Якою була і якою буде війна на Донбасі

боєць Копирайт изображения Прес-служба 30-ї бригади

Ще один рік окопної війни на Донбасі приніс сотні втрат по обидва боки лінії фронту, а також десятки загиблих цивільних у прифронтових містах і селах.

Яким був цей рік з воєнної точки зору та чому рік наступний може бути набагато гарячіш им - в огляді BBC News Україна.

Просування

У 2018 році Антитерористична операція на Донбасі офіційно завершилося й почалася Операція об'єднаних сил (ООС) - управління бойовими діями остаточно зосередилося у руках військових, а не СБУ, яка формально керувала АТО з 2014 р.

Утім, на ситуацію на фронті це вплинуло мало.

Там тривала позиційна війна у степах між окопами, яку зрідка загострювали зіткнення "малих груп", а також незначне просування української армії на кількох ділянках фронту.

Копирайт изображения УНІАН

"Все абсолютно все те саме, що й у минулі роки, - одне-два загострення у "сірій зоні", де просунулися на півтора-два кілометри", - розповідає військовий експерт та публіцист Михайло Жирохов.

У Генштабі повідомили BBC News Україна, що від початку ООС українська армія взяла під контроль три населені пункти: Шуми та Південне (відоме також як Чигирі) на Донеччині та хутір Вільний у Луганській області.

Михайло Жирохов пояснює, що насправді такі просування могли бути ініціативою командирів на місцях.

"Коли прийшла нова бригада по ротації, захопили півтори вулиці під Чигирями, і командуванню вже не було куди діватися. Ніякої стратегічної цінності це не мало. Але коли захопили, то довелося розширювати, адже з двох териконів поруч там все прострілювалося. Тобто варіант був або утримувати ці вулиці й постійно нести втрати, або ж відбивати далі терикони", - дає своє бачення експерт.

Копирайт изображения Getty Images

У штабі ООС наполягають, що всі такі просування є "покращенням тактичного положення" і не порушують Мінських угод.

"Просування до лінії зіткнення не є пріоритетом. Пріоритет - збереження життя і здоров'я цивільних та бійців", - пояснював в інтерв'ю BBC News Україна командувач ООС Сергій Наєв.

А у невизнаних "республіках" українських військових звинувачують у "повзучому наступі" та періодично заявляють про підготовку більш масштабної атаки.

Втрати та найкривавіший бій

Копирайт изображения УНІАН

Окопна війна не минає без втрат.

Цього року у ЗСУ вони офіційно трохи менші у порівнянні з минулимми роками - станом на кінець грудня 2018 року відомо про 115 загиблих та близько 800 поранених.

У 2017 році загиблих у боях було 198, у 2016 році - 212, а кількість поранених щороку перевищувала 1200 людей.

Небойові втрати української армії в 2018 році - 100 загиблих, 91 поранений.

Копирайт изображения УНІАН

Найкривавішим став бій перед Днем незалежності України під селом Желобок, коли, за словами Сергія Наєва, сили так званої "ЛНР" намагалися провести локальний наступ.

Ту атаку відбили, але українська армія втратила чотирьох бійців убитими, ще семеро були поранені.

Це були найбільші одночасні втрати сил ООС за рік.

Втрати супротивника у тому бою, за даними української сторони, склали від восьми до дванадцяти вбитих та близько 20 поранених.

У "ЛНР" же тоді заявили, що атакували саме українські військові, які й втратили трьох бійців убитими та чотирьох пораненими.

Загалом, точних даних про втрати так званих "армійських корпусів" "ДНР" і "ЛНР" немає - речники "республік" про це говорять рідко й згадують лише окремі випадки.

Утім, волонтери, які відслідковують втрати "тієї сторони" по некрологах у соцмережах, стверджують, що "армійські корпуси" мають близько трьох сотень втрат. Утім, невідомо, скільки з них бойові, а скільки померли з інших причин.

А Сергій Наєв з посиланням на розвідку називає ще більші цифри - за його даними, від початку ООС "втрати противника становили близько 450 вбитими та близько 850 пораненими". Але підтвердити ці дані з незалежних джерел зараз неможливо.

Втрати цивільних

Копирайт изображения СММ ОБСЄ
Image caption У 2018 році Александр Хуг завершив роботу на посаді першого заступника керівника Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОСБЄ в Україні

Гинули і цивільні.

У СММ ОБСЄ стверджують, що станом на початок грудня на Донбасі в 2018 році загинуло 43 цивільних. Ще 179 було поранено.

Причому нерідко гинуть діти: так, у жовтні, лише за одні вихідні загинуло троє дітей, ще двох поранено.

Загалом за рік на Донбасі постраждало понад два десятки дітей.

Водночас у порівнянні з минулим роком, цивільних стало гинути менше - в 2017 році ОБСЄ повідомляла про 85 смертей та 384 поранень.

"Оцінюючи рік, що минає, особливо хочу відзначити один важливий аспект. З початку цього року по 17-е грудня число цивільних жертв убитими скоротилося удвічі в порівнянні з тим же періодом минулого року, а кількість поранених скоротилася на 52% і досягла найнижчого рівня з початку конфлікту", - розповідав спецпредставник голови ОБСЄ Мартін Сайдік.

"Враховуючи цю помітну тенденцію, хотів би, однак, в черговий раз відзначити, що навіть одна людська жертва - це занадто багато", - додав він.

Від чого гинули

Копирайт изображения УНІАН

Головними причинами смертей на фронті були артобстріли, снайпери і підрив на мінах.

"Від початку ООС найбільше втрат було від ворожої артилерії. Також є втрати від автоматичних та простих гранатометів - СПГ, РПГ", - розповідав BBC News Україна Сергій Наєв.

Водночас Михайло Жирохов говорить і про значні втрати від снайперів: "Зменшилася "сіра зона", десь відстань між позиціями може доходити до 100-250 метрів. Тому снайпери "працюють", на жаль, досить ефективно".

Від таких поранень іноді помирають не прямо на передовій, а вже в госпіталях, як, наприклад, боєць 10-ї гірсько-піхотної бригади, що помер 28 грудня від поранення, отриманого раніше.

"Ще - підриви на мінах і розтяжках. І нерідко - на власних, адже все ставилося без мінних карт, потім були постійні ротації, вони не додавали знань про мінування. Так, кожна бригада знає, що "ось десь там заміновано", - пояснює експерт.

З таких же причин гинули і цивільні.

"Це одна з найбільш замінованих територій у світі", - відзначав Мартін Сайдік, коли говорив про втрати серед цивільних.

Загострення у 2019 році

Копирайт изображения УНІАН
Image caption ЗСУ має втрати вже у новому 2019 році - 1 січня на Донбасі загинув один боєць, ще двох поранено

"На жаль, скоріше за все, буде загострення. Й викликане воно буде не стільки воєнними причинами, скільки політичними - під вибори", - припускає Михайло Жирохов.

"Зрозуміло, що воно буде локальним, силами до батальйону чи роти", - додає він.

На його думку, таке загострення може статися вже у січні або на початку лютого - "все залежить від погоди".

Або ж воно відбудеться вже після президентських виборів навесні 2019 року - якщо на них переможе не проросійський кандидат.

При цьому Кремль продовжує наполягати на тому, що не залучений до конфлікту на Донбасі, а воюють там лише російські добровольці та ветерани російської армії.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Вже кілька років сили проросійських "ЛНР" та "ДНР" організовані у так звані "армійські корпуси"

Про можливе загострення на Донбасі говорить й інший військовий експерт Юрій Карін: "Можливо, будуть спровоковані дії, в результаті яких будуть нанесені значні втрати - що стало б деморалізацією і підривом довіри до військово-політичного керівництва України".

"Водночас епіцентр подій переміщується з фронту у гібридну площину. Агресія стає все більше гібридною та переноситься на всю територію України. Військовий акцент зміщується на Азовське море, де продовжується нарощування угрупування ВМФ Росії та прикордонних військ ФСБ", - додає експерт.

Копирайт изображения УНІАН

У керівництві ООС про прогнози говорять стримано - там лише запевняють, що мають "достатньо сил та засобів, щоб ефективно протидіяти агресії у разі ескалації конфлікту".

Водночас у "ДНР" вчергове заговорили про підготовку провокацій зі сторони української армії.

На початку грудня там заговорили про те, що українські військові нібито можуть використати хімічну зброю.

У "МЗС ДНР" припустили, нібито "командування збройних формувань України може використовувати хімічну зброю в зоні конфлікту з обох боків лінії зіткнення з метою звинувачення в цьому республік й чергового приводу для ескалації конфлікту".

Це не вперше у "республіках" говорять про хімічну зброю - про підготовку таких атак проти "жителів Донбасу" говорив речник "оперативного командування ДНР" Едуард Басурін ще у 2016 році.

"Тут є негарна аналогія з Сирією, де нагніталася небезпека застосування хімічної зброї, й потім її врешті-решт застосували асадити... Не можна нічого виключати (Президент Сирії Башар Асад, якого підтримує Росія, заперечує причетність до хімічних атак. - Ред.)", - звертає увагу Юрій Карін.

Копирайт изображения УНІАН

Тим часом, у розвідці Міноборони України вже заявили про те, що хімічну атаку готують саме проросійські сили.

"Воєнна розвідка України спостерігає низку розвідувальних ознак, які чітко вказують на підготовку Росією диверсійно-терористичного акту з використанням хімічно-небезпечних отруйних речовин, що в подальшому подаватиметься російськими пропагандистами як застосування українськими військами "хімічної зброї" проти мешканців окупованого Донбасу", - заявили українські розвідники.

З 29 грудня на Донбасі мало початися чергове "новорічне перемир'я", а вже 1 січня стало відомо про першій втрати ЗСУ в новому році - один боєць загинув, ще двох було поранено.

Хочете отримувати головні матеріали в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему