Національний корпус в обличчях: хто ці люди і звідки

Нацкорпус Копирайт изображения УНІАН

Партія "Національний корпус" і споріднена молодіжна організація "Національні дружини" опинилися у центрі уваги після сутичок з поліцією під адміністрацією президента і спроби прорватись до Петра Порошенка в Черкасах 9 березня.

Націоналісти, яких поєднує так званий "азовський рух" (за назвою полку Нацгвардії "Азов"), за останні роки створили партію і цивільне молодіжне формування, що оголосило своєю місією "забезпечення порядку на вулицях українських міст".

Хтось підтримує цей рух, але багато застережень зараз викликала обіцянка "Національних дружин" застосовувати силу на виборчих дільницях у разі фальсифікацій.

Попри розмови, що лідери "Національного корпусу" можуть бути пов'язаними з керівництвом міністерства внутрішніх справ, "азовці" влаштовують сутички з поліцією.

Хто ці люди, що керують "азовським рухом", який щодалі відіграє вагомішу роль в українській політиці.

Андрій Білецький, лідер "азовського руху" та голова партії "Національний корпус", народний депутат

Цей політик народився і вчився у Харкові, отримав історичну освіту.

Копирайт изображения УНІАН

Виступав проти бомбардування Югославії НАТО, був учасником акцій "Україна без Кучми" та Помаранчевої революції, заснував націоналістичну організацію "Патріот України" й сповідував "соціал-націоналістичні" погляди.

Під час Євромайдану та Революції гідності сидів у в'язниці.

Білецький опинився за ґратами ще 2011 року. Тоді в Україні відбулись арешти представників націоналістичних організацій, зокрема і "Патріоту України".

У серпні 2011 року в офісі "Патріоту" в Харкові стріляли. В результаті поранення дістали кілька націоналістів та Сергій Колесник, який прийшов до "правих" вирішити конфлікт.

Згодом правоохоронці порушили справу саме за фактом нападу на Колесника, в рамках якої арештували і Андрія Білецького.

На свободу він вийшов 24 лютого 2014 року, коли Верховна Рада ухвалила постанову про звільнення політичних в'язнів часів Віктора Януковича.

У березні та квітні Андрій Білецький був одним з лідерів руху проти сепаратистів у Харкові. За його участю 14 березня 2014 року відбулось збройне протистояння з проросійськими активістами поблизу офісу "Патріоту України".

Згодом російський бойовик "Моторола" зізнався, що його підрозділ вперше брав участь у бойовому зіткненні саме 14 березня 2014 року у Харкові.

Навесні 2014 року Андрій Білецький став одним із засновників батальйону, а згодом і міліцейського полку "Азов", який брав участь у витісненні бойовиків з Маріуполя та низці інших операцій на Донбасі.

Під час бойових дій на Сході керівник полку мав непогані стосунки з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим.

В одному з інтерв'ю він визнав, що Арсен Аваков - "людина, яка при всіх мінусах реально допомагала в створенні добровольчих батальйонів, яка не побоялася взяти на себе відповідальність за їх озброєння. Він виявився найбільш адекватним з високих керівників країни саме в моментах війни".

При цьому наполягає, що Аваков не є його політичним соратником.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption За кілька років Андрію Білецькому вдалося створити політичну силу з кількома тисячами активістів

2014 року Андрій Білецький обрався до Верховної Ради в київському окрузі як самовисуванець. Хоча напередодні брав участь у виборчому з'їзді "Народного фронту".

В останні роки щодо Андрія Білецького лунають закиди, що його роботу може координувати Арсен Аваков. Проте він це заперечує й каже, що цю інформацію поширює адміністрація президента.

Він стверджує, що їхня комунікація фактично "зведена до нуля".

Деякі бійці "Азову", як Андрій Троян, отримали керівні посади у системі національної поліції.

Навесні 2015 року Андрій Білецький заснував Цивільний корпус "Азов", а потім і партію "Національний корпус".

Андрій Білецький ще з довоєнних часів був відомий своїми крайніми націоналістичними поглядами, які критикували правозахисники.

А до 2011 року пан Білецький висловлювався на підтримку певної конфедерації з Росією.

"Ми, соціал-націоналісти, маємо зовсім інші в цьому питання погляди. Ми розуміємо, що сепарація від Росії й розділення є ідіотизмом. Тому що наша ідея - потужна проукраїнська з центром в Києві конфедерація. Але ні в якому випадку не єдина держава", - розповідав у 2010 році пан Білецький.

Олег Петренко, народний депутат, один з лідерів партії "Національний корпус"

Копирайт изображения УНІАН

45-літній Олег Петренко - депутат парламенту. Брав участь у сутичках з поліцією в Черкасах 9 березня.

Олег Петренко народився та виріс саме у Черкасах, там і обрався до Верховної Ради в 2014 році в окрузі від партії Блок Петра Порошенка.

До Революції гідності займався туристичним бізнесом, кілька років працював у міській раді Черкас. Вищу освіту отримав у Харкові за спеціальністю менеджер-економіст.

Олег Петренко брав участь у протестах на Майдані, під час бойових дій на Донбасі долучився до міліцейського батальйону "Азов".

Після обрання членом парламенту брав участь у роботі Цивільного корпусу "Азов", а згодом і партії "Національний корпус".

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Андрій Білецький та Олег Петренко під час протистояння за завод "АТЕК"

Влітку 2017 року Олег Петренко офіційно покинув фракцію БПП у Верховній Раді.

Приводом для виходу було затягування з підписанням президентом закону щодо амністії учасникам війни на Сході з українського боку.

Сам він зізнавався, що на той час вже був одним з лідерів партії "Національний корпус" й не хотів, щоб його асоціювали з президентською партією БПП, яку націоналісти критикували. За його словами, рішення про вихід ухвалював "Національний корпус".

В інтерв'ю виданню "Цензор" пан Петренко згадував, що перед цим він вже двічі хотів іти з фракції, але його начебто особисто відмовляв Петро Порошенко.

Олег Петренко бере участь у найважливіших акціях "Національного корпусу" поруч з Андрієм Білецьким. Так було під час силового протистояння з поліцією біля заводу "АТЕК" в березні 2018 року, а також нещодавніх подій у Черкасах.

Сергій Коротких, екс-командир розвідроти "Азову" та один зі спікерів партії "Національний корпус"

Один із засновників громадської організації "Захист і реконструкція країни" (ГО "Зірка"), яка належить до "азовського руху" та яку пов'язують з "Національними дружинами".

Сергій Коротких (у ЗМІ відомий як "Боцман" і "Малюта") народився у Росії, але згодом переїхав з батьками до Білорусі.

Там служив у армії, пізніше навчався у школі КДБ, звідки, за власними словами виданню "Белорусский партизан", "вилетів" у 1996 році через участь у акції опозиції "Чорнобильський шлях" та зіткненнях з міліцією.

Згодом брав участь у діяльності білоруського відділення російського праворадикального руху "Русское национальное единство".

Копирайт изображения УНІАН
Image caption У грудні 2014 року Порошенко зробив білоруса Сергія Коротких громадянином України

Переїхав до Росії, де так само був долучений до місцевих праворадикальних рухів, зокрема став співзасновником організації "Национал-социалистическое общество".

Сам Коротких заперечував прихильність до неонацистських ідей й наполягав, що "ми намагалися створити організацію, яка б абсолютно цивілізованими, прийнятними методами, в тому числі й парламентськими, просувала б своє бачення світу".

За даними ЗМІ, працював у складі приватної військової компанії, але сам він цю інформацію не підтверджує.

З квітня 2014 року перебрався в Україну - "з першого дня у "Азові".

Воював на Донбасі, зокрема командував ротою розвідників. Був під Іловайськом, звідки "азовці" відступили до оточення там сил АТО.

Наприкінці 2014 року отримав з рук президента Порошенка український паспорт.

Згодом перейшов у поліцію, за даними електронної декларації за 2015 рік, був "начальником відділу поліції охорони об'єктів стратегічного значення".

У серпні 2018 року був призначений віце-президентом з питань безпеки та розвитку Федерації бойового самбо України.

Сергій Коротких поступово став одним з публічних облич "Азовського руху", регулярно виступає у медіа від партії "Національний корпус".

Критикує владу через корупційний скандал в оборонній промисловості.

"Національному корпусу" все одно, хто пройде [у президенти]. Ми хочемо, щоб винуватих посадили, а генпрокурор нарешті оприлюднив факти злодійства в оборонці й щотижня звітував, як він їх саджає", - заявляв Сергій Коротких на початку березня в ефірі телеканалу "ЗІК".

Ігор Михайленко, командир "Національних дружин"

Копирайт изображения УНІАН

Ігор Михайленко з позивним "Черкас" - соратник Андрія Білецького.

Разом з ним обвинувачувався у замаху на вбивство у Харкові, перебував у СІЗО, звідки вийшов у 2014 році після постанови парламенту "Про звільнення політв'язнів".

Воював на Донбасі у складі батальйону, а потім полку "Азов".

