Як подолати побори в українських школах

школи Копирайт изображения unian

Розрахуватися з "боргами" за минулий рік і щомісяця здавати 200- 300 грн на воду, мило, подарунки вчителям, інакше - будуть вживати заходів. Які саме - не вказано, але обговорити їх обіцяють на батьківських зборах. Таке повідомлення від батьківського комітету отримала Сніжана Загребельна, чий син навчається у школі №194 Києва.

За рік кожен учень має принести 2-3 тис. грн, обурюється пані Загребельна, яка відмовилась здавати гроші, і написала про це у батьківську спільноту у Facebook "Батьки SOS".

У цій групі, яка налічує понад 13 тисяч учасників, є сотні історій про побори в школах з усіх регіонів України. Тут відбуваються цілі битви між тими, хто за, і тими, хто проти шкільних внесків, тут діляться рецептами, як з цим боротися.

Щомісяця лише у школах Києва, за підрахунками спільноти "Батьки SOS", з батьків збирають сотні мільйонів гривень внесків. Перевірити ці дані неможливо, оскільки ці гроші збираються переважно готівкою і ніхто їх не обліковує.

За чиї гроші у школі мають робити ремонт, а за чиї купувати парти і мило, про те, як варто робити благодійні внески, дізнавалась ВВС News Україна.

Хто і що купує для шкіл

За те, щоб у школі були нормальні умови - ремонт і все обладнання, - відповідає місцева влада, а не батьки і вчителі, роз'яснюють у Міносвіти.

З державного бюджету платять зарплату вчителям, а зарплату всім іншим працівникам в школі платять з місцевих бюджетів.

Цього року на закупівлю парт і меблів для перших класів у рамках реформи освіти з держбюджету виділили близько 1 млрд гривень. Ще 160 млн виділили на комп'ютери, скани і ксерокси для початкової школи.

І попри те, що у багатьох школах навчальний рік почався без нових парт і нової техніки, міністр освіти Лілія Гриневич запевняє, що на щось інше ці гроші піти не можуть, бо це цільова освітня субвенція. Тому батькам радять не здавати гроші, а запитувати місцеву владу, коли проведуть тендери і коли закуплять нові меблі та техніку.

Копирайт изображения unian
Image caption На нові парти для першачків гроші виділили з держбюджету, тому у Міносвіти радять батькам не здавати на них гроші

Кожного року школи повинні планувати свої потреби та подавати бюджетні запити, у яких вони повідомляють місцевим органам влади, скільки грошей і на що їм потрібно.

Дмитро Ламза, 25-річний директор школи №210 у Києві, вважає, що якраз з цим може бути велика проблема - у школах часто не знають, як отримати гроші від держави, бо не знають, як писати ці запити. Він закликає батьків не критикувати школи, а допомагати їм, наприклад, у підготовці фінансової документації. У його школі, запевняє пан Ламза, гроші з батьків не збирають.

"В нас все є - і ремонт вестибюлю проводили, і нові класи є. У мене запитують звідки ви все берете? Держава дає. Але не всі школи це приймають", - вважає пан Ламза.

І директори шкіл, і працівники управлінь освіти кажуть, що раніше фінансування було вкрай мало і школи, дійсно, не могли обійтися без допомоги батьків. Але ситуація змінюється, вважає керівник департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян. Так, за її словами, вже третій рік поспіль на різний побутовий "дріб'язок" для шкіл Києва виділяють кошти: в 2016 році це було 80 млн грн, цього року - понад 100 млн.

Пані Фіданян розповіла ВВС News Україна, що спочатку київські школи не вибирали цих грошей, але згодом планування покращилось і школи закуповували миючі засоби, ганчірки, пакети для сміття, рідке мило, дозатори, офісний папір.

Не заплатили двічі

Журналіст і мама п'ятикласниці Оксана розповідає, як у 2016 році у 303 ліцеї Києва з неї та інших батьків намагалися зібрати гроші на заміну старих дерев'яних вікон, бо на це нібито не виділили гроші з бюджету.

"Одні батьки закликали мовчки здати гроші, бо так краще для дітей, інші здавати не хотіли, адже проводити заміну вікон - це не обов'язок батьків", - каже жінка.

Саме вона запропонувала написати запит до місцевої влади, аби дізнатися, чи виділяли на вікна у її школі державні кошти. Деякі батьки боялися підтримати ініціативу, щоб це не відбилося на дітях. Але врешті документ підписали 15 з 30 батьків і відправили до КМДА.

"І яким же було наше здивування, коли у відповіді ми прочитали: того року на заміну дерев'яних вікон на металопластикові саме в нашому навчальному закладі передбачено 200 тис.грн", - розповідає Оксана.

З цим документом вона та ще кілька батьків пішли до директора, а через місяць у школі вже були нові вікна, встановлені за бюджетний кошт.

"Часто за школою закріплені кошти, але вони не вибираються. Просто з батьків легше зібрати і показати на поганих людей з управлінь освіти, що гроші не дають", - каже Святослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна.

Правозахисна організація підготувала звіт, присвячений батьківським внескам у школах, і порадам, як зробити ці закупівлі прозорими.

Що робити батькам?

І правозахисники, і чиновники радять батькам, перед тим, як зголошуватись здавати на щось гроші, перевірити, чи не отримувала їх вже школа.

Для цього батьки можуть напряму надсилати запити в міські управління освіти або через сайт "Доступ до правди" про те, на що школа просила виділити кошти, яку суму виділили та як її планують використати.

Інформацію про те, що вже закупили для шкіл, можна знайти на сайті "Освітня карта Києва".

Усі необхідні речі для шкіл мають за бюджетні гроші закуповувати уповноважені на це органи - здебільшого це районні управління освіти. Якщо школа має фінансово-господарську автономію, вона закуповує це самостійно.

Копирайт изображения unian

Всі закупівлі за бюджетні гроші в Україні, у тому числі для шкіл, відбуваються через систему закупівель ProZorro.

Створений правозахисниками моніторинговий портал DOZORRO має інструкцію для батьків, як аналізувати ці закупівлі в школах.

Зокрема, щоб знайти закупівлі для конкретної школи, потрібно знати назву управління освіти, адресу школи, код ЄДРПОУ школи або управління освіти.

Наприклад, якщо батьків просять здати внески на миючі засоби для школи, можна зайти на модуль аналітики і подивитися, чи школа вже не купила ці товари.

Завдяки зібраним даним аналітики DOZORRO створили кілька онлайн-мап, де є інформація про те, як останні два роки ремонтувалися садки і школи у Дніпрі, Львові, Харкові, Полтаві, Києві.

Копирайт изображения dozorro.org
Image caption Аналітики Dozorro нанесли на мапу Києва 334 шкіл і підрахували, скільки грошей отримала кожна з них на ремонт з 2016 року

Директори мають повідомляти про потребу в ремонті місцеву владу, а не відразу йти до батьків, каже співголова громадського об'єднання "Батьки SOS" Олена Бондаренко.

За допомогою аналітики закупівель батьки можуть бачити і контролювати, скільки грошей витрачається на ремонти у їхніх школах.

"Проблема не в грошах, а в тому, що ними не навчилися розпоряджатися. Коли ви даєте на школу 100 грн, ви інвестуєте не в дітей, а в те, щоб влада була безпорадна, бо батьки ж куплять", - каже пані Бондаренко.

Так, за даними освітньої мапи Києва, минулого року школа №194, де навчається син пані Загребельної, для своїх поточних витрат освоїла 500 тис. грн, а цього року на це запланували 1,9 млн грн, в тому числі на побутові потреби.

Копирайт изображения osvita-map.monitoring.in.ua

Спецрахунки і добровільність

Не завжди потреби шкіл покриваються на 100% і у школах можуть статися форс-мажорні випадки - зламався кран, вибили шибку, тощо. А планування витрат і закупівель триває довго.

У такому разі батьки можуть здавати гроші, але це мають бути абсолютно добровільні та не фіксовані внески, спрямовані на конкретні витрати, наголошують у Transparency International Україна.

Копирайт изображения Facebook Алена Антонова
Image caption За словами директора, школа №210, що на Оболоні у Києві, грошей з батьків не збирає

"Гроші можна здавати лише в безготівковій формі і на спецрахунок школи - важливо вказати призначення платежу", - каже аналітик Transparency International Аріна Куц.

Дмитро Ламза з школи № 210 каже, що для допомоги навчальному закладу також залучає спонсорів, відправляє представникам бізнесу листи з пропозиціями, і далеко не всі йому відмовляють.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему