Дорожня карта Зеленського: чи скасують блокаду Донбасу?

Кучма і Зеленський Копирайт изображения АП

Володимир Зеленський готується до перших переговорів з Володимиром Путіним, Ангелою Меркель та Емануелем Макроном. Поїхати на цю зустріч з порожніми руками президент України не може. Чи може стати першим кроком Києва у цих розмовах скасування економічної блокади Донбасу, і до чого це може призвести - розбиралася ВВС.

Від засідання тристоронньої контактної групи в Мінську цієї середи з самого початку очікування були завищеними. Вперше на переговорах у Мінську Україну представляла нова команда, сформована новим президентом. Очолював її новий-старий керівник української делегації Леонід Кучма.

Його повернення до мінських переговорів дало підстави очікувати якогось вагомого просування у цьому процесі: похилого віку важковаговик української політики навряд чи ув'язувався б у безперспективну гру.

І справді, переговори 5 червня принесли несподівані результати: виявилося, що у Мінську обговорювали зняття економічної блокади з Донбасу.

У Києві це викликало цілий шквал критики. Саму думку про можливість зняття блокади називали капітуляцією перед Росією, зрадою національних інтересів.

Колишній президент Петро Порошенко, за якого почався переговорний процес у Мінську, озвучив вимогу до Володимира Зеленського: пояснити, на якій підставі він дав такі директиви українській делегації.

У Зеленського пояснюють: Україна погодилася обговорювати цю тему для того, аби зрушити з мертвої точки процес урегулювання конфлікту. А ще - новий президент готується до довгоочікуваної зустрічі в Нормандському форматі, куди не може поїхати з пустими руками.

Чи скасує Україна рішення про блокаду Донбасу і до чого це може призвести, - розбиралася ВВС.

"Конструктивний" Мінськ

Після засідання контактної групи у Мінську Леонід Кучма вийшов до українських журналістів в дуже гарному настрої.

"Вперше всі засідання робочих груп пройшли в такому конструктивному руслі", - оцінив він результати переговорів.

Але що саме викликало такий оптимізм колишнього президента, було незрозуміло.

З конкретики Кучма згадав лише про чергову домовленість щодо припинення вогню, яку тристороння група повинна буде обговорити на своєму наступному засіданні, а також про терміни розведення сил у Станиці Луганській.

Утім, Леонід Кучма нагадав: цього разу він привіз до Мінська "дорожню карту" від президента Зеленського.

Image caption Переговори у Мінську традиційно пройшли за зачиненими дверима. Журналісти чекали результатів надворі

Що це за документ і які його пункти - ніхто не повідомляв. Сам президент напередодні говорив про неї загальними фразами: мовляв, Україна повезе до Мінська пропозиції, які допоможуть наблизитися до миру. І заспокоював - це відбуватиметься не за рахунок території та суверенітету України.

Однак уже після Кучми керівник російської делегації Борис Гризлов заявив: економічній підгрупі мінської групи доручили обговорити відновлення економічних зв'язків між Києвом та Донбасом у разі ухвалення українським урядом рішення про зняття економічної блокади з Донбасу.

А далі спецпредставник ОБСЄ на мирних переговорах Мартін Сайдік висловився ще більш однозначно: за його словами, Леонід Кучма у Мінську запропонував обговорити зняття економічної блокади з Донбасу.

Деталі цього процесу нібито мають обговорити на наступному засідання контактної групи 19 червня. Але українські політики вимагають від президента Зеленського відзвітувати про це вже негайно.

"Вимушена" блокада?

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Мітинг на підтримку торговельної блокади непідконтрольних територій Донбасу під Верховною Радою в Києві у лютому 2017 р

Історія з блокадою Донбасу розпочалася взимку 2017 року, коли активісти, більшість з яких називала себе ветеранами бойових дій на сході, заблокували шляхи сполучення між підконтрольною та непідконтрольною територіями Донбасу.

Вони вимагали припинити "торгівлю на крові": за їхніми словами, гроші, які самопроголошені "республіки" отримували за реалізацію своєї продукції, передусім, вугілля, спрямовувалися на фінансування незаконних військових формувань - тобто, фактично, на війну проти України.

