Вакцинація: чому українці бояться щеплень?

"Не робимо щеплень собі і своїм дітям, бо діти після цього стають тупими або розумово відсталими". "У вакцинах містяться збудники невиліковних хвороб - раку, СНІДу, туберкульозу". "У мене знайома працює лікарем, своїм дітям щеплень не робить і іншим не радить".

Це думки людей різного віку, різних професій з різних міст і сіл України. У них є діти, і вони свідомо не роблять їм щеплення.

Звідки взялися і який масштаб мають антивакцинальні настрої в Україні, а також чому українці бояться вакцин, розбиралася BBC News Україна.

Суцільна недовіра

"Я в цілому за вакцинацію, але звідки я знаю, що вколють моїй дитині? Що це будуть за ліки? Я хвилююсь через це", - говорив ВВС News Україна Олександр з Києва, який вирішував, чи варто робити щеплення своєму сину.

Не довіряють вакцинації в цілому і виробникам вакцини зокрема, не довіряють медикам, які роблять щеплення і умовам, у яких зберігаються вакцини, бояться хвороб і побічних ефектів через вакцинацію - такі причин відмов від вакцинації в останні роки наводять у дослідженні Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

За останні 10 років антивакцинальні настрої в Україні дуже посилилися, а кількість вакцинованих дітей постійно зменшувалася. Так, якщо у 2009 році близько 80% дітей до року були щеплені від поліомієліту і дифтерії, а 80% однорічних - від кору, то впродовж наступних років їхня кількість зменшилась кардинально - у 2014 вже 40% дітей мали щеплення від поліомієліту, у 2016 - 20% від дифтерії і 45% від кору.

Прямим наслідком низького рівня вакцинації лікарі називають спалах кору, який триває зараз в Україні, - з осені 2017 року вже понад 100 тисяч українців захворіли на кір. Україна - "лідер" по цій хворобі у світі. Чому ж українці перестали довіряти і лікарям, і вакцинам?

У 2008-му році після щеплення проти кору у Краматорську помер старшокласник Антон Тищенко, якого вакцинували закупленою МОЗ індійською вакциною. Тоді ще сто людей потрапили до лікарні, а президент Віктор Ющенко після цього випадку скасував обов'язкову вакцинацію.

Цей випадок спровокував кризу довіри до вакцинації, вважає керівник програм з комунікації та розвитку ЮНІСЕФ Україна Анна Суходольська.

За її словами, тоді щеплення хибно пов'язали зі смертю дитини, і, хоча, було доведено, що вакцина не була причиною трагедії, з того часу батьки не довіряли вакцинації, а лікарі почали відмовляти їх робити щеплення.

Проблема в лікарях і в політиках

"Так, драматично рівень щеплень впав після 2008 року, але ці зерна впали у підготовлений ґрунт", - вважає імунолог Федір Лапій.

На думку експерта, тоді, у 2008 році, не провели кризову комунікацію, люди не мало чітких відповідей від медиків, а медики не мали знань, тому це все разом дало такий результат - антивакцинальні настрої почали рости.

Організованого антивакцинального руху в Україні немає, вважає експерт, але є велика проблема з медиками і політиками.

Для 60% батьків думка лікаря є головною під час ухвалення рішення про щеплення, йдеться у дослідженні, проведеному у 2017 році компанією "Соціоконсалтинг". Там опитали сотні медиків і батьків та виявили, що іноді самі медичні працівники сумніваються у необхідності вакцинації і діляться своїми сумнівами з батьками, відмовляючи їх від щеплень.

"Медики - основне джерело дезінформації, основне джерело формування негативного ставлення до вакцинації. Це питання освіти, підготовки, селекції кадрів", - говорить про проблему лікарів пан Лапій.

За його словами, в Україні є цілий пласт лікарів, які були некомпетентними в питаннях вакцинації, які ставили під сумнів потребу у вакцинації взагалі. "Це говорять професори, викладачі на лекціях. Це чують студенти", - каже пан Лапій.

