Жало скорпіона: як українці воюють з бойовиками у джунглях ДР Конго

Конго, обстріл бойовиків Копирайт изображения Міністерство оборони України
Image caption Під час операції "Скорпіон" на сході ДР Конго українські гелікоптери Мі-24 ("крокодили") 124 рази завдавали ударів по позиціях бойовиків, які вбивають і калічать місцеве населення

Кілька гелікоптерів Мі-24 з'являються в небі над джунглями в серці Африки. На них написи UN та українські прапори - це вилітають на бойове завдання українські миротворці з 18-го окремого вертолітного загону ЗСУ.

Українські миротворців в ДР Конго

Таку картину дедалі частіше в останні місяці можна побачити на сході Демократичної Республіки Конго, в провінції Північне Ківу, де різноманітні угруповання бойовиків чинять насильство проти місцевого населення, грабують надра та нищать природу цього мальовничого куточка Африки.

За слабкої центральної влади єдиним гарантом хоч якоїсь безпеки для місцевих мешканців є присутність миротворців ООН з місії MONUSCO.

В її складі наразі перебуває найбільший на планеті український миротворчий контингент з 250 військових 18 окремого вертолітного загону ЗСУ.

Українські миротворці розповіли BBC News Україна, як українські гелікоптери стали головною ударною силою операції проти джихадистів, яких вважають мало не найжорстокішими на континенті.

Українські "крокодили" проти джихадистів

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
Українські солдати обстрілюють ісламістів, яких вважають одними з найжорстокіших в Африці?

Схід Конго - земля, на якій вже давно немає спокою. 1994 року в сусідній Руанді стався геноцид, загинули кілька сотень тисяч людей. Коли озброєних винуватців геноциду витіснили з країни, вони втекли саме у східні провінції ДР Конго, сіючи смерть та насильство. Дуже швидко цей регіон увібрав в себе як губка кримінальні та екстремістські організації з сусідніх країн.

Вже чверть століття тут ллється кров, а кількість жертв бойових дій за цей час сягнула кількох мільйонів. Тільки в регіонах Північне та Південне Ківу, де дислокуються миротворці, діють приблизно 150 угруповань бойовиків.

Вони часто стверджують, що відстоюють певну ідеологію, а в назві угруповань часто зустрічається слово демократія, але на практиці займаються звичайним грабунком місцевого населення та надр країни.

Шахта Копирайт изображения Getty Images
Image caption У таких шахтах в ДР Конго видобувають каситеріт та колтан. Умови в нелегальних шахтах можуть бути ще гіршими

Бойовики контролюють нелегальні шахти-копанки з видобутку колтана, золота, діамантів, вольфраму. Кількість таких копанок сягає кількох сотень тисяч, за даними місії ООН. На шахтах часто в рабських умовах працюють діти, які приносять величезний прибуток лідерам угруповань.

Прокляття Конго

Дорога на вулкани Копирайт изображения Thierry Falise
Image caption Мальовничі пейзажі та багатющі надра східних регіонів ДР Конго могли б зробити країну однією з найбагатших в Африці. Однак зовнішнє втручання та трагічна історія завадили цьому

Мінерал колтан називають "прокляттям Конго".

На нього великий попит на світовому ринку як на джерело елементу ніобію, який необхідний для виробництва комп'ютерів, смартфонів, ракетних двигунів, ракет, газових турбін.

Не виключено, що ваш смартфон також може бути виготовлений завдяки елементам, отриманим з конголезьких мінералів.

Контроль над покладами колтану з боку бойовиків здешевлює вартість мінералу для його покупців, звідси інтерес у нестабільності в країні.

У 2009 році журнал Africa Business magazine оцінив багатства надр ДР Конго в 24 трлн доларів. Величезні запаси міді та кобальту, важливого для індустрії електрокарів та виробництва акумуляторів, також пояснює підвищений інтерес до республіки.

Кобальт Копирайт изображения Getty Images
Image caption Величезні запаси кобальту притягують до ДР Конго увагу багатьох держав та корпорацій

Грабунок надр - не єдине заняття бойовиків. Вони нападають на села, вбивають мешканців мачете чи сокирами, викрадають та ґвалтують жінок і дітей, вимагають викупи.

