Книга року ВВС: Складна дружба Сови і Жайворонка

Image caption Галина Вдовиченко. Сова, яка хотіла стати жайворонком. - Чернівці: Чорні вівці, 2018

Рецензія члена журі Світлани Пиркало на казку Галини Вдовиченко "Сова, яка хотіла стати жайворонком", яка увійшла до довгого списку Книги року ВВС-2018.

Книга Галини Вдовиченко - про дружбу нічної птахи Сови та денного птаха Жайворонка і про те, як вони намагалися пізнати нову для себе пору дня.

Натхненна оповідями Жайворонка про дивовижний, сповнений життя і гамору день, Сова намагається не спати, щоб познайомитися з сонцем, іншими пташками і денними делікатесами, включно з насінням та комарами.

Але хоч як не намагається Сова полюбити все це, а денне життя видається їй гамірним, надто яскравим, та й незнайома їжа не смакує.

Тоді вже Жайворонок пробує перебути ніч у товаристві Сови, полюбити тишу, місяць, нічний ліс. Але йому страшно, і раціон Сови йому також не підходить.

Що ж робити двом друзям?

Вони вирішують, як кажуть англійці, agree to disagree - погодитись, що вони мають різні погляди, і з цим нічого не поробиш.

Спілкування Сови і Жайворонка віднині будується на засадах того, що і ніч, і день мають свої переваги, а перетинаються двоє птахів лише рано вранці і пізно ввечері. Кількох хвилин для спілкування їм цілком вистачає. А висновок оповіді такий, що кожному своє.

Ця казка - приємна оповідка для дітей з політкоректною мораллю.

Як дорослій читачці, мені все ж хотілося б дізнатися, як познайомилася така малоймовірна парочка друзів.

Чи не намагалася Сова з'їсти Жайворонка, скажімо, і чому саме не з'їла? (Ця тема заявлена, але не розкрита).

І в чому для кожного з них привабливість такої дружби, якщо з другом ні трапезу не розділиш (жайворонок навіть заверещав, коли сова вполювала мишу-полівку), ні поговориш по-людськи, ні навіть на одне і те ж небесне світило не подивишся. А решта птахів якось косо на це все поглядує?

Якась складна дружба виходить.

Хотілося б кінцівки, де двоє птахів не просто погоджуються, що в них різні смаки, а й знаходять, як повернути свої відмінності на користь одне одному і своїй дружбі.

Але назагал книжку читати легко і приємно, як і всі книжки Галини Вдовиченко для дітей.

Стежте за перебігом конкурсу на Facebook-сторінці Книги року BBCта на сайті bbc.ua

Новини на цю ж тему