Чому Порошенко програв вибори? П'ять причин

в Копирайт изображения Getty Images

Петро Порошенко зазнав нищівної поразки у другому турі виборів президента України, набравши 24,5% голосів.

Майже двократний відрив, зафіксований за результатами першого туру між паном Порошенком і фаворитом перегонів Володимиром Зеленським, і так не давав поки ще чинному президентові особливих шансів на перемогу.

Проте, судячи з підсумків другого туру, дати справжній бій Петру Порошенку так і не вдалося.

Серед причин його поразки спостерігачі найчастіше називають досить загальні поняття - втома українського суспільства, розчарування у політиці президента, недовіра до влади загалом.

ВВС спробувала визначити складові невдачі пана Порошенка і назвати більш конкретні причини того, чому український виборець не довірив чинному президенту очолити країну вдруге.

Перша причина. Це біль

Згідно з опублікованими восени 2018 року даними МВФ, Україна відібрала у Молдови звання найбіднішої країни Європи за показником ВВП на душу населення.

Низькі зарплати і високі ціни регулярно потрапляють до переліку проблем, які українці визначають як найважливіші для себе.

"І проблема полягає не просто в бідності, - каже ВВС політолог Володимир Фесенко. - Величезна частина українців були бідними протягом усіх 27 років незалежності. Але саме за останні п'ять років рівень доходів більшості українців у доларовому вираженні впав приблизно вдвічі".

Сам пан Порошенко називає це спадщиною політики минулої влади. Бюджет має високі витрати на воєнні дії на Сході, країна втратила частину промисловості Донбасу, багато витрачає на оборонний сектор. Позначається і анексія Криму, і наслідки розриву економічних зв'язків із Росією.

Саме з п'ятирічкою його президентства чимало українців безпосередньо асоціюють падіння свого рівня життя. "Спасибі за бідність, Петре Олексійовичу!" - кричали йому під час візиту на Закарпатті в березні цього року. "Не за бідність, а за боротьбу з бідністю", - відповів Порошенко.

"За Яника (Віктора Януковича. - Ред.) було зовсім по-іншому. Зрозуміло, він втік, зробив негарно. Але долар-то по вісім був. А зараз?" - приблизно так у розмові з ВВС описували свої претензії до влади противники Порошенко, вказуючи, що саме при ньому рівень життя українців сильно знизився.

Низькі зарплати і пенсії призвели до зростання трудової міграції, й сам пан Порошенко це визнавав.

Те, що Петро Порошенко підносив як одне з головних своїх досягнень, - скасування шенгенських віз для українців - в результаті стало символом не туризму і шопінгу, а виїзду на заробітки.

З низьким рівнем доходу пов'язане і стабільне невдоволення високими комунальними тарифами.

Саме їхнє зниження має стати першочерговим завданням нового президента, вважають майже 40% українців (дослідження КМІС, квітень 2019).

Комунальні тарифи та їхнє зниження стали однією з головних тем передвиборчої кампанії: про це говорили усі кандидати ще перед першим туром, попри те, що глава держави в Україні не має безпосереднього впливу на економіку країни.

На цьому тлі особистий добробут пана Порошенка, який задовго до президентства побудував бізнес-імперію і не приховує свого багатства, не додав йому популярності. Згідно з опублікованою декларацією, доходи президента України за 2018 рік склали близько 57 млн ​​доларів - це майже в сто разів більше, ніж за позаминулий рік.

"Символом розширення бізнес-імперії Порошенка для багатьох людей стає зростання мережі фірмових магазинів корпорації "Рошен", що належить Порошенкові. Люди бачать їх на кожному кроці, це викликає роздратування. Акти вандалізму щодо цих магазинів - це теж викиди агресії, пов'язаної з цими настроями", - вважає Володимир Фесенко.

У своїх передвиборчих промовах Порошенко заявляв, що рішучий наступ на бідність стане одним з головних пріоритетів його другого президентського терміну. Однак втілювати ці плани в життя буде вже інший глава держави.

Друга причина. Війна

Якщо щодо впливу Петра Порошенка на рівень матеріального добробуту українців ще можна сперечатися - за економічну політику країни відповідає уряд, а не президент, - то питання щодо зовнішньої та оборонної сфер виборці адресували тільки йому.

"Антитерористична операція не може і не буде тривати два-три місяці. Вона повинна і буде тривати години", - цю заяву, яку пан Порошенко зробив у ніч після переможних для нього виборів 2014 року, пригадували главі держави чи не найчастіше протягом усіх п'яти років його президентських повноважень.

Влітку минулого року Порошенко вибачився за формування у суспільства завищених очікувань.

Копирайт изображения Getty Images

Опоненти Петра Порошенка звинувачували його у нездатності закінчити війну, на що він говорив про те, що ключ від миру лежить не в Києві, і заявляв про прихильність дотриманню мінських угод, реалізація яких протягом останніх років загальмувала.

Опонент пана Порошенка, Володимир Зеленський, також не висловив під час кампанії проривних ідей щодо мирного врегулювання. Але саме спроби пана Порошенка підкреслити свою роль як верховного головнокомандувача викликали найбільш неоднозначну реакцію.

Наприкінці минулого року, після інциденту поблизу Керченської протоки і затримання російськими прикордонниками українських військових кораблів, пан Порошенко ініціював введення на частині території України воєнного стану.

Однак підтримала цей крок лише третина українців, а дві третини припустили, що справжньою метою Петра Порошенка було перенесення президентських виборів (опитування соціологічної групи "Рейтинг", грудень 2018 року).

Один з ключових аргументів, які мав намір використовувати Порошенко у дебатах із Зеленським, це те, що його опонент недостатньо компетентний для того, щоб виконувати функції головнокомандувача. На дебатах Зеленський перекреслив це питання своєї домашньою заготовкою: "Якщо ви такий хороший головнокомандувач, чому ж ми досі не виграли війну?".

Третя причина. Всі його друзі

З одного боку, Петро Порошенко заявляє, що саме його заслугою стало створення у країні інфраструктури антикорупційних органів - Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, Антикорупційного суду.

З іншого - від перших місяців президентства активісти звинувачували його у саботажі створення цих органів і стверджували, що усі перераховані Порошенком антикорупційні органи не з'явилися б без наполегливих зусиль західних партнерів Києва.

Діяльність цих органів також складно назвати ефективною - зокрема, коли фігурантами розслідувань ставали політичні союзники президента.

Одним з ключових моментів виборчої кампанії, які сильно зіпсували імідж Порошенка, стала публікація у лютому цього року журналістського розслідування, яке звинуватило у корупції в оборонній сфері одного з найближчих соратників глави держави, - його колишнього бізнес-партнера, заступника секретаря РНБО Олега Гладковського.

Копирайт изображения NurPhoto/Contributor
Image caption Порошенко дуже пишався створенням антикорупційного суду, але проривною його діяльність назвати складно

Реакція команди Порошенка була неоднозначною. Спочатку пана Гладковського виправдовували, потім все-таки звільнили з РНБО. Але все це було дуже далеко від президентської обіцянки відрубувати руки тим, хто наважиться красти в армії.

"Недостатня боротьба з корупцією та протидія новим антикорупційним інститутам викликали неприйняття у широкого загалу обивателів, а саме у соціально відповідальної, активної частини суспільства, яка підтримала Майдан і чекала від Порошенка саме активізації боротьби з корупцією", - говорить ВВС політолог Володимир Фесенко.

Після першого туру виборів Порошенко провів кілька зустрічей з громадськими активістами, на яких заявив, що не знав про корупційні схеми в оборонному комплексі і визнав низку своїх помилок у кадровій сфері.

Четверта причина. Підвів фактор Путіна

Перед першим туром виборів кампанія Петра Порошенка була спрямована на мобілізацію максимальної кількості патріотичного і антиросійського електорату.

Він вів кампанію під гаслами "Віра, мова, армія" і "Геть від Москви!", він формально висунувся у президенти тільки після проведення "томос-туру" - серії візитів до обласних центрів з презентацією томосу про автокефалію, грамоти про незалежність новоствореної Православної церкви України. Зрештою, саме він став ініціатором внесення до Конституції змін, що закріплюють курс Києва на ЄС і НАТО.

Копирайт изображения NurPhoto
Image caption Білборди з Путіним не зіграли на користь Порошенка

Патріотична риторика, націонал-консервативне позиціонування стали одним з головних чинників потрапляння Петра Порошенка до другого туру, відзначали експерти.

Однак це ж і стало його електоральною пасткою перед другим туром.

У період між двома турами пан Порошенко навіть не намагався заручитися підтримкою виборців, байдужих до його попередньої риторики. Навпаки, штаб глави держави пішов на подальшу радикалізацію його кампанії, розвісивши по всій Україні білборди, що зображують Петра Порошенка віч-на-віч з Володимиром Путіним.

Після неоднозначної реакції виборців частину цієї агітації зняли, проте жодних нових смислів натомість команда Порошенка запропонувати виборцям так і не змогла.

"Ставка на ненависть і страх мобілізувала електорат Порошенка, але вона так само мобілізувала проти нього значно більшу частину суспільства, яка не бажає брати участь в цій токсичній кампанії страху", - резюмує у розмові з ВВС політтехнолог Сергій Гайдай.

П'ята причина. Нова любов

Нарешті, сама особистість його опонента - коміка Володимира Зеленського, який не мав раніше жодного стосунку до "серйозної політики", - стала великим фактором у цій кампанії.

Співрозмовники ВВС у штабі пана Порошенка говорили: у президента було набагато більше шансів обіграти у фіналі виборів будь-якого з важковаговиків української політики - хоча б ту ж Юлію Тимошенко. На кожного в українській політиці є компромат, стверджували вони, у кожного є свій антирейтинг, і способи використання слабких місць конкурента у цій сфері всім давно відомі.

А ось проти Зеленського, який уособлює запит українського суспільства на зміни у політиці, на втому від старої політичної еліти та її "правил життя", Порошенкові знайти адекватної зброї так і не вдалося.

Копирайт изображения SOPA Images
Image caption Володимир Зеленський став відкриттям

Політична незрілість пана Зеленського, на якій наголошувала команда Порошенка, насправді була сильною стороною в очах його електорату.

Інтенсивна кампанія у соцмережах, спілкування з виборцями за допомогою коротких відеороликів, "несерйозні" гасла кампанії на кшталт "Зробимо їх разом", "Весна прийде - будемо саджати" або "Весна покаже, хто де крав" - ці "фішки" кампанії Зеленського "порошенківцям" не було чим перебити.

Останнім шансом команди пана Порошенка переламати ситуацію на свою користь були дебати. Вважалося, що вони мали показати некомпетентність і недорікуватість Зеленського на тлі солідності та неабияких ораторських здібностей чинного президента. Однак виступ пана Зеленського виявився цілком гідним.

У ніч після другого туру виборів Порошенко виступив з великою програмною промовою.

Він розвіяв чутки про можливу еміграцію з країни, однозначно заявивши, що залишається у політиці, й намітив основні пункти програми своєї партії на парламентських виборах, які мають відбутися восени або влітку цього року.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!

Новини на цю ж тему