Внаслідок бойових дій та таких нападів, за даними миротворчої місії MONUSCO, у 2017-2018 роках в ДРК з 80 млн мешканців було 4,5 млн внутрішніх переселенців, а понад 600 тисяч конголезців втекли в інші держави.

У листопаді 2018 року командування миротворців MONUSCO вирішило провести операцію "Скорпіон" проти не найбільш чисельного, але дуже жорстокого угруповання "Альянс демократичних сил" (ADF) - бойовиків-джихадистів, що перейшли на територію ДР Конго із сусідньої Уганди в 1990-х роках.

"Альянс демократичних сил" (ADF) - коаліція вихідців з ісламістської секти "Салаф Табліг" та бойовиків, які воювали проти президента Уганди Йовері Мусевені.

"Салаф Табліг" на чолі з шейхом Джамілем Макулу хотіла створити уряд ісламістів, але угандійська армія витіснила їх з країни", - розповідає про угруповання співзасновник Центру дослідження Африки, викладач ІМВ КНУ ім. Т. Шевченка Олександр Мішин.

пейзаж Копирайт изображения Getty Images
Image caption Пейзажі східного Конго не всюди такі чудові, як на цьому фото - деякі райони стали жертвами бойовиків, які створюють копанки, забруднюють річки та вирубують ліс

За його словами, принаймні деякий час фінансували та озброювали ADF джихадисти "Аш-Шабаб" із Сомалі, які вбили сотні людей у терактах в Кенії, та "Армія опору Господа" Джозефа Коні, що раніше воювала в Уганді і має сумнозвісну репутацію через викрадення дітей та ампутацію кінцівок людей за використання транспортних засобів, навіть велосипедів.

Водночас кореспондент ВВС в Кіншасі Гаюс Ковене зазначає, що серед його колег у ДР Конго побутує думка, що угруповання ADF могло сильно змінитися в останні роки.

"Ми думаємо, що це та сама угандійська група ісламістів, але ми не до кінця впевнені", - пояснює він.

похорони жертв Копирайт изображения Getty Images
Image caption За останні кілька років сотні людей стали жертвами бойовиків ADF

Джихадисти ADF викрадають дітей, з дівчат роблять рабинь та вояків, з хлопців - вояків та розвідників. Минулого року журналісти видання Vice записали свідчення деяких колишніх бойовиків угруповання, зокрема, дівчини, яку викрали і зробили солдатом.

"Мені було 5 років, коли вони схопили мене. Я стала солдатом. І я також була bibi abo - секс-рабинею. Я була змушена почати воювати, коли мені було 10 років, і мені було 11 років, коли мені дали чоловіка. Вони змушували нас не відступати, боротися жорстко і ніколи не відступати. Ви мали просто рухатися вперед і молитися Богу, щоб вас зберіг. Ніякого минулого або сьогодення не можна обміркувати, не можна навіть сказати, що ти боїшся. Ви просто не маєте вибору. Нікуди втікати, ви просто робите те, що вам говорять. Нас було так багато, багато дітей. Могло бути 200 дітей", - розповіла 20-літня дівчина, якій вдалося втекти від бойовиків після 15 років перебування в угрупованні. Один з трьох її дітей, народжених від бойовика ADF, досі залишається в угрупованні.

Жінки Конго Копирайт изображения Getty Images
Image caption Жінки в місті Бені (ДР Конго) оплакують родичів, вбитих під час нападу бойовиків ADF. На початку листопада 2018 року шістьох людей вбили, а ще п'ятьох викрали, переважно дітей

А так описують угруповання ADF в International Crisis Group, яка моніторить конфлікти в Африці: "Група угандійського походження, вкорінилася у східному Конго, особливо у віддалених гірських прикордонних районах. Інтегрувалася у місцеві громади, брала участь у транскордонній торгівлі та встановила зв'язки з різними збройними групами у східному Конго та з цивільною та військовою владою Конго та Уганди. Те, як ADF-NALU вписалася в цю сіру зону, дозволило групі вижити, не вигрававши жодної битви за понад п'ятнадцять років, і протистояти декільком спробам нейтралізувати її".

похорон танзанійських миротворців Копирайт изображения Getty Images
Image caption У грудні 2017 року жертвами бойовиків ADF стали 15 танзанійських миротворців

В останні роки напади ADF стають дедалі жорстокішими.

