Ті, кого не поміняли. Скільки українців ще у полоні?

Глондар та Копирайт изображения "Омбудсман ДНР"
Image caption Українці Сергій Глондар та Богдан Пантюшенко з 2015 року - у полоні "ДНР". Нещодавно їх показала "обмудсман республіки".

У Росії, в анексованому Криму та у самопроголошених "республіках" на Донбасі залишаються більше 300 полонених українців.

Дехто з них - у полоні вже більше чотирьох років.

Що про них відомо та які їхні перспективи повернутися додому?

"Лише верхівка айсбергу"

У день обміну "35 на 35" в СБУ повідомили, що "на території ОРДЛО незаконно утримується 227 українців", тож процес щодо звільнення українців триває.

Керівниця Центру громадянських свобод та активістка кампанії LetMyPeopleGo Олександра Матвійчук зібрала інформацію ще про 86 громадян України, яких утримують у Росії чи в анексованому Криму.

Тобто мова може йти про щонайменше 313 українців, які ув'язнені в Росії чи перебувають у полоні на неконтрольованих Києвом територіях Донбасу і Криму.

Утім, навіть ця цифра може бути заниженою у порівнянні з фактичною кількістю українських бранців.

"У Росії та окупованому Криму утримувані українці хоча б мають якийсь статус і проходять по офіційним справам, нехай і сфабрикованим. А на Донбасі у невизнаних "ДНР" і "ЛНР" - взагалі без жодних статусів, без доступу "Червоного хреста". Тому невідомо, скільки у цій "сірій зоні" людей утримується", - розповідає BBC News Україна Олександра Матвійчук.

"Тому озвучені СБУ 227 - це лише верхівка айсбергу", - додає вона.

У Росії та Криму

Копирайт изображения Антон Наумлюк

Серед тих, кого утримують росіяни, більшість - це кримські татари, яких переслідують за "екстремізм" та участь у об'єднанні "Хізб ут-Тахрір".

Воно цілком легальне в Україні, однак у РФ вважається "міжнародною терористичною організацією".

Такий тиск на кримців українські правозахисники називають "гібридною депортацією".

"З 2014 року на території окупованого півострова переслідуються дві основні групи: етнічні українці (або ж українці у політичному плані) та кримські татари", - розповідала у травні голова правління організації "КримSOS" Таміла Ташева.

"Це робиться через навішування лейблів "терористів" та "екстремістів", а щодо українців діють трохи інші ярлики "диверсантів" і "шпигунів", - відзначала вона.

Але Росія звинувачує в екстремізмі не лише етнічних кримських татар.

Наприклад, викладача історії Сімферопольського інституту культури Олексія Чирнія звинуватили у тому, що він разом з Олегом Сенцовим хотів підірвати пам'ятник Леніну в Сімферополі.

Олексія Чирнія затримали ще у травні 2014 року й засудили до семи років в'язниці. Саме він став одним з головних фігурантів "справи Сенцова".

Іншого українця - Олександра Шумкова - засудили на чотири роки за участь у забороненому в Росії "Правому секторі".

Його історія дуже заплутана. У 2017 році він служив у військовій прокуратурі, згодом зник, а за місяць опинився у СІЗО в Росії.

Сам Шумков каже, що його викрали і переправили через українсько-російський кордон за змовою контрабандистів, проти яких він боровся.

Копирайт изображения Фото адвоката Олексія Барановського
Image caption Олександр Шумков

Сидить Олександр Шумков у колонії в російському місті Торжок. Там, де сидів інший український в'язень Володимир Балух, якого обміняли 7 вересня.

Шумков до списків "35 на 35" не увійшов.

"Мої довірителі по цій справі кажуть - не хочеться вірити, що корупціонери, яким завадив Шумков, настільки могутні, що він не потрапив в список тих, кого Україна хоче отримати назад в першу чергу, але факт залишається фактом - Балуха з тієї ж колонії в Торжку забрали, а Шумков залишився", - каже BBC News Україна адвокат Шумкова Олексій Барановський.

"На нього зараз чиниться певний моральний тиск, проводяться якісь постійні обшуки в камері. Сподіваюся, адміністрація президента Зеленського включить Олександра Шумкова у наступний список на обмін, попри те, що хтось може бути незацікавлений у цьому ", - додає Барановський.

Потрапити до наступних списків розраховують й інші українці в російських в'язницях, такі як "кримські диверсанти" Андрій Захтей, Гліб Шаблій, Олександр Стогній і Геннадій Лимешко, фігуранти справ по "Хізб ут-Тахрір" Юрій Примов та Вадим Сірук, "лівий" активіст Євген Каракашев, адвокат Ігор Кияшко та десятки інших.

На Донбасі

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Глондар, Пантюшенко, Коріньков

Серед українців, які утримуються в "республіках" на Донбасі, є дуже різні люди - від українських військових, які потрапили у полон під час боїв, до звичайних жителів Донецька чи Луганська, яких "влада" запідозрила у шпигунстві.

Наприклад, двоє бійців 3-го полку спецпризначення ЗСУ Олександр Коріньков і Сергій Глондар у неволі вже більше чотирьох років. Вони потрапили у полон 16 лютого 2015 року під час боїв за Дебальцеве.

Спочатку їх утримували у колишній будівлі СБУ в Донецьку, а потім перевели до одного з місцевих СІЗО.

Рідні дізнаються інформацію про них лише з епізодичних повідомлень російських ЗМІ чи "обмудсмана ДНР".

"Інформації про те, у якому вони стані, немає. Листів і дзвінків ми від них не отримуємо. Востаннє ми розмовляли з ними у червні 2016 року. Періодично отримували від них листи, але у цьому році з цим дуже важко", - розповідає BBC News Україна сестра Сергія Глондара Людмила.

28 серпня рідні змогли побачити Сергія Глондара на фото "омбудсмана ДНР" Дар'ї Морозової, яка перевіряла умови в донецьких СІЗО.

Копирайт изображения "Омбудсман ДНР"
Image caption "Омбудсмен ДНР" разом з Пантюшенком і Глондарем у сюжеті каналу "Россия"

На фото видно Сергія Глондара та іншого ув'язненого українського військового Богдана Пантюшенка (танкіста, який потрапив у полон 18 січня 2015 року біля Донецького аеропорту), у супроводі Морозової та журналіста каналу "Россия".

"Скарг на умови утримання і дії адміністрації установи від українських військовослужбовців не надходило", - говориться у повідомленні "омбудсмана ДНР".

Очікувалося, що Глондара, Корінькова та Пантюшенка можуть обміняти ще у грудні 2017 року, коли був останній великий обмін полоненими між Києвом і "республіками". Але тоді цього не сталося.

"Казали, що "не було дозволу Росії". Я думаю, що десь і не допрацьовано [з українського боку]", - каже Людмила Глондар.

"Прості солдати, вони не носії якоїсь важливої інформації. Це звичайні люди, я не розумію, чому їх так довго тримають. Розумію, що це важіль тиску на Україну, але за стільки часу вже можна було знайти якісь шляхи вирішення", - нарікає сестра українського полоненого.

Копирайт изображения Фейсбку Єгора Фірсова
Image caption Станіслав Асєєв

Серед невійськових полонених у "ДНР" та "ЛНР": журналіст Станіслав Асєєв, медсестра з Горлівки Марина Чуйкова та ще кілька сотень мешканців Донбасу.

Наприкінці серпня "обмудсмен ДНР" Дар'я Морозова заявила про можливість обміну полоненими з Києвом у кінці вересня.

Що далі?

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Родичі українців, які залишаються у полоні, переживають, щоб про них не забули пілся "щасливого обміну" 7 вересня

Людмила Глондар каже, що покладає надії на те, що команда нового президента Володимира Зеленського зможе продовжити процес обміну.

Вона каже, що рідні українських полонених підтримують постійний контакт з Валерією Лутковською, яка замінила Ірину Геращенко в гуманітарній підгрупі на переговорах у Мінську.

"У світлі того, що відбулося у ці дні, сподіваємося, що скоро все закінчиться і для нас", - зізнається Людмила, згадуючи обмін "35 на 35"

"Але важливо, щоб на фоні такого великого і щасливого обміну не загубилися наші хлопці. Сенцов, Балух - за них боровся весь світ. І головне, щоб світ не припинив цю боротьбу. Нам дуже потрібна підтримка. І розраховуємо на те, що ті люди, яких звільнили, розкажуть про те, як їм було у полоні, наскільки Україні потрібна підтримка світу" - додає жінка.

Про те, що обмін 7 вересня є лише "першим етапом", говорив і президент Зеленський, однак дати наступних він не називав.

Помічник президента України Андрій Єрмак, який курував процес недавнього обміну, в інтерв'ю "Українській правді" натякнув, що Зеленський поставив задачу "на фоні такого великого і щасливого обміну" й подальші етапи можуть відбутися навіть до Нового року.

Копирайт изображения Офіс президента України
Image caption Коли та на яких умовах продовжиться обмін полоненими - питання після 7 вересня

Критики Зеленського кажуть, що "обмінного фонду" в України на наступні етапи може не вистачити. Ключових полонених, таких як головред "РИА Новости-Украина" Кирило Вишинський чи фігурант справи по MH17 Володимир Цемах, Україна вже віддала.

Точна кількість росіян чи проросійських громадян України, яких Київ може обміняти з Москвою, невідома.

Експрокурор Юрій Луценко під час свого останнього виступу в Раді заявив, що "Генеральна прокуратура разом із СБУ має 1 100 засуджених терористів - можемо міняти побатальйонно".

Новини про полонених бійців "армійських корпусів" "ДНР" та "ЛНР" періодично надходять і з фронту. Наприклад, 29 серпня одного такого захопили бійці полку "Азов"на Світлодарській дузі.

Олександра Матвійчук відзначає, що процес переговорів щодо обміну та загального врегулювання відносин між Києвом і Москвою справді зрушив з місця, чого не було вже багато місяців.

"Відбуваються якісь переговори. Але про що домовляються, точно невідомо", - каже вона.

І пояснює: "Переговорний процес і має бути закритим. Але тут мова йде вже не лише про полонених, а ширше - про долю країни та можливу угоду з Росією. І от це вже викликає занепокоєння, бо ми не знаємо, про які умови і можливі поступки йде мова. А така інформація все ж має бути відкритою".

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegramабо Viber!

Новини на цю ж тему