Конституційний суд скасував статтю про незаконне збагачення. До чого це призведе?

долари Копирайт изображения УНІАН

Рішення Конституційного суду, яким він фактично скасував відповідальність за незаконне збагачення чиновників, знищить всі справи проти людей, чиї декларації викликали питання, кажуть експерти.

Більше того, це може призвести і до проблем у стосунках з МВФ.

Водночас прихильники перегляду статті Кримінального кодексу (КК) про незаконне збагачення, наполягають: ця норма справді суперечить Конституції й у нинішньому вигляді лише дозволяє корупціонерам отримувати виправдальні вироки в судах.

Про що мова

Увечері 27 лютого Конституційний суд опублікував текст свого рішення, у якому визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про покарання за незаконне збагачення.

Таким чином, вона втрачає чинність з дня ухвалення рішення суду.

На думку суду, стаття суперечить Конституції, оскільки передбачає обов'язок громадянина пояснювати законність своїх статків, тобто "доводити невинуватість". У той час, як в Україні діє презумпція невинуватості й доведення провини в суді є завданням обвинувачення.

Статтю 368-2 про незаконне збагачення ввели до Кримінального кодексу після Євромайдану - у 2015 році.

За нею, чиновники, які мають значні статки чи майно, "законність підстав набуття яких не підтверджено доказами", можуть опинитися у в'язниці на строк від двох до десяти років.

Крім того, засудити їх можна і за передачу таких статків - наприклад, своїм родичам.

Під "значними" маються на увазі активи, що перевищують тисячу неоподатковуваних мінімумів - зараз це близько 960 тис. грн.

Тобто якщо чиновник не може пояснити, звідки у нього взялося у декларації 960 тис. грн (чи майно на таку суму), - це підстава для кримінального розслідування.

Саме ця стаття є інструментом системи електронних декларації, який використовує Національне антикорупційне бюро (НАБУ) для проваджень проти чиновників з сумнівними статками.

Рішення Конституційного суду

У вівторок одразу кілька медіа з посиланням на власні джерела написали, що Конституційний суд на закритому засіданні визнав неконституційною статтю про незаконне збагачення - тобто, фактично скасував її.

Пізніше депутат Мустафа Найєм навіть повідомив, хто з суддів голосував за і проти такого рішення.

Подання ж про неконституційність статті направили ще у грудні 2017 року 59 депутатів з різних фракцій (частина з яких самі були фігурантами проваджень саме по ній).

Депутати скаржилися, що виписаний механізм відповідальності за незаконне збагачення порушує одразу кілька принципів конституції - від верховенства права до рівності усіх перед законом, а також дає змогу "обґрунтовувати обвинувачення на припущеннях" і змушує фігурантів свідчити проти себе і родичів.

Та головною претензією було те, що стаття, на думку депутатів, порушує презумпцію невинуватості, за якою особа вважається невинуватою, поки її вину не доведе суд.

"Натомість, зі статті 368-2 КК України вбачається, що обвинувачена у незаконному збагаченні особа вважається винною, поки не доведе свою невинуватість доказами законності підстав набуття активів у значному розмірі у власність", - йдеться у поданні депутатів.

І справді, саме суперечність щодо презумпції невинуватості стала одним із головних мотивів Конституційного суду для скасування норми про незаконне збагачення.

Стаття для виправдання корупціонерів?

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Павло Пинзеник вважає статтю про незаконне збагачення неефективною від самого початку - погано сформульована

"Для мене ще у 2015 році, коли ця правова конструкція вводилася в особливу частину КК, було очевидно, що це положення є неконституційним і там має місце порушення принципу презумпції невинуватості", - розповідав у коментарі каналу 112 один з авторів подання, депутатів Павло Пинзеник.

За його словами, насправді правники вже давно сперечаються про те, як саме має діяти механізм проти незаконного збагачення чиновників.

"Ви вважаєте за доцільне притягнення до відповідальності за незаконне збагачення будь-якими засобами. Я також вважаю доцільним притягнення до відповідальності за незаконне збагачення, але не будь-якими засобами. Засобами, які порушують базові принципи української конституції і верховенства права, я вважаю, боротися з корупцією не можна", - пояснював Пинзеник свою позицію журналістам.

Депутат додав, що сама конструкція статті не дозволяє притягати до відповідальності корупціонерів: "Всі справи, передані НАБУ до суду для розгляду по суті, мали б закінчитися виправдальними вироками. Адже сама конструкція статті не передбачає можливості доведення вини - неможливо довести вину по цій статті, не порушивши презумпцію невинуватості".

"Людина не зобов'язана доводити, звідки у неї те чи інше майно. Як би неприємно нам не було про це чути. Ми можемо здогадуватися, що людина - корупціонер. Але обов'язок доведення має покладатися на органи розслідування", - наголосив Павло Пинзеник.

Схожі аргументи навів пізніше і генпрокурор Юрій Луценко: "За всі ці роки НАБУ не змогло притягнути по цій статті жодну особу - малого чи великого посадового розміру".

А всю відповідальність за недосконалий закон він поклав на його творців: "Спеціалісти в галузі права знають, що наш "фантастичний" комітет з антикорупційної діяльності ВРУ підготував проект закону, який не відповідає практиці юридичного застосування".

Наслідки

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Шабунін: Стаття працювала, саме тому її і вирішили знищити

Після визнання статті про незаконне збагачення неконституційною всі кримінальні розслідування по ній мають бути закриті - незалежно від того, на якій стадії вони перебувають.