Вони нападали на військових армії ДР Конго, миротворців та співробітників гуманітарних місій, які намагалися спинити розповсюдження Еболи в регіоні.

В грудні 2017 року джихадисти вбили 15 танзанійських миротворців, у серпні 2018 року бойовики вбили 14 селян та 17 військових армії ДР Конго в місті Бені. На початку листопада вони атакували околиці міста Бені, де перебували миротворці, і вбили кількох мешканців.

висадка піхоти Копирайт изображения Міністерство оборони України
Image caption Під час першого етапу операції "Скорпіон" українські гелікоптери Мі-8 перевозили піхотинців та спецпризначенців з інших країн у місця, де йшли бої

13 листопада миротворці разом з армією ДР Конго почали операцію "Скорпіон" проти джихадистів, аби очистити від них містечко Кідідіве та околиці міста Бені. На першому етапі операції чотири українські гелікоптери Мі-8 перекидали в район операції спецпризначенців з Гватемали та Танзанії, піхотинців з ПАР та Малаві.

Гелікоптери Копирайт изображения Міністерство оборони України
Image caption На другому етапі "Скорпіона" екіпажі українських гелікоптерів Мі-24 зайнялися знищенням укріплених позицій бойовиків ADF

"Другий етап операції передбачав знищення укріплених позицій бойовиків, і це завдання повністю лягло на плечі екіпажів Мі-24 (Військові називають їх "крокодилами". - Ред.) українського миротворчого контингенту. Після цього наземні сили провели зачистку району проведення операції, під прикриттям наших вертольотів, а також вертольотів "Oryx" ПАР", - розповідає полковник Максим Саміленко, начальник штабу та перший заступник командира 18-го вертолітного загону.

"Всього за час операції наші Мі-24 відпрацювали 124 задачі з вогневого ураження противника", - підсумовує він.

Максим Саміленко Копирайт изображения Міністерство оборони України
Image caption Полковник Максим Саміленко розповідає, що бойовики обстрілювали українські гелікоптери, але майстерність українських пілотів стала їм на заваді

Під час операції бойовики ADF обстрілювали українські гелікоптери зі стрілецької зброї, але українські пілоти уникли втрат та серйозних пошкоджень техніки.

На третьому етапі операції наземні сили зачистили район під прикриттям гелікоптерів України та ПАР.

Бойовики помстилися за поразку - однієї ночі напали на тимчасовий табір миротворців і вбили шістьох військових з Малаві.

Українські миротворці, які раніше служили в Ліберії та Кот-д'Івуарі, зазначають, що в попередніх місіях рідко застосовували авіаційне озброєння, більше займалися транспортуванням та розвідкою, дуже рідко демонстрували силу. В ДР Конго реалії інші.

"За час однієї лише операції "Скорпіон" для знищення позицій ADF було нанесено вогневих ударів більше, ніж за всю попередню ротацію", - зазначає помічник командира загону, старший лейтенант Андрій Остапюк.

Вірунґа Копирайт изображения Getty Images
Image caption Бойовики часто ховаються в хащах національних парків, таких як Вірунґа, де вони вбивають гірських горил та рейнджерів, які намагаються захистити тварин

Ускладнює завдання те, що бойовики ховаються в незаселених джунглях, які входять до складу всесвітньо відомих національних парків, таких як Вірунґа, а також умови конголезьких гір.

"Тут дуже швидко змінюється погода, за лічені хвилини може нагрянути гроза, про що особливо важливо пам'ятати льотному складу. Джунглі, під прикриттям яких зазвичай діють бойовики, сильно обмежують можливості візуального спостереження, а гориста місцевість дещо ускладнює польоти. Високогір'я в Демократичній Республіці Конго досягає 5 тисяч метрів над рівнем моря, що збільшує навантаження на авіаційну техніку", - пояснює льотчик-оператор гелікоптерів Мі-24 капітан Максим Гамов.

Гамов Копирайт изображения Міністерство оборони України
Image caption Льотчик-оператор гелікоптерів Мі-24 капітан Максим Гамов

Зазвичай ланка з чотирьох українських бойових гелікоптерів Мі-24 в ДР Конго має прикривати вертольоти цивільної авіації, на яких перевозять співробітників гуманітарних організацій, лікарів, вантажі. Але військова операція з їхньою участю може ще не раз повторитися - надто багато в регіоні бойовиків, які вбивають цивільних.

Як стають миротворцями, і які труднощі перед ними постають

В Африці служать досвідчені українські військові. Щоб потрапити у миротворчу місію, треба мати досвід участі в АТО/ООС. Кандидатів, що не задовольняють цю вимогу, відсіюють ще на етапі подачі документів.

Існує конкурс - щонайменше два кандидати на одну посаду, яких обирають під час бойового злагодження. Під час відбору військові проходять тести на психологічну стійкість, фізичну та вогневу підготовку.

"В моєму випадку під час злагодження спочатку кандидати і підрозділ в цілому інспектували комісія Сухопутних військ, потім одночасно Комісія Генштабу та Головна інспекція Міноборони України", - розповідає Андрій Остапюк.

Окрім того, для кожної посади є свій специфічний перелік вимог: перекладачі та бортові інженери мають знати іноземну мову, пілоти - мати певний мінімум нальоту, льотний склад - виконати програму стрибків.

Очільник миротворчої місії в ООН генерал-лейтенант Еліас Родрігес Мартінс Філхо Копирайт изображения Міністерство оборони України
Image caption У серпні 2018 року українських миротворців нагородив медалями "За службу миру" командувач миротворчої місії генерал-лейтенант Еліас Родрігес Мартінс Філхо

Розміщені українські миротворці на постійній базі в місті Гома та на тимчасових - в містах Бені, Кананга та їхніх околицях.

Миротворці, які раніше служили в Ліберії, де український контингент перебував 15 років (з 2003 по 2018 роки), розповідають, що умови у двох країнах відрізняються. За рахунок високогір'я в ДР Конго не такі високі температури та менша вологість повітря, акліматизація проходить легше і менше докучають місцеві комахи.

Гелікоптери Копирайт изображения Міністерство оборони України
Image caption Українські гелікоптери Мі-8, зазвичай, перевозять миротворців з інших країн, вантажі, транспортують поранених

Але все одно треба стерегтися малярії, уникати укусів комарів. Аби не підхопити дизентерію, треба мити руки після торкання до будь-яких предметів і завжди тримати в кишені антисептики.

Жорстока війна в Конго накладає свій відбиток, і ставлення місцевих до миротворців стриманіше, ніж у Ліберії.

Водночас миротворці кажуть, що на побутові умови в ДР Конго їм "гріх скаржитися", з цим все чудово.

Малавійський миротворець Копирайт изображения Міністерство оборони України
Image caption У грудні український гелікоптер виявив та евакуював миротворця з Малаві, який після бою з бойовиками втратив зв'язок з підрозділом і блукав джунглями 16 днів

Чи довго триватиме миротворча місія?

Історію ДР Конго можна коротко описати за долею лідерів країни.

Її першого прем'єра, провідника руху за незалежність Патріса Лумумбу після кількох місяців правління вбили і розчинили в кислоті 1961 року, підозрюючи в прагненні налагодити зв'язки з прорадянським табором та нелояльності до колишньої метрополії - Бельгії, зацікавленої в природних ресурсах країни.

Незабаром до влади прийшов диктатор Мобуту, який правив країною протягом 30 років, створив культ особистості та сприяв усеосяжній корупції. Він побудував в рідному селі злітно-посадкову смугу для "Конкорду", на якому літав на шопінг у Париж, намагався навіть створити власну ракетну програму, але в підсумку довів економіку ДР Конго до колапсу і залишив з боргом у 14 млрд доларів. 1997 року він втік з країни після того, як вибухнуло повстання на чолі з його давнім опонентом, соратником Че Гевари, Лоран-Дезіре Кабілою. Незабаром він помер від раку у вигнанні.

За короткого правління Лорана-Дезіре Кабіли (1997-2001), який попри марксистське минуле проводив прозахідну політику, почалася так звана "Африканська світова війна", під час якої в конфлікті на сході ДР Конго взяли участь понад 10 країн Африки, які підтримували Кабілу або його супротивників. У 2001 році президента вбив охоронець, і влада дісталася його сину Жозефу Кабілі (2001-2019).

Лідери Копирайт изображения Getty Images
Image caption Троє політиків, які визначили історію ДР Конго: Патріс Лумумба, Мобуту Сесе Секо та Лоран-Дезіре Кабіла (зліва направо)

Хоча 2003 року під тиском країн Заходу країни регіону домовилися про мир, на сході ДР Конго його досі немає. У січні 2019 року в країні відбулася перша за майже 60 років мирна передача влади від Жозефа Кабіли до новообраного президента Фелікса Чісекеді.

Кореспондент ВВС в Кіншасі Гаюс Ковене зазначає, що Фелікс Чісекеді пообіцяв принести мир на схід ДР Конго, але є сумніви в тому, чи є в нього можливості, щоб змінити систему, що склалася в регіоні.

"Він обіцяв, що перемістить штаб армії в провінцію Північне Ківу, щоб бути впевненим, що мир таки прийде. Але важко повірити, що це станеться, це не може відбутися швидко", - говорить він.

До того ж, за словами кореспондента ВВС, новий президент не оголосив заходів з перекриття каналів фінансування бойовиків, що наживаються на видобутку та контрабанді мінералів, цінної деревини в сусідні країни.

Кабіла та Чісекеді Копирайт изображения Getty Images
Image caption У січні 2019 року в ДР Конго вперше за 59 років відбулася мирна передача влади - від президента Жозефа Кабіли до новообраного президента Фелікса Чісекеді (справа)

Гаюс Ковене пояснює, що причиною протистояння на сході ДР Конго є кілька факторів. Найважливіший з них - минулі конфлікти з країнами-сусідами, Угандою, Руандою та Бурунді, звідки на територію Конго перемістилося чимало угруповань бойовиків.

"Це - геостратегічна проблема. В цих країнах-сусідах є впливові люди, які отримують зиск з природних ресурсів ДР Конго. В них є мережі впливу, які дозволяють їм це робити і які не змогли б функціонувати за умов стабільності. Якщо буде стабільність, місцеве населення буде вимагати прозорості в питаннях надр та земель. А в умовах хаосу люди більш занепокоєні тим, щоб врятувати своє життя, ніж в тому, щоб вимагати прозорості", - зазначає він.

Другий фактор - невирішене земельне питання. "Є законодавство про землі, якого не дотримуються. І є такі конфлікти, коли одна етнічна група говорить про певне поле - це наша земля, а інша - ні, ми тут були раніше, це наша земля", - пояснює Гаюс Ковене.

"І нарешті, є політики, які користаються з комбінації факторів - етнічного різноманіття, земельної проблеми та впливу країн-сусідів, щоб сіяти ворожнечу", - підсумовує кореспондент ВВС в Кіншасі.

Українські африканісти висловлюють обережний оптимізм щодо майбутнього ДР Конго після виборів.

Денис Муквеге Копирайт изображения Getty Images
Image caption Саме на сході ДР Конго багато років працює "доктор, що ставить жінок на ноги" - єдиний конголезький лауреат Нобелівської премії миру Денис Муквеге, який врятував тисячі жінок та дівчат, зґвалтованих бойовиками. Його кілька разів намагалися вбити, тому його охороняють миротворці ООН

"Те, що вибори закінчилися без кровопролиття, - це величезний успіх. Не тільки конголези, а всі сусідні країни зітхнули з полегшенням. Розвиток країни буде залежати від правлячої еліти: якщо вони далі будуть дозволяти іноземцям і місцевим ділкам розкрадати багатства країни, в обмін на власне збагачення, нічого не зміниться", - прогнозує український бізнесмен Артем Гудков, директор компанії Global Ukrainian Distribution Investment and Trading (GUDIT), який сам два роки працював в ДР Конго і наразі займається розвитком бізнесу в Африці.

Він вважає, що розвиток ДР Конго можливий, якщо подолати такі проблеми країни як тотальна залежність від імпорту, контроль над торгівлею з боку іноземців та відсутність нормального сухопутного сполучення всередині країни.

"Складно контролювати всі процеси в державі, коли віддалені регіони - фактично держави в державі, а губернатор - маленький президентик", - пояснює пан Гудков.

Олександр Мішин вважає імовірним загострення конфлікту через наявність сильної опозиції до нового президента Чісекеді.

"Це залежатиме від зовнішніх гравців, які мають інтереси у видобутку сировини у ДРК. На сході країни ситуація і далі лишатиметься складною", - вважає африканіст.

Тож, схоже, в миротворців буде ще багато роботи в цій країні.

Помічник командира 18-го вертолітного загону Андрій Остапюк у гелікоптері Копирайт изображения МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Image caption Помічник командира 18-го вертолітного загону Андрій Остапюк зазначає, що присутність українських миротворців в ДР Конго дуже важлива на тлі обговорення введення миротворців на Донбас

А чи варто бути в ДР Конго?

Кореспондент ВВС в Кіншасі Гаюс Ковене зазначає, що в ДР Конго ставлення до миротворчої місії MONUSCO є скептичним, багато конголезців не вважають, що миротворці в країні, аби вирішити проблеми. Адже з моменту розміщення місії минуло майже 20 років, але кровопролиття триває.

"Деякий час тому я cпілкувався з одним з вищих керівників MONUSCO і запитав: Чому ви так довго не можете впоратися з проблемою бойовиків, адже у вас є і люди, і ресурси? Він відповів, що MONUSCO не може планувати і здійснювати операції, атаки на бойовиків без ініціативи уряду ДР Конго, за винятком форс-мажорів. І цей офіцер сказав, що деякі керівники в конголезькій армії співпрацюють з бойовиками через особистий інтерес. А як ви переможете бойовиків, коли в них союзники в армії?", - зазначає кореспондент ВВС.

На його думку, без покращення армії ДР Конго миротворці не зможуть вирішити свої завдання, бо вони лише можуть допомагати владі, а не бути владою.

Українські миротворців в ДР Конго Копирайт изображения МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Image caption У ДР Конго знаходиться найбільший український миротворчий контингент

Водночас перебування в одній з гарячих точок Африки та участь у боях з бойовиками - це ризик. Чи потрібно Україні тримати досвідчених військових в Африці, ризикувати їхнім життям, коли є чимало проблем вдома?

Насправді саме ситуація на Донбасі є аргументом для присутності українських миротворців.

"Керівництво нашої держави всерйоз розглядає можливість введення в Україну миротворців ООН, і зараз надзвичайно важливо продовжувати виконувати зобов'язання, взяті перед міжнародною спільнотою, залишатись вірними принципам держави-миротворця. Це дає козирі у грі, яка вирішить за чиїм сценарієм розгортатиметься така місія - за російським чи за нашим", - зазначає Андрій Остапюк.

В миротворчих операціях Україна безкоштовно здійснює дорогу підготовку військових пілотів, і це не єдина користь від участі Копирайт изображения Міністерство оборони України
Image caption В миротворчих операціях Україна безкоштовно здійснює дорогу підготовку військових пілотів, і це не єдина користь від участі

"Нарешті, участь в миротворчих місіях вигідна для країни - за кожну одиницю техніки, патрон і військовослужбовця ООН здійснює фінансову компенсацію. Оренда ланки Мі-24 (чотирьох гелікоптерів. - Ред.), залучених до Місії ООН зі стабілізації в ДР Конго, щомісяця приносить бюджету України 1 млн доларів, а кожна година нальоту кожного Мі-8 відшкодовується у розмірі 3900 доларів за годину. Україна в таких місцях фактично безкоштовно здійснює дорогу підготовку військових пілотів", - підсумовує помічник командувача загону.

"Серед миротворців нашим хлопцям вдалося заробити хорошу репутацію кваліфікованих і тямущих професіоналів", - зазначає Артем Гудков, але наголошує що лише присутності миротворців замало для розбудови позитивного іміджу Україні в ДР Конго, оскільки дехто з місцевого населення вважає присутність миротворців втручанням у внутрішні справи країни.

Співзасновник Центру досліджень Африки Олександр Мішин звертає увагу, що зараз кількість українських миротворців найменша за часи незалежності і складає лише 0,2% кількості українських військових.

Він вважає, що участь України в миротворчих операціях сформувала позитивний імідж України в Африці.

Студентки-першокурсниці університета Бені Копирайт изображения Getty Images
Image caption Студентки-першокурсниці роблять селфі в університеті міста Бені, Північне Ківу. Миротворча операція не вирішила всіх безпекових проблем ДР Конго, але мирного життя зараз тут точно більше, ніж 20 років тому

"Україна не має в цьому регіоні негативної репутації та деструктивної залученості до внутрішніх справ Африки. Україну вважають неупередженою стороною, що може принести мир та стабільність африканським націям", - наголошує африканіст.

Хочете отримувати найцікавішістатті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

***

Новини на цю ж тему