Портнов обіцяє посадити Порошенка. За що?

порошенко портнов Копирайт изображения Фото Unian/колаж BBC

У Державному бюро розслідувань (ДБР) зареєстрували 11 кримінальних проваджень, де фігурує експрезидент Петро Порошенко. Більшість - за заявами Андрія Портнова, колишнього заступника голови адміністрації Віктора Януковича.

Державне бюро розслідувань створили саме за президентства Петра Порошенка для протидії злочинам високопосадовців.

Розповідаємо, що відомо про 11 справ ДБР щодо Порошенка.

Портнов проти Порошенка

Петро Порошенко вже двічі побував на допитах у стінах ДБР: в межах справ щодо заводу "Кузня на Рибальському" й телеканалу "Прямого".

При цьому, заявник та ДБР з одного боку й Порошенко і його захисники з іншого публічно сваряться між собою: обмінюються образами й звинуваченнями.

Так, експрезидент назвав слідчих ДБР "хлопчиками за викликом" і висловив переконання, що Андрій Портнов отримує з ДБР "зливи" та передає їх росіянам. А самого Портнова він вважає "агентом впливу держави-агресора".

Ексчиновник доби Януковича першим публікує на своїх сторінках у соцмережах подробиці допитів та справ. І натякає - навіть знає, що саме Петро Порошенко відповідав на запитання слідчих.

"Як і всі нормальні люди, я беру цю інформацію у себе на телеграм-каналі… Ви запитаєте, а хто її поміщає до мене на канал… Туди її поміщаю я. У вас може виникнути третє питання - а я її звідки беру? На це питання я відповів уже на самому початку - беру в себе на каналі", - написав Андрій Портнов у себе на сторінці у Facebook.

Директор ДБР Роман Труба не залишився осторонь перепалки й заявив, що "Петро Олексійович з державницької людини перетворився на звичайного політика, який займається не лише підміною понять, а скривдженням інформаційної реальності, якщо йому це вигідно".

Адвокат Ігор Головань наголошує: в тих провадженнях, в яких відбулися допити, його підзахисний має статус свідка, а не підозрюваного.

Копирайт изображения Unian
Image caption Петро Порошенко на вході до ДБР, де його допитували щодо можливої несплати податків під час купівлі "Прямого", 12 серпня 2019-го

За його словами, ДБР не надає їм достатньої інформації.

За українським законодавством, слідчий зобов'язаний відкрити досудове розслідування у відповідь на заяву про злочин. Тобто фактично ДБР не має іншого вибору, окрім як відкривати все нові й нові провадження, реагуючи на заяви Андрія Портнова.

Інша справа, що керівництво відомства й слідчі мають вибір, як публічно поводитися в рамках таких політизованих проваджень і чи допускати "зливи".

BBC News Україна направили запит до ДБР щодо подробиць цих проваджень. На момент публікації відповідь не надійшла.

Копирайт изображения Unian
Image caption Андрій Портнов належав до владної команди Януковича. На фото поруч із ним - тодішні секретар РНБО Андрій Клюєв та міністр юстиції Олена Лукаш, 21 січня 2014 року

Купівля-продаж "Прямого"

12 серпня Петра Порошенка допитали у справі купівлі-продажу телеканалу "Прямий". Слідчі ДБР не дозволили розкривати подробиці цієї розмови.

У провадженні йдеться про можливе ухилення від сплати податків та нібито відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, під час продажу телеканалу ексрегіоналу Володимиру Макеєнку, якого пов'язують з Петром Порошенком.

Під час цьогорічних виборів президента телеканал фактично підтримував чинного тоді керманича держави.

"Який саме податок, в якій сумі, у якій саме юрисдикції, я так думаю, що слідчі не розуміють. Те саме стосується відмивання коштів: що за кошти, хто відмивав, як?" - заявив після допиту адвокат Ігор Головань.

Сам Петро Порошенко каже, що не має стосунку до власності та управління "Прямим". Він вважає, що у такий спосіб відбувається його "рейдерське захоплення".

Але як наголосив згодом директор ДБР Роман Труба, ця справа не стосується діяльності телеканалу "Прямий", сплати ним податків чи роботи журналістів, а виключно операції його купівлі-продажу.

Продаж "Кузні"

У вересні 2018-го компанія Сергія Тігіпка "Прайм Ессетс Кепітал" купила за 300 млн доларів суднобудівний завод "Кузня на Рибальського". Його основним акціонером був Петро Порошенко. Ще один власник - екснардеп Ігор Кононенко.

Це підтриємство виконувало не лише комерційні, але й оборонні замовлення.

Новий власник заявив, що його насамперед цікавить будівництво на Рибальському півострові житлового комплексу й торгово-офісного центру.

Журналістське розслідування Bihus.info виявило: понад 60 000 кв. м нерухомості, що належала заводу, якраз перед його продажем передали іншій компанії. За даними журналістів, її кінцевими бенефіціарами є також Петро Порошенко та Ігор Кононенко.

Копирайт изображения Unian
Image caption Працівники "Кузні" під час запуску виробництва броньованих артилерійських катерів, 7 квітня 2016 року

Такий хід міг дозволити не стягувати борги з цього підприємства у разі його банкрутства.

За заявою Портнова, ДБР відкрило провадження щодо можливого ухилення від сплати податків, відмивання злочинних доходів та службового підроблення високопосадовцем.

В інтерв'ю "Українській правді" Петро Порошенко сказав, що йому не відома, якою "логікою керувався" Сергій Тігіпко, купуючи "Кузню" за 300 млн. Так само експрезидент не знає, яка аудиторська фірма перевіряла, чи ринковою була ціна.

Поїздка на Мальдіви

У січні 2018-го Петро Порошенко провів свою різдвяну відпустку на Мальдівах. Відпочивав там разом із родиною.

Журналістам Радіо Свобода вдалося з'ясувати і його маршрут, і ймовірну вартість відпочинку в півмільйона доларів, і те, що президент міг не проходити паспортний контроль та подорожувати під вигаданим ім'ям Petro Incognito.

Президент заперечив це й наголосив: кордон перетинав з власним паспортом.

Андрій Портнов запропонував ДБР розслідувати не сам факт відпочинку, а те, чи перетинав тодішній глава держави кордон таки за підробленими документами.

Цей злочин карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Крім того, інкримінується службове підроблення. За нього передбачене обмеження волі до трьох років чи штраф.

Ще одна стаття стосується використання завідомо підробленого документу.

За словами Андрія Портнова, мета цієї справи: "Визначити, чи видані на вигадані імена паспорти використовувалися для реєстрації офшорів, закордонної нерухомості, активів та рахунків Порошенка і його оточення".

Попри те, що Андрій Портнов у своїй заяві спирається, по суті, на факти з розслідування Радіо Свобода, на власній Фб-сторінці він називає це медіа "помийкою".

Справа моряків

Це провадження Генпрокуратура вже закривала, але згодом таки поновила.

Прохід українських військових суден через Керченську протоку 25 листопада 2018-го Петро Порошенко розглядав як "планову ротацію через українську протоку для деокупації Азовського моря".

Андрій Портнов у своїй заяві до ДБР намагається довести, що це була "державна зрада" і перевищення військовими службовими особами влади.

Копирайт изображения Unian
Image caption Українські моряки на засіданні Московського міського суду, 13 лютого 2019 року

На його думку, експрезидент знав про небезпеку захоплення українських моряків у полон, але свідомо йшов на ризик, щоб оголосити воєнний стан.

Цей стан, мовляв, міг дозволити перенести вибори президента та обмежити діяльність опозиції, а це, зрештою, ніщо інше, як узурпація влади. Така логіка заявника в цьому провадженні.

Росіяни напали на три українські кораблі, і 24-х українських військовослужбовців заарештували. Україна та міжнародна спільнота вважає їх військовополоненими.

У заяві Портнова йдеться про те, що внаслідок цього позиція України в переговорному процесі послабилася, Росія отримала додатковий інструмент впливу, а українські ВМС втратили майно.

Все це загалом нібито негативно вплинуло на обороноздатність і національну безпеку України.

Петро Порошенко переконаний, що на його боці - і українські закони, що наділяли його повноваженнями відправити кораблі на ротацію в Маріуполь, і міжнародне право.

У травні Міжнародний трибунал ООН з морського права наказав Росії негайно звільнити всіх українських моряків. Крім того, він вимагає повернути українські катери "Нікополь" і "Бердянськ" та буксир "Яни Капу".

Наказ про контрнаступ у червні 2014-го

Кримінальне провадження щодо наступальної операції на Донбасі у червні 2014 року ДБР відкрило за заявою Нестора Шуфрича, депутата від "Опозиційної платформи - За життя" Віктора Медведчука.

Він звинувачує експрезидента в кровопролитті на Донбасі влітку 2014-го. Твердить, що на двох зустрічах контактної групи ОБСЄ-Україна-Росія з представниками самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" були досягнуті певні домовленості. І вони могли б стати основою для врегулювання конфлікту.

Ці зустрічі відбувалися наприкінці червня 2014 року. Тоді Нестор Шуфрич та Віктор Медведчук брали участь у консультаціях із вирішення конфлікту. Україну на них офіційно представляв Леонід Кучма, Росію - її посол в Києві Михайло Зурабов.

За словами Шуфрича, Порошенко нібито відійшов від переговорної схеми і 30 червня віддав наказ почати наступальну військову операцію.

"Я пообіцяв, що тільки-но Порошенко припинить користуватися президентською недоторканністю, я звертатимусь до відповідних інстанцій, які дадуть правову оцінку його рішенням вийти з режиму припинення вогню і дати команду Збройним силам почати наступ", - написав нардеп на своїй сторінці у Facebook.

Петро Порошенко наголошує, що давав наказ про деокупацію території.

"Коли намагаються звинуватити в тому, що у 2014 році після десятиденного режиму одностороннього припинення вогню по наших військах вели вогонь з усіх засобів, зокрема стрілецької зброї, артилерії, мінометів, і я тоді віддав наказ на контрнаступ. Унаслідок контрнаступу ми звільнили дві третини окупованого Донбасу, і це був злочин проти України - я готовий нести відповідальність за цей "злочин", - відповів він.

Призначення членів Вищої ради правосуддя

Андрій Портнов вважає, що Петро Порошенко захопив державну владу та не виконав рішення суду, призначивши 13 травня двох членів Вищої ради правосуддя (ВРП): Михайла Ісакова й Андрія Василенка.

Цей орган, поміж іншого, вносить подання на призначення президентом суддів. Він складається з 21 члена. Двох із них за своєю квотою призначає президент "за результатами проведеного конкурсу".

Як саме цей конкурс має виглядати, закон не визначає. Але існує окреме положення про президентську конкурсну комісію, яка й має здійснювати відбір кандидатів. Вона пропонує президенту успішні кандидатури, а той остаточно визначається.

Навесні цього року Окружний адміністративний суд Києва зупинив рішення конкурсу, який організувала ця комісія. Мав відбутися повторний відбір.

Уже після обрання президентом Володимира Зеленського Петро Порошенко вирішив змінити умови конкурсу й просто призначив двох членів ВРП. Мотивував це тим, що комісія не змогла це зробити самостійно.

Він нібито й не порушив рішення суду, адже формально призначив їх не на основі конкурсу комісії.

Копирайт изображения Unian
Image caption Портнов стверджує, що Порошенко міг перешкоджати роботі суддів і призначив з порушеннями членів Вищої ради правосуддя

Водночас зміна умов конкурсу посеред відбірного процесу, як пояснюють юристи, ніяк не узгоджується з принципами прозорості та чесності конкурсних відборів на такі відповідальні посади.

Адвокат експрезидента Ігор Головань наголошує, що Порошенко мав такі повноваження. Отже, не міг їх "захопити".

Злочини проти правосуддя

У цій справі Андрій Портнов звинувачує Петра Порошенка, а також екс-заступника голови його адміністрації Олексія Філатова і голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Козьякова у захопленні державної влади та втручанні в роботу суддів.

На думку заявника, вони могли створювати штучні перешкоди для призначення суддів на посади безстроково після закінчення перших п'яти років їхніх повноважень. Це, своєю чергою, могло спричинити розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах, бо судді далі отримували зарплату, але повноважень не мали.

За законом, президент має призначати суддів упродовж 30 днів з моменту, коли він отримує подання від Вищої ради правосуддя. По суті, його роль номінальна - видати відповідний указ. Здійснювати якісь додаткові перевірки він не може.

Автор заяви оперує цифрами: так, наприкінці 2018-го повноваження закінчилися у 24% українських суддів. У деяких це трапилося за 2-3 роки до того, а президент не поспішав призначати їх безстроково.

Експерти, справді, визнавали, що суддів бракує, а ті, що працюють, перезавантажені справами.

Фальсифікація коаліції в парламенті

Андрій Портнов стверджує, що Петро Порошенко разом зі спікером Верховної Ради Андрієм Парубієм сфальсифікували документи про парламентську коаліцію в квітні 2016-го.

На початку того року з коаліції вийшли три партії: "Батьківщина", "Самопоміч" і Радикальна партія. Щоправда, фракція останньої так і не подала заяву, яка б підтвердила це рішення.

Нову коаліційну угоду не уклали. Це дало підстави Володимииру Зеленському розпустити парламент і оголосити дострокові вибори.

Конституційний суд визнав указ новообраного президента таким, що відповідає Основному закону. Втім, він зазначив, що робота коаліції не врегульована в українському законодавстві.

Справа Укроборонпрому

Андрій Портнов інкримінує Петру Порошенку, Валерії Гонтаревій та посадовим особам "Укроборонпрому" й "Укрексімбанку" нібито незаконні багатомільйонні перерахування коштів з державного концерну в офшори та інші юрисдикції.

У січні 2016-го правління Нацбанку нібито за дорученням Порошенка й сприяння тодішньої його голови Гонтаревої скасувало акти про валютний контроль зовнішньоекономічної діяльності. Завдяки чому "Укроборонпром" нібито зміг перераховувати гроші за кордон як передоплату. Крім того, були зняті обмеження на суми таких транзакцій.

Автор заяви згадує про операції із Сейшелами та ОАЕ. BBC News Україна запитала про це в адвоката експрезидента.

"Оце "за дорученням" має істинне значення - вигадка і брехня. Про які рішення йдеться, не знають і самі заявники, і ті, хто намагається "розслідувати" плоди не дуже здорових фантазій. Офіційно нам про "справу" не повідомляли, як і про багато інших", - відповів Ігор Головань у письмовій формі (орфографія збережена - Ред.).

На думку Портнова, ця справа може дозволити конфіскувати у Порошенка і Гонтаревої в дохід держави "абсолютно все належне їм майно - заводи, акції, нерухомість та гроші" та "засудити фігурантів до тривалих термінів позбавлення волі за державну зраду, мародерство, зловживання службовим становищем та відмивання злочинних доходів".

Те, чого стосується це провадження, не варто плутати з розслідуванням Bihus.info щодо можливих розкрадань в оборонному концерні. Там ішлося про епізоди з фіктивною фірмою, через яку здійснювалися закупівлі, і до яких міг мати стосунок соратник Порошенка Олег Гладковський. Сам пан Гладковський відкинув звинувачення про свою причетність до корупційних схем.

Втручання в роботу суду

Екс-голова апеляційного суду Києва Антон Чернушенко заявив, що експрезидент та заступник голови його адміністрації Олексій Філатов втручалися в роботу його суду.

Так, нібито президентська адміністрація "супроводжувала телефонними дзвінками" клопотання правоохоронців про дозвіл на прослуховування послів Франції, Німеччини, Білорусі та місії МВФ в Україні.

Копирайт изображения Unian
Image caption Антон Чернушенко втік до Росії після того, як парламент зняв із нього недоторканність у зв'язку з підозрою у незаконному розподілі справ суду

Крім того, Чернушенко письмово засвідчив пряме втручання Порошенка у судовий спір щодо розподілу акцій компанії "Нафтогазвидобування". Глава держави також нібито впливав на ухвалення судом рішень щодо арешту акцій однієї з великих агропромислових компаній.

На запит BBC News України у пресслужбі Петра Порошенка заперечили те, що він чи хтось із його підлеглих давали якісь вказівки ексголові цього суду, зокрема й щодо прослуховування дипломатів.

"Заяви Чернушенка є відвертою брехнею, яку він почав розповсюджувати після затримання його у зв'язку з підозрою у вчиненні злочину - незаконному втручанні у розподіл та розгляд справ у апеляційному суді. Чернушенко з моменту втечі з України у 2015 році переховувався в Росії (його там знайшла ГПУ. - Ред.)", - ідеться в заяві пресслужби.

У червні 2015-го ГПУ винесла підозру Чернушенку у незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ. Той, за даними правоохоронців, у ручному режимі визначав, хто саме і яке провадження розглядатиме.

Суддя втік після того, як Верховна Рада зняла з нього недоторканність.

Згодом він записав відеозвернення, де звинуватив президентську адміністрацію у тиску на нього задля отримання потрібних їй рішень щодо арешту майна й розподілу акцій кількох підприємств.

Ще одна, одинадцята справа в ДБР, може стосуватися, як припускають експерти, формули визначення ціни на вугілля для електростанцій "Роттердам+". Основним гравцем на цьому ринку в Україні є компанія ДТЕК Ріната Ахметова. Вона й отримувала вигоду від цієї формули за правління Петра Порошенка.

За словами експрезидента, ДБР та інші правоохоронні органи можуть також розглядати закон про мову та його звернення про отримання томосу для української православної церкви.

У березні 2019-го Окруждний адмінсуд відмовив у задоволенні позову проти президента із вимогою визнати незаконним його звернення до Вселенського патріарха щодо автокефалії.

Андрій Портнов також заявив про відкриття справи за фактом можливого відмивання експрезидентом злочинних коштів у Панамі.

BBC News Україна звернулася за коментарями до генерального прокурора Панами. На момент публікації відповідь не надійшла. Ця країна вважається однією зі світових податкових гаваней для реєстрації офшорів.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш TelegramабоViber!

Новини на цю ж тему