Кліматичні таємниці найвіддаленішого острова планети

Острів Буве Копирайт изображения Guillaume Maurel
Image caption Найбезлюдніший у світі острів допоможе нам краще вивчити вітри, що віють довкола Антарктики

"Він справляє незабутнє враження, прекрасний і збіса страшний, коли на ньому працюєш".

Ласкаво просимо на Буве, вулканічний острівець на півдні Атлантичного океану.

Тисячі кілометрів відділяють Субантарктику від цивілізації, тож на стрімкі кручі та льодовики Буве майже ніколи не ступала нога людини.

Та й погода не тішить. Острів здіймається над поверхнею океану так, що погодні умови тут можуть погіршитися дуже швидко. Щойно на небі не було ані хмарини, а вже наступної миті тебе раптово огортають хмари.

Не дивно, що моряки прозвали Буве найвіддаленішим островом на планеті. А письменники-шукачі пригод і творці науково-фантастичних фільмів майже не використовують його у своїх сюжетах.

Але це місце привертає до себе дедалі більшу увагу вчених, адже на ньому вони можуть здобути безцінну інформацію про те, яким був клімат Антарктики в минулому.

Острів Буве має унікальну особливість - розташування у поясі західних вітрів, що вирують довкола континенту.

Ці вітри дуже важливі, оскільки впливають на те, як останнім часом змінюється континент.

Наприклад, вони підіймають глибинні води на поверхню океану, тобто витягують з глибин теплу воду, яка, потрапляючи під прибережні льодовики, підтоплює їх. Цей процес сприяє глобальному підвищенню рівня моря.

"Як свідчать результати останніх спостережень, ці вітри посилюються. Але дані спостережень доступні нам лише за останні 30-40 років", - повідомила Ліз Томас з Антарктичного управління Великої Британії (BAS, British Antarctic Survey).

"Насамперед нас цікавить, чи пов'язане це посилення з природною мінливістю. Може, це норма для цих вітрів: прискорюватися, а потім уповільнюватися? Чи це явище незвичне і спричинене впливом людини на клімат?"

Копирайт изображения BAS

Нещодавно доктор Томас із колегами висадились на острів з гелікоптера (єдиний спосіб туди дістатися). Мета полягала в тому, щоб пробурити льодовик і взяти зразок у вигляді крижаного керна. Спресована крига - як запис минулого на магнітофонній касеті.

Що швидше і сильніше дмуть вітри, то більше пилу має осісти в керні. Але є й інші маркери.

Діатоми (крихітні водорості), що живуть на поверхні океану, здіймаються догори у бризках морської води. Що сильніші вітри, то більш концентрованою буде наявність діатомових водоростей у шарах снігу, який осідає на Буве.

Копирайт изображения BAS
Image caption Ліз Томас: "Буве - справді єдине місце, де ми можемо дістати ці дані"

Але "запис" вітрів - не єдине, що може видобути на острові команда доктора Томас.

Також науковці мають на меті дізнатися, на яку відстань від Антарктики простягається щорічний морський лід. Бувають такі роки, коли дрейфуючий лід сягає майже самого Буве.

Студентка програми PhD Емі Кінг досліджує керн на предмет наявності набору певних органічних складників, які з вітром потрапляють на острів. Вони можуть бути корисними для вивчення стану морського льоду в минулому.

Копирайт изображения SHARIF MIRSHAK
Image caption Потрапити на острів можна лише на гелікоптері

Ці хімічні речовини пов'язані з водоростями, які розростаються в океані, коли морський лід відступає і вода знову наповнюється світлом.

Дослідниця BAS пояснює все таким чином: "Що більше морського льоду взимку, то далі він поширюється. А навесні, коли лід тане, то збільшується площа, на якій росте фітопланктон.

"Що більше у воді фітопланктону, то більше жирних кислот і метансульфонової кислоти ми виявимо в крижаному керні. Тож якщо таких складників буде чимало, це означатиме, що того року, який нас цікавить, морський лід сягав далі".

Копирайт изображения BAS
Image caption Емі Кінг: "Ми потрапили на Буве тільки завдяки фортуні"

З результатами вивчення крижаного керна доктор Томас ознайомила колег на осінній конференції Американського геофізичного союзу (AGU, American Geophysical Union) - найбільшому у світі щорічному з'їзді вчених, що досліджують Землю і космос.

14-метровий сегмент льоду, який вчені видобули на острові Буве, реєструє вітровий режим та стан морського льоду лише до 2001 року. Але вчена переконана: якщо її групі вдасться повернутися на острів, вони знайдуть місце для буріння зі значно давнішою історією.

"На Буве ми пробули всього кілька годин, - розповідає доктор Томас, - бо працювати могли тільки у період сприятливих погодних умов, а коли стала спускатися хмара, потрібно було швидко забиратися з острова. Але я впевнена, що буде можливість повернутися і пробурити дуже глибокий керн, який допоможе дістати інформацію про кілька віків чи навіть тисячоліть мінливості клімату".

Антарктичне управління Британії виконувало роботи на острові Буве спільно з університетами штату Мен (США) і Копенгагена (Данія), в рамках Антарктичної приполярної експедиції (Antarctic Circumpolar Expedition), яку здійснює Швейцарський інститут полярних досліджень (Swiss Polar Research Institute).

Копирайт изображения NASA
Image caption Буве створює власну погоду: хмара формується і дуже швидко зникає

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему