура у 2014-му пояснювала, що у поверненні високопосадовців не може допомогти Інтерпол, оскільки цей орган не розшукує тих, хто втік до Криму або на неконтрольовану територію Донбасу.

А у травні 2017 року стало відомо, що Інтерпол взагалі зняв з розшуку усіх високопосадовців, включно із Віктором Януковичем.

Чому критикують заочне судочинство?

Начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк - один із тих, хто вважає процедуру заочного засудження недосконалою і такою, що дає усі шанси Віктору Януковичу на виграш справи проти України у Європейському суді з прав людини.

"Як на мене, процедура прописана таким чином, щоб вони (Віктор Янукович і його юристи. - Ред.) отримали рішення суду і успішно оскаржили його в ЄСПЛ", - наголошував Сергій Горбатюк в інтерв'ю ВВС.

На його переконання, заочна процедура не в усьому узгоджується із міжнародними конвенціями і практикою Європейського суду.

Такої ж думки адвокат "Небесної сотні" Павло Дикань.

"Система заочного судочинства настільки недосконала, що є багато ризиків і загроз оскарження вироку. Погано прописані процедури, погано розділені етапи досудового розслідування і судового слідства, права і повноваження сторін на цьому етапі. Вони нечітко визначені, вони дозволяють вільне тлумачення. І цим, до речі, користувалися обидві сторони судового процесу і сам суд. І тут ідеться не лише про справу Януковича, а про будь-яку справу за процедурою заочного засудження", - сказав адвокат ВВС News Україна.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Державне обвинувачення вважає, що Віктор Янукович діяв в інтересах Росії

Правники твердять, що зміни у КК і КПК порушують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, одна зі статей якої вказує, що обвинувачений в скоєнні злочину має невіддільне право бути поінформованим про осудні йому злочини, а також мати можливість захищати себе на суді особисто.

Саме на цьому постійно наполягали адвокати Віктора Януковича.

Юристи також вважають такою, що порушує права особи статтю, яка передбачає конфіскацію майна засудженого, у той час, коли його немає в країні. Це, на думку експертів, може мати наслідком передачу чи продаж цього майна іншим особам. Деякі правники вважають, що це шлях до перерозподілу власності тих, хто перебуває за межами України і опинився під слідством.

Колишні посадові особи часів Януковича переконані, що саме майно є ключовою причиною ухвалення законів про заочне судочинство.

"Документ сконструйований так, щоб правоохоронці по факту одержали право безстроково розслідувати і розшукувати всіх, на кого режим покаже пальцем. Це закон про тотальний наступ на права і свободи громадян і залякування всього ділового населення країни. Кожен, хто стане політичним або бізнес-заручником влади, більше не зможе ні заперечити, ні оскаржити її дії", - писав на Facebook у лютому 2017 року екс-перший заступник глави адміністрації президента Януковича Андрій Портнов.

Якою є міжнародна практика?

Організація Global Rights Compliance, яка надає консультативні послуги і судову підтримку в галузі прав людини і міжнародного гуманітарного права, оприлюднила дослідження про міжнародний досвід заочного судочинства.

"Міжнародне право досить обережно ставиться до заочного судочинства. Фактично, воно зникло зі світової арени з моменту закінчення роботи Міжнародного воєнного трибуналу в Нюрнберзі після Другої світової війни. Заочний судовий розгляд заборонений у сучасних міжнародних трибуналах, таких як міжнародні трибунали щодо колишньої Югославії та Руанди, Спеціальний суд по Сьєрра-Леоне, а також у МКС. Лише Спеціальний трибунал по Лівану, який розпочав роботу в 2009 році, дозволив заочний процес - через що потерпає від значної критики", - ідеться у дослідженні організації.

У європейських країнах до заочного судочинства ставляться обережно. Приміром, в Австрії та Німеччині дозволене заочне провадження, але покарання незначне - або два роки, як в Австрії, або взагалі неможливе, як у Німеччині.

Присутність обвинуваченого у судовому процесі як основної гарантії справедливого суду передбачене міжнародними договорами, які підписувала Україна. Зокрема, це Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Європейська конвенція з прав людини, - наголошує організація.

У той самий час, GRC вказує, що жоден міжнародний або регіональний договір про права людини прямо не забороняє проводити судові розгляди за відсутності обвинуваченого.

"Навіть більше, існує загальний консенсус на міжнародному рівні щодо того, що право обвинуваченого бути присутнім на судовому розгляді не є абсолютним і може бути предметом певних обмежених винятків", - ідеться у дослідженні.

Екс-президент і його захисники постійно наполягали на тому, що суд не може відбуватися без участі Віктора Януковича. Але ГПУ твердить, що саме винятковими обставинами керувалися і Генпрокуратура, і парламент, досягши консенсусу стосовно заочного судочинства над колишніми президентом та урядовцями.

