Росія в Африці: чи стає вона провідним гравцем

Лобанов Копирайт изображения rca.mid.ru
Image caption Російський посол Сергій Лобанов вітає військових Центрально-Африканської Республіки, яких підготували російські військові інструктори

Нещодавня залученість Росії до подій в Центрально-Африканській Республіці та Судані викликала підвищений інтерес та різні припущення.

Пояснюється це тим, що поряд з оновленням економічних зв'язків, як повідомляється, приватні російські військові компанії діють в обох країнах.

Це особливо чутливо в Судані, де проходять антиурядові протести, що часто супроводжуються насильством.

Москва все частіше звертає свою увагу на країни Африки на південь від Сахари, розвиваючи торгові, безпекові та оборонні зв'язки.

Отже, що ми знаємо про активність Росії в Африці та наскільки масштабною вона є?

Російські найманці?

Протягом кількох тижнів люди в Судані виходять на вулиці в містах по всій країні, звинувачуючи уряд в руйнівному управлінні економікою.

На тлі цієї напруженої атмосфери дехто з демонстрантів та ЗМІ звинувачують російські приватні військові компанії в наданні допомоги та консультацій суданським силам безпеки.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Суданська опозиція звинувачує російських найманців у тренуванні суданських сил безпеки, що протидіють протестам проти президента Омара аль-Башіра

У минулому році Російська служба Бі-бі-сі під час розслідування отримала інформацію від джерела зі зв'язками у сфері оборони, що деякі найманці були в Судані.

У сусідній Центрально-Африканській Республіці (ЦАР) Москва посилює свої офіційні відносини у сфері безпеки з урядом, що підтримується ООН і знаходиться в тяжкому становищі через насильство в країні.

Чутки про масштаби російської діяльності в ЦАР поширилися в липні минулого року після вбивства трьох російських журналістів, які поїхали туди, щоб розслідувати повідомлення про діяльність найманців.

Повернення до Африки

Колишній Радянський Союз був важливим гравцем на африканському континенті - поки його економічний і політичний вплив не послабився з припиненням Холодної війни.

Сьогодні Росія "прагне відновити та зміцнити свої позиції на африканському континенті", за словами Інни Андронової, доктора економічних наук з Московської вищої школи економіки.

Один зі шляхів до цього - експорт зброї.

За даними Стокгольмського інституту досліджень проблем миру (SIPRI), основний ринок для постачання зброї у росіян - це Азія та Океанія (66% у 2013-2017 роках), але Африка без Єгипту займає друге місце - 13%, а Близький Схід (з Єгиптом) - третє з 11%.

За даними SIPRI, найбільшим покупцем російської зброї на континенті є Алжир.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption У радянські часи чимало африканських лідерів були гостями в Москві. На фото - візит керівника Буркіна-Фасо Томаса Санкари до СРСР у 1986 році

Єгипет, який роками отримував військову допомогу США, також став важливим покупцем російської зброї.

Однак дані SIPRI щодо основних передач зброї також свідчать про те, що у 2016-17 роках Росія отримувала замовлення або здійснювала поставки до низки інших африканських країн:

  • Ангола
  • Буркіна-Фасо
  • Камерун
  • Екваторіальна Гвінея
  • Гана
  • Малі
  • Нігерія
  • Південний Судан
  • Судан

Ці замовлення та поставки включали транспортні та бойові вертольоти, бойові літаки та ракетні системи "земля-повітря", у багатьох випадках модернізоване обладнання, що було раніше у використанні.

Російська військова техніка дешева в порівнянні з продукцією західних постачальників та все ще досить надійна в експлуатації, що може зробити її привабливою для бідних країн.

Копирайт изображения EPA
Image caption Офіцери з африканських країн оглядають російську військову техніку на виставці в Москві

Привабливі території, багаті ресурсами

В Росії також є чіткі економічні стимули для впливу в Африці.

Вона має дефіцит мінералів, таких як марганець, боксит та хром, які є важливими для промисловості.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Росія дуже зацікавлена у видобутку алмазів в Африці, зокрема, в Анголі

Алюмінієва компанія "Русал" постачає боксити з шахт у Гвінеї, на які, за оцінками, припадає приблизно чверть всієї продукції "Русала".

Росія також зацікавлена в алмазах - державна алмазодобувна компанія Alrosa у 2017 році підписала угоду з Анголою.

"Східноафриканський газ, зокрема, викликає інтерес, і "Роснефть" відкрила офіс у Мозамбіку, оскільки там їй було надано дві концесії на шельфі (на газовидобуток)", - каже Алекс Вайнс з Chatham House.

Пол Стронскі, старший науковий співробітник американського Фонду Карнегі за міжнародний мир, вважає, що Росія має кілька переваг у взаємодії з багатими ресурсами африканськими країнами.

"Видобування корисних копалин, нафти та газу і так далі в деяких частинах Сибіру або Арктики може бути дорогим і складним, тому вони хочуть мати права в інших місцях", - говорить він.

У минулому році Росія підписала угоди про посилення економічних зв'язків з Анголою, Намібією, Мозамбіком, Зімбабве та Ефіопією.

Росія також уклала угоду в серпні 2018 року про створення комерційного "логістичного центру" в одному з портів Еритреї.

Але в глобальному контексті торгівля Росії з Африкою завжди була незначною у порівнянні з торговими зв'язками країни з Європою, Азією та США.

Російські конкуренти

Важливо пам'ятати, що інші країни, що розвиваються, такі як Китай, Індія та Індонезія, також значно розширили торгівлю з Африкою в останні роки.

Тим не менш, Росія може побачити шанс на відновлення своїх глобальних позицій, збільшуючи зв'язки з Африкою.

"У таких місцях, як ЦАР, де Франція традиційно була найвпливовішою державою, російська діяльність частково демонструє, що вона може діяти в районах, які Захід вважає своєю сферою інтересів", - говорить Пол Стронскі з Фонду Карнегі.

Росія двічі приймала президента Судану Омара аль-Башира, якого Міжнародний кримінальний суд (МКС) звинуватив у військових злочинах.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Президент Судану Омар аль-Башир, якого Міжнародний кримінальний суд (МКС) звинуватив у військових злочинах, суттєво розширив співробітництво з Росією

Водночас існують межі того, що Росія може досягти, вважають деякі аналітики.

Алекс Вайнз з Chatham House наголошує, що Росія не є Радянським Союзом.

"Вона не має ресурсів, щоб значно розширити вплив в Африці. Замість цього вона шукатиме ніші, такі як оборона та видобуток сировини", - говорить він.

Проте відновлений російський інтерес не залишився непоміченим.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption У грудні 2018 року за сприяння Росії вперше з 2015 року відбувся конкурс "Міс ЦАР"

Оголошуючи нову стратегію щодо Африки в грудні минулого року, американська адміністрація розкритикувала "стрімко зростаючу" російську (та китайську) активність на континенті.

Росія, як зазначає Білий дім, просуває свої економічні та політичні відносини "без уваги до верховенства права, підзвітності та прозорого управління".

Також на цю тему

Новини на цю ж тему