Вибори 2019: як голосували люди з Криму і Донбасу

КПП на адмінкордоні з Кримом Копирайт изображения Фото: Сергій Нікітенко
Image caption Ті, хто мав намір голосувати, мали долати адмінкордон із Кримом і КПП на Донбасі кілька разів

Кількість кримчан, а також жителів самопроголошених "ДНР" та "ЛНР", які голосували на виборах президента України 31 березня, невідома. Але ті, хто вирішив взяти участь у голосуванні, мусили докласти чимало зусиль для цього.

Державна прикордонна служба України повідомляє, що 31 березня через контрольно-пропускні пункти у Донецькій та Луганській областях кількість людей і авто, які рухалися на контрольовану українською владою територію, була навіть меншою, аніж у попередні дні.

Але, як підтверджує спілкування ВВС News Україна із тими, хто вирішив проголосувати чи не зміг цього зробити, статистика прикордонників ніяк не пов'язана із днем виборів.

"Якщо мене арештують, вдома лишаться одні жінки"

Кримськотатарський активіст, архітектор Едем Дудаков, який живе у Бахчисараї, голосував у Херсоні.

Історія його шляху до виборчої дільниці нагадує гостросюжетний фільм.

Спочатку він приїздив до Херсона, щоб зареєструватися на певній дільниці. Обрав ту, що ближча до представництва меджлісу кримськотатарського народу.

"Нас їхало із Бахчисарая понад 10 людей. Домовилися, що будемо проходити адміністративний кордон між Кримом та Україною не разом, а поодинці чи невеликими групами. Якщо когось затримають, щоб іншим, які ще не пройшли, можна було повідомити про це. Поїхали не всі, хто планував", - розповідає Едем Дудаков в інтерв'ю BBC News Україна.

"Наприклад, товариш сказав: я тепер один чоловік на три сім'ї, зрозумій, якщо мене арештують, лишаться одні жінки. Я думаю, останні обшуки і арешти теж вплинули на наміри людей поїхати голосувати. Люди бояться, остерігаються переслідувань. Я так само побоююсь, моїй матері 80 років. До кримських татар часто приходять із обшуками вночі, були випадки, що старші люди не пережили стресу - отримували серцеві напади, навіть помирали", - ділиться він.

Копирайт изображения Ukrinform

З 2014 року, після анексії Криму Росією, Едем не працює з принципових міркувань. Реставрацією і дослідженнями у Бахчисарайському ханському палаці, яким він опікувався, займаються інші фахівці, і серед них - жодного кримського татарина.

Поїздка проголосувати - це ще й важко по грошах для таких, як Едем Дудаков.

Дорога із Бахчисарая до адмінкордону, потім - до Херсона, а також подорож у зворотному напрямку - це кілька тисяч гривень.

Задля економії Едем ночував у друзів, їжу, в основному, брав з собою.

"На адмінкордоні спочатку перевіряли російські прикордонники і спецслужби, військові з автоматами. Питали про мету поїздки. Потім треба було йти близько кілометра спеціальним коридором, обнесеним огорожею, до українських прикордонників. Потім автобусом їхав до Херсона. Ночував у друзів, щоб не платити за готель", - каже Едем.

На запитання, якими можуть бути наслідки для нього і для інших кримчан, котрі постійно живуть у Криму і їздили голосувати, він сказав, що люди під тиском вже п'ять років поспіль, але голосування для нього - це принципова позиція, оскільки він вважає себе громадянином України.

"Ці поїздки вже в печінках сидять - черги, нерви"

Приїхати із "ДНР" і "ЛНР" і проголосувати на виборах президента - це також долати черги у контрольно-пропускних пунктах, заздалегідь, не пізніше, ніж за тиждень до виборів, зареєструвавшись на будь-якій із виборчих дільниць.

45-річний Олександр, підприємець із Донецька, для того, щоб проголосувати на виборах, за тиждень виїхав до одного з містечок неподалік лінії розмежування і зареєструвався за новим місцем голосування. Вдруге приїхав уже в день виборів.

"Їхали машиною з друзями, звернув увагу, що на блокпосту з боку "ДНР" не було черги - хоча зазвичай там аншлаг. Думаю, людей залякали, багато хто побоювалися виїжджати того дня: у Донецьку ходили чутки, що виїзд заборонять, перекриють", - розповідає чоловік.

"Тому вже о 8:30 були на дільниці. Виборців було небагато, але до столика, де обслуговували переселенців і мешканців окупованої території, - черга. Звернув увагу на список: там уже з десяток відміток стояло. Отже, голосували", - додає донеччанин.

Переважно люди, які вирішили проголосувати, вирушали у дорогу не спеціально на цю подію, а поєднуючи з іншими справами.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Таким коридором на адмінкордоні між Україною і Кримом проходять усі, хто рухається до Херсонської області і назад

Не лише для економії грошей і нервів, а й для приховування цих своїх намірів.

Як кажуть співрозмовники ВВС News Україна, ніхто сусідам і близьким там, у "ДНР-ЛНР", не розповідає, куди їде.

Пояснюють: у справах або у гості до родичів. І їдуть не безпосередньо у день голосування, а напередодні.

Хоча місцеві канали у Донецькій і Луганській областях показували людей, які 31 березня перетинали КПП у Станиці Луганській, Зайцевому і відкрито казали про те, що йдуть на вибори. Але таких людей було дуже мало.

"Я не їздив. Це не так просто: спочатку потрібно було зареєструватися на якійсь дільниці, а 31-го знову їхати голосувати. Ми з сином раз на два місяці їздимо в Сєвер (так місцеві називають Сєверодонецьк. - Ред.). Ці поїздки вже в печінках сидять - черги, нерви", - зізнається житель Луганська, який має хворого сина.

Як каже у коментарі ВВС News Україна Андрій Жуков, колишній луганчанин, який живе у Києві, у більшості людей, які там залишилися, немає мотивації долати усі перешкоди, витрачати гроші заради голосування.

"Розумієте, за п'ять років ті, хто мав таку мотивацію, як і мотивацію не жити в межах невизнаної "республіки", а бачити світ, будувати нове життя, - вони поїхали звідти. Решта - пристосувалися, живуть у тих умовах, як можуть. Серед них не лише люди старшого віку, але й молодші. Мабуть, саме у цієї категорії людей найміцніше переконання у тому, що ці вибори нічого не змінять у їхньому житті", - визнає Андрій Жуков.

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.

Новини на цю ж тему