Жахіття мізофонії: "Від хрускоту яблука мені хочеться чимдуж тікати"

Марго затуляє собі вуха

Марго Ноель потерпає від стану під назвою "мізофонія", що буквально означає "ненависть до звуків". Деякі звуки її настільки дратують, що доводиться носити навушники або вушні вкладки, аби зберегти психічну рівновагу.

Хтось неподалік кусає яблуко.

Зуби пронизують тверду шкірку, і лунає протяжний хрускіт.

Для 28-річної Марго Ноель цей звук нестерпний.

"Я мушу негайно відходити або затуляти вуха. Я просто не можу це чути", - каже вона.

"Цей звук викликає в мене тривогу і стрес. Мій організм відчуває небезпеку і каже: або йди, або захищайся".

У Марго - мізофонія; за її поясненням, це дисфункція мозку, через яку деякі повсякденні звуки викликають сильну емоційну реакцію, таку як гнів, паніка, страх або стрес.

У людей з цією дисфункцією, ділянка мозку, що з'єднує відчуття з емоціями - передня частина острівцевої кори - надмірно активна та пов'язана з іншими ділянками нетиповим чином.

Складними для сприйняття можуть бути найрізноманітніші звуки, але дуже часто вони пов'язані з їжею: хрускіт продуктів, чавкання, сьорбання.

Серед звуків, нестерпних для Марго: потріскування чипсів, шепіт, клацання авторучок і клавіш комп'ютера, а особливо - хрускіт кісточок пальців.

"На цей звук я реагую на фізіологічному рівні, - каже вона. - Для мене він один з найгірших".

"Я підскакую і негайно роблю все, щоб тільки він припинився. З іншими звуками, навіть неприємними, мені дещо легше".

"І річ не в тому, що звук не подобається, - реакція зовсім інша і набагато складніша. Я відчуваю щось у шлунку, ніби сильну тривогу. Я не можу терпіти, не можу ні про що інше думати - звук повністю мене полонить".

"Гадаю, я б почувалася так само, якби на мене наставили дуло пістолета".

За твердженням з вебсайту Британської асоціації тінітусу, реакцію зазвичай викликають "звуки, що продукуються людьми і піддаються контролю", наприклад, чмихання носом.

Якщо Марго чмихає носом сама, це її не дратує.

"Я можу це будь-коли припинити, а тому не відчуваю загрози - як у випадку, коли це робить хтось інший, а я цього не контролюю й не знаю, як довго воно триватиме", - пояснює вона.

Копирайт изображения MARGOT NOEL
Image caption Марго в дитинстві

Один з її ранніх спогадів - як брат знущався з неї, цокаючи язиком.

"Мені було шість чи сім років, і ми постійно сварились, - розповідає вона. - Він знав, що я не терплю цокання, я кілька разів про це казала - і це дало йому владу наді мною. Він на два роки молодший від мене. Якщо я його дратувала або не робила того, що йому хотілося, він починав цокати язиком".

Батьки Марго не розуміли, наскільки їй це неприємно, і тому лише закликали "не бути, наче маленька" і просто не звертати уваги на витівки брата.

Тепер, у дорослому віці, брат Марго набагато чутливіший до її проблеми, але вона все одно утримується від скарг, якщо чує від нього складні для себе звуки.

"Вчора ми з братом разом вечеряли. Після вечері я пригостила його жуйкою, і він почав жувати, як корова. Це був жах! Але я не попросила його жувати тихіше, бо люди зазвичай на таке ображаються", - каже вона.

"Їм здається, що їх ображають чи критикують, хоча насправді це не так. Я знаю, що проблема в мені. Але коли просиш людей поводитися тихіше, вони роблять хибний висновок - що не можна бути самим собою, коли я поруч".

Копирайт изображения MARGOT NOEL

Хоча ця особливість була у неї все життя, назву "мізофонія" вона дізналася лише три роки тому.

"Ставало дедалі ясніше, що зі мною щось не так, але я не могла зрозуміти, що саме. Знаєте, як буває: ви шукаєте відповідь, але не можете підібрати правильні ключові слова, щоб спитати у Google".

"Одного дня я розізлилась аж до сліз, бо пішла в театр на чудову виставу, але мене весь час відволікав сусід по залу - дихав так, ніби от-от помре. Я прийшла додому і шукала-шукала-шукала потрібну інформацію, аж поки не знайшла. Мені стало набагато легше вже від того, що я зрозуміла свою проблему".

За допомогу пошуку в Google Марго також дізналася, що в університеті Ньюкасла саме проводять дослідження мізофонії - і написала його керівнику, щоб подякувати.

Він відповів їй і невдовзі запросив узяти участь у цьому дослідженні.

Що таке мізофонія?