Після того, як Андрій Білецький став депутатом, саме Ігор Михайленко восени 2014 року очолив полк і командував ним до кінця літа 2016 року.

Пізніше у рамках "ротації" передав командування іншому "азовцю" Максиму Жоріну й залишався його заступником до 2017, коли звільнився зі служби.

Водночас у цей же період, за даними ЗМІ, став фігурантом кримінальної справи про збройне пограбування інкасаторів у Запоріжжі.

Сам він це заперечував.

"Я ніколи не був під слідством у цій справі. У мене ніхто ніколи не брав по цій справі жодних пояснень. Єдине, що до мене можна прив'язати, це те, що у цій справі проходили екс-бійці полку "Азов", - розповідав він у інтерв'ю "Главкому".

У 2018 році став командиром "Національних дружин".

На сайті руху "Черкас" описується як "націоналіст, ветеран, сім'янин, спортсмен".

У згаданому інтерв'ю він казав, що ідея створення "дружин" належить йому та Андрію Білецькому: "Я приїжджав в міста і розумів, що тут творяться не зовсім порядні речі в цивільному житті… По суті це спільна ідея: моя з Андрієм Білецьким. Тобто ми проговорили, що є така проблематика на вулицях міста, проговорили, що, можливо, краще було б створити організацію для вирішення цих проблем".

У розмові з виданням theBabel Ігор Михайленко розповів, що офіційно є підприємцем та має "власну охоронну фірму".

"Також у мене є досвід створення добровольчих формувань і протидії гібридній війні, я деколи надаю платні консультації. За кордоном вони коштують дуже дорого. От незабаром я маю їхати до Польщі, щоб презентувати там своє бачення нової територіальної оборони України", - відзначив "Черкас".

Дмитро Кухарчук, голова обласного осередку "Національного корпус" в Черкасах, помічник депутата Андрія Білецького на громадських засадах

Копирайт изображения nackor.org

Дмитро Кухарчук народився в червні 1990 року. Має ступінь бакалавра філософії, який отримав в ЧНУ ім. Богдана Хмельницького.

На сайті Національного корпусу зазначається, що є учасником руху ультрас, "організатором штурму Черкаської ОДА, боїв на Грушевського та Інститутській", брав участь у боях на Донбасі в складі полку "Азов". Має позивний "Сліп".

З лютого 2016 року був членом виконкому Черкаської міської ради "від громадськості", але був виключений з його складу рішенням депутатів міськради у лютому 2017 року. Під час цього засідання в нього стався конфлікт з мером Черкас Анатолієм Бондаренком.

В інтерв'ю "Прочерк" у 2017 році Дмитро Кухарчук повідомив, що має "багато записів у трудовій книжці про службу в національній гвардії", деякий час працював журналістом-фрілансером, має бізнес у сфері нерухомості, але не хоче розкривати подробиць.

"Я б хотів, щоб ті речі, якими я займаюсь, те, де я беру свій дохід, залишались таємними, щоб на мене не могли за рахунок цього впливати", - пояснив Дмитро Кухарчук .

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Дмитро Кухарчук ( в центрі) є керівником черкаського обласного осередку Національного корпусу

У липні 2018 року взяв участь у бійці з ветеранами АТО Олександром Бородієнком та Олегом Кузнєцовим в одному з розважальних закладів Черкас. У жовтні 2018 року йому вручили підозру за цією справою.

В інтерв'ю ZMI.ck.ua у грудні 2018 року Дмитро Кухарчук повідомив, що працює регіональним керівником всеукраїнської консалтингової компанії "Фокстрот 13", робота пов'язана з охороною і юридичним супроводом об'єктів нерухомості.

"Окрім цього, я приватний підприємець. В мене є салон косметологічних послуг, де працює мама", - додав він.

Після інтерв'ю Дмитро Кухарчук пройшов неофіційний тест на поліграфі, який виявив, що він, можливо, дав неправдиву або неповну відповідь на питання, чи є в нього незареєстрована зброя.

Брав участь у сутичках в Черкасах 9 березня 2019 року, на яких разом з прихильниками захопив сцену, на якій виступав президент Петро Порошенко, після того, як той поїхав з місця виступу.

Затриманий 10 березня, разом ще з одним членом Нацкорпусу підозрюються поліцією "в організації громадян для вчинення хуліганських дій та нанесення тілесних ушкоджень працівникам поліції, які забезпечували охорону громадського порядку".

В інтерв'ю ZMI.ck.ua у грудні 2018 року Дмитро Кухарчук заперечував, що Національний корпус бере гроші за організацію мітингів. "Ні. Таких речей не було в Черкасах та по області", - заявив він.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему