Розслідування ВВС. "Десант ДНР" на Мадагаскарі: що друзі Пушиліна шукали в Африці

Вибори Копирайт изображения Getty Images
Image caption Вибори 2018 року на Мадагаскарі були надзвичайно бурхливими

Друзі керівника "ДНР" Дениса Пушиліна у 2018 році - Андрій Крамар та Роман Поздняков - перебували на Мадагаскарі та взяли участь у втручанні російських політтехнологів у вибори в цій державі.

Як з'ясувало розслідування ВВС, вони виконували важливу роль у групі так званих російських "туристів".

Який вплив вони мають у "ДНР"? Що цікавило їх на африканському острові, який називають "перлиною" Індійського океану?

І чому на Мадагаскарі з'явилися чутки про візит ватажка "ДНР" Олександра Захарченка незадовго до його вбивства?

страйк мадагаскарських робітників проти російських менеджерів
Image caption Такі плакати з'явилися на Мадагаскарі після кількох місяців роботи в одній з місцевих компаній російських менеджерів

Хто вони такі?

Ця історія почалася ще до війни на Донбасі, коли засновник фінансової піраміди МММ Сергій Мавроді вирішив реанімувати своє творіння і створив піраміду "МММ-2011", пізніше перейменовану в "МММ-2012".

Пропаганда діяльності піраміди об'єднала трьох людей - колишнього співробітника кондитерської компанії "Солодке життя" з Макіївки Дениса Пушиліна, екс-депутата міськдуми Десногорська Смоленської області від "Єдиної Росії" Андрія Крамара та Олексія Муратова - екс-депутата міськдуми Курчатова у Курській області від "Єдиної Росії", що колись працював інженером на Курській АЕС.

Пушилін і його друзі Копирайт изображения vk.com/id20031451
Image caption На цьому фото Роман Поздняков, Андрій Крамар, Денис Пушилін та Олексій Муратов (зліва направо) разом відзначають свято у Донецьку у травні 2015 року

У 2013 році, за даними Російської служби Бі-бі-сі, Муратов, Пушилін та Крамар разом створили фінансову піраміду "Партія визволення".

Того ж року прізвище Муратова вперше опинилося на шпальтах російських ЗМІ. Він був затриманий в Індії під час кампанії з просування МММ, за звинуваченнями у фінансовому шахрайстві.

Муратова звільнили під заставу після голодування. Це відбулося за допомогою адвоката, якого найняв російський консул. Андрій Крамар приїжджав в Індію допомагати Муратову, а пізніше вони разом нелегально поїхали з країни, залишивши в поліції свої документи та речі.

Справу в Індії через кілька місяців закрили. Незабаром Муратова та Крамара зацікавив вже інший проект - "ДНР".

муратов Копирайт изображения ALEXEY MURATOV ARCHIVE
Image caption Олексій Муратов стверджував, що до діяльності МММ у 2013 році вдалося залучити 1 млн індійців. Індійська поліція затримала його за звинуваченням у шахрайстві.

Навесні 2014 року, коли Пушилін вже був одним з лідерів донецьких сепаратистів і очолив так звану "Народну Раду", він призначив Андрія Крамара та Олексія Муратова представниками "ДНР" у РФ.

В перші місяці війни в Україні вони зустрічалися для просування інтересів сепаратистів з лідером російських імперських націоналістів-євразійців Олександром Дугіним, лідером ЛДПР Володимиром Жириновським та радником Путіна Сергієм Глазьєвим.

Того ж року Крамар переїхав до Донецька і став одним із заступників голови суспільного руху "Донецька республіка", який з 2014 року має більшість у так званій "Народній раді ДНР".

Головою цього руху кілька років до своєї смерті був Олександр Захарченко, а з вересня 2018 року його очолює Денис Пушилін.

Олексій Муратов також брав участь у керівництві "Донецької республіки", а 2016 року заснував рух Change the World Together, який займається розвитком криптовалюти PRIZM.

У 2017 році хакери опублікували листування між Муратовим та власником поштової скриньки, яким вони вважали першого заступника помічника президента Росії Владислава Суркова.

У листі йшлося про готовність "агентурної мережі" до участі в дестабілізації ситуації у східних і південних регіонах України.

