Нафтогаз проти облгазів: чому сваряться і що робити споживачам?

газ Копирайт изображения Getty Images

"Їх треба вжарить по перше число, бо монополісти вже сіли на голову і звісили ноги", - заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман, анонсуючи "глобальну перевірку" усіх облгазів - регіональних газорозподільчих компаній, аби "привести їх до тями".

Таким чином, він став на бік "Нафтогазу", який вже певний час говорить про монополістичні дії облгазів та газзбутів, особливо тих, що контролюються групою РГК (Регіональна газова компанія).

При цьому в "Нафтогазі" обережно, із посиланням на ЗМІ, говорять про зв'язок РГК із Дмитром Фірташем - через низку офшорних компаній на Кіпрі.

У самій РГК позиціонують себе як "сервісну компанію, що надає послуги фінансового, юридичного, технологічного консалтингу", клієнтами якої є постачальники газу в 16 регіонах країни, а також 19 газорозподільчих компаній, що обслуговують понад 200 тисяч км газопроводів і 8 млн побутових споживачів.

У РГК, а також у Асоціації газового ринку (до якої входять оператори газорозподільчих мереж, що не належать до РГК), навпаки, кажуть про монополізм "Нафтогазу" та звинувачують його в спротиві ринковим реформам у галузі.

Платіжки з боргами

Гостра реакція прем'єра на діяльність облгазів була викликана інформацією, що у багатьох регіонах у платіжках за газ у листопаді і грудні з'явилися "химерні борги" - донарахування за попередні роки із значними сумами.

У квитанціях йшлося про додаткові нарахування за "приведення обсягу газу до еталонних умов вимірювання" на вимогу "Нафтогазу".

У "Нафтогазі" ж заперечили, що причетні до цих вимог, і навіть оприлюднили на сайті порядок дій та шаблони документів для споживачів газу, які не згодні платити "химерні борги".

Копирайт изображения WWW.NAFTOGAZ.COM
Image caption "Нафтогаз" на своєму сайті оприлюднив інструкцію, як треба чинити із платіжками за газ, де з'явилися незрозумілі суми боргу

Крім того, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), заборонила такі нарахування своєю постановою.

Натомість Асоціація газового ринку звернулася до Європейського енергетичного співтовариства з пропозицією розслідувати це рішення. В Асоціації вважають, що заборона на приведення обсягів спожитого газу до стандартних умов спотворює економічну конкуренцію та суперечить лібералізації газового ринку в Україні.

"Закріпачення"

"Нафтогаз" звинувачує облгази і газзбути у тому, що вони вдаються до обману споживачів, аби зберегти свою монополію на ринку постачання газу населенню.

"Ці зловживання спрямовані на недопущення переходу населення до інших постачальників газу та фактичне закріпачення споживачів за конкретними газзбутами", - йдеться у заяві національної компанії.

Зокрема, кажуть у "Нафтогазі", коли споживач хоче перейти до іншого постачальника газу, від нього вимагають надлишковий пакет документів, зокрема й таких, як договір купівлі-продажу квартири або довідка про склад родини.

Копирайт изображения WWW.NAFTOGAZ.COM
Image caption У "Нафтогазі" нагадують, що компанія не постачає газ населенню, а лише продає його газзбутам

Крім того, облгази і газзбути, за версією "Нафтогазу", саме і створюють штучні борги, аби не відпускати "закріпачених" споживачів до інших постачальників газу.

"Оскільки перехід до нового постачальника за наявності заборгованості перед попереднім неможливий, людей ставлять перед вибором: або залишатися на обслуговуванні групи РГК, або "відкупитись" від нього, сплативши значну неіснуючу заборгованість, яка вимірюється сотнями або тисячами гривень", - заявили у "Нафтогазі".

Утім, серед нових можливих постачальників газу населенню у "Нафтогазі" поки що називають лише себе.

Баланси не зійшлися

У свою чергу, у РГК звинувачують у монополізмі саме "Нафтогаз". Там заявляють, що планують звернутися до Антимонопольного комітету із проханням перевірити дії "Укртрансгазу", спрямовані на посилення монопольного становища групи "Нафтогаз".

Серед таких дій, на думку РГК, - "дискредитація конкурентів і посилення монопольного становища групи "Нафтогаз" на ринку".

Там скаржаться: "Протягом листопада-грудня газорозподільчі компанії (Оператори ГРМ), що працюють під брендом РГК, зіткнулися з некоректною роботою інформаційної платформи для добового балансування і регулярними проблемами в отриманні номінацій (погодження заявки на відбір газу із магістральних трубопроводів. - Ред.) від "Укртрансгазу".

