Ні родини, ні дітей, ні сексу: чому молоді кореянки уникають стосунків

Джан Юн-Хва
Image caption 24-річна Джан Юн-Хва належить до покоління, яке в Кореї називають "сампо"

Дедалі більше південнокорейських жінок вирішують не одружуватися, не мати дітей і навіть не вступати у стосунки з чоловіками. Народжуваність тут найнижча у світі - отже, якщо щось не зміниться, населення цієї країни різко зменшиться.

"Я не планую мати дітей - ніколи", - каже 24-річна Джан Юн-Хва з якою ми розмовляємо у "хіпстерській" кав'ярні у центрі Сеула.

"По-перше, я не хочу мучитися під час пологів. По-друге, це погано позначиться на моїй кар'єрі", - зазначає вона.

Як і багато інших молодих професіоналів на надзвичайно конкурентному ринку праці у Південній Кореї, Юн-Хва, яка малює веб-комікси, доклала багато зусиль, щоб досягти свого нинішнього положення, і не бажає, щоб її каторжна праця пішла коту під хвіст.

"Мені не потрібна сім'я. Краще я збережу незалежність - житиму сама і втілюватиму свої мрії у життя", - каже вона.

Юн-Хва - не єдина молода кореянка, яка вважає кар'єру та родину взаємовиключними.

Хоча у країні є закони, що забороняють дискримінацію вагітних жінок, а також тих, які потенційно можуть завагітніти, на практиці цих законів не дотримуються, кажуть профспілки.

Цю проблему потужно ілюструє приклад Чхе Мун-Чон, мешканки одного із західних передмість Сеула. Коли вона повідомила керівнику, що чекає на дитину, то наразилася на дуже агресивну реакцію.

"Мій начальник сказав: "Коли у тебе буде дитина, це буде твій пріоритет, а компанія опиниться на другому місці. Чи зможеш ти взагалі працювати? Він повторював це питання знову і знову", - згадує жінка.

Image caption Коли Чхе Мун-Чон повідомила керівнику, що чекає на дитину, той почав завалювати її роботою та кричати на неї

На той час Мун-Чон працювала бухгалтером з податкових питань. Якраз почалася найгарячіша пора, і начальник навалив на неї ще більше роботи - а коли вона пожалілася, сказав, що їй бракує відданості. Врешті-решт, конфлікт сягнув критичної точки.

"Він кричав на мене. Я сиділа у кріслі і раптом від усього того стресу мене почало трясти. В голові запаморочилось, я не могла відкрити очі", - пригадує Мун-Чон, нахмурюючи відкрите чоло у веснянках.

"Співробітник зателефонував у швидку, і мене забрали в лікарню".

Лікарі сказали, що стрес викликав у Мун-Чон перші ознаки викидня.

Вона тиждень лежала на збереженні, і вагітність вдалося врятувати. Коли Мун-Чон повернулася на роботу, начальник почав робити все можливе, щоб підштовхнути її до звільнення.

За її словами, подібні ситуації - не рідкість.

"Сьогодні жінки дуже хвилюються, коли вагітніють, і довго обмірковують, як краще повідомити про свою вагітність на роботі. Багато хто з моїх знайомих не має дітей і не планує мати", - каже вона.

За останні 50 років, Південна Корея пережила неймовірне відродження і перейшла з категорії "країн, що розвиваються" до найуспішніших країн світу; вважається, що цим вона завдячує культурі працьовитості, роботі допізна й відданості роботодавцям.

Та роль жінок у цьому відродженні часто не помічають, каже Юн-Хва.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Деякі кореянки вважають, що чоловіки ставляться до них, як до рабинь і протестують проти такої ситуації

"Економічний успіх Кореї значною мірою залежав від низькооплачуваної праці на фабриках, переважно жіночої, - каже вона, - а також від піклування, яке жінки надавали своїм родинам і яке дозволяла чоловікам зосереджуватися на роботі".

Нині жінки дедалі частіше виконують роботу, яка раніше вважалася "чоловічою", на керівних посадах та у різних професіях. Утім, попри швидкі соціальні та економічні зміни, ставлення до різних статей змінюється повільно.

"У цій країні очікується, що жінка буде надійним тилом і підтримкою для свого чоловіка", - каже Юн-Хва.

