Він писав про Голодомор, а йому не вірили - виставка про Гарета Джонса

Виставка Копирайт изображения film.ua

У темній кімнаті на підсвіченому білому кубі лежить шкірка від апельсина. Біля неї є цитата: "Я насмілився кинути на підлогу шматок зчерствілого хліба. Кулею селянин кинувся на підлогу та поглинув його. Те саме повторилося зі шкіркою апельсина".

Це уривок зі щоденника британського журналіста Гарета Джонса, який після своїх мандрівок Україною у 1933 році, першим розповів світу про Голодомор.

Виставка, присвячена щоденникам Гарета Джонса й інформаційній війні, яка велась тоді довкола Голодомору, відкрилась у галереї "Лавра" у Києві.

"Скрізь я чув плач"

"Люди голодують вже зараз. Взимку їх чекають ще більші випробування. Це найжорстокіший уряд в світі",- цитата зі щоденника пана Джонса з'являється на екрані у першій залі виставки поруч з фотографіями голодуючих, схожих на скелети, людей - дорослих і дітей.

Копирайт изображения film.ua

Експозиція розповідає, як у 1933 році молодий валлійський журналіст Гарет Джонс, попри всі заборони і застереження, наважився вирушити у села Харківської області, щоб на власні очі перевірити, чи правду говорять про голод у цих місцях.

"Я пройшов через безліч сіл і дванадцять колгоспів. Скрізь я чув плач: "У нас немає хлібу. Ми помираємо!", - написав він у своєму щоденнику і на основі цих нотаток під своїм ім'ям опублікував прес-реліз про Голодомор в Україні.

"Він став першим, хто на Заході публічно заявив, що тут відбувається зумисний голод. До цього були анонімні повідомлення і на них ніхто не звертав увагу, а на цю заяву довелося реагувати", - розповідає кураторка виставки Анастасія Гайдукевич-Качуро.

І ця реакція, за її словами, була різною - Радянський Союз докладав значних зусиль, щоб переконати світ, що Голодомору немає і Гарет Джонс помиляється. А письменник Джордж Орвелл поклав його журналістські розслідування в основу свого відомого алегоричного роману "Колгосп тварин".

"Якщо ти в меншості і навіть в однині, це не означає, що ти - божевільний. Є правда і є неправда, і, якщо ти тримаєшся правди, хай на перекір всьому світу, ти - не божевільний".

Цю, винесену на стіну у галереї "Лавра" цитату Орвелла, кураторка Анастасія Гайдукевич-Качуро називає символічною: "Гарет Джонс у своєму намаганні сказати правду про Голодомор на початку 30-х років дійсно опинився у меньшості. Його ніхто не підтримав, його цькували і не вірили, а кар'єра була фактично зруйнована".

"Не голод, а нестача їжі"

Одним з тих, хто найбільше і найголосніше заперечував повідомлення Гарета Джонса про Голодомор в Україні був Волтер Дюранті - керівник московського бюро газети New York Times.

30-літньому Джонсу було важко протистояти відомому і добре знаному у журналістських колах Дюранті, який взявся критикувати його повідомлення про голод.

Власне їхньому протистоянню присвячена ціла зала виставки - тут підсвічені в темряві друкарські машинки з ніби щойно зробленими нотатками Гарета Джонса про смерті від голоду. Тут слова Дюранті про те, що "голоду в Україні немає, а є нестача їжі", формують на стіні силует пістолета.

За свої публікації пан Дюранті отримав Пулітцерівську премію, найпрестижнішу нагороду у журналістиці, яку, попри спроби нащадків Гарета Джонса, так і не відкликали.

Із зали, присвяченій Дюранті, відвідувачі потрапляють у стилізовану фотолабораторію, де на мотузках "сушаться" фото - рідкісні архівні кадри, свідчення Голодомору.

У сльозах деякі відвідувачі виходять після перегляду мультфільму "Голодний дух", історії бабусі, яка у дитинстві пережила Голодомор, чудом вижила і ніколи про це не забуде.

"Без жодних ілюзій"

"Голод знищив половину сільського населення". Ця записка консула Італії на чорному фоні яскраво виділяється поміж жовтих вирізок радянських газет з закликами до активного збору зерна, боротьби з куркулями і підсумками п'ятирічки.

"Насправді західний світ знав, що відбувається в Україні. Без жодних ілюзій, бо їхні дипломатичні працівники надсилали повідомлення й інформували про голод",- розповідає біля інсталяції з газет кураторка виставки Анастасія Гайдукевич-Качуро.

Копирайт изображения film.ua

Поруч ще один колаж - розвороти радянських газет, де публікували так звані чорні дошки - список сіл, які "не справлялись" і не виконували планів з заготівлі зерна, а на фоні цього архівний документ - наївний лист дітей до керівництва Радянського Союзу про те, що "можливо ви не знали, але у нас тут голод, допоможіть, будь ласка, бо їжі немає, а нам треба вчитися".

"Історія Гарета Джонса, історія про Голодомор - дуже повчальна. Вона показує, що може статися зі світом, який не хоче бачити зростання зла, що пасивне мовчання, зрештою, може призвести світ до катастрофи", - говорив під час відкриття експозиції Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті.

Копирайт изображения film.ua

Гарета Джонса вбили у 1935-му році за загадкових обставин під час подорожі до Монголії. Його вбивство досі не розкрито, хоча деякі історики припускають причетність до цього Радянського Союзу.

"Ми спробували подати історію Голодомору з погляду британця, який не мусив сюди їхати. Він не мусив про це писати. Але тим не менше він це зробив", - каже кураторка Анастасія Гайдукеич-Качуро.

Життя Гарета Джонса і його пошуків інформації про Голодомор лягли в основу фільму "Гарет Джонс", який знімають в Україні, і прем'єра якого має відбутися наступного року.

Хочете отримувати головні матеріали в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!

Також на цю тему

Новини на цю ж тему