ДНР та ЛНР Копирайт изображения Getty Images
Image caption Москва, 11 травня 2014 року, перша прес-конференція Андрія Крамара (крайній зліва) та Олексія Муратова як представників "ДНР" у Росії

В коментарі Російській службі Бі-бі-сі Муратов заявив: "Моє листування ніхто ніколи не зламував. ЗМІ мають практику видати бажане за реальність відповідно до настанов редакції", - сказав він.

У грудні 2018 року Муратова призначили головою виконкому руху "Донецька республіка". Проте не відомо, чи брав він якусь участь у втручання у вибори на Мадагаскарі.

Андрій Крамар зараз є одним із заступників голови суспільного руху "Донецька республіка", що має 74 зі 100 депутатів в так званій "Народній Раді ДНР". Він організовує заходи сепаратистів - мітинги, відзначення пам'ятних дат, акції проти "порушення Україною мінських угод".

Інший учасник експедиції на Мадагаскар - уродженець Норильська Роман Поздняков.

До війни на сході України він займався малим бізнесом в місті Шахти Ростовської області Росії. У квітні 2014 року проводив кампанію кандидата від КПРФ на виборах в міськдуму, під час якої його відлупцювали. Через кілька тижнів Поздняков повністю сфокусував увагу на підтримці "ДНР" у своїх акаунтах в соцмережах.

Пушилін і свора Копирайт изображения vk.com/andreykpamap
Image caption У листопаді 2018 року Роман Поздняков (крайній ліворуч), Андрій Крамар (третій зліва), Олексій Муратов (третій справа) святкували перемогу Дениса Пушиліна (у центрі) на так званих виборах "ДНР"

Разом з Андрієм Крамаром він володіє ТОВ "Карпико" в Шахтах, яке займається управлінням нерухомістю.

Дружина Романа Позднякова Ольга у 2014 році була депутатом міськдуми міста Шахти в Ростовській області від "Єдиної Росії". Вона залишила партію після побиття чоловіка під час передвиборчої кампанії. Пізніше переїхала до Донецька.

За інформацією ТАСС, Ольга Позднякова якийсь час обіймала посаду керівника "Спеціального штабу за переведенням підприємств української юрисдикції під зовнішнє управління ДНР", а 8 вересня 2018 року через кілька днів після вбивства Олександра Захарченка очолила Центральну виборчу комісію "ДНР".

Саме вона оголосила переможцем так званих виборів голови "ДНР" у листопаді 2018 року Дениса Пушиліна.

1 лютого 2019 року він призначив Ольгу Позднякову начальником Управління внутрішньої політики голови "ДНР".

Перемогу Пушиліна на так званих виборах "ДНР" у листопаді 2018 року його друзі святкували як свою.

Це сталося невдовзі після того, як Андрія Крамара та Романа Позднякова вислали з Мадагаскару.

Багатий острів бідних людей

Мадагаскар - африканська острівна держава розміром з Україну і з населенням приблизно у 25 млн людей.

На відміну від багатьох інших країн Африки, країна є моноетнічною - понад 90% населення складають малагасійці. До кінця ХІX століття вони мали власну державу, яку після кількох воєн окупували та анексували французькі війська.

Антанаріву Копирайт изображения Getty Images
Image caption До кінця ХІХ століття на Мадагаскарі існувало королівство малагасійців, яке було завойване французькими військами. Так виглядав католицький собор та палац королеви у столиці Мадагаскару Антанаріву на момент завоювання
Ранавалуна Копирайт изображения DEA / BIBLIOTECA AMBROSIANA/Getty Images
Image caption Ранавалуна III - остання королева Мадагаскару, усунена від влади 1897 року після завоювання острову французькими військами

1960 року незалежність Мадагаскару була відновлена. Країна деякий час зберігала дуже тісні зв'язки з Францією - у країні були французькі військові бази, а французькі компанії домінували в економіці.

Чимало малагасійців виступали проти такої залежності від Франції, і це незадоволення привело до влади у 1975 році "червоного адмірала" Дідьє Рацираку з його програмою соціалістичної революції. Вже 1979 року країна збанкрутувала і Рацирака мусив звертатися по допомогу до МВФ.

"Рацирака був символом зв'язків з СРСР. І одночасно підтримував тісні відносини з Францією. Він символ тих протиріч, які досі існують у мадагаскарському суспільстві", - зазначає співзасновник українського Центру дослідження Африки Олександр Мішин.

Закінчення Холодної війни сприяло поразці "червоного адмірала" на виборах у 1993 році і демократизації країни.

Рацирака Копирайт изображения Getty Images
Image caption Дідьє Рацирака намагався провести на Мадагаскарі соціалістичну революцію. Незабаром йому довелося звертатися за кредитами МВФ.

Відтоді в країні змінилося кілька президентів, відбувалися повстання і перевороти. Наразі Мадагаскар залишається однією з найбідніших країн Африки та світу. За даними МВФ, ВВП на душу населення 2018 року тут складав 1630 доларів на рік. Для порівняння, в Україні - 9283 долари.

За даними Світового Банку, 80% населення країни досі зайнято в сільському господарстві, яке в останні роки стагнує.

Більшість населення досі перебуває за межею бідності.

Переворот 2009 року Копирайт изображения Getty Images
Image caption Чи дорого коштують вибиті двері? Дуже дорого, якщо це переворот, а дія відбувається у президентському палаці однієї з найбідніших країн світу. Переворот 2009 року закінчився для Мадагаскару санкціями, роками нестабільності, падінням потоку туристів і втечею інвесторів

"Причиною бідності є домінування в економіці сільського господарства і видобувного сектору, вкрай залежних від міжнародної кон'юнктури, яка останнім часом несприятлива. Мадагаскар також пережив низку катаклізмів - руйнівні урагани, напади сарани, посухи та епідемії. Це дуже підриває архаїчне господарство", - зазначає Олександр Мішин.

"А після перевороту 2009 року були період політичної нестабільності, санкції, відтік капіталу і дефіцит інвестицій, зростання зовнішнього боргу. Хоча з 2015 року Мадагаскар демонструє високі темпи зростання ВВП, на тлі приросту населення цього недостатньо для відчутного прогресу", - додає український африканіст.

баобаби Копирайт изображения Getty Images
Image caption Завдяки своїм мальовничим ландшафтам, таким як Алея баобабів, Мадагаскар міг би переживати туристичний бум, але політична нестабільність та спалахи хвороб псують перпективи острову

Мадагаскар міг би бути туристичним раєм - чого тільки варті чудові місцеві пейзажі з баобабами, "кам'яний ліс", пляжі чи танцюючі лемури. І поява голлівудських мультфільмів сприяла інтересу до острова.

Проте політична нестабільність, недостатньо розвинута інфраструктура та епідемії різних хвороб, таких як кір та чума, не сприяють туристичному буму. Піку туристична індустрія досягла 2008 року, коли, за даними Міністерства туризму, країну відвідали 375 тисяч туристів. А потім стався переворот і це призвело до падіння відвідуваності.

лемури Копирайт изображения Getty Images
Image caption Танцюючі лемури, які немов "медитують" на сонечку - ще одна причина, чому на острів мріють потрапити туристи

У цих умовах процвітає не тільки промисловий, але й кустарний видобуток корисних копалин в країні. Це - золото, сапфіри та хром.

Мадагаскарсько-російський "ренесанс"?

Мадагаскар після розпаду СРСР і до останнього часу був на периферії уваги росіян, але все змінилося буквально за останні два роки, розповідає співзасновник українського Центру досліджень Африки Олександр Мішин.

"У 2018 році зросла уваги Москви до нарощування "багатопрофільного партнерства" з Мадагаскаром. За це відповідає спецпредставник президента РФ з Близького Сходу та Африки, заступник голови МЗС Михайло Богданов", - зазначає український африканіст.

За його словами, російські компанії, такі як "Росгеология", "Алроса", "Газпром" та "Роснефть" можуть цікавити мінеральні багатства країни.

Інші російські компанії проявляють інтерес до телекомунікацій, залізниць, сільського господарства, рибальства і співпраці в галузі освіти.

Видобуток сапфірів Копирайт изображения Getty Images
Image caption Золото та сапфіри на Мадагаскарі цікавлять як великі компанії, так і шукачів швидкого заробітку - з країни та іноземців. Такий видобуток часто шкодить заповідним лісам, як на цьому фото - в серці заповідника Анканіхені-Захамена, домівці зникаючого лемура варі

Москву острів може цікавити і через своє вигідне розташування.

"Найбільш перспективним напрямком співробітництва розглядається імпорт російського продовольства (зернові та борошно) до Мадагаскару та створення на острові "зернового хабу" для перевалки російського зерна на ринки країн Південної Африки. Острів має дуже вигідне розташування в плані транзиту вантажів та їх перерозподілу, але поки що є питання вартості логістики. Росія хоче побудувати на Мадагаскарі елеватори зі зберігання зерна", - зазначає Олександр Мішин.

"М'який вплив" Росія хоче здійснювати через малагасійців, які отримали освіту в СРСР чи на пострадянському просторі і володіють російською, - а таких людей там приблизно 5 тисяч, додає експерт.

Ще одна активна сфера співробітництва - військова.

Североморск Копирайт изображения Getty Images
Image caption З 2018 року російські військові кораблі можуть заходити у порти Мадагаскару. У жовтні 2018 році в мадагаскарський порт Анцирана заходив протичовновий корабль "Сєвєроморськ" (на фото він - у Севастополі)

У вересні 2018 року міністр оборони Мадагаскару Бені Расолофоніріна підписав протокол договору про військову співпрацю з Росією і оголосив про "Ренесанс" у двосторонніх відносинах, повідомляє L'Express de Madagascar. Підписаний документ передбачає співпрацю в боротьбі проти тероризму та піратства.

"Угода дозволить тренувати військових, щоб вони могли використовувати озброєння, яке може бути поставлено в рамках цієї угоди", - зазначив мадагаскарський міністр.

"Значна частина бронетанкового парку малагасійської армії та левова частка авіації країни (гелікоптери Мі-8) - це зброя радянських зразків, і вона потребує модернізації. Це сфера роботи Рособоронекспорту", - пояснює Олександр Мішин зацікавленість Мадагаскару у військовому співробітництві з Росією.

Росії цікаві не лише гроші від участі в модернізації військової техніки, але й стратегічне положення Мадагаскару.

"Російські військові кораблі використовують мадагаскарську портову інфраструктуру та доки для ремонту та технічного обслуговування. Тривають переговори щодо полегшення заходу кораблів російських ВМС до портів острова. Проте про створення повноцінного російського об'єкта мова поки що не йде", - зазначає Олександр Мішин.

Даво Копирайт изображения Getty Images
Image caption Активізації контактів Росії та Мадагаскару сприяло те, що міністр закордонних справ у 2018 -2019 роках Елуа Максим Даво був послом в РФ протягом 15 років

Мадагаскар охоче йде на співпрацю з Росією.

"В плані інвестицій Мадагаскар пропонує бізнесменам з РФ кілька ділянок земель з пляжами для будівництва морських курортів та залучення туристів. Готується проект угоди щодо відновлення прямого авіасполучення Москва - Антананаріву", - розповідає Олександр Мішин.

Активізації контактів сприяло й те, що міністр закордонних справ Мадагаскару у 2018 -2019 роках Елуа Максим Даво був послом в Росії протягом 15 років. У 2018 році він взяв участь у російсько-африканському суспільному форумі в Москві.

Втручання у вибори

Роман Поздняков та Андрій Крамар прибули до Мадагаскару на початку 2018 року у складі великої групи російських "туристів".

Насправді це були російські політтехнологи та їхні перекладачі, про діяльність яких детально розповідається в документальному фільмі BBC Africa Eye. Їхньою метою було отримання політичного впливу через підтримку кандидатів на президентських виборах наприкінці 2018 року.

Антанаріву Копирайт изображения Getty Images
Image caption На початку 2018 року до столиці Мадагаскару Антананаріву прибули десятки російських "туристів"

У розмові з журналістами кандидати повідомили, що їм пропонували гроші та організацію агітаційної кампанії. Вони стверджували, що транші по кілька тисяч євро передавалися готівкою, натомість з кандидатами укладали контракт: ближче до дня голосування - 7 листопада 2018 року - їм сказали, що вони мають підтримати ту креатуру росіян, яка матиме найбільші шанси на проходження до другого туру.

Співрозмовники BBC розповіли, що росіяни уклали такі угоди щонайменше з шістьма кандидатами із 36-ти.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
Розслідування BBC встановило, що шестеро кандидатів отримали гроші від команд із Росії.

Колишній прем'єр Мадагаскару Жан Березікі та пастор Андре Крістіан Майол, який збирає натовпи на стадіонах, зізналися, що отримували гроші від російських політтехнологів.

