Президент Латвії Егілс Левітс: "Для латишів війна закінчилася лише 1991 року"

Егілс Левітс Копирайт изображения Getty Images

Авторитетний юрист, противник святкування Дня Перемоги, прихильник європейських цінностей та згуртування нації на основі латиської мови - новим президентом Латвії обрано Егілса Левітса. Він готовий поїхати в Москву - якщо в цьому буде сенс.

Латвія - парламентська республіка, тому коло повноважень президента обмежене. У глави держави є право законодавчої ініціативи, він може призупинити ухвалення закону, ініціювати розпуск парламенту.

Президента обирає парламент: "за" має проголосувати як мінімум 51 депутат з 100, а не проста більшість. Цього року голосування вперше було відкритим. За Егілса Левітса проголосував 61 депутат.

З третьої спроби

Вперше ім'я Левітса як потенційного кандидата на посаду глави держави пролунало у 2007 році, проте свою кандидатуру тоді він відкликав.

У 2015 році Левітс був кандидатом у президенти від націоналістичної партії "Національне об'єднання". У 2019 він став єдиним кандидатом від коаліції.

У бесіді з Російською службою Бі-бі-сі Егілс Левітс сказав, що на його роботу політична підтримка впливати не буде: "Я безпартійний, буду об'єктивним і незалежним".

Себе Левітс вважає національно налаштованим центристом з ліберальними та соціально орієнтованими поглядами.

"Є сфери, в яких я налаштований соціально: соціальну нерівність треба зменшувати, держава має підтримувати малозабезпечених. Але я ліберал в тому сенсі, що сучасна демократія і сучасна конституція ліберальні по суті, тому що мають на увазі громадянські свободи", - розповідає Левітс.

"Я консервативний, вважаю, що нові ідеї треба перевірити - чи краще вони старих. Я національний. Думаю, що в сучасному світі дуже важлива національна ідентичність, яка допомагає сформувати зв'язок з державою. - каже президент. - Я за єдину державну мову і єдину шкільну систему".

Близько 40% жителів Латвії вважають своєю рідною мовою російську. Близько 30% називають себе росіянами.

Німецький латиш

Левітс народився у Ризі в 1955 році, навчався в російській школі. У 70-х з родиною переїхав до Німеччини, де отримав освіту юриста. Вже наприкінці 80-х він включився в політичне життя Латвії, став активістом руху за відновлення незалежності.

Левітс - автор проекту декларації про відновлення незалежності, був міністром юстиції на початку 90-х, депутатом парламенту, послом Латвії у Німеччині, Австрії та Швейцарії, став першим представником країни в Європейському суді з прав людини.

Останні 15 років новообраний президент обіймав посаду судді Суду ЄС, жив в Люксембурзі. Відірваним від Латвії Левітс себе не вважає: "У сучасному світі з його комунікаціями це не проблема. Я весь цей час брав участь в соціальному, політичному і правовому житті країни".

Як в ЄС

Відносини з сусідами, зокрема, з Росією, Левітс збирається формувати на основі принципів добросусідства та дотримання міжнародних норм. Росія, за його словами, ці норми порушує в Україні і в Грузії.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Егілс Левітс не вважає, що його країна має бути мостом між Сходом та Заходом

Виходити за рамки загальноєвропейської лінії щодо східних сусідів він не має наміру. Так, за словами Левітса, позиція Латвії буде сильніше. "Я повністю згоден з позицією ЄС", - говорить він, відповідаючи на питання про російську агресію.

Він був би готовий поїхати у Москву, як це зробила президент Естонії Керсті Кальюлайд, - якби були сигнали, що це може дати якийсь результат.

"Якщо потрібна дипломатична робота, то, звичайно. А просто з'їздити поговорити - країні від цього ніякої користі", - зізнається новообраний президент.

Левітс не підтримував ідею про те, що Латвія має бути мостом між Заходом і Сходом. "Ніякого мосту. Ми - Захід. На мосту або під мостом нехай сидять інші. Ми - частина Заходу", - цитує Левітса сайт його прихильників.

Займатися експортом демократії на пострадянському просторі він не планує, каже, що імпульс має йти зсередини, а простий експорт, на його думку, - не надто вдале заняття.

Авторитетний юрист

Копирайт изображения LETA
Image caption На посаді президента Левітс хоче займатися питаннями суспільної згуртованості

Егілс Левітс - безумовний авторитет у латвійських юридичних колах, він брав участь в розробці Кримінально-процесуального закону та закону про державне управління.

На посаді президента Левітс має намір займатися питаннями суспільної згуртованості: як за етнічною, так і соціальною лініями.

Він вважає, що в Латвії досить мало уваги приділяється боротьбі з домашнім насильством, яке, як правило, спрямоване проти жінок і дітей. Тут, за його словами, треба було б працювати більше.

А ось шлюб він вважає союзом між чоловіком та жінкою.

Латвія - країна латишів?

П'ять років тому латвійський парламент ухвалив преамбулу до конституції, яка спровокувала хвилю скандалів. Автором преамбули був Егілс Левітс.

У ній йдеться про створення латвійської держави "для гарантування існування і розвитку латиської нації, культури і мови". Парламентська опозиція і низка громадських діячів сприйняли ці слова як підставу для створення двох сортів мешканців Латвії: латишів і не-латишів.

Копирайт изображения LETA
Image caption На думку Левітса, святкувати 9 травня День Перемоги неправильно. "Для нас, латишів, ця війна закінчилася лише у 1990-1991 роках", - каже він

"Політично легітимізується концепція про те, що формально всі громадяни рівні, але деякі рівніші. Ті, хто належать до латиського народу, це перший сорт. Другий - всі інші", - говорив тоді Російській службі Бі-бі-сі депутат Сейму і правозахисник Борис Цілевіч.

Левітс не вважає, що Латвія - країна латишів: "Ні, Латвія - країна громадян Латвії".

Новообраний президент підкреслює: "Латвія - єдина країна, яку латиші вважають своїм домом". Він вважає, що розколювати суспільство на різні національності не можна.

"Ми всі - громадяни Латвії, у нас є спільна мова, але є частина, у яких є ще одна мова - якщо, наприклад, на ній говорять вдома", - каже президент.

За його словами, це треба підтримувати, але не ціною спільної мови і культури: "Не може бути ситуації, коли люди не розуміють латиську. Я проти такої ізоляції".

Говорити російською Левітс готовий, наприклад, на якомусь російському культурному заході - це, за його словами, було б чемно. В інших випадках він вважає за краще спілкуватися державною мовою.

9 травня Левітс святкує День Європи - про це він нагадав би всім латвійцям, які святкують День Перемоги.

"Для нас, латишів, ця війна закінчилася лише в 1990-1991 роках", - сказав він в інтерв'ю газеті NRA.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Новини на цю ж тему