Image caption У "Нафтогазі" регулярно подають звіти про борги регіональних газопостачальних підприємств. Окремим рядком у цих звітах згадується РГК

У свою чергу, ще у листопаді "Нафтогаз" звинувачував облгази у саботажі запровадження добового балансування ринку газу, що згодом, за рішенням НКРЕПК, було вчергове перенесено - з 1 грудня цього року на 1 березня наступного року.

Раніше передбачалося, що із місячного на добове балансування газу країна має перейти з 1 серпня 2018 року.

У "Нафтогазі" вважають, що подаючи недостовірну інформацію про споживачів у єдину Інформаційну платформу, облгази затримують впровадження добового балансування. Мета затягування - і надалі "маніпулювати" із обсягами газу, що отримані за пільговою ціною для населення, а насправді використовуються за іншою ціною для промисловості.

Втім, у РГК одразу ж відповіли, що "Нафтогаз" безпідставно звинуватив газорозподільну галузь у зриві запуску добового балансування, і що саме підприємства групи першими розпочали таке балансування ще у травні 2018 року.

Еволюція чи революція?

Конфлікт між "Нафтогазом" і облгазами триває багато років, але періодично вибухає, нагадує голова Бюро комплексного аналізу і прогнозування Сергій Дяченко. Цей конфлікт було закладено в систему ще тоді, коли "Нафтогаз" втратив контроль над регіональними газовими мережами і базою споживачів, а регіональні газорозподільчі компанії було недолуго і непрозоро приватизовано, що відкрило можливості для зловживань.

Нинішнє ж загострення, на думку експерта, зумовлене тим, що "облгази займають монопольне становище, яке, за логікою нинішнього ринку займати не повинні". До того ж вони, час від часу, відмовляються платити певну частину коштів за поставлений "Нафтогазом" ресурс.

"Коли буде остаточно врегульоване питання цін і встановлені ринкові засади газопостачання, зокрема, і для населення, ця проблема зникне сама собою, і населення саме буде обирати собі постачальника газу",- вважає Сергій Дяченко.

Що ж робити споживачам нині, поки тарифи на газ не сягнули ринкового рівня, але суми у платіжках є більшими, ніж зафіксована урядом ціна?

"Якщо у вас лічильник, то вам не можуть нараховувати зайві обсяги. Якщо нема лічильника, то треба розбиратися: іти до обленерго і робити звірку. А далі вже, напевно, звертатися по юридичну допомогу", - радить експерт.

"Хаотизація"

Копирайт изображения The National Archives
Image caption Постійний хаос із газовими платіжками може спровокувати локальні конфлікти, вважає Михайло Гончар

Про те, що конфлікт зовсім не новий, але періодично загострюється, говорить і президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. Проте на його думку, цього разу загострення пов'язано із наближенням виборів.

По-перше, каже експерт, це відбивається на тому, що розставити усі крапки над "і" у конфлікті та визначити правила поведінки для усіх гравців ринку мали б державні органи - уряд, НКРЕКП, Антимонопольний комітет.

"Тут ключову роль мала б відіграти влада, яка мала б розставити все на свої місця. Але в контексті виборів, що наближаються, кожна з політичних сил, і, відповідно, посадовці, які від цих сил делеговані у владу, захищають ту чи іншу сторону конфлікту".

Крім того, твердить Михайло Гончар, сірі газові схеми в Україні традиційно використовуються для наповнення виборчих фондів "потрібних" кандидатів.

Звісно, додаткові суми у платіжках кінцевих споживачів ніяк, крім здирництва, назвати не можна. Але і заклики "Нафтогазу" до споживачів не сплачувати якусь частину з часом можуть обернутися проти нього, попереджає Михайло Гончар.

"Розуміючи, що забаганки облгазів є не те що надмірними, але взагалі необґрунтованими, заклики "Нафтогазу" не платити є двосічним мечем, який може вдарити і по самому "Нафтогазу", - каже експерт.

Очевидно, припускає Михайло Гончар, на першому етапі споживачі будуть робити якісь проплати, але далі ситуація може стати некерованою.

"Якщо конфлікт не буде врегульований, а він навряд чи буде врегульований, то за якийсь час споживач просто припинить платежі. А якщо приїдуть відключати газ, то люди в рамках якоїсь громади об'єднаються і вже не допустять нікого на газорозподільчий пункт".

З наближенням виборів може з'явитися і ще одна небезпека: безлад у комунальних платежах провокує локальні конфлікти, що можуть спалахувати будь-де, припускає пан Гончар. А відтак, каже експерт, це цілком вкладаються у схему "хаотизації" ситуації в Україні, яку вже давно практикує Росія.

Із осені цього року соцопитування показують, що серед причин, які знову можуть спонукати українців вийти на протести, чільне місце посідають комунальні платежі - як їх зростання, так і тривалий безлад із платіжками за комірне.

Новини на цю ж тему