Мізофонія - також відома як "селективна звукова чутливість" - це сильна емоційна реакція на присутність чи передчуття певних звуків. Серед емоцій переважають три - гнів, відраза та тривога, а найбільш домінантна серед них - гнів.

Ці інтенсивні емоції супроводжуються сильним нервовим збудженням й імпульсом "бий або біжи". Відбувається викид адреналіну й приплив енергії - щоб відбити загрозу. При цьому можуть бути присутні фізіологічні симптоми: прискорене серцебиття, задишка, напруга, жар, тремтіння й потовиділення.

Звуки, що викликають таку реакцію, часто зустрічаються в робочому середовищі, наприклад, у відкритих офісних приміщеннях. Мізофонія також може погіршувати особисті та інтимні стосунки; через нетерпимість до звуків дихання чи споживання їжі, парі може складно даватися спільний побут.

Джерело: British Tinnitus Association

Це виявилось надзвичайно складним. Їй дали завдання прослуховувати неприємні звуки, стримуючи свою реакцію і навіть не заплющуючи очей.

"У мене були датчики по всьому обличчю - дослідники вивчали, як я реагую на ті звуки. Але я не змогла пройти все до кінця", - каже Марго.

"Я не здавалася і казала, що готова продовжувати, але дослідники самі це зупинили, бо стрес виявився занадто сильним і викривляв результати".

"Здається, в експерименті було шість модулів, а я пройшла лише два - і після того ридала, як ніколи в житті".

Копирайт изображения MARGOT NOEL

Стресу сприяло те, що Марго не могла застосувати ті прийоми, якими бореться зі своєю проблемою в реальному житті. Зазвичай вона носить вушні вкладки або слухає музику в навушниках.

"Не можу жити без музики, - каже вона. - На мені постійно навушники, навіть коли музика не грає - щоб я могла включити її будь-якої миті. Музика - це мій захист".

Її улюблені виконавці - Moby, Девід Боуї, Air, Даяна Росс, Oasis і Daft Punk. Їхню музику вона називає саундтреком свого життя.

Плейлист, що допомагає Марго боротися з мізофонією

  • Moby - Inside
  • Moby - One of these mornings
  • Moby - Another woman
  • Air - Talisman
  • Air - La femme d'argent
  • Air - Le soleil est près de moi
  • David Bowie - Ashes to ashes
  • David Bowie - Starman
  • David Bowie - Drive in Saturday
  • Tommy Tee - Aerosoul
  • Daft Punk - Make Love
  • Daft Punk - Emotion
  • Aphex Twin - Heliosphan
  • Rappin 4 Tay - Playaz Club
  • DJ Mehdi - Signatune

Навіть подивитися кіно їй часом непросто.

"Наприклад, я терпіти не можу звук поцілунку. Для мене це відразливо, фу-фу-фу! - каже вона. - Але пристрасні поцілунки є в кожному другому фільмі. Часом їх показують без звуку, та якщо звук є - мені лишається тільки затуляти вуха й чекати, поки це скінчиться".

Що ж до власних романтичних стосунків, мізофонія їй досі не заважала.

"Я намагаюся оточувати себе людьми, які ставляться до мене з розумінням", - каже вона.

"Мене б одразу відштовхнуло, якби на побаченні я попросила хлопця не хрустіти пальцями, а від би наді мною посміявся. Це був би кінець наших стосунків - до побачення!"

"Гадаю, якщо ти комусь подобаєшся, та людина намагається прийняти всі дрібниці в тобі, навіть коли їй щось незрозуміло. Якщо ти комусь подобаєшся, тебе не ставлять у незручне становище, а хочуть зробити щасливою".

Наразі Марго має хлопця і задоволена своїм соціальним життям, але каже, що життя з мізофонією може бути дуже ізольованим. Вона живе одна (з її слів, таке життя для неї - "мрія") і виконує позаштатну роботу для рекламних агентств.

"Я живу досить усамітнено. Закриваюся у власному кабінеті, як черепашка, й багато пишу", - каже вона.

Копирайт изображения MARGOT NOEL
Image caption Марго з братом

Марго нечасто розповідає іншим про свою мізофонію, бо бачить з досвіду, що мало хто її розуміє, а дехто навіть вважає, що вона сама вигадала собі проблему.

"Я намагаюся давати собі раду й не просити, щоб люди змінювали свою поведінку", - каже вона.

Вона сподівається, що дослідження, в якому вона взяла участь, призведе до розробки нових методів терапії при мізофонії. Крім того, вона з нетерпінням чекає на день, коли більшість людей хоча б знатиме про існування такого стану.

"Якби я мала змогу просто сказати сусідові в театрі: "Перепрошую, ви не могли б намагатися не робити так? У мене мізофонія", - а він би відповів: "Так, звісно, вибачте"… На мою думку, це ще краще, ніж терапія, - можливість про це говорити і не видаватися божевільною".

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.

Новини на цю ж тему