Пастор Майол розповів BBC про зустрічі з трьома росіянами - піарником Романом Поздняковим, колишнім функціонером фінансової піраміди "МММ" Андрієм Крамаром і перекладачем Володимиром Бояришевим, що колись брав участь в торгівлі алмазами. Одна із зустрічей пройшла на фундаменті майбутнього храму пастора.

"Ви - як єгипетський фараон! Будуєте величезну піраміду!" - захоплювався Поздняков, стоячи посеред котловану.

Підкуп Копирайт изображения CHURCH OF THE APOCALYPSE
Image caption На відеозаписі Церкви апокаліпсису поряд за пастором Майолом зафіксовані Андрій Крамар, Роман Поздняков і їхній перекладач Бояришев

"Вони заплатили готівкою, у валізі. Вони ще внесли виборчу заставу за участь у президентських виборах. 12 тисяч євро - застава, 5 тисяч євро у валізі", - розповів журналістам ВВС Майол.

Він додав, що як тільки опитування показали, що кандидат, швидше за все, не проходить у другий тур, росіяни, за його словами, зажадали у нього зупинити свою передвиборчу кампанію. Майол відмовився.

Жан Березікі - один з трьох колишніх прем'єр-міністрів Мадагаскару, що висунувся на виборах - вважається в країні поміркованим політиком.

"Мені здається, вони пропонували допомогти кільком кандидатам, включно зі мною. Вони запитали, чи готовий я проводити зовнішню політику Мадагаскару. Звичайно, відповів я", - згадує політик.

За словами пана Березікі, росіяни запропонували бюджет у 2 млн доларів, але в результаті передали лише "дуже невелику суму".

Крім фінансів, росіяни пропонували кандидатам у президенти Мадагаскару агітаційні матеріали, а також організовували для них зустрічі з виборцями та мітинги.

Колишній прем'єр Мадагаскару Жан Березікі та пастор Андре Крістіан Майол зізналися, що отримували гроші від російських політтехнологів
Image caption Колишній прем'єр Мадагаскару Жан Березікі та пастор Андре Крістіан Майол зізналися, що отримували гроші від російських політтехнологів

Поза роботою у передвиборчій кампанії, Поздняков та Крамар цікавилися можливостями заробітку на надрах Мадагаскару.

За даними джерел ВВС, перш за все, їх цікавило золото.

"Люди, близькі до Майола мають доступ до родовищ золота і вони сказали, що була розмова про співробітництво щодо цього", - розповідає кореспондент ВВС Нік Старді, який брав участь у розслідуванні втручання у президентські вибори на Мадагаскарі.

Він зазначає, що невідомо, наскільки цінними є золоті родовища, про які йшла мова, і наскільки серйозними були наміри групи Крамара-Позднякова, проте вони співпрацювали з росіянином на прізвище Панков, який працює на компанію Ferrum Mining, і підписав контракти щодо доступу до родовища золота.

"З малагасійцями, з якими вони спілкувалися, вони говорили про бізнес, обмірковували імпорт рису з Індії на острів: через погану економічну політику нещодавно Мадагаскар став імпортером рису. В них також був інтерес до видобутку дорогоцінних каменів", - розповідає кореспондент ВВС Аліауме Лерой.

Як зазначає Нік Старді, одне джерело на острові також розповідало журналістам ВВС, що незадовго до вбивства лідера сепаратистів "ДНР" Олександра Захарченка мала місце розмова про можливий його візит на Мадагаскар.

"Ми точно не знаємо, але припускаємо, що це було пов'язано з родовищами золота, до яких вони (Крамар та Поздняков. - Ред.) хотіли отримати доступ. Деякі співрозмовники, які мали фотографію Захарченка з Крамарем, і які б в іншому разі нічого не знали про Захарченка, повідомили нам, що він планував приїхати на Мадагаскар", - говорить він.

У вересні 2018 року, за два місяці до першого туру виборів, по вулицях столиці пройшла неузгоджена демонстрація, яка завершилася мітингом біля посольства Франції під антиколоніальними гаслами.

"Франція має дати спокій Мадагаскару! Франція має припинити вчити весь інший світ, поки займається колоніалізмом!" - розпалював пристрасті панафриканський активіст Кемі Себа.

Наприкінці 2000-х років він провів кілька місяців у французькій в'язниці за звинуваченням в антисемітизмі та неповазі до закону.

Кемі Себа ставить за мету визволення Африки від "раку західного імперіалізму" і раніше зустрічався з Олександром Дугіним, аби обговорити створення альянсу між панафриканізмом та євразійством.

Кемі Себа
Image caption Кемі Себа зустрічався з Олександром Дугіним, аби обговорити "альянс" панафриканістів та євразійців

Кілька учасників акції розповіли BBC, що отримали гроші за участь в протесті. Штучне невдоволення натовпу знімав на телефон Андрій Крамар. Після демонстрації, яка завершилася біля стін французького посольства, поліція Мадагаскару зажадала, щоб кілька російських політтехнологів - в тому числі Крамар та Поздняков - залишили країну, і їм заборонили в'їзд.

Жодна з основних ставок росіян на виборах не спрацювала. Пастор Майол набрав в першому турі 1,27% голосів, колишній прем'єр Березікі - 0,31%. Переможцем як першого, так і другого, остаточного туру у грудні став екс-президент Андрі Радзуеліна - медіамагнат, який цілком міг обійтися без російської фінансової підтримки.

Однак, як стверджує пастор Майол, ще після першого туру виборів його російський охоронець Костянтин пішов працювати на Радзуеліну. Це (охоронець. - Ред.) колишній російський військовий, обличчя якого приховане за сонцезахисними окулярами і сивою бородою. Майол вважає, що після першого туру російські політтехнологи переключилися на підтримку переможця.

Радзуеліна Копирайт изображения Getty Images
Image caption Доказів підтримки нового президента Мадагаскару Андрі Радзуеліни росіянами немає

Втім, доказів підтримки росіянами Радзуеліни, який є одним з найбагатших людей країни, немає. Після приходу до влади він звільнив з посади голови МЗС колишнього посла Мадагаскару в Росії.

Не відомо, чи буде Радзуеліна брати участь у саміті Росія-Африка у жовтні 2019 року, але у травні він вже встиг відвідати свого французького колегу Емманюеля Макрона.

Водночас на Мадагаскарі Росія за останній рік отримала імідж країни, бізнесмени з якої втручаються у вибори і є ненадійними партнерами.

Гірничовидобувну компанію Kraoma, що опинилася в стадії банкрутства, 2018 року викупила російська компанія Ferrum Mining. Росіяни не платять робітникам зарплати, і їхні родини опинилися на межі виживання.

"До приходу росіян нам регулярно платили, і ми могли відправляти товар на експорт. Тепер, коли росіяни тут, нам більше не платять зарплату. Ми не хочемо, щоб вони тут лишалися", - говорила ВВС Антаніріна Саарбіт, члени родини якої 50 років працюють на підприємстві.

страйк проти російських менеджерів
Image caption "Краома страйкує. Йдіть додому росіяни"

Як повідомляє малагасійське видання L'Express de Madagascar, представник співробітників Craoma Мамі Оліва Ракотондразафі на прес-конференції у січні 2019 року заявив: "Партнерство з російською компанією обіцяло гори та дива, такі як російські інвестиції на 16 млн доларів і 1 млн на зарплати. Проте ми не отримали зарплату за грудень".

Робітники компанії тепер страйкують з плакатами "Уходит отсюда росский".

До чого тут "кухар Путіна"?

Африканська політика Росії активізувалася в останні роки.

Російські компанії зацікавлені у родовищах корисних копалин - золота, газу, нафти, алмазів, зокрема, таких, яких не вистачає в Росії - бокситів, хрому, марганцю.

Також, за даними SIPRI, Африка є другим ринком для експорту російських озброєнь (13% експорту у 2013-2017 роках).

Росія постачає на континент транспортні та бойові вертольоти, бойові літаки та ракетні системи "земля-повітря", модернізоване обладнання, що було раніше у використанні. Російська військова техніка дешевше продукції західних компаній, досить надійна в африканських умовах і тому бідні країни звертають на неї увагу.

французький журнал Копирайт изображения Getty Images
Image caption Російська імперія не мала колоній в Африці, але 1895 року деякі росіяни записувалися добровольцями до французької армії, щоб взяти участь у війні проти Мадагаскару. Про це нагадує ця обкладинка французького журналу з підписом "Запис російських волонтерів для Мадагаскару".

Цікавлять Москву також зростаючий ринок Африки, можливість політичного впливу на африканські країни, зокрема з використанням "м'якої сили" - зв'язків з випускниками російських та радянських вишів, деякі з яких займаються бізнесом або пішли у політику на континенті, з місцевими військовими, які отримали підготовку в СРСР.

