Росія не хоче сюрпризів: до чого призведуть вибори в "ДНР" та "ЛНР"

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Дениса Пушиліна називають головним фаворитом виборів в "ДНР"

11 листопада у самопроголошених "ЛНР" та "ДНР" пройдуть так звані вибори. Що стоїть за цим процесом, хто переможе і що це буде значити для України та мінського процесу, розбиралася BBC News Україна.

Вибори у "ЛНР" та "ДНР" відбудуться 11 листопада - там обиратимуть "главу" та склад "народних рад".

Представники української влади та міжнародної спільноти вже назвали вибори незаконними та такими, що порушують принципи, закладені в мінських домовленостях.

Від цієї кампанії сюрпризів очікувати не варто, переконані експерти. Але вона потенційно може поставити під загрозу весь мінський процес.

Вибори без вибору

Формат виборів в обох самопроголошених республіках дуже подібний.

І в "ДНР", і в "ЛНР" за пост "глави" змагається вузьке коло кандидатів, а фаворит відомий заздалегідь.

В обох республіках, швидше за все, переможуть чинні керівники, прогнозують експерти.

Майбутнім керівником "ДНР" найбільш імовірно стане Денис Пушилін, який виконує обов'язки "глави" після вбивства його попередника Олександра Захарченка в серпні цього року.

Копирайт изображения Getty Images

В "ЛНР" лідер перегонів - Леонід Пасічник. Він також ось уже рік формально виконує обов'язки керівника "республіки" після того, як його попередник Ігор Плотницький втік до Москви і склав з себе повноваження.

Їхні конкуренти - швидше технічні кандидати. З Пушиліним змагається четверо претендентів, з Пасічником - троє.

"Це вибори без вибору, - пояснює Анатолій Октисюк, політичний аналітик "Дому демократії". - Просто легалізація певних призначень".

Він нагадує, що навіть внутрішня опозиція в "республіках" жорстко усувалася. В жовтні "Центрвиборчком ДНР" не допустив до виборів одного з найбільш яскравих місцевих діячів Павла Губарєва.

А у вересні, саме в розпал реєстрації кандидатів російські прикордонники просто не впустили до "республіки" ще одного популярного в народі сепаратиста Олександра Ходаковського.

"Всі, хто боявся мого приходу до влади, тепер можуть спати спокійно", - прокоментував такі дії російської влади Ходаковський у своєму Telegram.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Леоніда Пасічника, який зараз виконує обов'язки "глави ЛНР", називають фаворитом майбутніх псевдовиборів

"Росія жорстко контролює ці вибори. Вона не хоче сюрпризів, тож і я сюрпризів не очікую, - каже політолог Володимир Фесенко. - До влади прийдуть ті самі люди. Вони - маріонетки, і самі нічого не вирішують. Далі все буде залежати, як вони будуть працювати в інтересах Москви, і якими будуть їхні взаємини з кураторами цих республік".

Крім того, мешканці самопроголошених республік обиратимуть склад "народних рад". У "ДНР" - 100 депутатів, у "ЛНР" - 50.

В обох утвореннях свої списки на вибори подали по дві політичні сили, які і без виборів були представлені в радах.

У "ДНР" це "Вільний Донбас" та "Донецька республіка", яку очолює Денис Пушилін. У "ЛНР" - "Луганський економічний союз" та "Мир Луганщині", яку очолює Леонід Пасічник.

Україна і Захід проти

В Україні проведення виборів у "ДНР" та "ЛНР" неодноразово засуджували на всіх рівнях. Президент Петро Порошенко назвав їх "яскравим свідченням неготовності Кремля до мирного врегулювання ситуації на Донбасі".

"Нинішні вибори є нікчемними. Вони не матимуть правових наслідків і ніколи не будуть визнані міжнародною спільнотою", - заявив президент.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Під час візиту канцлера Німеччини Ангели Меркель Порошенко вкотре розкритикував вибори, які плануються в самопроголошених республіках

Проведення виборів - підриває мінські домовленості і означає, що Росія йде на ескалацію ситуації на Донбасі, переконана також Ірина Геращенко, перший віце-спікер парламенту та представниця президента в тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі.

