Кинули під мостом Метро і сказали - ти в Німеччині: історії біженців в Україні

біженці Копирайт изображения LOUISA GOULIAMAKI Getty
Image caption У 2018 році кожен другий біженець був дитиною. Багато хто один і без родини. На фото - дитина за табору біженців на околиці Афін, червень 2019 року

16-річного Ях'ю з Алеппо висадили біля мосту Метро у Києві і сказали, що він у Німеччині.

І хоч його історія вражає, але вона дуже типова для України. Таких дітей-біженців багато, розповідає Наталя Гуржій, голова правління благодійного фонду "Рокада", де допомагають біженцям.

"Коли йде війна, родини збирають гроші, платять перевізникам і намагаються врятувати життя хоча б одній дитині. Яхья натерпівся дуже багато", - розповідає жінка. Але після приїзду до України його пригоди не закінчились.

Роками чекають на документи

За даними Державної міграційної служби, в Україні живе понад 2,5 тис. біженців і осіб, які отримали додатковий захист.

Саме ці два документи міграційна служба після довгих перевірок може видавати людям, що тікають від війн і переслідування у себе на батьківщині.

За даними Агентства ООН у справах біженців, найбільше біженців в Україні з Афганістану, Сирії, Вірменії і Росії.

Ще близько 6,5 тисяч людей шукають в Україні притулку і чекають, поки міграційна служба розгляне їхні справи. Але більшості з них відмовляють.

Щороку в Україні лише 100 шукачів захисту отримують його, кажуть в ООН.

Копирайт изображения ВВС
Image caption Ефун Дінді Нода - художник з ДР Конго

Ефун Дінді Нода вісім років тому тікав від війни у ДР Конго. Він узяв із собою небагато речей. Серед них було і дві картини. Він продовжує малювати і в Україні. Його намальовані олією квіти роздивляються перехожі у парку Шевченка, де відбувається ярмарок, присвячений міжнародному дню біженця.

Окрім малювання пан Нода ще й робить меблі. А ще він 8 років чекає на отримання статусу біженця в Україні.

8 років - це не вийняток. Є мігранти, які чекають надання статусу біженця і 17 років, розповідають громадські активісти.

Чому так довго розглядаються документи, і лише 100 людей на рік отримують статус біженця?

"Ми говоримо, що кількість осіб, які дійсно заслуговують на отримання статусу біженця насправді не дуже велика", - відповідає на питання ВВС News Україна Наталія Науменко, перший заступник голови Державної міграційної служби.

Вона каже, що для багатьох нелегальних мігрантів Україна є лише транзитним шляхом до ЄС і вони використовують процедуру визначення статусу біженця, як можливість зупинитися і уникнути відповідальності за незаконне перебування.

"Або намагаються отримати довідку, певний статус перебування і далі чекають можливості знову перетнути кордон з ЄС. Ми маємо дуже багато таких випадків", - каже пані Науменко.

У Державній міграційній службі вважають, що процедура отримання статусу біженця в Україні врегульована, зрозуміла і дієва. Там нагадують, що за всі роки незалежності Україна надала захист шістьом тисячам іноземців і понад п'ять тисяч отримали українське громадянство.

Як виживають біженці

Коли біженці тільки прибувають до України, для них не передбачено жодної соціальної допомоги - ні одягу, ні їжі, ні даху над головою, розповідають громадські активісти.

В Україні є тільки три невеликих центри, де тимчасово розміщують біженців: в Закарпатській, Одеській та Київський областях. Але їх не вистачає, каже представниця громадської організації "Рокада".

Без допомоги міжнародних і благодійних організацій таким людям вижити було б дуже складно.

Відсутність соціального житла, дискримінація, недоступність офіційного працевлаштування, відсутність соціальної допомоги та мовних курсів - з такими перешкодами стикаються шукачі притулку в Україні, кажуть в ООН.

Копирайт изображения ВВС
Image caption Нурмадов Фарук втік з Узбекистану спочатку до Росії, потім до України

Узбецький громадянин Фарук Нурмадов вже 1,5 роки перебуває в Україні і чекає на отримання статусу біженця. Через його погляди і критику влади на батьківщині йому загрожували тортури і в'язниця, розповідає він і додає: "В Україні мені безпечно, я тут нормально сплю, не переживаю".

Завдяки гранту від ООН він відкрив ресторан узбецької кухні в Києві, але офіційно працювати не має права. Всі документи і права на бізнес має його партнер.

Але навіть отримавши документи про статус біженця, вивчивши мову, ці люди не завжди можуть знайти роботу, відкрити рахунок в банку або мати прописку.

"Українці, навіть держслужбовці, часто не знають, що це за документи на руках у біженців, які права вони мають і ці права систематично обмежують. У всіх питаннях, пов'язаних з документами, біженець має щось пояснювати, щось комусь доводити", - каже юрист Євгеній Макаревич з благодійної організації "Рокада".

Хоча людина, яка має статус біженця, має всі ті ж права, що і громадянин України, крім права голосувати і бути обраним, бути держслужбовцем та призиватися до армії.

В Україні існує також багато стереотипів щодо біженців.

Громадські активісти згадують скандал, який виник у 2016 році навколо притулку для біженців у Яготині, де мали розмістити людей з Сирії.

Кілька сотень місцевих мешканців тоді організували протести, заявляючи, що бояться якихось небезпечних хвороб.

Врешті зараз у притулку селять лише біженців з країн СНД і ставлення місцевих до них покращилось.

Копирайт изображения ВВС
Image caption Раджабу Сафі Рубан переїхала з Конго. Вона має документи про захист в Україні, але вже кілька років не може оформити документи своїх дітей через помилку у написанні прізвища, яку зробили українські чиновники

Зараз місцева влада, поліклініка і школи змінили гнів на милість і нарешті приймають цих людей, розповідають активісти про ситуацію у Яготині.

Ще більш вражаючою є історія сирійського хлопчика Ях'ї. По приїзді в Україну він мав пройти психо-медико-педагогічну комісію.

"Йому тоді було 16. Він чудово знав англійську і арабську, до цього вчився у коледжі у Сирії. А тут в комісії сиділи пані, які показували йому картинку білочки і питали, що це таке. А він ніколи білочку в житті не бачив. Також він, щойно приїхавши з Сирії не знав, яка найголовніша річка України. Комісія зробила висновок, що дитина відстала", - розповідає Наталя Гуржій.

Попри всі хвилювання, численні хвороби, відірваність від дому і родини, Яхья закінчив вечірню школу і отримав статус біженця. "У нього є дівчина, він мріє вступати у вищий навчальний заклад. І дуже щасливий", - каже пані Гуржій.

Хлопець живе в центрі соціально-психологічної реабілітації на Троєщині разом з іншими біженцями з Афганістану, Сомалі, Бенгладешу, Гвінеї.

Щоб мати змогу грати у футбол, підлітки з цього притулку збирали гроші на кросівки на ярмарку у парку Шевченка.

Копирайт изображения ВВС

В цьому ж парку художник з ДР Конго Ефун Дінді Нода продав свою першу картину. Він сподівається, що колись все ж отримає документи і зможе спокійно жити в Україні.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Новини на цю ж тему