Росія намагається будувати свій імідж в Африці на історичному спадку - Росія ніколи не мала колоніальних володінь, у часі СРСР тисячі африканців отримали безкоштовну освіту в радянських вишах, СРСР допомагав рухам за незалежність на континенті, надавав технічну та економічну допомогу деяким з країн, сприяв створенню армій.

"Проект" писав, що ідею російської експансії в Африці міг схвалити особисто Володимир Путін. За інформацією видання, в Петербурзі був створений політтехнологічний центр, який координує всю роботу структур, які можуть належати другу президента Євгену Пригожину.

Пригожин Копирайт изображения Getty Images
Image caption ЗМІ пов'язують африканську експансію Росії з другом Путіна Євгеном Пригожиним. Сам він заперечує причетність до появи російських найманців та політтехнологів на континенті.

Близький до Кремля співрозмовник каналу "Дождь" сказав, що політтехнологи займаються лобіюванням інтересів Росії і мають комерційні цілі на континенті. Одне із завдань "африканського проекту" - створити "максимально широку мережу лояльності Пригожину серед політтехнологів" шляхом забезпечення їх роботою, уточнило джерело телеканалу.

"Євген Вікторович неодноразово повідомляв, що не має жодного відношення до проектів, які можуть реалізовуватися політтехнологами в Африці і до самих політтехнологів" - відповіли ВВС в прес-службі холдингу Пригожина "Конкорд".

Мадагаскар - не єдина африканська країна, в якій було помічено присутність структур, які ЗМІ пов'язують із Пригожиним. Так, в Судані вони могли з'явитися ще наприкінці 2017 року.

Токмаков Копирайт изображения Getty Images
Image caption Перший секретар російського посольства в Центральноафриканській республіці Віктор Токмаков вручає диплом рекруту армії цієї країни, підготовленому інструкторами російської приватної компанії Sewa Security, одного з яких можна помітити за його спиною. В інших країнах Африки присутність російських ПВК не така публічна.

Тоді на зустрічі прем'єра Росії Дмитра Медведєва та президента Судану Омара аль-Башира було укладено концесійну угоду на видобуток золота в цій африканській країні. З боку Росії його підписав регіональний директор петербурзької компанії "М Інвест" Михайло Потепкін.

Ця фірма представляє інтереси Пригожина, писало видання The Bell. Потепкін - колишній комісар петербурзького відділення руху "Наші" і бізнес-партнер фігурантки справи про втручання у вибори в США Анни Богачової. По цій справі, яку веде американський спецпрокурор Роберт Мюллер, проходять понад десять імовірних працівників "фабрики тролів" і особисто Пригожин.

Крім видобутку золота, структури, пов'язані з Пригожиним, можуть надавати і силову допомогу уряду Судану.

Так, на початку січні бійці так званої "приватної військової компанії Вагнера" ​​були залучені до придушення антиурядових протестів у столиці Судану - Хартумі, стверджували британська Times і місцева газета Sudan Tribune. Цю організацію ЗМІ пов'язують з Пригожиним, проте сам він заперечує зв'язок з нею, а російська влада не визнає сам факт існування такої ПВК.

Аналогічним чином - і по військовій, і по цивільній лінії - повідомлялося про присутність структур, які могли бути пов'язані з Пригожиним, і в Центральноафриканській республіці.

Тут видобутком дорогоцінних каменів займається компанія Lobaye Invest. Її коріння простежується до петербурзької компанії "М-Фінанс", яка імовірно має відношення до Пригожина, писало видання Corbeau News.

Конкурс краси в ЦАР Копирайт изображения Getty Images
Image caption "М'яка сила" від Росії - у 2018 році за її підтримки в Центральноафриканській республіці вперше за три роки пройшов конкурс краси "Міс ЦАР". На конкурс привезли навіь "Міс Росія 2013" Ельміру Абдразакову.

У ЦАР Lobaye Invest не тільки займається видобутком золота, а й, наприклад, організовує покази російського кіно.

За інформацією джерела "Комерсанта", африканський проект Пригожина - "довгостроковий, приблизно на два роки", тому список країн, відвіданих російськими "туристами-політтехнологами", може поповнитися.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Новини на цю ж тему