Латвія відкрила архіви КДБ. Там опинилися голова церкви, екс-прем'єр і мільйонер

КДБ Копирайт изображения Getty Images

Ім'я Валерія Білоконя - латвійського банкіра і співвласника британського футбольного клубу "Блекпул" - виявилося в картотеці інформаторів радянського КДБ. Там же - ім'я митрополита всієї Латвії Олександра та екс-прем'єра Івара Годманіса.

20 грудня Латвія відкрила архіви КДБ - картотеку з іменами агентів, резидентів і власників явкових квартир. У картотеці - понад 10 тисяч імен.

Велику частину цих людей завербували в кінці 80-х, на даний момент деякі знаходяться в активній політиці, займаються бізнесом і громадською діяльністю. На сайті державного архіву є відразу кілька списків з відсканованими заповненими від руки картками.

Бізнесмен Валерій Білоконь - "М'ячиков"

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Співвласник ФК "Блекпул" Валерій Білоконь на грі своєї команди

У картотеці є картка на ім'я Валерія Білоконя, 1960 року народження. Агент під псевдонімом "Мячиков" працював кореспондентом газети "Радянська молодь".

Його повний тезка - Валерій Білоконь, 1960 року народження, колишній кореспондент газети "Радянська молодь" - є співвласником латвійського банку Baltic International Bank, а також співвласником британського футбольного клубу "Блекпул".

Згідно з даними реєстру CrediWeb, в Латвії Валерію Білоконю належить не тільки банк, але також ЗМІ та компаній, які займаються нерухомістю та інвестиціями.

Копирайт изображения ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЛАТВІЇ

Він підтримував кілька латвійських партій, в тому числі партію "Новий час", яка керувала урядом у 2002-2004 роках. З цієї партії вийшов майбутній єврокомісар Валдіс Домбровскіс.

На запрошення Бєлоконя у 2012 році Ригу відвідав син тоді ще майбутнього президента США Дональда Трампа - Дональд Трамп-молодший. Він взяв участь у конференції "Сімейний бізнес", організованої Бєлоконем.

Отримати оперативний коментар Baltic International Bank з приводу оприлюднених документів щодо його акціонера BBC не вдалося.

Митрополит Олександр - "Читач"

Копирайт изображения pravoslavie.lv
Image caption Митрополит Олександр (праворуч) на різдвяній службі

У картотеці є картка на ім'я Кудряшова Олександра Івановича 1939 року народження - священика православної церкви. Його повний тезка - Олександр Кудряшов - нині митрополит Ризький і всієї Латвії Олександр і голова Латвійської православної церкви. Агента завербували в 1982 році, псевдонім - "Читач".

Представники Латвійської православної церквою не змогли оперативно прокоментувати BBC наявність імені її предстоятеля в архіві.

Копирайт изображения ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЛАТВІЇ

Колишній прем'єр-міністр Івар Годманіс - "Пугуліс"

Є картка на ім'я Івара Годманіса - наукового співробітника НДІ фізики твердого тіла Латвійського державного університету імені Стучки, 1951 року народження і повного тезки колишнього прем'єр-міністра Латвії Івара Годманіса. Агента під псевдонімом "Пугуліс" завербували в 1988 році.

Копирайт изображения Getty Images

За даними інформагентства LETA, Івар Годманіс активно займається політикою з 1990 року. Він був депутатом Верховної ради Латвії - тієї Верховної ради, яка в 1990 році прийняла декларацію про відновлення незалежності Латвійської республіки.

Годманіс був міністром внутрішніх справ, прем'єр-міністром, депутатом Європарламенту. Він отримав Орден Трьох зірок - вищу державну нагороду Латвії.

Копирайт изображения ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЛАТВІЇ

Чим поганий статус "агента КДБ" в минулому?

У картотеці є імена й інших латвійських політиків. Деякі з них звучали публічно раніше. Кожен кандидат в депутати перед виборами проходить перевірку. Якщо з'ясовується, що він був агентом КДБ, відповідна інформація публікується Центральною виборчою комісією.

За законом людина все ще може стати депутатом. Однак ця інформація може впливати на його репутацію. Тому політики іноді звертаються до суду, аби довести, що реальної співпраці не було.

Копирайт изображения AFP/Getty Images

Так зробив Івар Годманіс ще у 1998 році, проте пізніше в Латвії розгорівся скандал навколо зникнення матеріалів цієї справи.

До суду звертався і депутат парламенту від опозиційної партії "Згода" Ігор Піменов. Його завербували в 1978 році під псевдонімом "Кривичев". Відстоювати своє чесне ім'я він почав перед початком процедури отримання громадянства Латвії.

"Я [за радянських часів] був гідом "Супутника", працював з туристами, хотів потренувати свою англійську, а там були американські студенти. Після екскурсій писав звіти, формальні: яка програма, які питання ставили ... Потім приходив чоловік з посвідченням КДБ, ставив додаткові питання. Ось і все ", - розповідав Піменов BBC.

Навіщо було відкривати архіви?

Наявність в картотеці публічно відомих імен досі була одним з найбільш серйозних аргументів у суперечках про те, чи варто відкривати архіви КДБ. Це питання регулярно піднімалося в латвійському парламенті. Рішення на користь публікації прийняли восени 2018 року.

"Проблема в тому, що держава хотіла приховати ці імена", - сказав BBC історик Карліс Кангеріс, який працював з архівами. Ставлення до КДБ в Латвії - вкрай негативне, і факт співпраці з ним може негативно позначитися на репутації.

З іншого боку, за словами Кангеріса, наявність картки не обов'язково означає, що згадана в ній людина взагалі щось робила для КДБ.

Копирайт изображения Getty Images

"Питання в тому, наскільки він був активний - з картотеки цього не видно. Там видно, що людину зареєстрували як агента. Людину вербували на конкретні завдання і на конкретний період", - сказав він.

Бюро з захисту конституції (латвійська контррозвідка), яке досі виступало хранителем картотеки, дотримується схожої позиції.

"Опублікована картотека має інформативне значення. На головній сторінці архіву поки немає більш розгорнутої інформації про інші документи, пов'язані зі згаданими в картотеці персонами", - відповіла BBC представниця Бюро Івета Маура.

І навіть якщо людина співпрацювала усвідомлено й активно, то залишається друге питання: наскільки добровільною була співпраця?

"Добровільним це назвати складно. Там, скоріше, була домовленість. Людину могли змусити, але це не означає, що він не отримував якихось благ в обмін. Наприклад, у мене є знайомий, що не вписав в біографію, що батько був легіонером [СС]. Його через це завербували. Зате він отримав можливість довчитися в виші. Агент щось давав системі, а система захищала агента", - додав Карліс Кангеріс.

Державний архів обіцяє поповнювати публічно доступну картотеку новими матеріалами.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему