Трансплантація в Україні: чому не спрацював пілотний проект на Харківщині

Іграшкове серце в руках у людей Копирайт изображения GETTY IMAGES

1 січня з'явилась надія для багатьох хворих, які чекають на трансплантацію. З 2019 року в Україні почав діяти новий закон "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людини".

У ньому серед іншого йдеться про правила донорства від померлих.

Одним із пілотних міст, де мають проводити трансплантацію нирки, обрали Харків.

Проте місто виявилося не готовим, а грати за новими правилами все ще не можуть не лише на Харківщині.

"Трансплантація - це якість життя"

"У всьому світі діаліз - це тимчасовий захід між тим моментом, як у людини діагностували ниркову недостатність і до моменту трансплантації нирки. У нас людині доводиться так жити", - розповідає хворий на ниркову недостатність Олександр Пархоменко.

У 2002 році чоловіку пересадили нирку, та імплантат пропрацював лише вісім років. Відтоді Олександр змушений постійно проходити процедуру позаниркового очищення крові.

В обласному клінічному центрі урології та нефрології він проводить по чотири години тричі на тиждень.

Процедура не лише забирає час, але й позбавляє здоров'я.

Регулярне очищення крові позначилося на суглобах. Нині пересуватися Олександр може лише за допомогою милиць.

"Трансплантація нирки - це якість життя. Гемодіаліз - це засіб залишити людину живою. Тут про якість життя не йдеться", - пояснює чоловік.

В Україні таким хворим, як Олександр, доводиться розраховувати лише на рідних.

Копирайт изображения Антон Авіжас
Image caption Олександр Пархоменко, хворий на ниркову недостатність, проводить в лікарні по чотири години тричі на тиждень

Інша можливість - операція за кордоном. Найближча країна, де дозволене використання анатомічного матеріалу задля донорства, - Білорусь. Для більшості українців ціна такої операції надмірна, адже становить понад 70 тисяч доларів.

Новий закон дає надію?

Ситуацію в Україні мав би змінити новий закон про трансплантацію, ухвалений у травні минулого року.

Серед нововведень:

  • Можливість за життя дати згоду на донорство після смерті;
  • Обмін органами між живими донорами, які не є рідними. Так зване "перехресне донорство";
  • Поява трансплант-координатора - зв'язкового між донором та реципієнтом;
  • Створення Єдиної державної системи трансплантації, за якою в тому числі підбиратимуть пару донор-реципієнт.

У Харкові, одному з обраних міст-пілотів, трансплантацію нирки за новими правилами мали робити з 2019 року.

Копирайт изображения Антон Авіжас
Image caption Обласний клінічний центр урології та нефрологій у Харкові, де роблять операції з трансплантації нирки

Для старту проекту у вересні 2018 року в області мали скласти реєстр тих, хто потребує трансплантації, та можливих донорів. Натомість кількість цих людей і досі залишається достеменно невідомою.

"У нас навіть немає реєстру людей, які перебувають на гемодіалізі, тобто він є, але він робиться за громадської ініціативи", - каже президент харківської асоціації пацієнтів гемодіалізу Олег Нежурін.

"Інформація там така - одні надали, інші не надали дані".

В облдержадміністрації Харківщини посилаються на відсутність пояснень від МОЗу щодо нових правил.

"Ми знаємо своїх пацієнтів, ми знаємо, з ким ми працюємо. Ми знаємо потреби людей, і тому ми більш-менш готові", - каже заступник губернатора Харківщини Михайло Черняк.

"Треба, щоб це (питання трансплантації) було врегульоване на всіх рівнях. Були зрозумілі нові правила в межах нового закону", - додає він.

Професія, якої немає

Фіаско харківського пілота пояснює анестезіолог Ігор Писаренко із Запоріжжя, де за власної ініціативи, без додаткових роз'яснень, за рік зробили шість трансплантацій від померлих донорів:

"Якщо дати хірургам орган у пакетику - нирки, печінку, серце, то вони пересадять. Проблема в тому, де взяти цей орган".

За його словами, "ці органи в пакетику знаходяться всередині відділень реанімації, де має бути трупне донорство".

Аби така схема запрацювала в Харкові та інших містах, каже медик, необхідне діагностування смерті мозку в реанімації.

Технічна можливість це зробити є лише у 1,5% лікарень по всій країні.

Копирайт изображения LifePort/Getty Images
Image caption Для успішної трансплантації потрібні технічні можливості та обладнання

Немає в Україні й трансплант-координаторів.

"Наприклад, згоду рідних на трансплантацію за новим законом через 8 годин можуть брати лише трансплант-координатори, яких не існує. Якщо згоду братиме не трансплант-координатор, це буде порушення..., що каратиметься до трьох років умовно", - пояснює анестезіолог Ігор Писаренко.

Ця функція, яку за кордоном може виконувати анестезіолог або волонтер, в Україні стала медичною професією.

У МОЗі запевняють - програму навчання таких лікарів вже розроблено у Запорізькій медичній академії післядипломної освіти. Та, за законом, трансплант-координатори мають вже організовувати процес пересадки органів.

За таких умов, будь-яка трансплантація перебуває під загрозою.

Чи бути трансплантації у 2019-му році

Щодо причин неготовності до реалізації закону, то в МОЗі направляють до парламентарів.

Тут і брак фінансування, і надто короткі терміни. За 5 місяців у міністерстві мали розробити понад 30 нормативно-правових актів, навчити нових фахівців та переобладнати центри трансплантації.

Про це йдеться у повідомленні міністерства, опублікованому 27 грудня 2018 року.

"Щороку українські лікарі виконують близько 200 операцій з трансплантації. Для того, щоб цей показник суттєво зріс і більше українців могли отримувати вчасну спеціалізовану допомогу, необхідно, щоб запрацювала вся система, що передбачена новим законом про трансплантацію", - йдеться у повідомленні.

"Для того, щоб виконати увесь необхідний обсяг роботи, передбачений законом, необхідно щонайменше один рік і належне фінансування з державного бюджету всіх складових системи, яке парламент не передбачив при прийнятті нового закону", - відзначає відомство.

Аби перенести початок дії нового закону, до Верховної Ради навіть внесли новий законопроект. Та проголосувати за нього не встигли.

Копирайт изображения SPL
Image caption Україна ще лише намагається здійснити зміни в галузі трансплантології, яка успішно працює в багатьох країнах

Того ж таки 27 грудня 2018 року на власній сторінці у Facebook заступник міністра охорони здоров'я Роман Ілик, який останні два місяці опікувався питанням трансплантації, запевнив - пересадження органів в Україні не зупиниться.

"Сьогодні на засідання КМУ ухвалено постанову, яка жодним чином не зупиняє трансплантацію в Україні. Ми сформували накази Міністерства, які дадуть можливість із нового 2019 року спокійно, впевнено проводити трансплантацію в Україні й надалі", - відзначив заступник міністра.

Допоки запрацює нова система, діятимуть такі правила пересадки органів:

  • рішення про необхідність трансплантації буде ухвалювати консиліум медиків лікарні, де зареєстрований хворий,
  • згоду на донорство чи відмову від нього можна буде надати в медзакладі, де проходитиме операція, або залишити в трансплант-координатора, сімейного лікаря чи терапевта.

Заяви про донорство зберігатимуть там, де прийняли, та занесуть до реєстру протягом трьох днів, щойно він запрацює.

Коли ж програма таки запрацює у Харкові? Жодних термінів не називають.

Спочатку будуть переобладнані чотири центри у Києві та Запоріжжі. Там проводитимуть надскладні операції. А вже згодом запрацюють центри й в інших містах.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему