Чи можна вбити м'ячем і чому гравці стогнуть? Незручні питання про теніс

Рафаель Надаль Копирайт изображения Getty Images
Image caption Рафаель Надаль - один з найбільш титулованих тенісистів світу

У Лондоні стартував Вімблдон - один з головних тенісних турнірів світу. З нагоди його початку ВВС пояснює, чому гравці стогнуть під час ударів, чи можна вбити тенісним м'ячем і як перерви в туалет використовують для тиску на суперника.

Як виглядає "Великий шолом"?

Отримати "Великий шолом" - головна мета всіх тенісистів, але одягти його на голову не вийде - приз цей суто символічний. До турнірів "Великого шолома" належать чотири головних турніри або, як їх ще називають, мейджора - Відкритий чемпіонат Австралії (Australian Open), Відкритий чемпіонат Франції (Roland Garros), Вімблдон і Відкритий чемпіонат США (US Open).

Саме словосполучення "великий шолом" з тенісом початково взагалі не пов'язане - термін прийшов з бриджу, карткової гри.

Щоб виграти календарний "Великий шолом", необхідно протягом одного календарного року здобути перемогу на кожному змаганні. Зробити це надзвичайно важко - ні в одиночному, ні в парному розряді такого не було вже десятки років. Род Лейвер - останній, кому це вдалося з чоловіків, - досяг успіху ще в 60-і роки минулого століття. Штеффі Граф 1988 року стала останньою на цей час тенісисткою, яка виграла всі головні старти за рік.

Існує й так званий кар'єрний "Великий шолом" - щоб отримати його, треба виграти кожен з чотирьох турнірів хоча б раз у житті. У жінок за останні 30 років це вдалося тільки Серені Вільямс і Марії Шараповій. У чоловіків - Джоковичу, Федереру, Надалю і Андре Агассі.

Що означають смуги на майданчику?

Тенісний майданчик зветься кортом. Спочатку розберемось зі "смугами" по обидва боки майданчика - їх ще називають "коридори". Їх використовують лише в парному тенісі, коли з кожного боку сітки стоять по два тенісисти. Розмір корту для такої гри - більший, ніж для одиночного тенісу, і коридори фіксують його межі.

Тобто, якщо гравець відправляє м'яч в цю зону в одиночній грі, це вважається аутом, і його суперник набирає очко.

Копирайт изображения AFP

Два великих прямокутники, які розташовані з кожного боку сітки, називають "квадратами". Кожен з них фіксує межі зони, куди гравець повинен влучити під час подачі.

Чому у кортів різний колір?

Колір корту залежить від його покриття. На початку і наприкінці сезону гравці зазвичай грають на твердому покритті, яке називається "хард". Навесні приходить сезон ґрунту (червоної глини), влітку проводять турніри, які грають на траві - Вімблдон найвідоміший з них. Трав'яне покриття вважають найстарішим з усіх.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Грати на ґрунті - ідея британських гравців, братів Вільяма і Ернеста Реншоу - відпочиваючи на півдні Франції, вони зрозуміли, що для газону там надто жарко, і знайшли альтернативу

Покриття майданчиків відрізняються за своїми характеристиками. Наприклад, відскок м'яча від трави - швидкий і високий, розіграші на трав'яних турнірах - зазвичай дуже короткі. Ґрунтові корти - "повільні", для змагань на таких покриттях характерні тривалі обміни ударами.

Найкращі тенісисти стабільно виступають на будь-яких покриттях, але навіть вони мають свої переваги. Наприклад, Новак Джокович, перша ракетка світу, понад усе любить хард. Рафаель Надаль найкраще виступає на ґрунті, а Серена Вільямс віддає перевагу трав'яним кортам.

Чому в тенісі такий дивний рахунок?

Розібратись в тенісному рахунку з першої спроби дійсно складно. Кожна гра складається з кількох партій - сетів (у чоловіків максимальна кількість - п'ять, у жінок - три).

Партії складаються з геймів, для перемоги в сеті зазвичай достатньо виграти шість з них. Кожен гейм - це серія з кількох розіграшів, які зазвичай завершуються або вдалим ударом одного з тенісистів, або помилкою іншого. Протягом одного гейму м'яч в гру вводить ("подає") один і той самий гравець - потім подача переходить до іншого.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Сенсація турніру - 15-річна Корі Гауфф зі США - не поступилася суперницям жодним сетом

Набір очок з боку виглядає дивним - за перший вдалий удар тенісист отримує 15 очок, за другий - ще 15, за третій - 10. Наприклад, рахунок 40:15 означає, що тенісист, який подає в цьому геймі, успішно завершив три розіграші м'яча, а його суперник - один. Для перемоги в геймі зазвичай достатньо чотирьох успішних розіграшів.

Чому тенісистки стогнуть під час ударів?

Стогнуть під час подачі або удару по м'ячу не лише жінки. Подібні звуки роблять і тенісисти - наприклад, Надаль і Джокович.

Стогонам тенісистів присвячені дослідження і наукові статті. Базове пояснення гравців - стогін на видиху, на який припадає удар, підвищує його силу. Це підтверджують і висновки вчених - подібне дослідження, наприклад, опублікували вчені з Університету Небраски. Їхній експеримент показав, що під час гучного видиху сила удару зростає на 3,8%.

Недоліків у такої техніки вчені не виявили і навіть порадили поекспериментувати з криками представникам інших видів спорту.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption "Я так кричу з чотирьох років і нічого не можу вдіяти. Я так звикла, мені так легше", - пояснювала Марія Шарапова, чиї крики на корті іноді перевищують 100 децибелів - це можна порівняти зі звуками бензопилки

Пояснення вчених, втім, переконують не всіх гравців. Війна прихильників стогону і тих, кому ці звуки заважають, триває вже десятки років.

Легенда тенісу Мартіна Навратілова, наприклад, назвала тенісистів, які стогнуть, шахраями: "Практика стогнати сягнула неприйнятного масштабу. Це очевидне шахрайство, настав час щось з цим робити".

За її словами, своїми криками гравці намагаються заглушити звук удару по м'ячу, який дозволяє суперникам визначити силу удару, швидкість обертання. Це, в свою чергу, не дозволяє їм краще підготувати удар у відповідь.

Деякі гравці та коментатори помічали, що чимало прихильників стогону пов'язані з тенісною академією Ніка Болет'єрі - через неї пройшли сестри Вільямс і Марія Шарапова. Критики, серед яких Кароліна Возняцкі, колишня перша ракетка світу, вважають, що тренер навмисно вчив підопічних конкурентній перевазі, яка збиває опонентів з пантелику.

Всесвітня тенісна асоціація, яка організовує жіночі турніри, провела кампанію з боротьби з надто гучним стогоном. Обговорювалися й зміни в правилах, які допомогли б обмежити рівень шуму, але їх так і не запровадили.

Чи правда, що в тенісі є дрес-код?

Все тенісні турніри - комерційні й можуть встановлювати свої правила. Найсуворіші - на Вімблдоні, де гравцям дозволяють носити лише білий одяг. Цієї традиції дотримуються ще з XIX століття.

Правила організаторів регулюють все - аж до кольору шнурків і ширини швів. Під забороною - будь-які відтінки, наприклад кремовий. Носити кольорове заборонено і на тренуваннях, де гравців навіть не бачать глядачі.

Обмеження стосуються навіть кольору білизни. Наприклад, 2017 року суддя попросив переодягнутися 17-річного тенісиста з Австралії Юрія Родіонова, розгледівши у нього під шортами темні труси. 2013 року швейцарця Роджера Федерера змусили змінити кросівки через помаранчеву підошву.

Періодично гравці намагаються бунтувати проти правил. Андре Агассі три роки поспіль бойкотував турнір через правила - щоправда, потім здався. Сестри Вільямс регулярно протестували проти білого кольоровим манікюром і напульсниками.

Цікаво, що історично вимога носити білий мала практичне пояснення - на світлому одязі менше помітні сліди поту.

Копирайт изображения Corbis Sport
Image caption Костюм Серени Вільямс на Roland Garros 2018 настільки не сподобався організаторам, що вони заборонили виходити на корти в облягаючих комбінезонах

Інші тенісні турніри зазвичай менш суворі до гравців. Втім, скандали все одно трапляються. У 2018 році Серена Вільямс виступала на Roland Garros в облягаючому комбінезоні, через який її порівнювали з жінкою-кішкою і героями фільму "Чорна пантера". Незабаром після турніру організатори запровадили заборону на такий одяг.

Щоправда, вже в грудні минулого року WTA легалізувала виступи в легінсах без спідниць. Тенісисткам давно дозволяють виступати і в шортах - це не забороняють навіть правила Вімблдону.

Чи дозволяють під час матчів ходити в туалет?

Коротка відповідь - так, дозволяють. На турнірах "Великого шолома" жінкам дозволено залишати корт двічі за три сети, чоловікам - тричі за п'ять сетів. Робити це вони повинні в перервах між партіями.

Якщо гравець залишає корт більше ніж на 90 секунд посеред сету, суддя може оштрафувати його, присудивши очки супернику.

Попри те, що правила виглядають прозоро, навколо їхнього застосування тривають суперечки. У 2014 році New York Times писала, що багато гравців залишають корт не стільки для того, щоб сходити в туалет, скільки для того, щоб потягнути час і збити з ритму суперника.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Гравці не приховують, що іноді використовують походи в туалет для тиску на суперників або щоб виграти необхідний час. У цьому, наприклад, зізнавався Роджер Федерер

Роджер Федерер розповідав, що попросив непотрібну йому туалетну перерву під час чвертьфіналу Australian Open проти Миколи Давиденка в 2010 році. Швейцарець пояснив, що хотів потягнути час для того, щоб сонце, яке заважало йому грати, змінило положення.

"Найчастіше люди беруть паузу, коли програють. Вони дуже рідко йдуть з корту, коли ведуть рахунок", - скаржився Джон Макінрой.

Що на корті роблять діти?

Крім арбітрів і самих гравців, на корті завжди присутні болбої. Вони приносять тенісистам м'ячі і подають їм рушники, щоб скоротити час під час розіграшів.

Найчастіше цю роль виконують діти. Серед найбільших тенісних турнірів лише US Open запрошує для цього дорослих.

На Вімблдоні болбої - вихованці дитячих будинків та учні місцевих шкіл. У Франції претенденти повинні бути членами місцевої тенісної федерації - тобто, на корт запрошують молодих гравців. На деяких турнірах робота болбоя не оплачується, на інших їм платять. Наприклад, на Вімблдоні помічникам тенісистів платять близько 13 фунтів на день.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Болгерл подає рушник російському тенісисту Карену Хачанову під час матчу другого кола Вімблдону

Болбоямі в дитинстві працювали багато зірок тенісу - від Кім Клейстерс і Марата Сафіна до Роджера Федерера і Джона Макінроя.

Чи можна вбити людину тенісним м'ячем?

Швидкість руху тенісного м'яча після удару у топ-тенісистів часом значно перевищує 200 кілометрів на годину. Наслідки його попадання можуть бути дуже неприємними.

Найчастіше найбільше від гравців отримують болбої і лінійні арбітри, які стежать за дотриманням аутів. Це відбувається через те, що вони перебувають дуже близько до гравців.

Публіці, яка зазвичай сидить над кортом, удари практично не загрожують. За правилами тенісу, якщо м'яч залетів на трибуну, глядачі мають повернути його на корт, а не залишити собі, як це відбувається, наприклад, з шайбами в хокеї.

А ось арбітрам, які стежать за матчем з вежі, загрожує небезпека. У фіналі юніорського US Open 1983 року швед Стефан Едберг, майбутня суперзірка, а тоді початківець 17-річний гравець, завдав потужного удару, після якого м'яч відскочив у арбітра. Для 61-річного судді, американця Річарда Вертгейма, цей матч мав стати одним з останніх в кар'єрі - він збирався на пенсію.

М'яч потрапив пану Вертгейму в пах, від удару він впав і вдарився головою. За п'ять днів він помер від крововиливу в мозок.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Швидкість, з якою летить тенісний м'яч після удару, можна порівняти зі швидкістю авто

У 2017 році під час матчу Кубка Девіса 17-річний канадець Денис Шаповалов розлютився, влучивши в аут, і від злості врізав по м'ячу. Той потрапив прямо в обличчя канадському судді Арно Габа і зламав йому щелепу. Шаповалову в результаті зарахували поразку і виписали штраф в 7 тис. доларів.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Новини на цю ж тему