"Покращення" і "бентега": письменники про слова незалежності

Янукович Копирайт изображения UNIAN
Image caption Часи Віктора Януковича та Миколи Азарова дуже збагатили мову. А подекуди - і створили нову

Незалежній Україні - 27, і це достатньо тривалий час, аби її мова сильно змінилася.

Кравчучка, тітушки, атовець - з'явилися сотні нових слів. Інші, як-от майдан чи вата, набули цілком нових смислів.

Ми попросили сімох українських письменників, перекладачів і публіцистів - людей, які живуть мовою, - пригадати такі слова та трішки про них розказати.

Матеріалу набралося на дві статті. Перша частина - тут:

Остап Сливинський

Копирайт изображения Юстина Добуш

"Простір"

Елементарна умова свободи. Це вже не ділянка, не "жилплощадь", але й не "широта", як у "широка страна моя родная", з якої гірко підсміювалися. Бо ця "широта" - як "широта русской души": така гостинна, що за мить може тебе вбити. Свобода тундри: йди, куди хочеш, побачимо, чи далеко зайдеш по морозі.

Сьогодні ми живемо у множинних просторах. Навіть "широка страна" на чотири букви перетворилася на "пострадянський простір". На руїнах великого барака запанувала хаотична свобода.

Там, де були однотипні передовиці й репортажі про соціалістичне виробництво - інформаційний простір. Хаотичний і часто агресивний, з рецидивами несвободи, та все ж.

Там, де була згадувана вже "житлова площа" - житловий простір.

Міський простір, громадський простір… Це все лише починається, народжується там, де люди завжди проїжджали/пробігали з дому на роботу і назад.

Копирайт изображения BULENT KILIC
Image caption Міський простір. Київ, березень 2014-го

"Експерт"

Експерт - це такий дрібний міфологічний персонаж, який, як і міф загалом, виник із людської потреби пояснити собі світ. Але його особливість у тому, що він сам усе пояснює - досить його лише вигадати.

Стосовно всього - від розширення НАТО до дощової каналізації - в нього є своя експертна думка. Хто такий експерт? Це той, хто сам себе таким вважає.

Нещодавно з'явилася ініціатива: будь-хто на спеціальному сайті може запропонувати журналістам свою "експертну думку" про будь-що. Головне, цю ініціативу довести до кінця і нічого звідти не використовувати.

Нам усім давно потрібна така каналізація "експертних думок". І вівці цілі, і вовки ситі.

"Переговорити"

Це слово схоже на "переговори", але не має з ними нічого спільного. Бо процес "переговорювання" - це ніякий не діалог, а просте використання іншого у своїх прагматичних інтересах. У цьому сенсі "переговорювання" - це абсолютний практичний синонім корупції.

Потрібно "переговорити", щоб таємно, поза законом і чужими вухами, вирішити якусь справу.

Важливо, що "переговорювання" - як і побутова корупція в нашому суспільстві загалом - маскує свою антигуманну природу під щирий людський контакт: усі ці потиски рук, поплескування по плечу, випивання чарки потрібні для того, щоб ненадовго (рівно доти, доки вирішиться справа) здобути прихильність іншого.

Андрій Бондар

Копирайт изображения Ростислав Шпук

"Сім'я"

У новітній українській історії про певні політичні чи бізнесові групи ніхто не каже "родина", кажуть "сім'я".

Це слово було абсолютно нейтральним, прийнятним, поруч із "родиною". А тепер позначає якесь кланове утворення з негативним забарвленням.

Це група людей, яка заважає жити, заважає розвитку. Це образ негативу, який тягне в Азію, в візантійщину, в ненормальні гіпертрофовані стосунки кланового типу.

Слово "сім'я" перетворилося з позначення структурного підрозділу великої системи на щось абсолютно вороже. І асоціюється з феодалізмом чи навіть більш первісними системами існування людини.

"Покращення"

Під покращенням у часи Януковича, а згодом і в часи нової влади, почали розуміти щось абсолютно протилежне, коли щось, що було цілком нормальним, стало гіршим.

Копирайт изображения ROMAN YANKIVSKIY
Image caption Типове покращення

Це теж радикальна зміна значення слова, яке раніше мало позитивний сенс. Тепер, кажучи "покращення", люди мають на увазі погіршення.

