"Моє тіло не дає мені займатися сексом"

Image caption Ханна Ван де Пеєр детально розповідає про свій досвід

"Моє тіло не дає мені займатися сексом. Коли я це роблю, мені здається, ніби мене ріжуть ножем".

Ханна Ван де Пеєр потерпає від болючого сексуального розладу, що зветься вагінізм. Він трапляється у жінок у всьому світі, але про нього досі мало хто знає. Вагінізм - це автоматична реакція організму на страх перед усіма або деякими формами вагінальної пенетрації.

"Я говорила з багатьма жінками, які теж від цього страждають. Схоже, що в усіх нас є дещо спільне - це відчуття самотності", - каже вона.

При вагінізмі у жінки самовільно стискаються м'язи вагіни, і вона не може цьому зарадити. Декому складно займатися сексом через пекучий або пронизливий біль; дехто не може навіть користуватися тампонами.

21-річна Ханна пригадує свій перший сексуальний досвід: "Мені завжди казали, що цноту втрачати боляче. Та я це відчувала так, ніби мені у вагіну вставили ніж і тепер його провертають".

Осі іще кілька порівнянь від пацієнток з вагінізмом: "ніби мене ріжуть", "ніби мені під шкіру заганяють голки".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption У хворих на вагінізм можуть виникнути проблеми з використанням тампонів

За словами британського гінеколога Лейли Фродшем, цей розлад - одне з останніх сексуальних табу у суспільстві.

"Хвилюватися про свій перший секс цілком природно - певно, всім нам було тривожно. Але жінок із вагінізмом ця тривога супроводжує усе життя".

Аміна (ім'я змінене), якій трохи за двадцять, також потерпає від вагінізму і скаржиться, що він повністю змінив її життя: "Вагінізм впливає на стосунки у шлюбі, на моє рішення завагітніти і мати дітей".

Цей розлад може з'явитися будь-коли у житті, після найрізноманітніших переживань: від молочниці чи пологів до сексуальної травми чи менопаузи. Багато жінок дізнаються про свою хворобу разом із першою - і безуспішною - спробою почати статеве життя.

Д-р Фродшем також зазначає, що важливим фактором впливу може бути релігійне виховання.

"Деяких дівчат виховують у релігійних родинах, і вони не мають жодних проблем. А інші, наче губки, всотують усілякі повчання та натяки, - каже вона. - Зокрема те, що у першу шлюбну ніч дівчині має бути дуже боляче і що вона мусить пред'явити кров як доказ цноти".

Хоча Аміну не просили показувати закривавлені простирадла, вона про це постійно думала.

"Напевно, це була одна з причин, чому я дуже боялася сексу, - каже вона. - У першу шлюбну ніч я відчула, ніби тіло мені відмовляє. Про це складно говорити, бо люди мене не розуміють. Вони думають, що я вигадую або принаймні перебільшую".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Лікування вагінізму включає психосексуальну терапію та методики релаксації

Ханні Ван де Пеєр казали, що секс не приносить жінкам задоволення, пригадує вона: "Я відвідувала церковну школу, де мене вчили, що секс - це або кров і боляче, або вагітність, або венеричні хвороби".

Вагінізм нерідко змушує сильно хвилюватися з приводу романтичних стосунків, як каже інша наша співрозмовниця Іслі Лінн: "Пам'ятаю, я дуже боялася, що подумають мої партнери - наприклад, що я їх не кохаю чи вони мене фізично не приваблюють".

Сором і соціальна заборона часто перешкоджають жінкам звертатися по допомогу, попри те, що вагінізм виліковний.

І Ханна, і Аміна намагаються лікуватися за допомогою вагінальних розширювачів - гладеньких ковпачків, схожих за формою на тампон, які допомагають розслабити м'язи вагіни. Від менших розширювачів пацієнтки поступово переходять до більших, паралельно отримуючи психосексуальну терапію.

Аміна каже, що це їй частково допомогло: "Я одружена вже п'ять років, і, здається, ситуація покращується. Та коли розширювачі стають більшими, з ними теж непросто. Я відчуваю значний дискомфорт".

Image caption Деякі жінки з вагінізмом кажуть, що секс відчувається так, ніби їх ріжуть ножем

У лікуванні також береться до уваги психологічний бік - страх перед проникненням. З цим працює консультант, який спеціалізується на психосексуальних проблемах.

"З ним можна усе проговорити, щоб усвідомити та змінити свої почуття стосовно свого тіла", - пояснює Ванесса Маккей, акушер-гінеколог Університетського шпиталю королеви Єлизавети (м. Глазго).

Ханні, за її словами, стало набагато краще, але статевий акт усе ще дається їй важко. Втім, вона націлена на позитивні зміни.

"Хочу займатися сексом собі у задоволення. Хочу без проблем користуватися тампонами під час місячних, - каже вона. - Я поставила перед собою невеличкі цілі й працюю, щоб досягти їх у майбутньому".

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Новини на цю ж тему