"У мене постійно болить вагіна". Життя із загадковим синдромом вульводинії

25-річна Джорджія
Image caption Джорджія каже, що відчуває постійний біль у вагіні

"Часом біль стає абсолютно нестерпним — хочеться зробити будь-що, аби тільки він припинився". Саме так Джорджія описує життя із "болісним" станом, який називається вульводинія.

25-річна мешканка Манчестера відчуває постійний пекучий біль в області геніталій.

Професійна художниця, вона виплескує свою агонію у малюнках — і каже, що це допомагає не опускати руки.

Вона розповіла BBC Radio 5 Live, як складно було домогтися правильного діагнозу — адже про її захворювання мало що відомо.

Що таке вульводинія?

За визначенням британської Національної служби охорони здоров'я (NHS), вульводинія — це хронічний біль в області вульви (навколо отвору піхви), причина якого невідома.

У випадку Джорджії, це надзвичайно сильний біль у вагіні.

Image caption Встановити правильний діагноз Джорджії вдалося тільки за два роки

Цей хронічний нервовий синдром трапляється у жінок різного віку — і часто у тих, хто загалом здоровий.

Напади болю починаються внаслідок використання тампонів, статевого акту, носіння білизни певного крою і навіть тривалого сидіння, за даними NHS.

Симптоми

Джорджія потерпала від болю понад два роки, перш ніж лікарям вдалося встановити діагноз.

Біль при вульводинії:

  • може бути пекучий, пронизливий, відчуватися як подразнення або запалення;
  • часто провокується дотиками, наприклад, під час сексу або введення тампона;
  • може постійно відчуватися як "фоновий" і загострюватися, коли людина сидить;
  • іноді обмежується окремими ділянками вульви, наприклад, вагінальним отвором;
  • може охоплювати більшу ділянку, часом поширюючись навіть на сідниці та внутрішню сторону стегон.

Джерело: NHS

"Біль починається раптово, — каже Джорджія, намагаючись описати свої відчуття.

"Я сідаю — і раптом на мене накочується хвиля жахливого пекучого болю".

Труднощі діагностики

Коли вона у відчаї зверталася до лікарів, ті часто не приймали її страждання серйозно, каже Джорджія.

"Я йшла до лікарів, а вони казали: "Певно, це реакція на воду! Мабуть, молочниця". Або: "Можливо, це якесь венеричне захворювання".

"Та цього не могло бути, бо у мене один постійний партнер. І це не молочниця, бо з нею я знайома", - пояснює жінка.

Image caption Серед симптомів, від яких страждала Джорджія, пекучий біль

Одного дня вона сягнула критичної межі: "Я вийшла з душу та опустилась на підлогу, конаючи від болю. Я обійняла коліна, плакала і чекала, поки біль минеться. Тієї миті я зробила б що завгодно, аби мені полегшало".

Врешті-решт у Джорджії діагностували вульводинію.

Дізнавшись правильний діагноз, вона почала спостерігати за тим, що погіршує її стан, і вносити зміни у своє життя. Для більшого комфорту вона перейшла на інший тип спідньої білизни й різко скоротила вжиток алкоголю.

"Коли я п'ю вино, наступного дня мені набагато гірше", - ділиться вона спостереженнями.

Інтимне життя

У жінок із цим синдромом сексуальна активність часто супроводжується болем. Джорджія визнає, що їй непросто змиритися з тим, як вульводинія позначається на її статевих стосунках.

"Хочеться близькості, хочеться експериментувати у ліжку. Але це так боляче, що не можеш себе пересилити. Це тяжко. Це мене дуже засмучує".

Лікування

Наразі цей синдром вивчений дуже мало.

Одне з небагатьох досліджень на цю тему опублікували у 2016 році в журналі International Journal of Women's Health; згідно з ним, у США від цього синдрому потерпають 16% жінок.

Image caption Малювання допомагає Джорджії впоратись зі своїм станом. Оця картина, за її словами, зображає пекучий біль.

Малоймовірно, що вульводинія минеться сама собою, однак її прояви можна полегшити за допомогою фізіотерапії, знеболювальних гелів та рецептурних препаратів, стверджують фахівці з NHS.

Мистецтво як спосіб виплеснути агонію

За словами Джорджії, мистецтво дозволяє їй не опускати руки перед болем, з яким вона мусить миритися щодня.

"Бувало, я почувалася на межі — тоді я брала в руки олівець і папір, починала малювати, і мені легшало".

Жити з цим синдромом складно, як не крути; втім, Джорджія хоче підбадьорити всіх, хто страждає, як вона.

"Мені непросто про це говорити, але я хочу, щоб усі жінки знали: цього не треба соромитись. Це тяжко і болісно — та доведеться навчитися з цим жити".

Матеріал адаптовано з BBC Radio 5 Live https://www.bbc.co.uk/5live

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.

Новини на цю ж тему