"Вазелін"

Це слово, яке в моєму радянському дитинстві не означало нічого, крім свого первісного значення - назви мазі. Воно не мало жодних гомоеротичних чи негативних конотацій.

Сьогодні вазеліном як маззю мало хто користується, а слово не використовують в інших значеннях, окрім як для приниження людини. Наприклад, кажуть: "купуй чи готуй вазелін", тобто чекай чогось поганого, негативного.

Це слово стало чимось більшим, ніж колись. Просту мазь тепер супроводжує негатив і приниження.

Андрій Любка

Копирайт изображения Андрій Любка

"Совок"

Мабуть, це перше і найголовніше слово, яке збагатило наш словник після отримання Незалежності.

Ясна річ, воно існувало і за совка, але в дуже обмежених колах. Натомість після 91-го воно стало маркером, кордоном, що відділяло від нас колоніальне минуле.

На момент здобуття Незалежності мені було неповних чотири роки; для мене й мого покоління совок - це втілення чогось найгіршого, технологічно відсталого і морально здеґрадованого. Совок - це як плювок.

"Мажор"

На жаль, це слово є одним із символів Незалежності.

Зміна еліт за три останні десятиліття виплекала прошарок людей, яким закони не писані, а мораль чи етика викликають у них лише зневажливу посмішку. Та якщо ці люди бодай чогось досягли в житті, то їхні діти, розбещені розкошами, стали синонімом виродження.

Найдорожчі авта + кокаїн чи алкоголь + відчуття безкарності = мажори стали справжньою небезпекою на дорогах.

Синки і доці прокурорів, політиків та інших корупціонерів не просто вражають своєю пихатістю та примітивним смаком, а ще й загрожують життю простих людей. Danger!

"Непозбувна бентега"

Цей перекладацький мем для мене є символом живучості української мови.

За роки Незалежності зусиллями мовознавців і письменників удалося повернути в обіг чимало заборонених раніше чи рідковживаних слів.

Але не менш важливо творити нове словництво. У тому числі меми, які підхоплює молодь, бо вони стильні, прикольні, цікаві.

Копирайт изображения "Файні меми про українську літературу"
Image caption Facebook-спільнота "Файні меми про українську літературу" створює, власне, меми про українську літературу

Сучасність, стильність української мови - це найкраща агітація російськомовним переходити на українську.

Анатолій Дністровий

Я підібрав мимовільно слова, які переродилися під впливом інноваційно-технічного поступу, з появою нових товарів і політичних процесів

"Мило" - це вже класична розмовна назва email. В епоху ПК ми вже не задумуємося, а "підвисаємо", мов "убита" вінда, і "перезавантажуємося", коли нам фізично стає легше. В невідомої поетки я знайшов якось рядок: "дефрагментуй мене, коханий".

Копирайт изображения Анатолій Дністровий

Оригінальні слова-поняття виникли під впливом суспільних і політичних процесів. Ну куди ж ми подінемося від наркопедної лексики?

Наприклад - "ширка": наркота кустарного типу, яку робили із маку. Що ми цілі десятиліття мали у Верховній Раді? - правильно! - "ширку" (широку коаліцію депутатських фракцій): з точки зору нормальної політико-ідеологічної культури - неякісне та сумнівне політичне утворення кустарного типу, яке постійно отруювало країну і від чого в неї була постійна ломка.

Виникло чимало вже сталих понять під впливом медійного сленгу: "хвиля" (пустити інформаційну хвилю), "качати", "розхитувати" (нагнітати-посилювати політичну ситуацію та відповідну інформаційну тему).

Або візьмімо рибальське слово "тролінг" (вид лову хижої риби на ходу човна, яку провокують на атаку штучної приманки) - сьогодні це базове поняття медійної та мережевої провокації, яку застосовують до опонента, якого хочуть спровокувати на нові дурниці чи висміяти: той рідкісний випадок, коли хижак може перетворитися на жертву.

Це все наслідок нової соціокультурної реальності, нових явищ, нових викликів, нових відповідей. І приємно, що сучасна українська мова їх непогано понятійно "розрулює", а значить активно розвивається.

Зміни в соціумі немислимі без зміни мови і смислів слів.

Копирайт изображения Getty Images

Першу частину проекту читайте тут:

Хочете отримувати головні матеріали в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!

Новини на цю ж тему