Чому без охорони і як вижив водій? Головні питання про вбивство російських журналістів у ЦАР

ЦАР Копирайт изображения Getty Images

У ЦАР загинула знімальна група з Росії. Журналіста Орхана Джемаля, режисера Олександра Расторгуєва і оператора Кирила Радченка, які приїхали для зйомок фільму про ПВК "Вагнер", вбили невідомі. Росіяни пересувалися по одній з найбільш нестабільних країн Африки без охорони, а покази чиновників щодо їхньої загибелі різняться.

Російська служба Бі-бі-сі зібрала головні питання про те, що трапилося.

Розстріл чи викрадення?

Наразі неясно, хто саме напав на знімальну групу і як це сталося. Чиновники ЦАР озвучували різні версії. Російська агенція ТАСС з посиланням на місцеву радіостанцію вранці 1 серпня повідомила, що за нападом могли стояти бойовики мусульманського повстанського руху "Селека".

Анрі Депеле, мер міста Сібю, поруч із яким стався напад, переказав пресі свідчення водія, який працював з Джемалем, Расторгуєвим та Радченко. За словами чиновника, той розповів, що коли автомобіль знаходився за 23 кілометри від Сібю, з кущів вискочили озброєні люди. Вони відкрили по машині вогонь, в результаті чого російські журналісти загинули миттєво. Як при цьому вцілів сам водій і як він дістався до міста, наразі неясно.

Інший представник адміністрації Сібю Марселен Йойо повідомив, що росіян 30 липня викрали "приблизно десять людей в тюрбанах, які говорили лише арабською". Він не уточнив, ким, на його думку, були викрадачі.

Пан Йойо додав, що росіян убили на місці, а водієві вдалося втекти - він розповів владі про те, що трапилося, вже у вівторок. При цьому чиновник також не пояснив, яким чином водій зміг сховатися від групи озброєних людей.

Мотиви нападників невідомі - "Інтерфакс" повідомляв із посиланням на джерело у місцевій поліції, що мова може йти про пограбування. Відомо, що з собою у журналістів було більше 8 тисяч доларів готівкою і дорога знімальна апаратура.

У Центрі управління розслідуваннями, що організував поїздку журналістів у ЦАР, повідомили, що, за інформацією редакції, техніка і гроші з місця злочину зникли.

Тіла журналістів знайшли вранці у вівторок співробітники місії ООН щодо стабілізації у ЦАР.

Чому вижив водій?

Водій, який працював з росіянами, до цього співпрацював з французькими журналістами, розповіла ВВС заступник головного редактора ЦУР Анастасія Горшкова. За її словами, його порекомендував представник місії ООН на ім'я Мартін - він мав стати фіксером знімальної групи (так називають людину, яка консультує журналістів під час зйомок).

Копирайт изображения Getty Images

У неділю, 29 липня, журналістів зупинили двоє поліцейських - вони вимагали у Джемаля, Расторгуєва та Радченко хабар у розмірі 100-200 доларів, заявивши, що ті незаконно використовують апаратуру. Вимогу про хабар перекладав саме водій. Це збентежило редакцію - у ЦУРі припустили, що він може бути пов'язаний з поліцією. Головний редактор ЦУР Андрій Коняхін, за словами пані Горшкової, був упевнений, що це водій "навів" поліцейських на журналістів, "це було очевидно".

За словами пані Горшкової, представники редакції поцікавилися у журналістів: "Ви впевнені, що вони не у змові?". Ті на це питання відповіли негативно: "Сказали, що не схоже". Попри сумніви, співпрацю з водієм продовжили.

У понеділок знімальна група мала поїхати у Бомбарі на зустріч із Мартіном. Водій попередив, що цей шлях може зайняти близько півтора дня через блокпости і погані дороги. Саме тому, як зазначила пані Горшкова, в редакції не здивувалися, що група більше доби не виходила на зв'язок. Покриття стільникового зв'язку в ЦАР нерівномірне. За словами пані Горшкової, редакції так і не вдалося зв'язатися зі стрингером Мартіном, неясно навіть, чи в курсі він, що група ЦУР до нього вже не приїде. Мартін, як сказала заступник головного редактора ЦУР, виходив на зв'язок приблизно раз на два дні.

Яким чином водій зміг дістатися до влади після нападу і де він знаходиться зараз, теж неясно.

Чому групу ніхто не охороняв?

Знайти охоронців у Центральноафриканській Республіці для групи ЦУР виявилося майже нездійсненним завданням. За словами пані Горшкової, самий лише пошук перекладача зі знанням російської у ЦАР міг зайняти більше місяця. "Там розвиток - нуль, цивілізації нуль", - додала вона. Сама група, за інформацією ВВС, також не наполягала на охороні.

Копирайт изображения Getty Images

8,5 тис. доларів, що стали здобиччю грабіжників, були готівкою лише тому, що у ЦАР майже немає банкоматів, пояснила пані Горшкова. Вона зазначила, що гроші у групи були на готель, оплату роботи водія, їжу і непередбачені витрати, і більше, ніж потрібно, група з собою не брала.

Іноземні медіакомпанії часто наймають для кореспондентів у "гарячих точках" радників з безпеки. Вони охороняють журналістів, намагаючись передбачити можливі загрози і нівелювати їх - продумують маршрути, визначають місця, куди можна або не можна їхати. Втім, такі радники зазвичай не озброєні. Наприклад, одна з компаній, що надають подібні послуги, 1st Option Group, працювала з CNN, Sky, ВВС.

Чому у журналістів були прес-карти "Известий"?

Організатором поїздки Джемаля, Расторгуєва та Радченко до ЦАР виступив Центр управління розслідуваннями, який спонсорує екс-голова ЮКОСа Михайло Ходорковський, а очолює колишній головний редактор сайту "Коммерсант" Андрій Коняхін.

Пан Расторгуєв, як розповів ВВС близький до нього співрозмовник, який попросив про анонімність з особистих міркувань, хотів зняти кіно про російських найманців. ЦУР виступив партнером. Пан Джемаль мав займатися своїм проектом для ЦУРу. Пан Расторгуєв поїхав зі своєю камерою Canon Mark II, а пан Джемаль - із камерою Sony ЦУРу. Втім, за підсумками поїздки на ЦУРі планували публікацію якогось спільного проекту.

ЦУР не має реєстрації ЗМІ в Росії, проте, за словами пані Горшкової, редакція пропонувала видати групі прес-карти власного зразка. Пан Джемаль, який мав досвід роботи у "гарячих точках", відмовився, розсудивши, що прес-карта у ЦАР, швидше за все, не допоможе, якщо не зашкодить.

Посольство Росії у ЦАР при цьому повідомило, що у двох убитих росіян знайшли прес-карти "Известий". Орхан Джемаль працював у "Известиях" спеціальним кореспондентом 2011 року, висвітлюючи зокрема громадянську війну в Лівії. Під час тієї поїздки він отримав важке поранення в ногу з великокаліберного кулемета. Імовірно, одна з двох прес-карт видання належала йому.

Подруга пана Джемаля (з особистих причин попросила про анонімність) розповіла ВВС, що той зазвичай брав із собою у відрядження прес-карти усіх видань, де він колись працював. Пані Горшкова також не виключила, що у пана Джемаля могла бути з собою прес-карта "Известий". Водночас вона запевнила, що пан Джемаль не просив колишніх колег з "Известий" зробити прес-карти пану Расторгуєву і пану Радченко.

У "Известиях" повідомили, що журналісти газети у ЦАР не працювали. Джерело ТАСС, знайоме із ситуацією, сказало, що у журналістів "були з собою прострочені редакційні посвідчення різних ЗМІ".

Навіщо заради ПВК "Вагнер" ​​їхати до Африки?

За словами пані Горшкової, спочатку пан Расторгуєв хотів зняти кіно про російських найманців у Сирії - ЗМІ неодноразово писали про те, що приватна військова компанія "Вагнер" ​​діє у цій країні. Кремль і міноборони дії бійців ПВК не коментують. ВВС неодноразово писала про загиблих росіян, які входили до складу цієї компанії.

Копирайт изображения Getty Images

Однак варіант зі зйомками в Сирії реалізувати не вдалося. Залишалися Південний Судан і ЦАР - там також працюють співробітники ПВК "Вагнер". В'їхати виявилося можливо тільки до Центральноафриканської Республіки, тому її і обрали. За даними "Коммерсанта", журналісти потрапили туди за туристичними візами. У середу цю інформацію підтвердило російське МЗС, додавши, що не має даних про мету їхнього візиту.

Центральноафриканська Республіка - одна з найбідніших країн у світі, належить до найбільш нестабільних держав Африки. Останніми десятиліттями влада там змінювалася в основному в результаті переворотів. Значну частину країни контролюють різні воєнізовані угруповання.

Після приходу до влади нинішнього президента Фостена-Аршанжа Туадера співпраця Росії та ЦАР значно зміцнилась. Російська влада постачала африканській країні зброю - для цього навіть довелося подолати ембарго у Радбезі ООН. Тоді ж до ЦАР вирушили військові інструктори.

З весни російські та західні ЗМІ почали писати про те, що у ЦАР були помічені найманці ПВК "Вагнер". Про їхню присутність, зокрема, писала Washington Post, французька Le Monde, російська "Новая газета".

У пресі повідомляли, що найманці допомагають охороняти президента країни. МЗС Росії підтверджувало присутність росіян у ЦАР, але говорило, що йдеться про "цивільних службовців".

Новини на цю ж тему