Чи раніше в Україні судили заочно і чи є вироки після набуття чинності нового закону?

Практика заочного судочинства в Україні існує давно.

За даними Верховного суду України, майже половина судових процесів у цивільних справах, тобто, про поділ майна, спадщини, розлучення тощо проходить за участі тільки однієї зі сторін. Головна причина - часто відповідачі у таких справах не суд не з'являються.

Зміни до КК і КПК, запроваджені після усунення від влади Віктора Януковича - це принципово нова ситуація, оскільки ідеться про тяжкі кримінальні злочини, покарання за які значно жорсткіші і триваліші.

Після ухвалення у лютому 2017-го закону про заочне судочинство суди в Україні вже виносили заочні обвинувальні вироки.

Так, Дзержинський міський районний суд Донецької області заочно засудив до 12 років позбавлення волі так званого "міністра внутрішніх справ" самопроголошеної "ДНР" Олексія Дикого.

Бердянський суд Запорізької області засудив до дев'яти років ув'язнення з конфіскацією майна колишнього заступника начальника міськвідділу поліції Тореза Донецької області Вадима Мазіна, який у 2014 році зрадив присягу та залишився на окупованій території.

Новоайдарський районний суд Луганської області засудив до п'яти років позбавлення волі заочно жителя Щастя за участь в організації сепаратистського "референдуму" в "ЛНР".

Копирайт изображения Ukrinform
Image caption Заочне розслідування ГПУ проводить стосовно колишніх урядовців, які перебувають за межами України.

Які ще гучні справи розслідуються заочно?

Суди протягом 2017-2018 років дозволили заочне розслідування щодо колишнього голови уряду Миколи Азарова, віце-прем'єра Сергія Арбузова, екс-міністра фінансів Юрія Колобова, доходів і зборів - Олександра Клименка, енергетики - Едуарда Ставицького, внутрішніх справ - Віталія Захарченка та його заступника Віктора Ратушняка, бізнесмена Сергія Курченка, колишнього депутата Верховної Ради Олександра Шепелєва, колишнього начальника головного управління МВС України в Києві Валерія Коряка, екс-глави СБУ Олександра Якименка.

У лютому 2018 року генпрокурор Юрій Луценко обіцяв, що "цього року" розпочнуться судові процеси над Азаровим, Олександром Арбузовим, Курченком, Клименком, Ставицьким, Захарченком, Якименком. Усі вони, наголошував генпрокурор, є "безпрецедентно резонансними і важливими для нашого суспільства".

У списку "заочників" також екс-"прокурор" у Криму і депутат Держдуми РФ Наталія Поклонська, екс-міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова, екс-міністр оборони Михайло Єжель. депутат парламенту Олександр Онищенко.

Але у січні 2017 року суд не дозволив Генпрокуратурі проводити заочне розслідування стосовно екс-секретаря РНБО Андрія Клюєва.

Як повідомили ВВС News Україна у прес-службі Генеральної прокуратури, у період з січня по липень 2018 року ГПУ розслідувала за заочною процедурою і спрямувала до суду 14 кримінальних справ. Однак у ГПУ не надають детальної інформації, що це за справи.

Якими можуть бути наслідки заочного покарання Віктора Януковича?

Якщо вирок буде обвинувальним, то це означатиме, що як тільки екс-президента затримають в Україні або в іншій країні, з якою є договори про екстрадицію і яка на це погодиться, він буде арештований для виконання покарання.

Але вирок Оболонського суду не набуде чинності, якщо Віктор Янукович його оскаржить в апеляційній та касаційній інстанції. Адвокати екс-президента неодноразово заявляли, що оскаржуватимуть вирок, а також захищатимуть інтереси клієнта в міжнародних судах, оскільки вважають судовий процес політично вмотивованим.

Як доказ вони наводили висловлювання президента Петра Порошенка та інших посадових осіб України про те, що заочне судочинство необхідне для того, щоб засудити Віктора Януковича.

Петро Порошенко дійсно у лютому 2017 року заявляв про це.

"Це допоможе екс-президенту, тому що заява глави держави про необхідність прийняти спеціальний закон під вирок для конкретного обвинуваченого - це його відкладена перемога в ЄСПЛ, скасування вироку і компенсація з бюджету", - запевняв колишній соратник екс-президента Андрій Портнов.

Генеральна прокуратура у разі ухвалення обвинувального вироку і рішення про заочний арешт Віктора Януковича може звернутися до Інтерполу і просити про затримання його і передачу Україні.

Проте Росія, де зараз перебуває екс-президент, відмовляла Києву у його видачі.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

Новини на цю ж тему