Іншою їхньою вимогою було негайне звільнення усіх українських військовополонених.

Офіційний Київ засуджував дії блокувальників: тут говорили, що підприємства непідконтрольної частини Донбасу продовжують сплачувати податки до українського бюджету, а їхні працівники завдяки роботі мають змогу забезпечити свої родини і "не йдуть в бойовики".

Зрештою, 1 березня самопроголошені "республіки" запровадили "зовнішнє управління" на підприємствах, які сплачували податки Києву, фактично "націоналізувавши" їх.

А за два тижні Рада нацбезпеки і оборони вирішила розірвати економічні зв'язки з непідконтрольною частиною Донбасу.

"(Це рішення) діятиме доти, поки окупанти не повернуть назад під юрисдикцію України вкрадені українські виробництва", - заявив тоді Петро Порошенко.

Міжнародні партнери Києва тоді сприйняли це рішення неоднозначно.

"Рішення РНБО (про встановлення блокади Донбасу) нас здивувало", - заявив тодішній глава представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі.

"Дорожня карта" Зеленського

Обіцянка принести мир на Донбас була однією з основоположних передвиборчих декларацій Володимира Зеленського. Для цього, не раз казав новообраний президент, потрібно відновити роботу у Нормандському форматі - тобто фактично відновити зустрічі у форматі лідерів Німеччини, Франції, України та Росії.

За даними BBC, ще до кінця червня Зеленський відвідає Берлін, де поговорить з Ангелою Меркель, та Париж, де зустрінеться з Еманнюелем Макроном.

Ці зустрічі мають стати підготовкою до переговорів у Нормандському форматі: саме на них Зеленський вперше зустрінеться з Володимиром Путіним.

Для нового українського президента важливо показати результат в цьому напрямку, адже "нормандська четвірка" не збиралася вже майже три роки. Останні такі переговори відбулися у Німеччині в жовтні 2016 року.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Остання Нормандська зустріч відбулася майже три роки тому. Тоді сторони домовилися розробити "дорожню карту" виконання Мінських угод. Але процес зупинився через суттєві розбіжності в поглядах України та Росії.

Така велика пауза пояснюється тим, що сторони переговорів ніяк не могли погодити послідовність кроків для вирішення конфлікту. Україна наголошувала на проведенні місцевих виборів на неконтрольованій частині Донбасу тільки після встановлення сталого перемир'я і виведення російських сил та зброї. Росія ж наполягала на проведенні виборів вже зараз і без умов.

Інший камінь спотикання - питання кордону. Україна спочатку наполягала на спостережній місії на кордоні, потім озвучила ідею введення миротворців, які б вийшли на неконтрольовану ділянку кордону з Росією. Москва була готова допустити миротворців лише на лінію розмежування.

Компромісу знайти ніяк не вдавалося. А потім в Україні почалася виборча кампанія, і Петро Порошенко зосередив свої зусилля на переобранні.

Новообраний президент Зеленський вирішив реанімувати переговори і заявив про підготовку своєю командою нових пропозицій - "дорожньої карти" врегулювання конфлікту. І якщо Німеччина, Франція, а головне - Росія, оцінять пропозиції вартісними, то не виключено, що їх розглянуть лідери цих країн уже цього літа.

Що це за документ - точно не відомо.

Однак у команді Порошенка, яка вела діалог у мінському та нормандському форматах досі, не виключають, що базою "дорожньої карти" Зеленського міг стати документ, який учасники переговорів розробляли протягом останніх кількох років.

Йдеться про лаконічний документ обсягом у три сторінки, в якому окреслюються послідовність та конкретні строки виконання пунктів Мінських домовленостей. Навіть називається він так само - "дорожня карта", розповів ВВС Костянтин Єлісєєв, дипломат, який курував міжнародну політику в адміністрації Петра Порошенка і брав участь у всіх нормандських переговорах на рівні лідерів.

Його почали розробляти ще у 2016 році, але з 2018-го його узгодження зупинилося - не в останню чергу, через початок виборчої кампанії в Україні.

Єлісєєв не виключає, що команда Зеленського взяла за основу проект, напрацьований попередниками, внісши до нього свої корективи.

"Я думаю. що йдеться саме про цей документ. Коли я йшов зі свого офісу в адміністрації президента, у мене був останній проект, який ми підготували, і я залишив його (новій команді - Ред.)", - сказав пан Єлісєєв.

А що натомість?

Не виключено, що зняття економічної блокади з Донбасу може бути першим кроком, прописаним у цій "дорожній карті", кажуть одразу кілька співрозмовників ВВС.

Реакція на цю пропозицію - неоднозначна.

Одним з перших відреагував на неї Петро Порошенко: він нагадав, що рішення РНБО про зупинку економічних зв'язків з непідконтрольними територіями було реакцією "на свавільне захоплення українських державних та приватних підприємств, запровадження рубльової зони та російської податкової системи".

"Що ж змінилося з того часу? З боку окупанта - нічогісінько. Виходить, українська сторона стає на коліна, про що вже говорив Зеленський?" - написав Петро Порошенко у Facebook.

І колишній секретар РНБО Олександр Турчинов, який був переконаним прихильником запровадження блокади, не вірить, що її зняття може принести користь Україні.

"У керівництва РФ підхід до справ, як у "гопніка" - чим більше їхніх вимог виконуєш, тим більше вони вимагають", - сказав він ВВС.

Більше того, Турчинов вважає, що відновлення кооперації з підприємствами, які забрала Росія, - це "пряма співучасть у злочині та потурання злочинцям".

У цьому з ним солідарний чинний генпрокурор Юрій Луценко.

"Торгівля (з підприємствами на неконтрольованій Києвом території Донбасу) буде криміналом, що підпадає під статтю Кримінального кодексу про фінансування тероризму", - написав він у Facebook.

Однак українські дипломати, з якими поспілкувалася ВВС, радять утриматися від надміру емоційних оцінок ситуації.

Зрештою, за даними ВВС, питання про зняття блокади практично на кожному засіданні контактної групи піднімалося представниками самопроголошених "республік".

Так сталося і цього разу: це не Леонід Кучма підняв цю тему, а саме посланці "республік", засвідчив у четвер у Києві спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік. Українська ж сторона в особі Кучми не відмовилася обговорювати це питання, як завжди, а запропонувала детальніше поговорити на цю тему.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Повернення Кучми до мінських переговорів дало підстави очікувати якогось вагомого просування у цьому процесі

Співрозмовники ВВС в дипломатичних колах кажуть, що зняття Києвом блокади може стати рішенням, взамін якого Україна може отримати певні вигоди - наприклад, реальне припинення вогню на Донбасі.

Інші варіанти - пов'язані з переглядом Росією рішень про паспортизацію мешканців "республік" або ж розведення військ на проблемних ділянках лінії розмежування. Одним словом, говорити є про що.

"Скасовувати блокаду без розуміння того, що Україна отримає натомість, - це дурість", - каже джерело ВВС у МЗС України.

Про важливість взаємних кроків говорить і чинний секретар РНБО Олександр Данилюк.

"Ми готові обговорювати це питання (скасування блокади). Питання в тому - що буде в обмін", - сказав він в коментарі ВВС.

Власне, виглядає, що зараз Україна позначила готовність розмовляти на цю тему, а на наступних переговорах у Мінську 19 червня Київ готовий вислухати, якими будуть зустрічні пропозиції. А про негайне скасування блокади не йдеться. Засідання РНБО, на якому можуть обговорити це питання, наразі навіть не готується.

Утім, Данилюк, який перебував на посаді міністра фінансів у 2016-2018 роках, визнає, що з суто економічного боку блокада не вигідна Києву: перший рік торговельних обмежень коштували Україні майже 1% ВВП.

У цього питання є й інший, суто людський вимір. Маріупольський політолог Костянтин Батозький каже ВВС, що насправді економічні ланцюжки між підприємствами на контрольованій та неконтрольованій Києвом територіях за час блокади розірвалися, вони навчилися жити одне без одного.

