Священикам РПЦ відмовляють у візах у Греції. До чого тут Україна?

Священик Копирайт изображения Getty Images

Кілька священиків Російської православної церкви поскаржилися на проблеми з отриманням шенгенських віз через консульство Греції. Як з'ясувала BBC, це пов'язано із конфліктом між РПЦ і Константинопольським патріархатом через можливу автокефалію Української церкви - створення в Україні нової православної церкви під патронажем Константинополя.

Про те, що у священиків РПЦ виникають проблеми з отриманням грецьких віз, стало відомо цього тижня.

Настоятель храму Сергія Радонежського у Москві Віктор Біксей розповів "РИА Новости" і РБК, що хотів разом із сім'єю поїхати на Афон, але йому прийшла відмова у шенгенській візі з формулюванням "немає підстав перебування на території Греції".

"У нас був придбаний тур, оплачені квитки, заброньований готель. Моїй матінці (дружині) і шістьом дітям дали візу, а мені - ні. Я двічі подавався. Обидва рази - відмова. Востаннє було півтора тижні тому", - розповів Біксей ВВС.

Наприкінці липня у візі відмовили іще одному московському священику, заступнику голови церковного відділу із благодійності і соціального служіння Олександру Альошину. Він розповів ВВС, що уже був у Греції багато разів і ніколи не отримував відмов у візах.

За словами Альошина, він чув від інших священиків, що російським священнослужителям можуть відмовити у візі на Афон, тому зібрався поїхати "іншими святинями" з мамою.

"Ми з мамою у липні купили путівки, оплатили готель і квитки. Я чесно вказав у анкеті, що працюю у синодальному відділі, надав довідку про доходи. Мамі візу дали, а мені відмовили наприкінці липня. Я вражений такою дискримінацією", - розповів священик.

Краснодарський священик Василь Пліска розповів РБК, що подавав запит до грецького консульства щодо візи для багаторазового в'їзду, але отримав короткотривалу візу на 45 днів. Пліска сказав ВВС, що хотів поїхати на Афон. "Це рішення грецького уряду, давали раніше на 2-3 роки, а зараз дали на 45 днів. Це не один випадок, усім священикам так дають", - розповів він ВВС.

Про таку проблему на початку серпня написав на своїй сторінці у Facebook церковний публіцист, священик Володимир Вігілянський. За його словами, у травні він з дружиною подав документи на отримання трирічної шенгенської візи через грецьке консульство.

"25 травня ми отримали у візовому центрі паспорти із візами - дружині дали на три роки, а мені - лише на місяць. Я запитав дівчину, яка видавала нам паспорти, чому так? Дівчина відповіла: "Даремно ви написали, що ви священик. Якби написали, що пенсіонер, то дали б на три роки", - розповів він.

Представник грецького консульства у Москві відмовився відповідати на запитання ВВС.

"Це політика грецького уряду. Тепер священики РПЦ сприймаються як потенційні шпигуни і агенти впливу", - розповіло джерело, близьке до Константинополя.

До чого тут Греція та Україна?

Про те, що проблеми з візами у священиків пов'язані з процесом автокефалії в Україні, ВВС розповіло джерело в РПЦ і підтвердило джерело, близьке до Константинополя.

"Константинопольський патріархат бореться із Російською церквою за вплив у православному світі", - розповіло джерело в РПЦ. У Московського і Константинопольського патріархатів зараз "гострі відносини через Україну", розповіло джерело, близьке до Синоду РПЦ.

Константинопольський патріархат тісно пов'язаний із Грецькою (Елладською) церквою. По-перше, у Греції знаходиться свята гора Афон, підлегла Константинополю. Афон - важливе місце паломництва, куди люблять їздити російські депутати, бізнесмени і політики.

По-друге, духовенство Константинопольського патріархату отримує зарплату із бюджету Грецької церкви, розповіло джерело, близьке до Константинополя.

Автокефалія і боротьба за православний світ

У квітні президент України Петро Порошенко, депутати Верховної Ради і представники українських православних церков попросили константинопольського патріарха Варфоломія надати автокефалію українському православ'ю і так створити в Україні незалежну і визнану православну церкву.

Єдина канонічна православна церква в Україні зараз - Українська православна церква Московського патріархату, що підпорядковується РПЦ. Існує іще дві церкви, але вони не мають канонічного статусу, і в РПЦ їх називають "розкольницькими структурами".

Звернення влади і духовенства України до патріарха Варфоломія призвело до початку боротьби між двома найвпливовішими церквами православного світу - Російської і Константинопольської.

ВВС детально розповідала про конфлікт двох церков у липні. Тоді джерела ВВС говорили, що Константинополь готується дати Україну автокефалію через образу патріарха Варфоломія на російського патріарха Кирила. У 2015 році Російська церква не приїхала на Всеправославний собор (збори усіх православних церков), який називали "справою усього життя" патріарха Варфоломія.

РПЦ намагається максимально перешкодити отриманню Україною автокефалії. Речники РПЦ стверджують, що "визнання розкольників" може призвести до кровопролиття і захоплення храмів в Україні, а також погрожують Великим розколом, подібним до розколу 1054 року, коли християни розділилися на католиків і православних.

Делегації священиків Константинопольської і Російської церкви об'їхали усі інші православні церкви за останні кілька місяців. Зокрема, до Греції приїжджав митрополит РПЦ Іларіон, голова відділу зовнішніх церковних зв'язків. У Греції також проходила Асамблея православ'я, яку відвідували депутати Держдуми Сергій Гаврилов й Ірина Ярова.

Рішення щодо українського питання Константинопольський патріархат може винести на початку вересня після засідання Синоду цієї церкви. Перед цим, 31 серпня, стамбульську резиденцію патріарха Варфоломія відвідає патріарх Кирило, щоб обговорити "питання, які мають взаємний інтерес".

Російські шпигуни

На початку липня Греція вислала двох російських дипломатів і заборонила в'їзд до країни іще двом росіянам. За даними грецьких ЗМІ, росіян звинуватили у спробі незаконного збору інформації і підкупі грецьких чиновників.

Російські дипломати нібито намагалися втрутитися у відносини Греції і Македонії, повідомило агентство AFP.

Джерело ВВС, близьке до Константинополя, розповіло, що росіяни могли намагатися вплинути на рішення щодо питання невизнаної Македонської церкви, яка, як і Українська, попросила визнання у Константинопольського патріархату.

Новини на цю ж тему