"Навіщо я проїхала всі етапи чоловічого "Тур де Франс". Розповідь українки

Велосипедистки в Парижі Копирайт изображения Mickael Gagne

Тетяна Калачова - одна з велосипедисток, які прагнуть відновити жіночий "Тур де Франс". Для цього жіноча аматорська команда четвертий рік поспіль проїжджає кожний етап велогонки за день до чоловіків.

Переможцем найзнаменитішої велогонки світу "Тур де Франс", яка завершилася 29 липня в Парижі, став британець Герайнт Томас.

За день до його тріумфу в Парижі команда із 12 жінок подолала всі етапи турніру - загалом 21 ділянку завдовжки у 3351 км тривалістю у три тижні.

Їх мета - довести, що жінкам такі випробування цілком під силу, і досягти проведення жіночого "Тур де Франс" для професіональних спортсменок.

Навіщо це потрібно і як це - проїхати всю дистанцію "Тур де Франс" - розповідає ВВС News Україна Тетяна Калачова, велосипедистка з України, яка приєдналася до команди вже третій рік поспіль.

"Під силу навіть аматоркам"

Наразі жіночої версії "Тур де Франс" немає. Такі перегони для жінок проводили до 1989 року, але потім скасували. Організатори вважають, що жіночий турнір - не такий видовищний і прибутковий, як чоловічий.

До того ж, організатори посилаються на те, що тритижнева велобагатоденка - це надто важко для жінок, розповідає українка Тетяна Калачова. Вона вже третій рік долає всі етапи велогонки із французькою командою "Donnons des elles au vélo Jour-1".

Учасниці команди доводять, що навіть аматорки, якщо вони добре натреновані, здатні подолати такі навантаження без допінгу.

"Тож професіоналки теж повинні мати таку можливість - позмагатися на найкрасивіших дорогах світу", - каже Тетяна.

Копирайт изображения Mickael Gagne
Image caption Тетяна Калачова з України проїхала всі етапи "Тур де Франс" третій рік поспіль

У перекладі назва команди означає "Дайте жінкам проїхати на день раніше". Велосипедистки прагнуть домогтися проведення "Тур де Франс" для жінок за день до чоловічого.

Чому вони торують свій маршрут на день раніше за чоловіків?

"Дороги вже готові, розмітка вже є, і глядачі вже перебувають на своїх місцях", - пояснює велосипедистка.

"Коли ми за добу опиняємося у тому ж місці, вони вже сидять у своїх наметах, смажать барбекю і дуже радісно нас зустрічають", - згадує українка.

А от розкоші окремої траси, яку мають учасники "Тур де Франс", у активісток зараз немає. Усю дистанцію вони їхали як звичайні учасниці дорожнього руху - із іншими автівками, світлофорами і дорожніми знаками.

Важко, але красиво

Щодня команда викладала свою геолокацію у соцмережах, щоб усі охочі могли приєднатися і проїхати разом із ними бодай кілька кілометрів.

"Приїздили учасники місцевих клубів, тож пелотон інколи складав 100-120 людей на старті. Це дуже приємно!" - радіє Тетяна.

На останній ділянці приєдналося близько 200 велосипедисток, з якими команда разом фінішувала біля Тріумфальної арки на Єлисейських полях.

Цього року в команді було 13 жінок віком від 28 до 44 років - більшу кількість людей складно організувати через брак спонсорських коштів. Усі вони проїхали всі етапи велогонки, крім однієї учасниці, яка зламала руку під час перегонів за два дні до фінішу.

"Це відпустка, після якої потрібна відпустка. Але це - найкрасивіше, що я будь-коли робила на велосипеді!", - розповідає Калачова BBC News Україна.

Копирайт изображения Mickael Gagne
Image caption Гірські етапи - найскладніші, але найкрасивіші, розповідає велосипедистка

Зараз велосипедистки проїжджають ту саму дистанцію, що й чоловіки на "Тур де Франс", алене змагаються за час. Їхня мета - довести, що жінки можуть витримати такі навантаження.

Ця ініціатива належить французькій велосипедистці Клер Флоре, яка розпочала кампанію у 2015 році. Того року дистанцію проїхали лише троє жінок. Вже наступного їх було семеро, а минулого року - 11.

Досвідчені професіоналки велоспорту таку ідею вітають, але не мають змоги приєднатися до їхнього проекту тривалістю у три тижні, адже мають щільний графік змагань та тренувань.

Українка Тетяна Калачова та Анна Барреро з Іспанії - зараз єдині іноземки у французькій команді. Деякі з них - учасниці національних змагань, дехто - любительки.

"Але у всіх нас є своє життя, робота, кар'єра, сім'я. І велосипед - це просто хобі", - розповідає Тетяна.

Вона в команді з 2016 року. Велоспортом вона займається вже вісім років. До Парижа вона поїхала на навчання, де і приєдналася до тамтешньої велосипедної спільноти. Зараз 30-річна жінка працює молекулярним біологом у Чехії, але в липні знову приїхала до Франції на амбітний заїзд.

Звивистий шлях жіночих велоперегонів

З 2014 року під час "Тур де Франс" проходять жіночі велоперегони, під назвою La Course. Раніше ці перегони тривали два дні, але цього року їх скоротили до однієї гірської ділянки.

Маршрут пролягав трасою 10-го чоловічого етапу, але завдовжки був не 159 км як чоловічий, а лише у 112,5 км. Хоча, за правилами Міжнародного союзу велосипедистів, дистанції одноденних етапів під час Чемпіонату світу для жінок можуть сягати до 160 км.

Перегони Giro Rosa, жіноча версія ще одних престижних велозмагань Giro d'Italia, складаються з 10 етапів, у порівнянні з 21 етапами у чоловіків. Ці жіночі змагання проходять влітку, також зазвичай одночасно із "Тур де Франс".

Копирайт изображения Mickael Gagne
Image caption Команда готова долати дистанцію щороку, поки не влаштують "Тур де Франс" для жінок

Тетяна Калачова сподівається, що увага до їхнього жіночого заїзду зросте і зміни відбудуться вже цього року.

"І тоді ми зможемо взяти намети і дивитися жіночий "Тур де Франс", сидячи на горі і підтримуючи учасниць!" - сміється спортсменка.

Вона каже, що їхнє завдання - добитися проведення турніру, а далі передати справу професіоналкам.

"Якщо ні - тоді наступного року стартуємо п'ятий рік поспіль. Ми робитимемо це, поки не досягнемо мети", - запевняє вона.

Новини на цю ж тему