Катування та розстріли: як в Іловайську поводились з цивільними і полоненими

Іловайськ Копирайт изображения UNIAN

До четвертої річниці боїв за Іловайськ управління верховного комісара ООН оприлюднило звіт щодо порушень прав людини під час тих подій серпня 2014 року.

На основі 80 інтерв'ю з цивільними Іловайська і навколишніх сіл, а також з колишніми військовополоненими, правозахисники змалювали картину катувань та розстрілів.

У цьому звіті ООН головну увагу звернули саме на постраждалих цивільних та військовополонених. Сам перебіг боїв за Іловайськ там описали поверхнево.

Загалом вказується, що в Іловайську загинули 36 цивільних (18 чоловіків і 18 жінок), двох з яких, за даними ООН, могли розстріляти учасники українських добровольчих батальйонів.

Також зібрані свідчення про катування та розстріл українських військових та добровольців у полоні бойовиків "ДНР".

Бої за Іловайськ

У звіті нагадують, що на початку серпня українські сили розпочали операцію з повернення контролю над містом Іловайськ Донецької області.

До середини серпня вони зайняли навколишні села, а з 18 до 28 серпня йшли бої за саме місто, яке було поділено між двома сторонами конфлікту.

Бойовиків у звіті називають "озброєними групами", які могли отримувати підкріплення з боку Російської Федерації.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Під час виходу з Іловайська загинули сотні українських військових

"Згідно з канцелярією прокурора Міжнародного кримінального суду, інтенсивність боїв в Іловайську пояснювалася "ймовірним притоком військ, транспортних засобів та озброєння з Російської Федерації для зміцнення позицій озброєних груп", - вказано у звіті.

У загальних поясненнях вказується, що наприкінці серпня українські сили опинились в оточенні, а 29 серпня спробували вийти з нього.

Правозахисники нагадали про позицію "озброєних груп та військових РФ" дозволити українцям відступати без зброї та про відмову це зробити з українського боку.

Копирайт изображения Getty Images

Колони, які виходили з міста, атакували. Загинули 366 українських військових та добровольців, 429 отримали поранення, а сотні опинились у полоні.

Більшість з них обміняли у 2014 році, а останній полонений український військовий повернувся додому у грудні 2017 року.

У звіті також згадали, що серед причин оточення українських сил біля Іловайська могли бути "транскордонні обстріли з території Російської Федерації". Внаслідок цього українські сили відійшли від українсько-російського кордону неподалік Іловайська.

Цивільні жертви

У звіті ООН вказують, що в Іловайську та навколишніх селах під час боїв знищили 600 приватних будинків та пошкодили 116 багатоповерхівок. Протягом трьох тижнів мешканці не мали електрики, води та газу.

Через обстріли була зруйнована лікарня, і люди не мали доступу до медичних послуг.

Загалом загинули щонайменше 36 цивільних - чотирьох з них могли убити, а інші - померли від обстрілів. За даними ООН, під час конфлікту сторони "були залучені до вбивства цивільних, але це не мало масово або систематичного характеру".

Правозахисникам надали доступ в Іловайськ у 2016 році. Вони провели низку інтерв'ю з місцевими мешканцями й встановили, що за час боїв у місті стратили чотирьох цивільних. При цьому двох з них, як ідеться у звіті, могли вбити представники українських батальйонів, зокрема "Донбасу".

Копирайт изображения Getty Images

Одна цивільна особа загинула від артилерійського обстрілу, коли була під вартою українських добровольців.

Правозахисники з офісу комісара ООН з прав людини задокументували повідомлення про те, що українські сили застосовували катування та жорстоке поводження щодо чоловіків віком від 30 до 66 років.

Жертв підозрювали у тому, що вони були членами "озброєних груп" або були пов'язані з ними і коригували вогонь.

Більшість постраждалих утримував у школі № 14 добровольчий батальйон "Донбас". Загалом, за даними правозахисників, серед цивільних 13 людей піддавались катуванням та жорсткому поводженню.

У звіті вказують, що у підвалі цієї школи також було бомбосховище, в якому переховувались сотні цивільних мешканців Іловайська. Там же їм надавали медичну допомогу медики батальйону "Донбас".

Коли українські сили покинули Іловайськ, то у дворі цієї школи знайшли поховання трьох людей.

Валентина Мініча та Ігоря Труфанова, імовірно, вбили представники батальйонів. А Сергій Мироненко, ймовірно, загинув внаслідок обстрілу, коли утримувався під вартою.

Копирайт изображения UKRINFORM
Image caption Бійці батальйону "Донбас" під час артобстрілу в Іловайську. Учасників батальйону у звіті ООН звинувачують у вбивстві двох цивільних осіб

Всіх трьох деякий час утримували у школі під вартою та звинувачували у співпраці з бойовиками.

