Андерс Фог Расмуссен: у Криму Росія застала НАТО зненацька

Андерс Фог Расмуссен Копирайт изображения Getty Images
Image caption Андерс Фог Расмуссен був генсеком НАТО з липня 2009 по вересень 2014 року

НАТО довелося суттєво перелаштовуватися, щоб виробити відповідь на дії Росії після 2014 року, сказав в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі колишній генеральний секретар альянсу Андерс Фог Расмуссен. Він також розповів, як проходили переговори НАТО з Москвою під час кризи на півдні та сході України у 2014 році та як можна зупинити конфлікт на Донбасі.

BBC: Почнемо з найважливішого. Ви були генеральним секретарем НАТО з 2009 по 2014 рік. Чи були для вас несподіванкою дії Росії в Україні в лютому-березні 2014 року?

Андерс Фог Расмуссен: Так, це був сюрприз. З упевненістю можу сказати, що нас застали зненацька. Ми не очікували, що європейська країна захопить силою частину території у сусіда. Росія зробила саме це, нелегально анексувавши Крим.

BBC: Невже у вас не було жодних даних про те, що Росія готується перекинути своїх військових у Крим?

А.Ф.Р.: Ні, зовсім ні. Росія тоді почала складну спецоперацію - гібридну війну. Вони використовували не лише звичайні збройні сили, але й кібератаки, кампанії з дезінформації та інші… У той час ми були не готові протистояти цьому. З того часу ми адаптувалися. Але у 2014-му нас захопили зненацька.

"Росіяни поводилися агресивно"

BBC: Чи можете ви згадати ключові моменти весни 2014 року? З ким з представників Росії ви контактували, яких кроків вживали?

А.Ф.Р.: Тоді ще добре працювала рада Росія-НАТО. До речі, вона існує й досі, але швидше формально. У рамках цієї ради ми постійно зустрічалися з представниками Росії, щоб обговорювати теми, які становлять взаємний інтерес, зокрема відносини з Україною.

Але після нападу Росії на Україну все пішло зовсім за іншим сценарієм. До речі, тоді, у 2014-му, у Росії була досить велика делегація, що розміщувалася у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Ми мали багато можливостей для діалогу.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Після 2014 року інтенсивність проведення навчань НАТО у Східній Європі збільшилася

BBC: Як часто ви спілкувалися?

А.Ф.Р.: В цілому вони поводилися доволі агресивно, вони часто давали фейки про свої дії в Криму. В НАТО їм не вірили.

BBC:Що саме стало точкою неповернення?

А.Ф.Р.: Одразу після російської операції в Криму ми зрозуміли, що Європа опинилася в абсолютно новій ситуації з точки зору безпеки. І ми стали вживати певних кроків. Ми ввели війська НАТО у країни наших партнерів на сході Європи, щоб підсилити нашу оборону.

Нас захопили зненацька на першому етапі, але потім ми почали швидко реагувати на те, що відбувалося. А історією, яка остаточно відкрила всім очі на те, що відбувалося, стала, звичайно, трагедія "Боїнга" MH17, який збили на сході України.

З партнерів у супротивники

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Як розповідає пан Расмуссен (на фото він п'ятий зліва), у 2014 році члени НАТО з подивом і занепокоєнням стежили за діями Росії в Криму

BBC: Чи можна вважати, що 2014 рік повернув НАТО ті цілі, заради яких він існував у часи Холодної війни - протистояння з Росією?

А.Ф.Р.: Так, можна сказати, що ми тоді повернулися до висхідної і основної цілі НАТО. Альянс було створено 70 років тому для захисту Європи та Північної Америки від СРСР. Після розвалу Радянського Союзу ми розробили нову стратегію. НАТО брало участь в операціях в Афганістані та Лівії. У нас були навчальні місії в Іраку, ми ловили піратів на африканському узбережжі.

Ми багато працювали з Москвою. Росія допомагала НАТО проводити операцію в Афганістані. Ми взаємодіяли в боротьбі з наркотрафіком, протидії тероризму та піратству. Але у 2014 році - після нападу Росії на Україну - ми зрозуміли, що Росія не наш стратегічний партнер, а наш стратегічний супротивник. І основне завдання НАТО - це досі захист нашої власної території.

Шість хвилин на відповідь

BBC:Зараз ви працюєте позаштатним радником президента України Петра Порошенка. Як ви оцінюєте вірогідність початку війни між Україною та Росією?

А.Ф.Р.: Війна вже триває. Конфлікт на Донбасі - це і є гаряча війна. Кожен день там гинуть люди, йдуть обстріли. І єдиний спосіб зупинити цей конфлікт - це ввести туди миротворців ООН. Вони могли б контролювати фактичний кордон між Україною та Росією, стежити і запобігати переміщенням російських військових та зброї через цей кордон.

BBC: Яким ви бачите майбутнє НАТО?

А.Ф.Р.: НАТО слід продовжити адаптовуватися до викликів сьогоднішнього дня. Потрібно бути готовим захистити територію і суверенітет членів альянсу від будь-якого виду російської агресії. Але на додачу до цього НАТО потрібно більше фокусуватися і на протидії тероризму. Я вважаю, що потрібно створити незалежний штаб НАТО з протидії тероризму.

НАТО має бути активнішим у галузі кібербезпеки. У нас є Центр кібероборони. Але він почне працювати на повну лише у 2023 році. На мою думку, це надто повільно. Потрібно прискорюватися. І чисельність цього підрозділу має бути значно вищою. Ми також повинні наділити командування НАТО правом віддавати наказ про застосування оборонного кіберозброєння у відповідь на атаку ззовні.

І ще б я згадав про електронну розвідку. Незабаром наші супротивники зможуть спрямовувати важкі безпілотники в бік країн НАТО. Не ризикуючи зазнати втрат у живій силі, наші опоненти можуть де-факто розпочати війну з членами альянсу. Щоб протидіяти таким загрозам, потрібно дуже швидко приймати рішення.

У 1990-ті роки у НАТО пішло шість тижнів на ухвалення рішення про початок воєнної операції на Балканах. У нас забрало шість днів на прийняття рішення про початок військових дій у Лівії. Я гадаю, в майбутньому в нас буде лише шість хвилин, щоб прийняти рішення. Командування НАТО повинно мати право і можливість швидко ухвалювати рішення такого рівня.

Стежте за нами в Telegram! Ми надсилаємо туди головні новини і добірку найкращих статей.

Новини на цю ж тему