Після Євромайдану: три історії змін на краще

кава Копирайт изображения instagram.com/rozumnakava/

Андрій думав виїхати з країни, але під час Євромайдану передумав і розпочав власний бізнес.

Розібраний на барикади паркан з Михайлівської вулиці став початком скверу Небесної сотні і багатьох інших перетворень в українських містах.

Популярність українських брендів після Євромайдану посприяла тому, що Made in Ukraine нині - це масштабний рух і фестивалі, які відвідують сотні тисяч людей.

ВВС News Україна розповідає про проекти, людей і бізнес, на які вплинув Євромайдан, і про те, що хорошого з'явилися в Україні завдяки революційним подіям і після них.

"Розумна кава"

До Євромайдану Андрій Пелюховський працював у сфері вебдизайну і думав виїхати з України. Проте, як він згадує зараз, "під час революції думки про переїзд зникли".

Чоловік залишився і наважився відкрити у Києві "Розумну каву" - місце, де робили каву і перевіряли ерудицію: клієнти могли отримати знижку, відповівши на питання вікторини, читали вирізки з наукових журналів і книжки.

"Мені було цікаво спробувати. Почалась революція і, здавалося, що більш невдалого часу для цього бути не може. З іншого боку, я зрозумів, що або зараз, або ніколи", - згадує пан Пелюховський.

Копирайт изображения instagram.com/rozumnakava/

Андрій Пелюховський розповідає, як Євромайдан вплинув на нього і надихнув: "бо та атмосфера, яка була тоді в повітрі, наштовхувала взяти на себе більше відповідальності".

"Навколо нашої трамвайної зупинки, де відкрили кав'ярню, ми прибирали територію і фарбували, робили те, що мали б робити комунальники. До цього спонукав настрій, який був навколо. Багато людей почали робити так само саме в цей час", - згадує чоловік.

Копирайт изображения instagram.com/rozumnakava/

На його думку, саме під час і після Євромайдану український малий бізнес отримав поштовх, але не завдяки реформам на державному рівні, "а через те, що люди почали розуміти, що вони можуть зробити щось самі, хоч і невеликим кроками і у невеликих масштабах".

"З'явилася думка, що від тебе щось залежить, і не варто чекати, що для тебе щось зробить держава", - розповідає чоловік.

Зараз підприємець має п'ять точок кави у Києві, винний бар, де продається тільки вино українського виробництва, і ресторан.

Made in Ukraine

В 2013 році журналістка Юлія Савостіна вирішила перевірити, чи можна прожити рік, користуючись лише товарами українського виробника.

Копирайт изображения Facebook Yuliya Savostina
Image caption Юлія Савостіна: Євромайдан дуже допоміг у тому, що українські продукти стали популярними і затребуваними

"Коли я починала експеримент Made in Ukraine, всі крутили біля скроні і казали, ну кому це потрібно. Зараз купити українську косметику, або мати в гардеробі половину суконь українських виробників - це звичайна річ", - згадує Юлія.

З історій у ЗМІ і українських вечерь, де пригощали лише українськими продуктами, проект Made in Ukraine переріс у масштабний рух: Юлія Савостіна провела в Україні 16 фестивалів Made in Ukraine, у яких взяли участь тисячі українських виробників і які відвідали сотні тисяч людей.

Команда Made in Ukraine створила майданчик, для зустрічі українських виробників та покупців.

Савостіна написала книжку "Made in Ukraine: купуй, смакуй, мандруй", яка стала частиною стенду, що представляв Україну на міжнародній виставці імпортних товарів у Шанхаї.

Копирайт изображения madeinukraine.org
Image caption Перші фестивалі Made in Ukraine відвідували близько 15 тис гостей, а зараз кожний захід приймає 50-55 тис відвідувачів

Євромайдан дуже допоміг у тому, що українські продукти стали популярними і затребуваними, вважає пані Савостіна.

"Під час Євромайдану настав момент величезного запиту від суспільства на власну самоідентифікацію: хто ми українці, що у нас є класного, в чому наша унікальна торгівельна пропозиція", - каже засновниця Made in Ukraine.

"І Євромайдан відповів на ці питання - в чому ми кращі. Все це вилилося у потужний громадянський рух, волонтери, громадські організації почали працювати на високому рівні".

Копирайт изображения Facebook Yuliya Savostina
Image caption Традиційним місцем фестивалів Made in Ukraine стала Контрактова площа у Києві

За її словами, після всіх цих подій українці усвідомили свою креативність і вміння пристосовуватися, жити і творити у будь-яких умовах.

Завдяки популяризації вироблених в Україні товарів, стверджує Савостіна, з'явилися бренди, які можуть конкурувати з масмаркетами: одяг MustHave, Vоvk, Andre Tan, верхній одяг VIVALON, FRIZMAN, взуття Kachorovska Marsala і L.A.P.T.I, косметика "Душка", зросла популярність українських виробників меблів та кераміки.

"Мене дуже тішить, що значок Made in Ukraine став повсякденням. Бренди, які існували до цього десятиліттями, "вийшли з підпілля", зайшли в центральні магазини", - каже Юлія Савостіна.

Все буде місто-сад

Коли в Україні почався Євромайдан, киянка Женя Кулеба працювала менеджеркою культурних проектів у "Мистецькому Арсеналі" і не збиралась займатися розвитком міст і урбаністикою, не було у неї планів створювати парки і сквери.

У лютому 2014 року навколо занедбаної ділянки біля будинку на вулиці Михайлівській, де жила Женя, активісти розібрали паркан, щоб звести барикади на Майдані.

За мерства Леоніда Черновецького цю землю віддали під забудову: тут мав бути готель і паркінг, але було сміття і сморід.

Копирайт изображения facebook.com/znenya.kuleba
Image caption До і після: до Євромайдану сквер Небесної сотні був смітником

Пані Кулеба організувала сусідів і волонтерів на толоку, щоб розчистити це місце.

Так почалась історія скверу "Небесної сотні". Завдяки роботі активістів на толоках і в судах смітник став садом з дитячими майданчиками і привезеними з усієї України деревами.

Земельну ділянку після кількох років судової тяганини повернули місту, у сквері з'явився мурал з Сергієм Нігояном - першої жертви розстрілів на Євромайдані.

Копирайт изображения unian
Image caption Сквер Небесної сотні, травень 2016 року

"Звичайні люди приносили гроші на рослини і землю для скверу. Головне, що Євромайдан дав людям - це віру у свої сили, у те, що їхній голос має значення, що вони можуть, об'єднавшись, досягати спільних результатів. Саме тому вдалося зробити сквер Небесної сотні", - каже пані Кулеба.

За її словами, після подій на Майдані стався безпрецедентний вибух довіри і об'єднання людей.

Копирайт изображения facebook.com/znenya.kuleba
Image caption Волонтери громадської організації "Місто-Сад" змінюють публічні простори у містах на сході України

У 2016 році сквер "Небесної сотні" першим в Україні отримав нагороду Європейського конкурсу публічних просторів, а люди, завдяки яким він з'явився, почали змінювати міські простори на сході України.

Женя Кулеба з активістами створили волонтерську організацію "Місто-Сад", яка разом з місцевими жителями відновлює занедбаний парк у Слов'янську, йому повернули назву Шовковичний, тут з'явилися дитячий і танцювальний майданчики, спортивна зона, літній кінотеатр, зараз будують доріжки.

Копирайт изображения facebook.com/pg/Парк-Шовковичний
Image caption Кіносеанси у парку Шовковичний, травень 2018 року

Минулого року у Костянтинівці на сходах занедбаного кінотеатру активісти створили публічний простір "Кіносхідці", на відкриті якого читав вірші поет Сергій Жадан, а місцеві жителі зустрічаються і дивляться там фільми.

Триває будівництво публічного простору "Сквер 21" у Добропіллі, публічний простір "Точка" у Покровську (Донецька область). Волонтери працюють над проектами "Тихий сквер" у Костянтинівці і "Алея Якір" у Маріуполі.

"У нас немає ідеї створювати якомога більше парків і скверів. Головне - це об'єднувати людей навколо створення парків і скверів, залучати місцевих жителів до змін у їхніх містах. Від моменту обговорення до толок і прибирання", - каже пані Кулеба.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!

Новини на цю ж тему