В китайського імператора була 121 дружина. З ким йому спати, вирішували математики

Китай Копирайт изображения Getty Images

Від вимірювання часу до морської навігації - математика була ключовим інструментом в житті стародавніх цивілізацій.

Історія математики в західній цивілізації починається зі Стародавнього Єгипту, Месопотамії і Стародавньої Греції. Проте після їх краху, розвиток математики на Заході фактично зупинився на кілька століть.

Водночас на Сході розвиток цієї науки досяг нових висот.

У Стародавньому Китаї математика була ключовим інструментом для проектування і зведення Великої китайської стіни довжиною в понад 9 тисяч кілометрів, покликаної захистити зростаючу імперію від ворогів.

Життя імператорського палацу було підкорено цифрам і числам.

З ким у ліжко

Копирайт изображения Getty Images

Плани і рішення імператора будувалися і схвалювалися з огляду на календар і рух планет. Математичні моделі та ідеї подекуди впливали й на те, як проходили дні і навіть ночі імператора.

Радники імператора, приміром, вигадали, як "гарантувати" те, що імператор протягом певного періоду часу не залишить без уваги жодну з жінок свого гарему.

Графік ночей правителя був заснований на формулах геометричної прогресії. Згідно з легендою, протягом 15 ночей імператор мав провести ніч зі 121 жінкою, а саме:

  • з імператрицею
  • з трьома старшими дружинами
  • з дев'ятьма іншими дружинами
  • з 27 наложницями
  • З 81 рабинею

Кожна наступна група жінок за чисельністю втричі перевищувала попередню. Перша ніч була за імператрицею. Наступну імператор мав провести з трьома старшими дружинами. Третю - з дев'ятьма іншими.

Наступні три ночі імператор проводив з 27 наложницями: щоночі до нього приходили дев'ять жінок. Ночі, що лишалися, імператор присвячував рабиням. Кожної ночі до нього приходили по дев'ять рабинь.

Копирайт изображения Getty Images

Такий графік мав гарантувати, що імператор спить з жінками "вищого рангу" його гарему в повний місяць. Вважалося, що саме в цей момент жіноча сила "інь" досягає свого розквіту і може відповідати його "ян" - чоловічій силі.

Розробляючи цей графік, радники імператора турбувалися про появу в нього достойних, а точніше - найкращих із можливих спадкоємців.

Магія чисел

Проте не лише життя імператорського двору визначалося математичними ідеями і формулами. Математика допомагала і в державних справах.

Стародавній Китай - зростаюча імперія, що займає величезну територію, з суворим правовим кодексом, розвиненою системою оподаткування і грошовою системою.

У Китаї використовували десяткову систему числення за тисячу років до того, як її почали застосовувати на Заході.

Копирайт изображения Getty Images

Згідно з міфом, математику створило божество за велінням легендарного правителя Китаю - Хуан-ді або Жовтого імператора - у 2 800 році до нашої ери. Тоді жителі Китаю вірили, що числа мають космічне значення.

В магічну силу чисел китайці вірять і дотепер.

Непарні числа вважаються чоловічими, парні - жіночими. Числа 4 в Китаї намагаються уникати усіма можливими засобами, а от число 8, навпаки, вважається щасливим.

До 6 століття нашої ери Китайська теорема про остачі використовувалась в астрономії, аби вираховувати рух планет. Вона й досі має практичне застосування - її використовують, наприклад, під час шифрування даних в мережі.

Автор матеріалу - Маркус Дю Сотой, професор математики Оксфордського університету і ведучий програми BBC "Історія математики". Стаття написана за матеріалами одного з епізодів передачі - "Генії Сходу".

Хочете отримувати більше цікавих історій в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему