Вибори 2019: українці обирають Верховну Раду

Всі

У неділю в Україні голосують на позачергових парламентських виборах. На них оберуть новий склад Верховної Ради. Попередній парламент своїм указом розпустив Володимир Зеленський.

І саме президент Зеленський, за даними соціологічних опитувань, може отримати потужне представництво своєї партії "Слуга народу", якій пророкують ледь не половину мандатів.

Усі останні новини про вибори читайте в нашій онлайн-трансляції!

Голосування та результати

Вибори проходять за змішаною виборчою системою. 225 депутатів оберуть за партійними списками, іншу половину - у мажоритарних округах (за виключенням Криму та частини округів Донецької та Луганської областей).

Участь в цих позачергових виборах беруть понад два десятки політичних партій.

Кандидатами в округах можуть бути як представники партій, так і самовисуванці.

Загальна кількість округів - 199, а виборчих дільниць в одномандатних виборчих округах - 29 784.

ЦВК зареєструвала 3 220 кандидатів в мажоритарних округах.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Вибори до парламенту відбуваються у розпал літніх відпусток

Парламент обиратимуть і громадяни України за кордоном, там для цього створено 102 дільниці.

Голосування триватиме з 8 години ранку і до 20 вечора.

Припускають, що час проведення виборів, а це сезон літніх відпусток, може вплинути на явку.

Голова ЦВК Тетяна Сліпачук в інтерв'ю BBC News Україна заявила, що "середина літа не є часом для легкого проведення виборів".

"Мова йде не тільки про сезон відпусток, коли людина може дуже просто змінити своє місце голосування, а ще й про період, коли деякі українці їдуть заробляти гроші за кордон. А в голосуванні за кордоном є окремі труднощі", - сказала вона.

Не пізніше 5 серпня, тобто протягом 15 днів від голосування, ЦВК має встановити результати за списками та в округах. А вже до 10 серпня підсумки виборів оголосять офіційно.

Згідно з Конституцією, новообрана Верховна Рада має зібратись на своє перше засідання протягом 30 днів від оприлюднення результатів виборів. Останній можливий день, коли має зібратись на засідання новий парламент, - 9 вересня 2019 року.

Розпуск Ради

21 травня президент своїм указом розпустив парламент та призначив дочасні вибори на 21 липня. Мотивував він це тим, що у парламенті, на його думку, вже давно відсутня коаліція депутатських фракцій.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Зеленський оголосив, що розпускає Верховну Раду, прямо під час своєї інавгураційної промови

Відповідно до Конституції президент дійсно має право розпустити парламент, якщо протягом одного місяця з часу розпаду старої коаліції у Верховній Раді України депутати не сформували нову коаліцію.

Позиція команди президента ґрунтується на тому, що коаліція депутатських фракцій "Європейська Україна" припинила існування 29 березня 2016 року, коли з неї остаточно вийшла фракція Радикальної партії Олега Ляшка.

16 і 17 лютого 2016 року з коаліції вийшли фракції "Батьківщина" і "Самопоміч", в результаті чого, як пояснювали в Офісі президента, кількість депутатів у коаліції стала меншою, ніж парламентська більшість (226 депутатів).

На думку команди президента, відсутність коаліції не потребує іншого доведення.

Указ набув чинності 23 травня, а вже на наступний день депутати від "Народного фронту" подали до суду позов, під яким підписалися 62 парламентарі, з проханням визнати неконституційним указ президента.

Вони вважають, що президент не має права встановлювати наявність чи відсутність коаліції у парламенті, а лише видає указ за умови існування юридичного факту — відсутності коаліції депутатських фракцій протягом одного місяця.

Рішення КС

11 червня Конституційний суд почав розглядати законність розпуску парламенту. Перше засідання було відкритим, на нього прийшов і сам Володимир Зеленський.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Володимир Зеленський особисто прийшов на перше засідання КС, де розглядали указ про розпуск Ради.

Він заявив, що вважає рішення про розпуск парламенту правильним, додавши, що рівень підтримки громадянами Верховної Ради є дуже низьким.

"Люди впевнені, що оспорювання цього рішення - це просто спроба народних депутатів на кілька місяців втриматись за недоторканність і можливість збагачення", — пояснював своє рішення перед суддями КС президент.

А вже 20 червня суд оголосив вердикт: указ про розпуск Верховної Ради конституційний.

У рішенні йдеться про те, що в Україні виник конституційний конфлікт між президентом та Верховною Радою щодо підстав дострокового припинення повноважень парламенту.

Цей конфлікт не має правового вирішення, оскільки Конституція не визначає порядок припинення діяльності парламентської коаліції, так само не передбачає порядок припинення коаліції і регламент Ради.

"Водночас носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції України)", - пояснив КС.

Саме тому, роз'яснює суд, розв'язання конституційного конфлікту народом шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України.

Там нагадали, що рішення КС є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскарженим.

Хочете отримувати найважливіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему