Бюджет 2019 до кінця осені розморозить позики МВФ до Нового року

осінь-зима Копирайт изображения UNIAN
Image caption Якщо депутати проголосують за бюджет на 2019 рік до кінця листопада, у грудні директори МВФ можуть проголосувати за надання Україні нових кредитів

Цього тижня, як очікується, парламент може ухвалити бюджет на наступний рік. За словами голови Верховної Ради Андрія Парубія, існує домовленість про розгляд законопроекту 22 листопада.

Оскільки після підвищення цін на газ для населення ухвалення збалансованого бюджету залишилося останньою принциповою умовою МВФ для відновлення кредитування України, результативне голосування за законопроект відкриє можливість отримати кошти головного кредитора ще до кінця цього року.

Речник МВФ Джеррі Райс повідомив, що засідання Виконавчої ради фонду може відбутися до кінця цього року "після виконання попередніх дій, які дозволять затвердити в парламенті бюджет на 2019 рік та збільшити тарифи на опалення відповідно до досягнутої угоди".

Український прем'єр Володимир Гройсман в інтерв'ю Reuters також заявив, що розраховує на отримання траншу від МВФ у грудні, а також на те, що він "розблокує" позики від Світового банку та ЄС.

Як і в попередні роки, він передбачатиме певні податкові зміни, але вони, багато у чому, визначаються нагальністю бажання уряду отримати ці кошти якомога швидше.

Неминучі податкові зміни

Попри те, що зміни і доповнення до законів України про оподаткування мають вноситися не пізніше, аніж за шість місяців до початку нового бюджетного року, і набувати чинності з початку нового бюджетного року, цьогоріч податкові зміни вчергове ідуть одночасно із бюджетним процесом.

Очікується, що того ж таки дня - 22 листопада - депутати мають остаточно ухвалити податкові зміни, за які вони проголосували 8 листопада у першому читанні.

Зокрема, йдеться про такі зміни:

  • підвищення акцизу на тютюнові вироби,
  • підвищення ставки екологічного податку,
  • збільшення рентної плати,
  • запровадження ПДВ на посилки вартістю у понад 100 євро.

Хоча ці податкові зміни ще не схвалені остаточно, уряду вже запропонував врахувати їх при розгляді проекту бюджету у другому читанні.

За розрахунками уряду, вони мають принести до бюджету додаткові 6,3 млрд грн доходів.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Хоча власники авто із іноземними номерами не задоволені щойно ухваленими новими законами про розмитнення таких авто, ці законодавчі зміни уряд вже вніс до проекту бюджету

Уряд також пропонує верстати проект бюджету із урахуванням щойно схвалених законів, що стосуються розмитнення авто на іноземних номерах. Ці закони не задовольнили власників авто із іноземною реєстрацією, і вони пообіцяли нові акції протесту на 20 листопада.

Разом із тим, як заявив міністр оборони Степан Полторак, фінансування армії є недостатнім, - і це при тому, що, як твердить прем'єр-міністр, проект бюджету пропонує виділити на безпеку 5,3% ВВП.

Податок на виведений капітал "вивели"з гри?

Від липня цього року, коли президент вніс на розгляд депутатів закон про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал, довкола нього не вщухають дискусії.

Дехто з експертів навіть назвав новий податок "економічним Томосом".

Петро Порошенко вважає, що запровадження нового податку і скасування старого стане стимулом для української економіки і дозволить їй зростати набагато швидше, ніж нинішні 2-3% на рік.

Про свою однозначну підтримку цього законопроекту він вкотре наголосив під час зустрічі з представниками бізнесу 31 жовтня. Порошенко каже, що запровадження податку на виведений капітал є ключовою реформою економічного зростання.

Думку президента поділяють у Спілці українських підприємців (СУП) і цілком підтримують його ініціативу. Виконавчий директор спілки Катерина Глазкова заявила, що майже три чверті членів СУП вважають податок на виведений капітал ключовим чинником реформ.

Не так однозначно зміни підтримують у Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА). Виконавчий директор асоціації Анна Дерев'янко каже, що "стриманість" деяких компаній пов'язана з "нездоровою атмосферою, яка утворилася навколо законопроекту".

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Підприємці, які підтримували запровадження податку на виведений капітал, виглядає, вже можуть не розраховувати на нього до Нового року

"Наші компанії свідомі того, що багато з них отримають швидку фінансову вигоду у разі скасування податку на прибуток підприємств та, зокрема, податку на "репатріацію" доходів нерезидентів…Але наші компанії працюють на ринку не перший рік і мають значний досвід оцінки вигод та ризиків. Вони побоюються того, що ця швидка вигода може бути нетривалою",- написала Анна Дерев'янко у колонці до "Української правди".

Зокрема, так може статися, коли уряд зрозуміє, що у бюджеті бракує коштів. Попередні розрахунки свідчать, що лише у перший рік скасування податку на прибуток втрати бюджету можуть скласти до 50 млрд грн. А розрахунків втрат у другий і наступні роки - немає.

"Ми закликаємо оцінити такі втрати на наступні роки і визначитися з переліком компенсаторів", - написала виконавчий директор ЄБА.

То які ж компенсатори розглядаються?

Мінфін запропонував запровадити податок на виведений капітал для компаній із річним обсягом доходів до 200 млн грн. Ці компанії мали б авансом сплатити податок на виведений капітал у розмірі 50% від суми податку на прибуток за 2018 рік.

За такою схемою платниками податку на прибуток залишилися б 4500 великих компаній, які б перекрили тимчасовий розрив у бюджетних надходженнях. За словами в.о. міністра фінансів Оксани Маркарової, "ця модель обговорювалася з МВФ і після важких перемовин була погоджена як можлива".

Саме бюджетні втрати, принаймні у перший час після запровадження нового податку, - це те, що найбільше турбує міжнародних кредиторів України, МВФ та Світовий банк.

"Податок на прибуток - це близько 2,5% ВВП. Після його заміни податком на виведений капітал втрати можуть сягнути 1,5% ВВП", - навела розрахунки Світового банку голова представництва в Україні Сату Кахконен, додавши, що це може "суттєво дестабілізувати систему державних фінансів".

Крім того, за словами пані Кахконен, податок на прибуток на входить до переліку найбільших проблем українського бізнесу, представники якого частіше вимагають стабільності і прозорості у податках та їхній сплаті.

Ці ж аргументи називають і у МВФ.

"Те, що стримує інвестиції, - це бізнес-середовище: захист прав власності, судова система, корупція. Із цими речами треба розібратися перш, ніж хтось захоче інвестувати в Україну", - заявив постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, додавши, що загалом бізнес більше цікавить стабільність як самих податків, так і податкових ставок.

6 листопада на засіданні комітету з податкової та митної політики було вирішено відкласти розгляд законопроекту на невизначений термін.

16 листопада в інтерв'ю Reuters прем'єр Володимир Гройсман заявив, що зміни у системі оподаткування виведені із бюджетного процесу "через стурбованість МВФ".

Втім, відповідний законопроект все ще залишається на розгляді парламенту.

Копирайт изображения UNIAN

Якщо ж цього тижня депутатам не вдасться домовитися щодо змін у податках і затвердити бюджет, наступного разу вони зможуть зробити це вже у грудні - на черговому сесійному тижні.

Тоді в МВФ буде менше часу, аби дати оцінку остаточному варіанту українського бюджету на наступний рік і ухвалили рішення про виділення кредиту до Різдвяних свят.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему