Анбандлінг: що це, навіщо і коли?

ГТС Копирайт изображения UNIAN

Рівно за пів року - з 1 січня 2020 - Україна хоче отримати новий контракт на транспортування російського газу до Європи, а також нову компанію, що здійснюватиме транзит і доставлятиме газ споживачам.

Успіх всього цього, як і те, чи не почнеться наступний рік із нової газової війни з Росією, залежатиме від того, наскільки успішним буде завершення анбандлінгу - реструктуризації "Нафтогазу".

У червні український уряд ухвалив постанову, якою вніс певні зміни у погоджений план реструктуризації. Проте підтвердив наміри здійснити її за моделлю "оwnership unbundling" (OU), коли разом із функцією транспортування газу з "Нафтогазу" будуть повністю виділені і відповідні активи. А це - газотранспортна система (ГТС).

Складний сам по собі процес накладається на завершення контракту на транзит російського газу до Європи територією України, а також на проблему збереження транзиту після завершення будівництва другої гілки Північного потоку.

Що відбувається

На початку червня уряд ухвалив постанову, яка дещо змінила визначений ще у 2016 році порядок анбандлінгу, а також визначив графік, за яким реструктуризація "Нафтогазу" має завершитися до кінця року.

"Це дозволить забезпечити відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" проведення реструктуризації АТ "НАК "Нафтогаз України" за моделлю повного відокремлення власності активів з транспортування природного газу (ownership unbundling) шляхом передання їх новоствореному оператору газотранспортної системи ПАТ "Магістральні газопроводи України", - йдеться в інформаційних матеріалах до постанови.

Копирайт изображения NAFTOGAZ group
Image caption Так уявляє план наступних дій щодо свого анбандлінгу сам "Нафтогаз"

Водночас у "Нафтогазі" не вважають, що урядова постанова дозволяє реалізувати анбандлінг за моделлю OU, оскільки містить кілька кроків, які суперечать один одному. Наразі компанія проводить консультації з Кабміном про те, як виконати вимоги уряду щодо анбандлінгу.

У "Нафтогазі" вважають, що оптимальною є інша модель - ISO (Independent system operator) - незалежного оператора, який користуватиметься ГТС на правах концесії.

Як твердить голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв, саме ця модель вкладається у три вимоги, поставлені урядом перед компанією на час реструктуризації:

  • відповідає європейському законодавству - Третьому енергопакету,
  • дозволяє зберегти за державою право власності на ГТС і одночасно залучити іноземних інвесторів,
  • дає можливість захистити позиції України у другому арбітражі в Стокгольмі, де "Нафтогаз" сподівається виграти у "Газпрому" до 14,8 млрд доларів.

"Ту модель, яку ми розробляли з нашими консультантами впродовж кількох років, є такою складною, бо виконує всі ці три вимоги. Коли нам пропонують її змінити, ми запитуємо: яку з цих трьох вимог ви хочете не виконувати?" - пояснює Андрій Коболєв.

До того ж, вважають в "Нафтогазі", провести через парламент закон про концесію, що має супроводжувати реструктуризацію за моделлю ISO значно простіше, ніж змінювати низку законів та кодексів, включно із дозволом на приватизацію української ГТС, що буде потрібно для "оwnership unbundling".

"Маю сумніви у здатності парламенту приватизувати українську ГТС, - каже голова "Нафтогазу". - Усі "страшилки", якими українські політики вже лякають електорат, у законі про концесію можуть бути враховані".

Лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко вже звернулася до Державного бюро розслідувань із заявою про те, що уряд начебто доводить українську ГТС до штучного банкрутства, аби приватизувати її "без грошей".

Проте Володимир Гройсман відкинув ці звинувачення і запевнив, що ГТС є і залишатиметься стратегічним державним активом.

Копирайт изображения NAFTOGAZ group

Україна зобов'язалася здійснити "анбандлінг" "Нафтогазу" - розділити транспортування, зберігання, видобуток і продаж газу - кілька років тому в рамках домовленостей із Європейським енергетичним співтовариством.

Нині всі ці функції виконує "Нафтогаз" і безпосередньо його "дочка" - "Укртрансгаз", у складі якого було створено філію "Оператор ГТСУ".

Саме в ній сконцентровано весь персонал, процеси і активи, необхідні для транспортування газу.

Крім того, створено "дочку" "Укртрансгазу" з такою ж назвою - ТОВ "Оператор ГТСУ". З 1 липня все наповнення філії, крім активів - ГТС, буде переведено до ТОВ.

Саме ТОВ "Оператор ГТСУ" і стане ядром майбутнього незалежного оператора ГТС. Саме її з 1 січня разом із ГТС буде передано ПАТ "МГУ".

Так процес анбандлінгу має завершитися.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Поки що українською ГТС керують фахівці "Укртрансгазу" - "дочки" "Нафтогазу"

Що таке анбандлінг

"Анбандлінг - це система внутрішньої корпоративної реорганізації, що призначена для розділення видів бізнесу: видобутку, постачання, транспортування", - пояснює президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

"Третій енергетичний пакет ЄС вимагає, аби оператори транспортної мережі були відокремлені. Це означає, що оператор транзитної системи має бути відокремлений і бути незалежною компанією від газових компаній, яка опікуватиметься лише системою транзиту і транспортуванням", - каже Сату Кахконен, Директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови.

"Ownership unbundling передбачає, що транзитна компанія і транзитні активи, тобто труби, повністю відокремлюються від "Нафтогазу" і переходять у власність окремої компанії. Така компанія вже створена і називається "Магістральні газопроводи України". Вона, як очікується, і стане новим оператором транзиту газу. Ця модель гарантує незалежність оператора транзиту і дозволяє відкрити ринок газу та демонополізувати його", - твердить представниця Світового банку.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Моделі анбандлінгу мають як певні переваги, так і вади. Проте анбандлінг загалом має спрацювати на краще для України.

"Друга модель, яку обговорювали і яку, як ми чули, підтримує "Нафтогаз", називається ISO. Вона передбачає відокремлення оператора транзитної системи, але транзитні активи залишатимуться власністю "Нафтогазу". Це має дуже важливе значення для того, як йтимуть грошові потоки. Крім того, ця система спиралася б на контракти між "Нафтогазом" та оператором транзиту", - пояснює Сату Кахконен.

Обидві системи мають свої переваги і недоліки, але, каже Сату Кахконен, в українських умовах Світовий банк віддає перевагу саме тій моделі реструктуризації "Нафтогазу", яку обрав уряд.

Разом із тим, каже голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко, навіть у Європі є приклади успішного застосування як першої, так і другої моделі, а компанія-постачальник може мати активи у сфері транспортного бізнесу.

"Але там дуже багато обмежень, і навіть європейська практика застосування цих обмежень є не дуже ефективною, - каже експерт. - Крім того, за практикою Третього енергетичного пакета, краще, все ж таки, повністю розділити функції постачання і транспортування".

Чому це важливо

Суперечки щодо того, який анбандлінг кращий, пояснюються тим, що у випадку України цей процес "тісно пов'язаний із загрозою обмеження транзиту через газотранспортну систему України", пояснює Михайло Гончар.

"Українська ГТС переважною мірою несе в собі транзитну функцію - постачання російського газу до Європи. Коли ця система вийде з "Нафтогазу", вона залишиться сам на сам з усіма проблемами, зокрема, і з відсутністю навантаження", - каже експерт і нагадує, що ГТС може транспортувати до 200 млрд кубів газу, із яких транзитні потужності - на 140 млрд кубів.

Відтак, коли система залишиться без транзитної складової, її очікують великі проблеми.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Саме транзитний потенціал - головна складова вартості української ГТС

Якщо це станеться, то теоретично, каже Сергій Дяченко, Україна може наполягати, аби так звані "точки прийому" російського газу перемістили на східний кордон України, - "і далі постачати газ європейським споживачам самостійно".

Михайло Гончар не настільки оптимістичний щодо можливості швидко перенести транзитні контракти із західного на східний кордон України, зокрема, і через небажання деяких європейських компаній переглядати чинні контракти з "Газпромом".

Але, каже експерт, рано чи пізно це станеться, і саме тому "Газпром" не зацікавлений у тому, щоб Україна виконала умови Третього енергопакета, завершивши анбандлінг:

"Вони розуміють, якщо новий контракт буде на європейському законодавстві, то рано чи пізно закупки газу почнуться на західному кордоні Росії, й через деякий час європейські компанії побачать, що все працює нормально, і можна певні партії газу транспортувати саме так", - каже пан Гончар.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Російський "Газпром" не налаштований укладати контракт на транспортування за новими умовами

У "Газпромі" кажуть, що укласти новий контракт на транспортування газу на європейських засадах, як того хоче Україна, поки що неможливо.

Для цього "Нафтогазу" треба відмовитися від свого виграшу на 4,6 млрд доларів за підсумками попереднього арбітражу у Стокгольмі щодо транзитної частини контракту, а також відкликати новий позов на понад 11 млрд доларів.

У "Газпромі" також повідомили, що наразі не знають, з ким вести переговори щодо нового транзитного контракту з Україною.

"Те, що "Газпром" каже, що не знає наразі, з ким вести переговори, - дійсно проблема, і це є серйозним аргументом на користь того, щоб затримати анбандлінг і завершити переговори щодо нового контракту на транзит газу", - визнає Сергій Дяченко. Водночас він додає, що переваги від формування прозорого ринку в Україні, залучення європейських партнерів до управління українською ГТС після анбандлінгу переважають цю проблему.

Пан Дяченко закликає новий уряд, що буде сформований після парламентських виборів, повністю узгоджувати кроки щодо реструктуризації "Нафтогазу" із Єврокомісією: "Не можна повторювати 2009 рік, коли ми з "Газпромом" воювали сам на сам".

Наразі ж "Газпром" у прискореному темпі закачує газ у європейські сховища.

Андрій Коболєв припускає, що так російський газовий велетень готується до чергової "газової війни", яка передбачатиме припинення транзиту територією України. У європейських сховищах вже зараз на 20 млрд кубів газу більше, аніж в середньому за два попередні роки.

Щоб убезпечити себе, Україна також закуповує більше палива. Обсяги газу, імпортованого від початку цього року, вже на 20% більше, ніж у той самий час минулого року.

Як написав у Facebook Андрій Коболєв, якщо в українських підземних сховищах вдасться накопичити 20 млрд кубів газу, "ми будемо готові до будь-яких дій "Газпрому", позиція України на переговорах буде захищеною".

Копирайт изображения AFP
Image caption Без контракту і з завершенням будівництва Північного потоку-2 українська ГТС може залишитися без транзитного газу

Ситуація ускладнюється тим, що досі незрозуміло, яким буде новий контракт на транзит російського газу на тлі завершення будівництва другої гілки "Північного потоку", та чи потрібен він буде взагалі.

Якщо російський газ, що нині іде через Україну, піде новим маршрутом, то постане і питання про те, а чи потрібен був і анбандлінг.

"Свого часу, коли давали обіцянку про анбандлінг, дали певну слабину - не поставили перед європейськими партнерами жорстку умову: ми робимо анбандлінг не заради нього самого і галочки у звіті, а з тим, щоб поліпшити роботу ГТС, - пояснює Михайло Гончар. - Тоді європейські партнери мали б виконати свою частину зобов'язань - не допустити обхід української ГТС іншими маршрутами. Але цього не було зроблено. І тепер ми маємо дилему: рано чи пізно, якщо Росія добудує другу гілку Північного потоку і Турецький потік, то транзиту через нашу ГТС буде - кіт наплакав. І виділена зі складу Нафтогазу ГТС буде великою проблемою сама для себе".

Чому це не відбулося раніше

Анбандлінг "Нафтогазу" був передбачений ще з 2016 року, коли Україна ухвалила закон "Про ринок газу". Хоча сама можливість обговорювалася задовго до цього в рамках підготовки Угоди про асоціацію з ЄС.

Проте до останнього часу про практичні кроки було чути нечасто.

Копирайт изображения AFP
Image caption Підписаний у січні 2009 року газовий контракт, який добігає кінця цього року, став предметом розгляду у Стокгольмському арбітражі, де "Нафтогаз" виграв у "Газпрому" 2,6 млрд доларів

"Анбандлінг мав статися вже певний час тому, але постійно відкладався через Стокгольмський арбітраж. Під час розгляду справи в міжнародному арбітражі "Нафтогаз" не міг відокремлювати транспортування через процесуальні обмеження", - пояснює Сату Кахконен.

"Нафтогаз" наводив свій аргумент, і він був дійсно вагомим, що перед анбандлінгом треба було завершити всі суди з "Газпромом", оскільки суб'єктом арбітражних справ щодо транспортування і транзиту є "Нафтогаз", - пояснює Сергій Дяченко. - Якби анбандлінг відбувся раніше, виникло б питання правосуб'єктності цих справ. Крім того, постало б питання боргів "Нафтогазу".

Що це дасть споживачам

"Для пересічного споживача анбандлінг дозволить побудувати прозорий ринок, бо зараз, якщо відверто, "Нафтогаз" таки користується тим, що він є власником оператора ГТС", - каже Сергій Дяченко. За його словами, це також важливо для того, аби наростити видобуток власного газу:

"Це є дуже капіталомістка справа, і світові компанії зазвичай заходять спочатку у розподільчий бізнес - це стосується і газу, і електроенергії. Вони спочатку придивляються до ринку, а потім починають вкладати у виробництво".

Крім того, нагадує експерт, Україна має й ще одне важливе зобов'язання перед міжнародними партнерами, зокрема, й МВФ, - перейти на повністю конкурентний ринок газу з наступного року.

"Побутові споживачі мають бути переведені на вільне ціноутворення. Для цього ми повинні мати прозорий ринок, щоб не отримати шалений стрибок цін", - пояснює пан Дяченко.

Михайло Гончар каже, що вигоди від анбандлінгу є більш опосередкованими, ніж прямими для кінцевих споживачів. До того ж, вони так і можуть залишитися в теорії, якщо не супроводжуватимуться іншими змінами.

"Пересічному споживачу від цього ні жарко, ні холодно. Але гіпотетично ми виходимо з того, що анбандлінг - це краще, - каже експерт. - Не напряму, а через те, що газотранспортна система стає системою загального користування, якою можуть користуватися усі потенційні постачальники газу, що створює конкурентне середовище. Коли постачальники мають рівний доступ до труби, споживач має виграти від нижчої ціни на газ. Але причина цього - не анбандлінг "Нафтогазу", а створення конкурентного середовища".

Проте, зауважує експерт, якщо відокремлення ГТС відбудеться без гарантій збереження транзиту, нова компанія буде постійно на межі банкрутства - "її повинен хтось утримувати, дотувати".

"Якщо підприємство, яке керує ГТС, не має інших доходів, то це підприємство буде весь час у стані напів банкрутства, або ж буде змушено різко підняти тарифи", - попереджає пан Гончар.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Новини на цю ж тему