Зокрема, є свідчення, що Мініча з місця утримання викликав доброволець батальйону "Донбас" з позивним "Кат", який звинуватив його у "коригуванні вогню" бойовиків.

Загалом у спеціальному приміщенні школи №14 у різний час могли утримувати від семи до 20 чоловіків, яких звинувачували у співпраці з бойовиками. У звіті вказується, що їх били та піддавали тортурам, а перед відступом українських сил з Іловайська відпустили.

Одній людині вчасно не надали медичну допомогу після артобстрілу школи. Вона згодом втратила ногу.

Ще двох місцевих знайшли вбитими вдома - Людмилу Горбенко та Валерія Колесніченка. Проте обставини їхньої смерті не встановили. Місцеві мешканці не змогли згадати подробиць.


Сергій Міщенко, медик батальйону "Донбас" під час боїв у Іловайську, очевидець подій:

Один з похованих біля школи загинув у себе біля будинку під час обстрілу. Його принесли, щоб дружина, яка була в бомбосховищі, змогла впізнати. Ховав я.

Цивільних чоловіків призивного віку у школі не було, вони боялись. Ми забирали нерозряджені телефони, це було.

Всіх полонених вивезли, а медичну допомогу надавали за протоколом - спочатку бійцям, потім цивільним, а потім полоненим.

Ховав двох чоловіків, рани вогнепальні, але навряд чи їх розстріляли.

Спеціально місцевим показував, де ховав, щоб потім впізнали, але імен не знав.

Про ампутацію ноги - взагалі дурня.

Полонених годували та поїли, а до СБУ вивозили тільки тих, кого затримали зі зброєю.

Щодо поранених місцевих - могла померти одна жінка, яка потрапила під мінометний обстріл. Ми надали їй першу медичну допомогу, а родичі вивезли у Харцизьк.

Ми рекомендували вибиратись туди всім пораненим цивільним, які не хотіли евакуюватись на підконтрольну уряду територію.

Загалом на блокпостах майже у всіх на папірцях був гімн України. Хтось пустив чутки, що будемо розстрілювати всіх, хто напам'ять не знатиме.


Катування і вбивства полонених

Правозахисники отримали свідчення, що щонайменше трьох українських військовослужбовців вбили вже після того, як вони потрапили в полон 29 серпня 2014 року.

Окремі свідчення також вказують, що деяких українських військовослужбовців та добровольців, поранених в бою, добивали на полі бою.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Кілька сотень українських бійців потрапили у полон. За офіційними даними, останній з них повернувся додому у грудні 2017 року

Щонайменше четверо поранених українських військових та добровольців загинули у полоні через відсутність медичної допомоги.

У звіті йдеться, що захоплених полонених поділили на дві групи: військовослужбовців ЗСУ та добровольців батальйонів. Ставлення до останніх було набагато гіршим.

Добровольців з Донецької, Луганської та Харківської областей озброєні групи вважали "зрадниками" та поводились з ними жорсткіше.

"Захоплених військовослужбовців та добровольців під час допитів катували. Найпоширенішими формами катувань були побиття, імітація страти та погрози фізичним насильством", - йдеться у звіті.

Більшість українських військовослужбовців і добровольців, захоплених під час тих подій, в інтерв'ю з правозахисниками стверджували, що на них напали військові РФ.

Це вони визначали за нехарактерним для російськомовних мешканців України акцентом, типом військової форми та підслуханими розмовами.

Багато українських полонених стверджують, що спочатку їх перевозили на територію РФ, зокрема, у Таганрог.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Звільнені українські полонені розповідали про катування й стверджували, що їх навіть вивозили до Росії

Також правозахисники отримали багато свідчень, що на полі бою, вже після обстрілів, сепаратисти могли добивати українських поранених одиничний пострілами.

З іншого боку, правозахисники встановили, що українські сили також брали у полон учасників "озброєних загонів" і застосовували тортури. Проте, як вказали правозахисники, перед цим пораненого відвезли до лікарні для надання допомоги.

Окремо у звіті вказується про п'ятьох цивільних, яких могли убити "озброєні загони" під час розстрілу українських військових, які виходили з Іловайська.

29 серпня до пораненого українського військового, який переховувався у посадці, під'їхала автівка з чотирма цивільними та позначкою "діти".

Водій поспілкувався з українським військовослужбовцем і хотів сісти в авто, проте машину розстріляв бронетранспортер, який стояв неподалік. У автомобілі загинули четверо людей, включно з дитиною.

У звіті наголошують, що більшість описаних злочинів залишились безкарними й частина вини за це лежить на українській владі.

Новини на цю ж тему