Ба більше, додає вона, жінки зазвичай беруть на себе роль доглядальниць, коли виходять заміж.

"У багатьох випадках, навіть якщо жінка працює, коли вона одружується і народжує дітей, виховання розглядається як майже винятково її обов'язок, - каже вона. - Її також просять дбати про свекрів, якщо ті хворіють".

Південнокорейські чоловіки витрачають на неоплачувану роботу, таку як догляд за дітьми, в середньому 45 хвилин на день, тоді як жінки - у п'ять разів більше, говорить статистика Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

"За характером, мені не підходить роль помічниці, - каже Юн-Хва. - У мене є власне життя".

Image caption Джан Юн-Хва уникає стосунків з чоловіками через побоювання домашнього насильства, "порнопомсти" та небажання бути лише "помічницею" у родині

Її не цікавить не лише шлюб - вона не хоче навіть зустрічатися з чоловіками. Одна з причин - це ризик стати жертвою "порнопомсти", яка, за її словами, "дуже поширена" у Кореї. Крім того, її непокоїть можливість домашнього насильства.

Минулого року Корейський інститут кримінології опублікував результати опитування, у якому 80% респондентів-чоловіків визнали, що проявляли насильство або жорстокість в особистих стосунках.

У відповідь на моє запитання про те, як корейські чоловіки сприймають жінок, Юн-Хва відповідає коротко й різко: "Як рабинь".

Неважко побачити, як це позначається на народжуваності. Коефіцієнт шлюбності у Південній Кореї наразі найнижчий за всі часи, відколи ведуться записи, - 5,5 шлюбів на 1000 громадян на рік (у порівнянні з 9,2 у 1970 році), а діти дуже рідко народжуються поза шлюбом.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Нещодавно 40 тисяч кореянок у Сеулі взяли участь в акції проти поширення прихованих камер, якими їх знімають чоловіки

Щодо коефіцієнта фертильності (кількості дітей на одну жінку), тут Південна Корея розділяє найнижчу сходинку з Сінгапуром, Гонконгом і Молдовою. У всіх цих країнах він дорівнює 1,2, за даними Світового банку, тоді як рівень відтворення - показник, необхідний, щоби населення країни не зменшувалось - становить 2,1.

Ще один фактор, який зупиняє корейців від народження дітей, - витрати. Хоча державна освіта безкоштовна, висока конкуренція у навчанні вимагає, аби батьки наймали репетиторів, а їхні послуги недешеві.

Усе це разом призвело до появи у Південній Кореї нового соціального явища - "покоління сампо". "Сампо" означає відмовитися від трьох речей - романтичних стосунків, шлюбу та дітей.

Зухвала і незалежна, Юн-Хва каже, що не "відмовилась" від цього, а просто обрала інший шлях. Вона не уточнює, чи взагалі не вступатиме в сексуальні стосунки, чи віддає перевагу жінкам.

Проте варто поговорити з корейцями старшого віку, і ви відчуєте різку відмінність у поглядах. Вони вважають таких людей, як Юн-Хва, індивідуалістами та егоїстами.

Image caption Кореянки старшого віку занепокоєні демографічною кризою

Я зав'язав розмову з трьома жінками віком за шістдесят, які прогулювались біля струмочка в одному з парків у центрі Сеула. Одна з них розповіла, що має трьох дочок "за сорок", та всі вони бездітні.

"Я нагадую їм про патріотизм, про обов'язок перед країною - і, звісно, мені б хотілося, щоби вони продовжили наш рід, - каже вона. - Але вони вирішили цього не робити".

"Так, має бути відчуття обов'язку перед країною, - підтримує її подруга. - Ми дуже занепокоєні низькою народжуваністю у Кореї".

Втім, Юн-Хва та її сучасники - діти глобалізованого світу - не вважають такі аргументи переконливими.

Коли я переказую їй цю думку,- якщо вона та її сучасники не матимуть дітей, корейське суспільство вимре,- вона відповідає, що туди йому й дорога. Настав смертний час суспільства, де домінують чоловіки.

"Нехай помре!" - каже вона і переходить на англійську. - "Must die!"

Хочете отримувати найважливіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему