Зеленський і Рада: чи справді він хоче розпустити парламент?

Володимир Зеленський біля будівлі Верховної Ради Копирайт изображения UNIAN

Очікування вступу на посаду нового президента України Володимира Зеленського і обговорення дати його інаугурації спричинило багато дискусій про імовірність розпуску Верховної Ради.

З точки зору політичної доцільності для команди Зеленського дочасні вибори виглядають бажаними. Президент повинен мати більшість у парламенті, на яку він міг би обіпертися задля виконання своїх передвиборчих обіцянок, а також уряд, підконтрольний лояльній до президента парламентській більшості.

Так само у дочасних виборах мали б бути зацікавлені ті політичні сили, чиї кандидати у першому турі виборів президента були серед лідерів.

Однак для розпуску мають бути міцні юридичні підстави, а також готовність усіх політичних сил, включно із партією "Слуга народу", до дострокових виборів.

У команді нового президента заявляли, що "теоретичні" підстави для розпуску Верховної Ради є. Голова парламенту Андрій Парубій - протилежної думки.

BBC News Україна розбиралася, що це за підстави і якими є найімовірніші сценарії розвитку ситуації у найближчі місяці.

Теоретично і практично

Згідно із Конституцією, Верховну Раду не можна розпускати за шість місяців до завершення її повноважень. Ці повноваження закінчуються 27 листопада 2019 року - саме тоді мине п'ять років з дня, коли депутати склали присягу. Таким чином, останньою датою, коли президент має право розпустити парламент, є 27 травня, кажуть експерти. Звісно, якщо у нього для цього є підстави.

Зараз представники команди Володимира Зеленського кажуть про те, що такі підстави є - це відсутність коаліції у Верховній Раді. Як доказ вони нагадують, що дві фракції, які входили до коаліції у 2014-му році, вийшли з неї. Це фракції "Батьківщини" та "Самопомочі".

Аби довести, що у коаліції немає необхідних 226 депутатів, до Київського адміністративного окружного суду зверталися громадські активісти. Суд, своєю чергою, офіційно просив секретаріат Верховної Ради надати інформацію про склад парламентської більшості. Але відповіді поки що не дочекався.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Без підтримки парламенту передвиборчі обіцянки Володимиру Зеленському буде складно виконати

Ті, хто переконаний у відсутності коаліції, кажуть, що якби з'явилося рішення окружного адмінсуду про те, що парламент не надає офіційних підтверджень, це могло би стати підставою вважати, що коаліції немає, а тому Рада має бути розпущена. Однак, суд ніякого рішення поки що не ухвалював і не відомо, коли така ухвала може з'явитися.

Про ще одну юридичну колізію розповідає в інтерв'ю ВВС News Україна депутат Ігор Попов: "Раніше в регламенті Верховної Ради були чітко прописані механізми створення і припинення діяльності коаліції. Вказувалося, що про припинення оголошує головуючий на сесії з трибуни парламенту. Але на сьогодні цієї норми у регламенті немає. Таким чином, оскільки оголошення не було, то виходить, що коаліція є".

"Не бачу дострокові вибори основним сценарієм розвитку подій. Перш за все, через правові підстави, брак часу і складність процедури. Головним чином це залежить від згоди самого парламенту, а зараз виглядає так, що такої згоди немає. Тому будемо свідками менш екстремального розвитку подій, а саме, співіснування нового президента і Верховної Ради до чергових парламентських виборів", - каже у коментарі ВВС News Україна директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

"Зараз у парламенті є консенсусна більшість, яка не готова йти на поступки Володимиру Зеленському. Я не бачу перспектив для них "перефарбуватися", бо немає ніші, яку би вони могли заповнити у структурі, яку вибудовує новий президент. Тому у них ця ніша одна - опозиційна і вони діятимуть відповідно", - каже директор Центру досліджень громадянського суспільства Віталій Кулик.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Розмови про розпуск парламенту, кажуть експерти, це спосіб тиску на депутатів

Хто чого насправді хоче?

Водночас експерти кажуть, що впевненості у тому, що команда Зеленського насправді хоче розпуску і дострокових виборів Верховної Ради вже у липні, немає.

По-перше, навряд чи, вступивши на посаду, новий президент хотів би ухвалювати рішення, легітимність яких викликала б бодай найменші сумніви.

По-друге, під час виборчої кампанії Володимир Зеленський обіцяв змінити виборчу систему і запровадити відкриті партійні списки. Однак для цього чинний склад парламенту у короткі терміни мав би ухвалити відповідний закон.

"У разі дострокових парламентських виборів змінити виборчу систему буде просто нереально. Навіть у разі чергових виборів запровадити пропорційну виборчу систему із відкритими списками дуже складно. Це потребує значної політичної мобілізації усього парламенту. У проекті виборчого кодексу - майже 4,5 тисячі поправок. Його треба або ухвалювати, або ж провалити, а потім якомога швидше ухвалювати разовий закон, лише про зміну виборчої системи. Причому після його ухвалення ще потрібен час для того, аби Центрвиборчком такі вибори підготував", - пояснює Ігор Попов, котрий до роботи у парламенті тривалий час очолював Комітет виборців України.

Копирайт изображения Reuters

Про складність процесу ухвалення нових виборчих правил каже і директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

"До виборів за відкритими списками треба готуватися як мінімум рік, оскільки це складна система, мають бути підготовлені виборчі комісії. Але кажучи про підтримку такого закону у парламенті, слід пам'ятати про те, що там - 250 депутатів-мажоритарників, багато з яких зацікавлені залишитися у своїх округах, тому чи будуть вони голосувати за відкриті списки - велике питання", - каже експерт.

Але є і третя причина - суто політична, через яку команда Зеленського навряд чи форсуватиме дострокові вибори.

"Є у мене відчуття, що у команді Зеленського не надто прагнуть дострокових виборів. Бо вони не мають часу і достатніх можливостей для того, щоб заповнити за короткий термін як мажоритарні округи, так і партійний список, це дуже значна робота", - каже у коментарі ВВС News Україна директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

"А от як інструмент тиску на Верховну Раду, інструмент політичного торгу - так, дочасних виборів можна вимагати. А коли юридичних підстав для цього взагалі не буде, можна приходити до парламенту зі своїми ініціативами, нібито написаними народом, і вимагати від депутатів голосувати. Ті відмовлятимуться, а президент Зеленський виходитиме на сходи парламенту, вмикатиме стрім і розповідатиме про корумповану Верховну Раду", - додає Віталій Кулик.

Восени, каже політолог, образ "демонізованого" парламенту допоможе команді Зеленського отримати найбільшу підтримку на виборах, а рейтинг своїх опонентів - ще більше понизити.

Базовий сценарій та інші

Співрозмовники ВВС News Україна єдині у своїх прогнозах щодо розвитку ситуації у найближчі місяці. Перший сценарій вони називають найвірогіднішим, три наступні - не надто реалістичними.

Сценарій 1: Базовим сценарієм вони вважають призначення інаугурації президента на 28 травня, тобто, на наступний день після того, коли у президента ще були підстави для розпуску парламенту. Проведення виборів - у передбачений Конституцією термін, 27 жовтня 2019 року, за тією ж виборчою системою, що існує зараз: 50% обиратиметься за партійними списками, 50% - у мажоритарних округах. Або ж за зміненим виборчим законом, з відкритими партійними списками.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Володимир Зеленський переміг на виборах із рекордним для України результатом

Сценарій 2: Прихильники Володимира Зеленського збираються під стінами парламенту 14 травня - у день, коли депутати мають оголосити дату інаугурації нового президента. Радикальний розвиток подій - шини, флешмоб, кампанія у соцмережах і як наслідок - голосування під тиском протестувальників за інаугурацію 19 травня. Далі - призначення дострокових виборів парламенту, за діючою системою виборів 50 на 50. Вибори призначаються на липень, фракція партії "Слуга народу" отримує близько 160 із 450 мандатів за партійним списком і у мажоритарних округах.

Сценарій 3: Прихильники Володимира Зеленського лишаються під стінами парламенту і після того, як депутати призначать інаугурацію не на 19 травня, а на пізнішу дату. Вони блокують роботу Ради 30 днів, щоб отримати іншу підставу для розпуску, передбачену Конституцією - коли парламент 30 днів не працює. Або ж лишаються там з метою тиснути на депутатів і домагатися підтримки законопроектів, внесених новим президентом.

Сценарій 4: Депутати призначають інаугурацію президента на 19 травня, але дострокові вибори Верховної Ради не призначаються. Парламент допрацьовує свою каденцію, співпрацює із новою адміністрацією. Частково змінюється склад уряду. Вибори проводяться за старою системою, або ж депутати змінюють виборчі правила і йдуть на нові вибори за відкритими списками.

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.

Новини на цю ж тему