При цьому, за його словами, в Україні не було сильних медичних товариств з науковою базою, які могли б на високому рівні досліджувати питання щеплення, але була залежність від політичних впливів. З 2010 року до цих проблем додалися ще і проблеми з фінансуванням, розповідає імунолог Федір Лапій.

В Україні незначний антивакцинальний рух, вважає і експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова. Проте, основна проблема, за її словами полягає в тому, що ця тема постійно політизується і часом навіть деякі науковці виступають проти вакцинації. Зокрема, через професорів і академіків, які, наприклад, протистоять МОЗ, доносяться міфи про щеплення.

"У 2010-2014 роках на ставлення до вакцинації вплинула недовіра до влади і постійні звинувачення в корупції, в погано організованих тендерах по закупівлі вакцин", - каже керівник програм з комунікації та розвитку ЮНІСЕФ Анна Суходольська.

Відсутність безкоштовних вакцин у лікарнях та перебої з поставками також мали значний вплив на рівень щеплення, говорять медпрацівники у дослідженні "Соціоконсалтинг". А нестача вакцин в Україні впродовж років була дуже відчутною. Лише у 2018 році, уперше за 7 років, Україна була повністю забезпечена вакцинами, відповідно до календаря щеплень, заявляють у МОЗ.

З 2015 року вакцини в Україну почали закупляти через міжнародну організацію ЮНІСЕФ. Наразі доступ до хороших вакцин в Україні є, і дітей вакцинують тими ж вакцинами, що і в Канаді, і в інших частинах Європи, запевняє керівниця МОЗ Уляна Супрун.

Вакцинація і хвороби

Чимало батьків критикують медиків через те, що дітям вчасно не діагностують якісь хвороби, які мали б стати причиною відводу для щеплення.

"У результаті у цих дітей після чи навіть внаслідок вакцинування розвивалися якісь сильні реакції чи хвороби, що ще більше сіяло страх і паніку. Тобто йдеться про некомпетентність медиків", - говорить про своє обережне ставлення до щеплення Олена з Києва.

Чи викликають вакцинації хвороби у дітей? З цим питання ми звернулися до імунолога Федора Лапія.

Є понад 300 хвороб, які можуть проявити себе у дітей після 2-3 місяців життя, і відсутність чи наявність вакцинацій на їхній перебіг не впливає, каже пан Лапій: "Якщо хвороба не діагностована, то збіг у часі появи симптомів і щеплення, ймовірно будуть сприймати, як наслідок щеплення. Але підстав для таких звинувачень немає".

Як приклад, експерт наводить ситуацію в Японії, де саме через страхи перед хворобами, які виникали у післявакцинальний період, в 70-ті роки скасували щеплення дітей до 2-х років і проводили їх старшим дітям. Йшлося про синдром раптової смерті малюків, неврологічні ураження, епілепсію.

"Якби вакцини були причинами цих хвороб, то логічно було б припустити, що їхня кількість має знизитися, але цього не сталося. Ці хвороби залишилися. До них додався кашлюк, ще більше дітей помирало. Часто ми не знаємо, що стало причинами цих патологічних станів, але на прикладі Японії ми бачимо, що вакцини тут ні до чого. Японія повернулась до вакцинації з перших місяців життя", - каже експерт.

Схожий досвід, за його словами, мала і Швеція, де теж на деякий час скасували вакцинацію проти кашлюку, бо вважали, що вона призводить до уражень нервової системи. Але кількість цих розладів попри скасовану вакцинацію не змінилася, до них додалися випадки кашлюку, і вакцинацію у 1996 році повернули.

Тролі та вакцинація

В Україні, починаючи з 2009 року, велася спланована кампанія проти вакцинації, вважає в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.

Ознаки спланованої кампанії, але на світовому рівні, побачили і автори дослідження, опублікованого у 2018 році в авторитетному медичному виданні American Journal of Public Health.

Там йшлося про те, що у 2014-2017 роках боти в соціальних медіа та російські тролі поширювали дезінформацію про вакцини в Twitter, щоб посіяти розбрат в суспільстві та розповсюджувати шкідливе програмне забезпечення.

Акаунти тролів, які намагалися вплинути на вибори в США, також писали про вакцини, стверджують американські дослідники. При цьому пости були як за, так і проти вакцинації, щоб створити ілюзію балансу.

Не бачимо, не страшно

На те, що антивакцинальні настрої зростають не тільки в Україні, але у світі, вказують і у Центрі громадського здоров'я МОЗ. Вони викликані тим, що люди перестали боятися базових інфекцій, оскільки не стикаються з ними.

Всесвітня організація охорони здоров'я навіть визнала антивакцинальні настрої однією з головних загроз людству.

Чим більше батьки знають про різні захворювання, їхні наслідки, тим більше серед них прибічників вакцинації і тим вищий рівень щеплення їхніх дітей, дослідили тенденцію у "Соціоконсалтингу".

"Низький рівень обізнаності є передумовою до легковірного сприйняття негативної інформації про наслідки щеплень, яку періодично публікують у ЗМІ та соціальних мережах", - каже Валерія Сало, головний фахівець з комунікацій Центру громадського здоров'я МОЗ.

За її словами, спільними рисами антивакцинальних тверджень є недостовірна інформація, емоційне забарвлення повідомлень, посилання на конспіративні теорії. Однак основною причину антивакцинальних настроїв, кажуть у центрі, є недовіра до держави та системи охорони здоров'я.

Фальшиві довідки

У ЮНІСЕФ оцінюють обсяг фальшивих довідок в Україні у 2018 у 30%, щоправда, не уточнюючи, як саме обраховували цю кількість. Без довідок про вакцинацію дітей не приймають до дитсадків і шкіл, але в інтернеті можна знайти десятки оголошень з пропозицією виготовити фальшивий документ.

Про проблему фальшивих довідок, серед іншого, говорить і відомий лікар Євген Комаровський, який виступає радником з питань охорони здоров'я обраного президента Володимира Зеленського:

"До епідемії кору Україна послідовно йшла всі роки незалежності. Проти щеплень вакханалія в більшості ЗМІ, помилкова статистика, липові довідки, дефіцит вакцин і т.д".

Ставлення змінюється

Попри поширення антивакцинальних настроїв, ставлення до щеплення в Україні поступово змінюється. У МОЗ розгорнули масштабну інформаційну кампанію з вакцинації і почали цілу спецоперацію з виїздом мобільних бригад, що роблять щеплення дітям на західній Україні, де найвищі показники захворювання на кір. У 2018 році понад 90% однорічних дітей і дітей шестирічного віку отримали щеплення від кору.

Крім того, за даними ЮНІСЕФ, якщо у 2008 році позитивно до вакцинації ставились лише 28% батьків, то у 2017 році їхня кількість зросла втричі - це 75%.

У 2019 році вже 88% батьків сказали, що вакцинують або намагаються вакцинувати своїх дітей згідно з календарем щеплень - порівняно з 63% у 2014 році. Такі дані наводить ЮНІСЕФ за опитуванням, проведеним у 2019 році.

"Прогрес у зміні ставлення до вакцинації на краще почався з 2012 року і набирає оберти. На це вплинули і багаторічні інвестиції в навчання медпрацівників з ефективного консультування, і комунікаційні кампанії, і інтервенції", - каже пані Суходольська.

Проте, залишається багато "незахищеної" молоді, тому, наприклад, кір може "взяти реванш" у будь-який час, попереджають лікарі.

До того як стати мамою, блогерка Інна Онищенко, була проти вакцинації. Вона навіть переконувала своїх друзів відмовлятися від щеплень дітей.

"Легко бути антивакцинатором, коли не маєш власних дітей", - згадує блогерка. Але ставши мамою, жінка переглянула своє ставлення до вакцинації.

Її маленька донька Зоряна зараз вакцинована за календарем щеплень. Інна вважає, що насправді не так багато батьків - переконані антивакцинатори, більшість просто не мають достатньо інформації про це.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!