Наразі лише у віданні НАБУ та Спеціальної антикорупційної прокуратури таких справ понад 60 (за даними експертів Центру політико-правових реформ, вісім з них - проти депутатів).

Після того, як стало відомо про подання депутатів до Конституційного суду, прокурори та судді вирішили не поспішати з просуванням справ і вироками, адже вони все одно можуть бути скасовані (й більше того, стати причиною для зустрічних позовів від фігурантів).

Наприклад, справу про сумнівні статки екс-прокурора сил АТО Костянтина Кулика розглядають вже більше двох років.

Рішення Конституційного суду може назавжди припинити всі ці розслудвання.

"Перший наслідок - всі прощені. Навіть якщо закон ще раз проголосують, то всі 60 справ у НАБУ по високопосадовцям будуть закриті і їх неможливо буде продовжити. Бо предметом незаконного збагачення стане майно чи кошти, які будуть набуті вже після початку дії нового закону", - нарікає керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

"Чи буде новий закон - дуже сумнівно. Адже його треба буде виписати таким чином, щоб він не порушував рішення Конституційного суду. Що в статті буде майже неможливо", - додає він.

Зрештою, Шабунін також не погоджується з аргументами Пинзеника про порушення презумпції невинуватості:

"Це маніпуляція. У процесі сторона обвинувачення має довести, що статки обвинуваченого не співпадають з його легальними заробітками. Ніхто не говорить одразу, що людина винувата. А сторона захисту має всі права, щоб довести законність майна".

"Стаття працювала, саме тому її і вирішили знищити", - вважає керівник Центру протидії корупції.

Електронні декларації

Копирайт изображения УНІАН

Експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк застерігає, що без статті про незаконне збагачення втрачає сенс і система електронні декларації: "Адже вона розроблена не просто для того, щоб люди побачили, які є статки у можновладців, а для стримування їхньої жадібності. Тепер система буде просто нікому не потрібна".

За його словами, скасування норми про незаконне збагачення автоматично нівелює і статтю КК про декларування неправдивої інформації, - адже можна буде вказувати будь-які статки, все одно це вже не наражатиме на ризик якихось офіційних розслідувань.

А Віталій Шабунін пояснює: "У сучасному світі дуже важко зловити момент злочину, хабара. Вже мало передають саме готівку - лише на нижніх рівнях. А коли говоримо про топ політичної корупції, то це давно не готівка. І тому набагато легше побачити, як людина починає хабарем розпоряджатися: купує будинки, машини, предмети розкоші, навчає дітей у Лондоні".

"Тому логіка статті - зловити на моменті використання незаконних статків. Це був найефективніший інструмент, який ми здобули після Революції гідності", - нарікає експерт.

Зрештою, додає Микола Хавронюк, схожі статті діють у багатьох країнах:

"У Румунії та Литві конституційні суди розглядали аналогічні статті про незаконне збагачення. Так само там були претензії через презумпцію невинуватості. Але суди визнали, що такі статті презумпції не суперечать, тому можуть спокійно застосовуватися".

"Відтепер мільйонні статки, отримані з джерел, законність яких не доведена, в Україні не вважаються карним злочином", - заявили у прес-службі НАБУ одразу після офіційного опублікування висновку КС.

Безвіз і МВФ

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Через проблеми з Кримінальним кодексом безвіз в українців навряд чи заберуть

Після оприлюднення інформації про рішення Конституційного суду по незаконному збагаченню заговорили і про економічні та зовнішньополітичні наслідки для України.

Наприклад, скасування безвізу з ЄС.

Утім, експерти сумніваються, що до цього справді дійде.

"У формальних вимогах плану по візовій лібералізації з ЄС статті про незаконне збагачення не було. Але була історія з ефективністю системи електронного декларування. Тому підрив ефективності такої системи призведе до того, що питання все одно постане. Але тут більше фінансових ризиків", - розповідає Віталій Шабунін.

Фінансові ризики у даному випадку пов'язані з МВФ - кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була одним з предметів переговорів між фондом та Україною щодо отримання траншів.

"Внесення статті про незаконне збагачення у Кримінальний кодекс - це одна з вимог надання перших траншів МВФ після Революції гідності. МВФ не даватиме гроші, якщо попередні умови були порушені. Це означає, що Україна не отримає грошей МВФ, що буде смертельним для економіки у рік, який є піковим по зовнішніх запозиченнях", - застерігає Віталій Шабунін.

Чи реальний такий ризик насправді, уряд поки що не коментував.

Нова стаття

Копирайт изображения УНІАН
Image caption "Нова редакція статті буде виписана так, що комар носа не підточить", - обіцяє Порошенко

"Сподіваюся, що у своєму рішенні Конституційний суд зобов'яже парламент ухвалити аналогічну статтю в іншій редакції - щоб вона вже не здавалася комусь неконституційною", - говорить Микола Хавронюк.

І плани про оновлену статтю справді є.

Про них говорив генпрокурор Юрій Луценко, а також президент Петро Порошенко.

"Я хочу заспокоїти всіх і сказати - щойно рішення буде оприлюднене, щойно ми з ним ознайомимося, негайно дам доручення, з урахуванням висновків КС, підготувати та внести до Верховної Ради - а я визначу його як невідкладний - законопроект про передбачене покарання для чиновників за незаконне збагачення", - наголосив Петро Порошенко.

"Нова редакція статті буде виписана так, що комар носа не підточить", - пообіцяв президент.

Хочете отримувати найважливіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему