Як вибори в Україні стали "лабораторією" Кремля - Atlantic

В огляді:

"Виставка фейків"

Atlantic пише про те, як президентські вибори в Україні перетворились на "повномасштабну дезінформаційну битву".

На думку заступника міністра інформаційної політики України Дмитра Золотухіна, від такого перебігу подій виграє лише Росія.

"Все відбувається так, як вони хотіли", - каже чиновник.

Україна, зауважує видання, перетворилась на "лабораторію", де Кремль випробовує свої тактики інформаційної війни напередодні виборів до Європейського парламенту в травні та президентських перегонів у США наступного року.

І виборча кампанія в Україні наочно демонструє, наскільки готовим до поширення фейків та дезінформації є "виборче середовище", адже команди обох кандидатів "застосовують тактику брудного поширення інформації", при цьому часто не усвідомлюючи, що є просто "солдатами" в російській інформаційній війні.

Зокрема, в штабі Порошенка є навіть "виставка фейків" проти їхнього кандидата, серед яких окремо стоїть звинувачення у вбивстві власного брата.

У штабі Зеленського також скаржаться, що стали жертвою "масованої дезінформаційної кампанії". Наприклад, вже майже три місяці працівники змушені "відбиватися" від атак ботів.

Поки кандидати та їхні штаби воюють на інформаційному фронті, міністерство інформаційної політики намагається захистити Україну від дезінформації в принципі, намагаючись не порушити тонку межу між захистом демократичного дискурсу та обмеженням свободи слова.

"Але такі організації дуже часто не мають достатньо ресурсів. У виборчий період, який викликає ворожнечу, а виборчі штаби стають солдатами в інформаційній війні, розмежування факту та вигадки, патріота та ворога, друга та ворога не є таким простим, як було колись", - зауважує Atlantic.

"Відчуття нормальності"

Bloomberg пише про "сувору дійсність", з якою стикаються ті, хто має перетинати лінію розмежування на Донбасі.

"Майже 500-кілометровий мілітаризований кордон, який постійно перетворюється на поле бою, заповнене стріляниною, вогнем артилерії та жертвами", - описує цю ділянку східної України видання.

Спочатку її планували як тимчасове рішення, але за п'ять років вона стала неодмінною частиною життя місцевих мешканців. Попри ризики, три тисячі вбитих та понад дев'ять тисяч поранених цивільних, люди і далі користуються пунктами пропуску.

"Очікування на пункті пропуску може затягнутись до 8 годин. Туалетів дуже мало, а води не вистачає", - пише видання, додаючи, що в таких умовах лінію розмежування перетинають майже 1 млн людей щомісяця.

Люди займаються бізнесом, торгують, їздять у справах чи до лікарів. Звісно, трапляється контрабанда.

Самі пункти пропуску відкриті з 7 до 18:30. Це прості будки і контейнери вкриті брезентом. Службу несуть озброєні військові, які обшукують та опитують нескінченний потік мандрівників.

За словами одного з українських прикордонників, "відчуття нормальності", - що саме таким має бути життя на пунктах пропуску, - зростає, "що робить війну ще важчою".

"В неділю українці підуть на виборчі дільниці обирати між чинним президентом Петром Порошенком і коміком Володимиром Зеленським. Але цивільні, яких ми запитували на пунктах пропуску, кажуть, що не очікують змін у своєму житті, принаймні швидких. Вони повертатимуться до цієї прикордонної смуги знову і знову, під контролем снайперів та в оточенні мінних полів, в очікуванні дозволу перейти на інший бік", - пише Bloomberg.

Упередженість і дискримінація?

USA Today пише про те, що штучний інтелект є "занадто білим та чоловічим".

"Системи розпізнавання обличчя часто неправильно ідентифікують несвітлошкірих людей. Кредитні інструменти виставляють вищі відсоткові ставки латино- та афро- американцям. Алгоритми ув'язнення є дискримінаційними щодо темношкірих звинувачених. Негативні емоції радше припишуть обличчям темношкірих, ніж білих чоловіків. Комп'ютерні системи бачення для безпілотних автівок гірше визначають пішоходів з темнішим кольором шкіри", - пише про недоліки штучного інтелекту видання.

Новітнє дослідження вчених Університету Нью-Йорка стверджує, що причина цих "упереджень та дискримінації" полягає в тому, що "люди, які розробляють ці технології, переважно білі чоловіки".

За словами автора дослідження Мередіт Віттейкер, розробки відбуваються у таких технологічних гігантах, як Facebook, Google, Amazon та Microsoft, а також невеликій кількості лабораторій, які надають перевагу при працевлаштуванні "білим чоловікам".

На думку пані Віттейкер, проблему можна вирішити, включивши до команд розробників більше жінок, людей з іншим кольором шкіри чи представників інших груп, що дозволить створити більш "справедливі системи".

"Коротко кажучи, проблема полягає в тому, що ті, хто перебуває у кімнаті, коли створюється штучний інтелект, і ті, хто отримують зиск від швидкого розповсюдження систем штучного інтелекту, представляють надзвичайно вузький сегмент населення. Вони переважно чоловіки, вони переважно мають технічні дипломи й вони переважно білі. Це не те розмаїття людей, на яке впливають ці системи", - каже дослідниця.

Наскільки висновки вчених вплинуть на розробників, поки що невідомо. Щоправда, минулого місяця в Google анонсували створення "зовнішньої консультативної ради" з питань етики при розробці штучного інтелекту, пише USA Today.

Daily Mirror пише про "перший у світі музей вагіни", який планують відкрити в Лондоні. Засновники вважають своєю місією "зруйнувати табу" щодо жіночого статевого органу.

Ідея виникла у Флоренс Шехтер після того, як вона дізналась про "музей фалоса" в Ісландії, в якому можна побачити сотні пенісів тварин.

"Пані Шехтер відчула, що буде справедливо мати фізичну будівлю, в якій наголос робився б на жіночі геніталії", - пише видання.

За словами активістки, вона хоче створити простір, який би поєднав людей різного віку для обговорення таких чутливих питань, як калічення жіночих геніталій, ґвалтування, домашнє насильство та сексуальне здоров'я.

"Це дуже важливо, адже це надзвичайно засуджувана частина тіла, і це призводить до деяких наслідків у реальному світі. Ми збираємося звертати увагу абсолютно на все та будь-що, що є табу щодо цієї частини тіла", - каже пані Шехтер.

Крім того, музей планує організовувати програми для родин та шкіл, щоб діти "могли комфортно говорити про жіночі геніталії в ранньому віці".

За словами активістки, чимало жінок навіть у Британії відчувають дискомфорт під час відвідувань гінеколога. Зокрема, майже 20% британок вказали це як причину пропуску регулярних візитів до жіночого лікаря.

Зараз пані Шехтер та її однодумці займаються збором коштів на майбутній музей.

З необхідних 130 тис. фунтів наразі зібрано майже 40 тисяч "для створення освітньої святині для вагін, вульв та інших частин гінекологічної анатомії", пише Daily Mirror.

Ілля Глущенков, Служба моніторингу ВВС.