Як діти важкою працею збирають горіхи для Nutella

Nutella Копирайт изображения Getty Images
Image caption Nutella - найпопулярніша шоколадна паста у світі

Майже три чверті фундука у світі збирають у Туреччині, а його найбільшим покупцем уже багато років є Ferrero - виробник шоколадної пасти Nutella.

Але горіхи збирають мігранти, зокрема діти, які працюють десятки годин на тиждень за дуже низьку заробітну плату. Що робить Ferrero, щоб гарантувати, що його продукція не залежить від дитячої праці?

"Слово "фундук" для мене означає страждання і важку роботу", - розповів Мехмет Келекчі, який регулярно тягає на спині мішки горіхів вагою по 35 кг.

Курдські наймані робітники, зокрема ця сімейна пара та їхні діти, згинаються навпіл або сідають навпочіпки, щоб зібрати горіхи ліщини.

Image caption Мехмет Келекчі тягає мішки вагою по 35 кг

10 годин на день на крутих схилах, де легко втратити рівновагу - втомлива робота.

А два збирача - Мустафа і Мохаммед - працюють нелегально. Їм всього 12 і 10 років, що значно нижче мінімального працездатного віку Туреччини.

У серпні на чорноморському узбережжі Туреччини, де збирають 70% фундука в світі, можна побачити типову картину: працівники будь-якого віку шукають на землі горіхи.

Більшість збирачів - сезонні мігранти з економічно менш захищених півдня і сходу Туреччини, переважно курди.

Офіційна заробітна платня, встановлена ​​місцевою владою, становить 95 лір (16 доларів) на день. Таким чином працівникам майже неможливо отримувати мінімальну місячну зарплату.

Але сім'я Мехмета отримує ще менше - максимум 65 лір, а з цього ще віддадуть 10% комісійних підряднику і кілька лір за дорогу до рідного міста Шанлиурфа.

Казим Яман, один з власників горіхової плантації, каже, що він проти дитячої праці: "Дітей змушують працювати, як машини".

При цьому він запевняє, що у нього немає іншого вибору, окрім як платити дітям, тому що батьки наполягають на тому, щоб їхні нащадки працювали.

"Коли я говорю дітям: "Досить працювати" - вони йдуть. Але мати й батько хочуть, щоб вони працювали і їм платили", - говорить Казим.

"Це замкнене коло необхідно розірвати", - упевнений він.

Але яким чином?У Туреччині близько 400 тисяч сімейних плантацій ліщини, більшість, як у Казима - крихітні. Багато власників навіть не знають, куди йдуть їхні горіхи.

У дальньому кінці складного ланцюжка поставок - відомі турецькі й міжнародні кондитерські бренди, зокрема італійський гігант Ferrero, якому належать такі відомі марки, як Nutella, Ferrero Rocher і Kinder.

Ferrero купує близько третини всього турецького врожаю. Ще б пак: концерн виробляє 365 тис. тонн пасти Nutella на рік.

На сайті Ferrero йдеться: "Здатність відстежити походження наших інгредієнтів критично важлива для забезпечення стандартів якості виробництва".

До 2020 року походження усього фундука, який використовує компанія, має відслідковуватися на 100%. Наразі відстежують лише 39%.

Виробничий ланцюжок може сягати дуже далеко.

Енгінай Акчал з міста Орду на чорноморському узбережжі - один з тисяч дрібних незалежних торговців горіхами.

Фермери постачають свою продукцію у мішках, а він оплачує їх згідно з якістю - співвідношенням ваги шкаралупи до ядер - перед продажем на фабрики або безпосередньо експортерам на кшталт Ferrero.

Але він каже, що Ferrero не питає його ані про самих фермерів, ані про умови їхньої роботи.

"Питання дитячої праці нас взагалі не стосується: моніторинг подібних речей - відповідальність держави і сил безпеки", - стверджує пан Акчал.

Далі у ланцюжку йдуть посередники - наприклад, Осман Чакмак. Він купує горіхи у торговців і продає їх Ferrero й іншим експортерам і виробникам.

"Я купую, я продаю. На цьому етапі неможливо контролювати тонни фундука", - говорить він і додає, що корпорація не доходить до самих фермерів з інспекцією.

Флагманська програма Ferrero для фермерів діє в Туреччині з 2012 року і пропонує безкоштовне для виробників фундука навчання більш ефективним методам вирощування, щоб допомогти їм підвищити свої прибутки - хоча вони як і раніше можуть продавати свої горіхи кому завгодно. Що вони й роблять.

На одній з "навчальних" ферм Ferrero агроном Гохан Арікоглу показує, як завдяки більш якісному обрізанню, зрошенню і боротьбі зі шкідниками ліщина може давати грона до 21 горіха замість чотирьох.

Image caption Гохан Арікоглу знає про фундук усе

Працюючи частково з неурядовими організаціями та іншими агенціями, Ferrero також навчає фермерів, сільськогосподарських робітників, підрядників і перекупників основам екологічного виробництва, а також намагається відвадити селян від дитячої праці і ширше залучати жінок.

У корпорації запевняють, що програма охопила понад 42 тис. фермерів з плантаціями фундука - тобто приблизно десяту частину всіх сільгоспробітників Туреччини, зайнятих у цій галузі.

Але чи може компанія бути впевнена у тому, що її фундук не збирають діти?

Копирайт изображения Getty Images
Image caption У складі Nutella - 13% фундука, а також цукор, какао і пальмова олія

Генеральний директор Ferrero Hazelnut у Туреччині Бамсі Акін каже: "Якщо ми знайдемо продукт, який виробляють неетично, ми до нього не торкнемося. Ми намагаємося навчати фермерів і відстежувати товар, але чи повністю чиста ця система? Думаю, зараз цього ніхто не може сказати".

На питання про посередників, котрі розповіли ВВС, що Ferrero не питає їх про джерело надходження горіхів, пан Акін відповідає: "Ми не ставимо питання, але у нас є інструменти для моніторингу якості. Перед початком сезону ми поговорили з ними і розповіли про наші вимоги щодо соціальної відповідальності".

На узбіччі дороги біля свого саду з видом на Чорне море фермер Казим Яман спостерігає, як 12-річний Мустафа тягне і спорожняє ще один важкий мішок з горіхами.

Він із жалем говорить: "Днями я бачив, як батько поклав дуже важкий мішок на плечі дитини. Я запитав, що він робить, а у відповідь почув: "Нехай звикає".

Яман каже, що компанія Ferrero запросила його взяти участь у своїй програмі сільськогосподарських цінностей, але він відмовився. Як і багато інших виробників старшого покоління, він не довіряє змінам.

Він каже: "Це замкнене коло неможливо розірвати зусиллями кількох людей, але з часом воно таки може розірватися".

Тим часом інша сім'я курдських збирачів переїздить до крихітної дерев'яної хатини без електрики, у якій протягом наступного місяця будуть жити шість людей - мати, дорослий син, дві дорослі дочки і двоє маленьких дітей.

Копирайт изображения REYAN TUVI

На запитання ВВС, як часто вона їсть шоколад з фундуком, мати сімейства - Айсе - починає сміятися.

"Не люблю його. Занадто багато я з ним мучуся, не хочу його бачити ще й у шоколаді", - говорить жінка.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Новини на цю ж тему