"На жаль, РФ дала мандат своїм маріонеткам на безпекову і політичну дестабілізацію. Світ зобов'язаний дати цьому жорстку оцінку. Не просто занепокоєння, а посилення санкцій", - заявила Геращенко після засідання групи 6 листопада.

Захід у питанні виборів в "ДНР" та "ЛНР" став на бік офіційного Києва. Вибори засудили та пообіцяли не визнати в Євросоюзі, США, ОБСЄ та Раді безпеки ООН.

Зокрема, в ОБСЄ запевнили, що проведення виборів "суперечить букві та духу мінських домовленостей".

Що кажуть в Росії та "республіках"?

На захист виборів традиційно виступили в Росії. Зокрема, прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков зазначив, що вони "не суперечать мінським домовленостям".

"Якщо ви прочитаєте пункти мінських домовленостей, які передували цьому, то ви побачите, що багато мало бути виконано українською стороною, що не було виконано", - додав Пєсков.

Керівництво самопроголошених республік запевняє, що вибори "цілком відповідають міжнародному законодавству".

"В будь-якому випадку вибори в ДНР відбудуться, - заявив, коментуючи шквал критики з боку західних країн, Денис Пушилін. - Вони будуть прозорими, відкритими, пройдуть за нашими законами і відповідно до конституції та всіх міжнародних норм і стандартів".

Копирайт изображения Getty Images

Втім, Андрій Пургін, що був одним з лідерів "ДНР" на початку створення республіки, вважає проведення виборів недоцільним.

"Вони намагаються отримати легітимність будь якою ціною, але ціна - довіра народу, - заявив він ВВС. - Це розходження влади і народу по різних планетах".

Він називає вибори "знущанням з населення та здорового глузду", оскільки реального вибору людям не пропонують, а конкуренти кандидатів-фаворитів мають технічний характер.

Крім того, на думку Пургіна, обирати керівництво самопроголошених республік без проведення місцевих виборів все одно що "продавлювати" суспільство силоміць.

"Населення, яке пережило війну і підняло повстання дуже погано продавлюється і дуже погано сприймає таку наругу над своїм внутрішнім світом", - переконаний Пургін.

"Ховають мінські домовленості"

Попри певну схожість вибори, що відбудуться 11 листопада на тимчасово окупованих територіях, відрізняються від тих, що пройшли в 2014 році, зазначає Володимир Фесенко.

Вибори-2014 призвели до зриву перших мінських угод та серйозної ескалації бойових дій, зокрема боїв під Донецьким аеропортом та Дебальцево.

Зараз ризик ескалації незначний, оскільки вона може посилити антиросійські настрої в Україні напередодні виборів, а Росії це невигідно, пояснює експерт.

"Те, що Росія пішла на ці вибори зараз, значить, що вона хоче зберегти ці дві республіки, легітимізувати їхнє керівництво. Тобто це або продовження тактики нав'язування реінтеграції цих територій в Україну з особливим статусом, що неприйнятно для нас, або це - заморожування ситуації", - пояснює Фесенко.

І додає: "Я не очікую кардинальних змін і якоїсь катастрофи, але, на жаль, це свідчення того, що криза на Донбасі - це надовго".

Копирайт изображения Getty Images

Анатолій Октисюк вважає, що проведення виборів недалекоглядне і в перспективі може нашкодити інтересам Росії.

За його словами, західні демократії подали Москві вкрай жорсткі сигнали, тож в перспективі виборча кампанія в самопроголошених республіках може призвести навіть до введення нового пакету санкцій.

Навіть більше, йдучи на таку політичну ескалацію, Росія "дає дуже хороші козирі" Петру Порошенку.

"Цей крок недалекоглядний з боку російських візіонерів, - пояснює аналітик. - Вони першими зривають політично мінські домовленості. Вони ховають їх офіційно. Навіть дають Україні формальний привід вийти з них".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!

Новини на цю ж тему