"Ця тема чутлива радше для тих сотень тисяч людей, які регулярно перетинають лінію розмежування в обидва боки: їм не дозволяється провозити більше 50 кг вантажу на людину - навіть переїзд у цій ситуації стає проблемою", - коментує ВВС ситуацію політолог з Маріуполя Костянтин Батозький.

За його словами, якщо говорити про промисловість, то для неї нічого не зміниться, адже багато підприємців просто не захочуть забирати свої заводи, які часто перебувають у катастрофічному стані.

"Мені здається, що головне тут - люди. Це буде соціально популярним кроком по обидва боки лінії розмежування. Люди везуть миючі засоби, ліки, ковбасу. Це б усім сподобалось. Але після цього люди почнуть запитувати, що далі?" - каже експерт і припускає: цей крок цілком може стати базовим для реалізації масштабнішого плану урегулювання конфлікту на Донбасі.

Проблема тільки, що самого цього плану наразі ніхто не бачив.

Порохова бочка

Обидві попередні угоди, які підписували у Мінську, сприймалися в українському суспільстві неоднозначно. В першу чергу тому, що про їхній зміст люди дізнавалися постфактум. Аналогічна історія може статися і з імовірним "Мінськом-3", який можуть обговорювати на зустрічі у нормандському форматі.

Дипломат Костянтин Єлісєєв каже, що теоретично зняття економічної блокади може мати наслідком зменшення підтримки України з боку міжнародних партнерів. Адже Київ вводив блокаду до повернення підприємств їхнім українським власникам та до встановлення реального перемир'я. Нічого цього інша сторона не виконала.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Володимир Зеленський на посту президента першим ділом поїхав до Брюсселя. Там на зустрічах з керівництвом ЄС говорили про Донбас

"Ми попросили наших міжнародних партнерів оголосити ембарго щодо торговельних стосунків та економічних зв'язків з окупованими територіями. І наші партнери, зокрема країни ЄС і США, ретельно дотримувалися цієї домовленості. Виглядатиме лицемірно, якби українська сторона відновила економічні зв'язки (з неконтрольованою частиною Донбасу). Таким чином ми б фінансували агресію проти нас, це нелогічно. По-друге, ми б дискредитували себе в очах міжнародних партнерів", - пояснює він.

Утім, чи розчаруються західні партнери, якщо Україна розблокує економічні стосунки з непідконтрольними Києву територіями - це питання, адже той самий ЄС не раз засуджував рішення РНБО про запровадження блокади і закликав його скасувати.

Однак не потрібно забувати і про іншу загрозу, про яку зараз у команді Зеленського, схоже, говорити не готові. Що робити, якщо у відповідь на ймовірне скасування блокади активісти, як і взимку 2017-го, вийдуть на лінію розмежування і почнуть блокувати пересування вантажів? А що, якщо їх підтримають певні політичні сили - зрештою, виборча кампанія надворі?

"Штаб блокади торгівлі з окупантами" - напівформальне об'єднання активістів, які блокували пересування вантажів у 2017-му, уже заявив у Facebook про відновлення своєї роботи.

Його керівник Сергій Акімович у коментарі ВВС заявив, що наразі його люди чекають на особистий коментар щодо ініціативи зняття блокади з боку Володимира Зеленського, але поки що у фоновому режимі приступили до мобілізації.

"Потихеньку обдзвонюємо своїх людей, питаємо, хто де. Звісно, ми припускаємо можливість громадської блокади, якщо офіційну блокаду буде знято", - заявив він.

Чи готові активісти до ймовірного силового протистояння з владою у разі, якщо вона захоче активно просувати свій намір зняти блокаду?

"У разі зради національних інтересів ми готові до будь-яких дій", - каже Акімович.

Тим часом детальніше питання можливого зняття блокади Донбасу обговорюватиметься уже 19 червня, на наступному раунді мінських переговорів.

Саме цього дня речниця президента Юлія Мендель пообіцяла оприлюднити "дорожню карту" Зеленського. Можливо, саме у той день стане зрозуміло, чим готова поступитися Україна і що вона збирається отримати взамін, аби зрушити вирішення конфлікту на Донбасі з мертвої точки.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Новини на цю ж тему